Постанова № 25659571, 09.08.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2012 р. справа №2а-6750/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - Коваля О.Ю.,

представника відповідача - Горбатенко Д.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 року. Посилаючись на факти викладені в позовній заяві, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, з підстав викладених в письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер" (код ЄДРПОУ 31557763) (далі позивач), зареєстроване управлінням державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради від 04.07.2011 року за №14801200000004322, взято на податковий облік за №2554 від 13.07.2012 року, відповідно до свідоцтва платника податку на додану вартість №29875727.

З 24.02.2012 року Державною податковою інспекцією у Червонозаводському районі м. Харкова була проведена документальна невиїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549), що відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

За наслідками перевірки було складено акт перевірки №557-15-109/31557763 від 24.02.2012 року, згідно висновків якого було встановлено з боку позивача наступні порушення:

- ч.1 ст.203, ст.215, п.1ст.216, ст.228 ЦК в частині недодержання вимог зазначених статтей в момент вчинення правочинів по придбанню та реалізації товарів, робіт, послуг за період лютий 2011 року;

- відсутність об'єктів які підпадають під визначення ст.185, ст.187, ст.188, ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на суму ПДВ 27097,00 грн.;

- ТОВ фірма "Спецмайстер", в порушення п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України занижена сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету за результатами роботи підприємства за лютий 2011 року на загальну суму 27097,00 грн.

На підставі зазначених висновків, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0001211510 від 13.03.2012 року.

Перевіривши оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд встановив наступне.

Як вбачається з акту перевірки, та підтверджується матеріалами справи ТОВ фірма "Спецмайстер" 18.03.2011 року до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова було надано податкову звітність з ПДВ за лютий 2011 року (податкову декларація з податку на додану вартість (вх. №9001209265 від 18.03.2011 р.), Додаток №5 (вх. №19001209057 від 18.03.2011 року) та реєстри отриманих та виданих податкових накладних (вх. №9001209266 від 18.03.2011 року ) за лютий 2011 року),

Згідно даних Розділу II додатку №5 до податкової декларацій з ПДВ за лютий 2011 року ТОВ фірма "Спецмайстер" включено до складу податкового кредиту податкові накладні на загальну суму ПДВ 27096,91 грн., отримані від контрагента-постачальника ТОВ "Промспец Консалтинг" (ЄДРПОУ 37091549) а саме:

податкова накладна № 94 від 01.02.2011 року на загальну суму 34800,00 грн., сума ПДВ 5800,00 грн.,

податкова накладна № 118 від 01.02.2011 року на загальну суму 38588,40 грн., сума ПДВ 6431,4 грн.,

податкова накладна № 188 від 02.02.2011 року на загальну суму 8754,62 грн., сума ПДВ 1459,1 грн.,

податкова накладна № 236 від 04.02.2011 року на загальну суму 35905,94 грн., сума ПДВ 5984,32 грн.,

податкова накладна № 374 від 11.02.2011 року на загальну суму 44532,49 грн., сума ПДВ 7422,07 грн.

Також судом встановлено, що позивач мав взаємовідносини з контрагентом -постачальником ТОВ "Промспец Консалтинг" (ЄДРПОУ 37091549), на підставі договору постачання №1/10 від 01.10.2010 року, Промспец Консалтинг (продавець), а ТОВ фірма "Спецмайстер" (покупець). Продавець зобов'язується передати у власність покупця тканини, неткані матеріали, фурнітуру, готові текстильні вироби, взуття, засоби індивідуального захисту, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату на умовах цього договору. Придбання продукції у ТОВ "Промспец Консалтинг" на підставі вищевказаних накладних на загальну суму 162581,45 грн., сума ПДВ 27096,91 грн. У листі також зазначено, що заборгованість перед ТОВ "Промспец Консалтинг" код ЄДРПОУ 37091549) відсутня. Копії щодо документального підтвердження підприємством не надано.

На адресу ДПІ у Червонозаводському районі м. Харкова надійшов акт позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) від 01.06.2011 року №1253/15-05-14/37091549 за період з 01.02.2011 року по 31.03.2011 року, яким встановлено наступне:

- підприємство не знаходиться за юридичною адресою, довідки від ВПМ про не знаходження платника податків за юридичною адресою від 03.11.2010 року, 03.03.2011 року, 04.03.2011 року, 16.03.2011 року, фактична адреса платника податків не встановлена.

В ході проведення перевірки ТОВ фірма "Спецмастер", а саме: матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено наступне:

Підприємство на запит ДПІ не надало копії документів щодо взаємовідносин з постачальником ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) за лютий 2011 року на загальну суму ПДВ 27096,91 грн.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

У відповідності до статті 4 Закону №996 бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються, зокрема, на таких основних принципах:

превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

нарахування та відповідність доходів та витрат - для визначення фінансового результату звітного періоду необхідно порівняти доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення, незалежно від дати надходження або сплати грошових коштів.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд не може погодитись з доводами позивача та критично ставиться до наданих позивачем первинних документів бухгалтерського обліку, підтверджуючих здійснення господарських операцій з ТОВ "Промспец Консалтинг", з огляду на нижченаведене.

Порядок формування податкового кредиту здійснюється відповідно до ст.198 ПК України.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до податкового законодавства необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, зокрема, у випадку не здійснення самих операцій.

Водночас, ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Вказана правова позиція неодноразово висловлювалось Вищим адміністративним судом України при розгляді справ даної категорії (зокрема, в ухвалі від 26.10.2010 року по справі № К-5746/07, номер у ЄДРСР 12492841, в ухвалі від 08.07.2010 р. по справі № К-23280/07, номер у ЄДРСР 10370705, тощо) та викладена у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Між тим, за відсутності факту здійснення господарської операції, відповідні суми не можуть включатись до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. При цьому, про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала); відсутність фізичних, технічних та технологічних можливостей певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції (наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо); відсутність можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо та інші обставини.

Частиною 2 ст. 9 вищезгаданого закону України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В даному випадку під час перевірки перевіряючими було встановлено, що відповідно до умов вищевказаних договорів передбачено транспортування придбаних товарів від постачальника до покупця.

Однак на вимогу надати документи на підтвердження здійснення транспортування, фахівцям податкової інспекції не було надано документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей по ланцюгу від постачальника до покупця, а саме: не надано ані товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт відвантаження придбаних товарно матеріальних цінностей, ані подорожніх листів, що підтверджують факт перевезення будівельних матеріалів, про що перевіряючими зроблено запис на сторінці 11 акту перевірки.

Тобто, позивачем не було надано товарно-транспортні накладні, подорожні листи або ж інші документи, які б достовірно підтверджували шлях прямування вантажу від пункту його відправлення постачальником до пункту його призначення, конкретизацію видів товару, який перевозився, відстань перевезення товару, кількість кілометрів, обсяг використаного пального тощо.

Таким чином, єдиною метою укладених угод між ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) та ТОВ фірма "Спецмайстер" є штучне завищення вартості послуг, що в свою чергу призвело до збільшення податкового кредиту з ПДВ. Вказані умови суперечать меті господарської діяльності підприємства та створюють обставини, за яких воно не мало намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької та іншої економічної діяльності.

Проведеною перевіркою ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова по ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) встановлено неможливість реального здійснення фінансово - господарських операцій даним постачальником, а також неможливість ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України, а отже ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) безпідставно виписано податкові накладні на податкові зобов'язання на продаж товарів ( робіт, послуг) на адресу контрагентів-покупців.

Зазначені вище обставини у своїй сукупності свідчать про наявність у сторін договорів під час її укладання мети суперечної інтересам держави та суспільства. У разі недодержання вимоги щодо відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, такий правочин може бути визнано недійсним.

Згідно з ч. 1 ст.207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно п.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспіль ства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчиняться у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. За ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Отже, договори укладені між ТОВ "Промспец Консалтинг" (код ЄДРПОУ 37091549) та ТОВ фірма "Спецмайстер" є нікчемними з огляду на системний аналіз наступних норм діючого законодавства.

На порушення вимог: п.3 ст.5 та п.1 ст.7 Господарського Кодексу України від 16.01.03 року №436-IV, якими визначено, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

ТОВ фірма "Спецмайстер" порушено ст. 228 ЦК України щодо укладення правочину, який суперечить моральним засадам суспільства, а також порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже є нікчемним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням вищевикладеного встановлено відсутність у ТОВ фірма "Спецмайстер" доказів фактичного відвантаження товарно-матеріальних цінностей, відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.185, ст. 187, ст.188. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, що призвело до завищення податкового кредиту за лютий 2011 року на загальну суму 27097 грн.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав з якими діюче податкове законодавство пов'язує виникнення у позивача права на спірні суми податкового кредиту з ПДВ.

Також, суд не погоджується з твердженням Позивача стосовно того, що при проведенні перевірки Відповідач не мав права посилатися на акти перевірок інших суб'єктів господарювання.

Оскільки стаття 75 Податкового кодексу України містить в собі чітко визначені підстави проведення документальних перевірок, однією з яких є отримання в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Суд, враховуючи приписи ст.71 КАС України, вважає, що відповідачем надано достатні аргументи та доводи, які свідчать що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування своїх вимог, в зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецмайстер" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова в повному обсязі виготовлена 16 серпня 2012 року.

Суддя Котеньов О.Г.