Постанова № 25651661, 16.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2012 р. справа №5009/1826/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Пушкарьова М.П., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької областівід04.07.2012 р. (підписано 09.07.2012 р.)у справі№ 5009/1826/12 (суддя Горохов І.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Безпека -Комплекс", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя простягнення 144 864,96 грн.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року до господарського суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Безпека -Комплекс", м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 144 864,96 грн., а саме 131 521,15 грн. -заборгованості, 297,13 грн. -інфляційних, 10 145,70 грн. -пені, 2 284,30 грн. -3% річних, 617,68 грн. -1% річних.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.07.2012р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 284,30 грн.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що господарським судом не вірно застосовано приписи ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки умовами п. 5.1. Договору передбачено 1% річних за неправомірне користування чужими коштами.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки

№20/2011/116 від 23.12.2010 р. (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язався виготовити та поставити, а відповідач -на умовах договору прийняти та оплатити продукції, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої зазначені в специфікаціях, що є невід'ємною частиною договору.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Згідно з п. 5.1. договору, розрахунок проводиться за фактично поставлену продукцію протягом 35 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з р. 6 на підставі наданих по п. 4.3. документів. За відсутності зазначених документів, строк розрахунків починається з моменту отримання повного пакету документів.

На підставі видаткових накладних № РН-0000855 від 3 червня 2011 р., № РН-0000854 від 3 червня 2011 р., № РН-0000873 від 7 червня 2011 р., № РН-0000959 від 20 червня 2011 р., № РН-0000925 від 15 червня 2011 р., № РН-0001040 від 30 червня 2011 р., № РН-0001132 від 15 липня 2011 р., № РН-0001217 від 28 липня 2011 р., № РН-0001219 від 28 липня 2011 р., № РН-0001264 від 5 серпня 2011 р., № РН-0001265 від 5 серпня 2011 р., № РН-0001404 від 31 серпня 2011 р., № РН-0001401 від 31 серпня 2011 р., № РН-0001526 від 16 вересня 2011 р., № РН-0002022 від 29 листопада 2011 р. відповідачу поставлено продукцію на загальну суму 144 226,71 грн.

Будь-яких зауважень щодо якості та кількості поставленої продукції відповідачем до позивача не пред'являлося. Акти щодо відсутності супроводжувальних документів не складалися.

Для оплати поставлено продукції виставлено рахунки-фактури: № СФ-0001025 від 3 червня 2011 р.; № СФ-0001024 від 2 червня 2011 р.; № СФ-0001037 від 6 червня 2011 р.; № СФ-0001080 від 14 червня 2011 р.; № СФ-0001118 від 17 червня 2011 р.; № СФ-0001188 від 29 червня 2011 р.; № СФ-0001287 від 12 липня 2011 р.; № СФ-0001382 від 28 липня 2011 р.; № СФ-0001388 від 28 червня 2011 р.; № СФ-0001441 від 4 серпня 2011 р.; № СФ-0001442 від 4 серпня 2011 р.; № СФ-0001599 від 31 серпня 2011 р.; № СФ-0001701 від 14 вересня 2011 р.

Відповідач частково оплатив поставлену продукцію, а саме: за видатковою накладною № РН-0000854 від 3 червня 2011 р. сплачено 2 498,56 грн., товар за видатковою накладною № РН-0002022 від 29 листопада 2011 р. оплачено в повному обсязі на суму 10 207,68 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в розмірі 131 521,15 грн.,

Позивач 29.02.2012 звернувся до відповідача з вимогою №1 про сплату 131 521,15 грн. заборгованості. Разом з вимогою відповідачу було надіслано оригінали рахунків-фактур, оригінали податкових накладних, копії видаткових накладних та копії довіреностей на отримання товару.

Про отримання відповідачем вимоги №1 свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (код 6900512528956), згідно якого вимогу отримано уповноваженим Сирченко 05.03.2012.

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.4. договору сторони узгодили, що за прострочення оплати згідно п. 5.1. договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 01,% за кожен день прострочення від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період нарахування пені. Нарахування та стягнення сум неустойки, а також 1% річних за неправомірне користування чужими коштами, здійснюється відповідно положень та обмежень, встановлених ст. 232 ГК України, а саме за період, не більше 6-ти місяців від дня, коли зобов'язання повинно бути виконано.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, а відповідач проти наявності заборгованості не заперечує, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми основного боргу в розмірі 131 521,15 грн., 297,13 грн. інфляційних за період з серпня 2011р. по березень 2012р. (окремо за кожною видатковою накладною), 10 145,70 грн. пені за період з 25.07.2011р. по 23.03.2012р. (окремо за кожною видатковою накладною), 617,68 грн. 1% річних за період з 25.07.2011р. по 23.03.2012р. (окремо за кожною видатковою накладною), є законним та обґрунтованим.

Разом з тим, рішення суду першої інстанції в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 284,30 грн. підлягає скасуванню, оскільки п. 8.4 Договору передбачено інший розмір процентів -1%, який також стягнуто судом першої інстанції, що узгоджується з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України.

Доводи позивача щодо іншої правової природи зазначеного в п. 8.4. Договору спірного відсотку, а саме -віднесення його до категорії штрафної санкції не базується на законі, оскільки обмеження сторонами в договорі періоду нарахування відсотків за користування чужими коштами не є ознакою, що притаманно тільки для штрафної санкції.

Отже доводи апеляційної скарги, що умовами договору передбачений саме інший розмір відсотків річних, що виключає застосування зазначених в ст. 265 ЦК України 3% річних -є обґрунтованими.

За таких підстав висновок суду першої інстанції про стягнення 3% річних не заснований на законі. Посилання суду при цьому на зміст Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11 квітня 1980 р. (Віденської конвенції; дата набуття чинності для України: 01.02.1991) є необґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2012р. по справі № 5009/1826/12 в частині стягнення з відповідача 3% річних у сумі 2 284,30 грн., а також розподілу судових витрат, підлягає скасуванню на підставі ч. 1 п. 4 ст. 104 ГПК України, через порушення останнім норм матеріального права, а саме ст. 265 ЦК України.

В іншій частині рішення господарського суду є законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по справі покладаються на сторін, пропорційно задоволеним позовними вимогам, у зв'язку з чим слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 851,63 грн., а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги 804,75 грн.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2012р. по справі № 5009/1826/12 задовольнити.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2012р. по справі №5009/1826/12 в частині стягнення 3% річних в сумі 2 284,30 грн., а також в частині розподілу судових витрат -скасувати.

В скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Безпека-Комплекс", м. Запоріжжя у задоволенні позовних вимог про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя 3% річних у сумі 2 284,30 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008 м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека -Комплекс" (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 50-Б к. 1) судовий збір за подання позовної заяви у сумі 2 851,63 грн.

В іншій частині рішення господарського суду рішення господарського суду Запорізької області від 04.07.2012р. по справі № 5009/1826/12 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Безпека -Комплекс" (69005 м. Запоріжжя, вул. Патріотична, 50-Б к. 1) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (69008 м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72, код ЄДРПОУ 00191230) судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 804,75 грн.

Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідний наказ.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС