Постанова № 25658890, 14.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 серпня 2012 р. (15:46) Справа №2а-3425/11/0170/5

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Сидоренка Д.В., при секретарі Марущенко О.О.,

за участю:

представника позивача - Мухтарової Є.Б. , довіреність № 2230/09-5 від 27.02.2012 року,

відповідача - ОСОБА_2, паспорт, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму від 02 вересня 1997 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення заборгованості в сумі 1214,01 грн.,

Обставини справи: Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 1214,01 грн. заборгованості з фінансових санкцій, застосованих до відповідача на підставі ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 22.03.2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження по справі та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 року провадження по справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-3249/11/0170/11 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АРК про визнання протиправним та скасування рішення № 1119 від 03.07.2009 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 23.06.2012 року провадження по справі поновлено з 14.08.2012 року.

Представник позивача, присутній у судовому засіданні 14.08.2012 року, наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що не був обізнаний про необхідність щорічного подання до Пенсійного фонду відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку, оскільки про це йому не було повідомлено Пенсійним фондом. Крім того, відповідач зазначив про те, що позивачем двічі було притягнуто його до відповідальності за те й саме порушення, що суперечить нормам Конституції України. Так, рішенням № 1119 від 03.07.2009 року, яке розглядається у цій справі, відповідача притягнуто до відповідальності за не подання розрахунку страхових внесків за 2004 рік, а рішенням № 761 від 25.05.2009 року за несвоєчасне надання до системи персоніфікованого обліку відомостей за 2004 рік. На думку відповідача вказані порушення є однаковими та в одному звітному періоді.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VІ, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон).

Згідно із ст. 1 Закону страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Стаття 3 Закону визначає, що суб'єктами системи пенсійного забезпечення в Україні є, зокрема Пенсійний фонд і страхувальники.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 11 Закону загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною 3 статті 15 Закону встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 20 Закону встановлено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 днів із дня закінчення цього періоду (ч. 6 ст. 20 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 01.08.2003 року зареєстрований Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим як фізична особа-підприємець, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії В00 № 304383 від 01.08.2003 року.

Відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим за № 15-11-9081.

Отже, відповідач, який є фізичною особою-підприємцем та відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - платником збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, повинен у визначені законодавством строки нараховувати та сплачувати страхові внески.

Посадовими особами Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 09.09.2008 року було проведено перевірку відповідача.

За результатами перевірки складено акт № 215 від 09.09.2008, в якому зазначено про те, що відповідачем не надано розрахунок страхових внесків за 2004,2005,2006 роки за формою «додаток 25».

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. (ч. 2 ст. 106 Закону).

Частиною 9 ст. 106 Закону передбачено, що виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 13 ст. 106 Закону встановлено, що про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.

Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.

Управлінням Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим 03.07.2009 року прийнято рішення № 1119 про застосування до відповідача фінансових санкцій в сумі 1214,01 грн. за несвоєчасне надання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік по формі «додаток 25».

Зазначене рішення отримане відповідачем 14.07.2009 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення поштового відправлення № 86077.

Частиною 14 ст. 106 Закону, встановлено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, страхувальник у десятиденний строк має право на оскарження рішення у судовому порядку.

Скориставшись наданим правом, відповідачем рішення Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим № 1119 від 03.07.2009 року було оскаржено в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2011 року по справі № 2а-3249/11/0170/11 позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення № 1119 від 03.07.2009 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання розрахунку страхових внесків за 2004 рік залишено без розгляду.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.11.2011 року по справі № 2а-3249/11/0170/11 залишено без змін.

Таким чином, станом на день розгляду справи рішення № 1119 від 03.07.2009 року не скасоване.

Позивачем у порядку, встановленому ст. 71 КАС України, не було надано суду доказів подання до Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі м. Сімферополя АР Крим у встановлені законом строки розрахунку страхових внесків за формою «додаток 25» за 2004 рік.

Відтак, суд вважає правомірним застосування до відповідача фінансових санкцій у відповідності до положень статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірі 1214,01 грн.

При цьому, суд зазначає, що згідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

У зв'язку з цим, до вказаних правовідносин не застосовуються положення ст. 250 Господарського кодексу України, яка передбачає шестимісячний строк давності для застосування адміністративно-господарських санкцій.

Вказана позиція викладена, зокрема в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.05.2011 року по справі № 2а-9991/4689/11.

Що стосується заперечень відповідача про застосування до нього відповідальності у вигляді штрафних санкцій за одне й те саме порушення двічі, то суд зазначає наступне.

Як зазначалось вище, рішенням № 1119 від 03.07.2009 року до відповідача застосовані штрафні санкції у розмірі 1214,01 грн. за несвоєчасне надання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2004 рік по формі «додаток 25».

В той час, як підставою для притягнення відповідача до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 1214,01 грн. на підставі рішення № 761 від 25.05.2004 року є несвоєчасне надання відомостей до системи персоніфікованого обліку за 2004 рік.

Подання таких відомостей передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 10.06.2004 року № 7-6, якою затверджено Порядок формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування

Отже, до відповідальності відповідача притягнуто за різні правопорушення, що мають різну правову природу.

Відтак, доводи відповідача щодо порушення ст. 61 Конституції України є безпідставними.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується відповідачем, станом на день розгляду справи заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 1214,01 грн. сплачена не була.

За таких обставин, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1214,01 грн. фінансових санкцій на підставі рішення № 1119 від 03.07.2009 року.

У судовому засіданні, яке відбулось 14.08.2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанова оформлена та підписана 16.08.2012 року.

Керуючись ст. ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (95000, АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1; відомості про банківські реквізити у матеріалах справи відсутні) на користь Управління Пенсійного фонду України в Центральному районі АР Крим (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Д. Ульянова,10; р/р 25607010048701 в КРУ ВАТ «Державний ощадний банк України» м. Сімферополь, МФО 324805, ОКПО 22300458) 1214,01 грн. заборгованості.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сидоренко Д.В.