Постанова № 25659074, 09.07.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2012 року Справа № 2а/0370/1565/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,

за участю представників позивача Бойка М. В., Собковського С. М.,

представника відповідача Ярошика Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Електроприладтехсервіс» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Електроприладтехсервіс» (далі - ПП «Електроприладтехсервіс») звернулося в суд із позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) від 3 березня 2012 року за №0001752301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 84 246 грн.; від 3 березня 2012 року №0001832301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 81 151,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач виніс оскаржувані податкові повідомлення-рішення на підставі акту №876/2302/35594149 від 16 лютого 2012 року «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «Електроприладтехсервіс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд», ПП «Спецпостачсервіс» за період з 1 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року». Перевіркою встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (далі - Закон №283/97-ВР) пункту 138.2 статті 138 ПК України. Позивач не погоджується з висновками податкового органу про нікчемність правочинів, укладених з ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд» оскільки договірні зобов'язання сторонами виконані, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Вказує, що при нарахуванні ПДВ, податку на прибуток за І квартал 2011 року та при визначенні об'єкта оподаткування за ІІ, ІІІ, ІV квартал 2011 року підприємство керувалось чинним законодавством. Звіти подавались вчасно, сплата податків проводилась у встановлені законодавством терміни. Крім того, вважає, що обов'язковою умовою віднесення витрат підприємства на оплату товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат є наявність господарських операцій з придбання цих товарів (робіт, послуг) підкріплена належними документами та зв'язок цих витрат з господарською діяльністю платника.

В судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та додатково пояснили, що продукція отримана від постачальників, була відвантажена підприємствам-покупцям: ТзОВ «Волиньагрокомплект», ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», ТОВ «Синус-Інженерінг», ТзОВ «Радехівський цукор», ТзОВ «Кранбудмонтаж», ТОВ «Кабельторгтехніка», ПП «Торгово-виробниче підприємство «Аркадія», ПП «Електротех», ПрАТ «Ковельські ковбаси», ТзОВ «Донспецснаб», ТзОВ ВКП «СОІР», ТзОВ «МП» Електросервіс», ПП «Елеком» та інші. Передпродажне, передповірочне технічне обслуговування, програмування, регулювання отриманих приладів та іншого обладнання проводилось ПП «Тренінг», яке має відповідні ліцензію, дозволи, акредитовану лабораторію і яке згідно з договором проводить «вхідний контроль» та гарантійне обслуговування певної категорії продукції, яка отримується позивачем від постачальників. Дані факти засвідчуються актами виконаних робіт. Просять позовні вимоги задовольнити повністю.

Представник відповідача в поданому письмовому запереченні від 2 липня 2012 року та в судовому засіданні пред'явленні позовні вимоги заперечив, мотивуючи тим, що позивачем неправомірно віднесено до складу валових витрат за 2011 рік 359 587 грн. та до податкового кредиту 71 597 грн. за січень-листопад 2011 року ПДВ по податковим накладним за правочинами з ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд», ПП «Спецпостачсервіс». Крім того, під час перевірки не було пред'явлено товарно-транспортних накладних (ТТН), які б підтверджували транспортування товару від постачальників ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» та ТзОВ «Оратанія-Буд» до ПП «Електроприладтехсервіс». Посилається на правомірність висновків податкового органу, зроблених при проведенні перевірки та вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення сформовані у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для їх скасування немає. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

ПП «Електроприладтехсервіс» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луцької міської ради 13 грудня 2007 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №152177.

Луцькою ОДПІ 16 лютого 2012 року проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Електроприладтехсервіс» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинах з ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд», ПП «Спецпостачсервіс» за період з 1 січня 2011 року по 30 листопада 2011 року, за результатами якої складено акт за №876/2302/35594149.

Перевіркою встановлено порушення частини першої статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу Закону; статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит по ПДВ на загальну суму 71 597 грн., що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 71 597 грн.; пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №283/97-ВР, в результаті чого завищено валові витрати за І квартал 2011 року в сумі 76 991,05 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 19 247,76 грн. в тому числі за І квартал 2011 року - 19 247,76 грн.; пункту 138.2 статті 138 ПК України в результаті чого завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування в декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 101 123 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2011 року в сумі 239 118 грн.., за І-ІV квартали 2011 року в сумі 282 596 грн., що призвело до заниження податку на прибуток у загальній сумі 64 997,11 грн., в тому числі за ІІ квартал 2011 року - 23 258,30 грн., за ІІІ квартал 2011 року - 31 738,84 грн., за ІV квартал 2011 року - 9 999,97 грн.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 3 березня 2012 року за №0001752301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 84 246 грн.; від 3 березня 2012 року №0001832301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 81 151,25 грн.

Висновки податкового органу про заниження ПП «Електроприладтехсервіс» ПДВ у податкових деклараціях з ПДВ протягом січня-листопада 2011 року по взаємовідносинах з контрагентами (ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд») на загальну суму 71 597 грн. та заниження податку на прибуток за 2011 рік на суму 84 245 грн. базуються на тому, що правочини, укладені між позивачами та вказаними контрагентами-постачальниками, Луцькою ОДПІ визнані нікчемними. На підтвердження своїх доводів податковий орган зазначає, що перевірками ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників у деклараціях з ПДВ за період березень-травень 2011 року (акт №519/23-2/35023063 від 19 липня 2011 року); ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період липень-вересень 2011 року (акт №780/23-2/35023063 від 23 листопада 2011 року); ТзОВ «Оратанія-Буд» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з 1 квітня 2011 року по 31 травня 2011 року (акт №518/23-2/33967917 від 19 липня 2011 року); ТзОВ «Оратанія-Буд» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період липень-вересень 2011 року (акт № 781/23-2/33967917 від 23 листопада 2011 року), встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод, не встановлено наявності складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які суб'єкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово-господарської діяльності.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Як вбачається із матеріалів справи, 10 січня 2011 року укладено договір купівлі-продажу №1002 між ПП «Електроприладтехсервіс» (покупець) та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» (постачальник), згідно умов якого за період з січня 2011 року по листопад 2011 року ПП «Електроприладтехсервіс» придбано від ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» електротовари (запобіжники, розетки, розрядники, клеми, штекери, кабельні стяжки, реле, котушки, кнопки, перехідники та ін.), електроприлади (лічильники, реле, підсилювачі, амперметри, тумблери, датчики, пускачі, перемикачі та ін.), механічні запчастини (шківи, редуктори, міні-педалі, прокладки та ін.), комплектуючі радіо запчастин (світлодіоди, транзистори, резистори, тиристори, конденсатори, симістори та ін.) на загальну суму 203 833,74 грн., в тому числі ПДВ 33 972,29 грн., яке підприємством віднесено до податкового кредиту з ПДВ в 2011 році.

5 січня 2011 року укладено договір купівлі-продажу №0105-11 між ПП «Електроприладтехсервіс» (покупець) та ТзОВ «Оратанія-Буд» (постачальник), згідно умов якого за період з січня 2011 року по листопад 2011 року ПП «Електроприладтехсервіс» придбано від ТзОВ «Оратанія-Буд» електротовари (запобіжники, розетки, розрядники, клеми, штекери, кабельні стяжки, реле, котушки, кнопки, перехідники та ін.), електроприлади (лічильники, реле, підсилювачі, амперметри, тумблери, датчики, пускачі, перемикачі та ін.), механічні запчастини (шківи, редуктори, міні-педалі, прокладки та ін.), комплектуючі радіо запчастин (світлодіоди, транзистори, резистори, тиристори, конденсатори, симістори та ін.) на загальну суму 260 017,95 грн., в тому числі ПДВ 43 336,32 грн.

На підтвердження факту придбання даного товару ПП «Електроприладтехсервіс» надало суду копії видаткових накладних та податкових накладних, платіжні доручення про здійснені розрахунки за придбаний товар.

Разом з тим, судом встановлено, що згідно довідки №1762 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) основними видами діяльності ПП «Електроприладтехсервіс» є, зокрема, оптова торгівля електронними компонентами та устаткуванням.

Продукція отримана від постачальників, була відвантажена підприємствам-покупцям: ТзОВ «Волиньагрокомплект», ПрАТ «Криворізький завод гірничого обладнання», ТОВ «Синус-Інженерінг», ТзОВ «Радехівський цукор», ТзОВ «Кранбудмонтаж», ТОВ «Кабельторгтехніка», ПП «Торгово-виробниче підприємство «Аркадія», ПП «Електротех», ПрАТ «Ковельські ковбаси», ТзОВ «Донспецснаб», ТзОВ ВКП «СОІР», ТзОВ «МП» Електросервіс», ПП «Елеком» та інші. Предпродажне, передповірочне технічне обслуговування, програмування, регулювання отриманих приладів та іншого обладнання проводилось ПП «Тренінг», яке має відповідні ліцензію, дозволи, акредитовану лабораторію і яке згідно з договором проводить «вхідний контроль» та гарантійне обслуговування певної категорії продукції, яка отримується позивачем від постачальників. Дані факти засвідчуються актами виконаних робіт.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» та ТзОВ «Оратанія-Буд» електротоварів, електроприладів, механічних запчастин, комплектуючих радіо запчастин, отже підприємством правомірно нараховано ПДВ, податок на прибуток за І квартал 2011 року та визначено об'єкт оподаткування за ІІ, ІІІ, ІV квартал 2011 року. При цьому ПП «Електроприладтехсервіс» підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

З врахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що викладені в акті перевірки ПП «Електроприладтехсервіс» висновки податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд» та позивачем, не знайшли свого підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, відтак встановлення податковим органом завищення позивачем валових витрат та податкового кредиту, завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкту оподаткування по господарських операціях з вказаними контрагентами-постачальниками є необґрунтованим та безпідставним.

При дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового органу. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, усі рішення та дії суб'єкта владних повноважень мають підзаконний характер, тобто повинні бути прийняті (вчинені) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Відповідно до частини першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Отже, на думку суду, позивачем правомірно нараховано ПДВ, податок на прибуток за І квартал 2011 року та визначено об'єкт оподаткування за ІІ, ІІІ, ІV квартал 2011 року у, а висновки податкового органу є неправомірними.

Таким чином, адміністративний позов підлягає до задоволення шляхом прийняття постанови про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 3 березня 2012 року за №0001752301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 84 246 грн.; від 3 березня 2012 року №0001832301, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 81 151,25 грн.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України з Державного бюджету України слід стягнути понесені позивачем витрати по сплаті судового збору.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 3 березня 2012 року за №0001752301 та №0001832301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Електроприладтехсервіс» 1 653,97 грн. одну тисячу шістсот п'ятдесят три гривні 97 копійок) витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.Я. Ксензюк