Постанова № 25651642, 16.08.2012, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

13.08.2012 р. справа №5009/1457/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівСтойка О.В. Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.за участю представників сторін від позивача від відповідача Горобченко В.В., за довіреністю; не з'явився; розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької областівід03.07.2012 р. (підписано 09.07.2012 р.)у справі№ 5009/1457/12 (суддя Науменко А.О.)за позовомПублічного акціонерного товариства "Рассвет", м. Запоріжжя до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя простягнення суми

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2012 року до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство "Рассвет", м. Запоріжжя (Позивач) із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 235 245,37 грн. основного боргу за договором поставки № 20/2011/782 від 07.04.2011 р., 14 794,54 грн. пені, 949,13 грн. відсотків річних, 2 346,16 грн. втрат від інфляції.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. позовні вимоги задоволено частково. Припинено провадження у справі в частині стягнення 148 445,93 грн. основного боргу та стягнуто з відповідача на користь позивача 86 799,44 грн. -основного боргу, 14 104,25 грн. -пені, 911,46 грн. -1% річних, 2 223,39 грн. -інфляційних.

Відповідач, не погодившись з прийнятим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить спірне рішення господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог скарги заявник посилається на те, що рішення судом першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права України, а висновки господарського суду, не відповідають фактичним обставинам справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги посилається на те, що ним частково було оплачено отриманий товар, а решту оплати за отриманий товар не перераховано через не додержання позивачем вимог п. 4.3. Договору та не надання відповідачу повного пакету документів, передбаченого умовами Договору, а саме -податкових накладних, що робить неможливим початок перебігу 14-денного терміну для оплати поставленої продукції (п. 5.1. Договору).

Скаржник також посилається на необґрунтоване стягнення судом першої інстанції з відповідача судового збору у сумі 1641,00 грн. замість судового збору у сумі 1609,50 грн. з урахуванням мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2012р. у розмірі 1073,00 грн., що є порушенням норм процесуального права.

Представник позивача в судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника відповідача, що не скористався своїм правом участі у судовому засіданні без поважних причин, за наявними матеріалами справи.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір поставки

№ 20/2011/782 від 07.04.2011 р. (далі -Договір), за умовами якого позивач зобов'язується виготовити та поставити, а відповідач -на умовах даного договору, прийняти та оплатити продукцію, найменування (асортимент), ціна та орієнтовна кількість якої вказані в специфікації (-ях), яка (і) є невід'ємною частиною даного договору.

З матеріалів справи вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Сторонами до договору № 20/2011/782 від 07.04.2011р. укладені специфікації: № 1 про поставку товару на суму 11 726,39 грн., № 2 на суму 51 701,88 грн., № 3 на суму 6 642,06 грн., № 4 на суму 963 грн., № 5 на суму 98 141,53 грн., № 6 на суму 123 378,31 грн., № 7 на суму 72 333,06 грн., № 8 на суму 541 242 грн. (в редакції додаткової угоди № 4 від 02.08.2011 р.), № 9 на суму 169 498,16 грн. (в редакції протоколу розбіжностей до специфікації № 9).

Пунктом 4.3. договору передбачений перелік товаросупровідних документів: накладна, сертифікат якості, рахунок, податкова накладна.

На виконання умов договору, в період з 28.07.2011 р. по 06.12.2011 р. позивачем була поставлена відповідачу продукція на загальну суму 256 615,51 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-0001751 від 28.07.2011 р. на суму 3 238,56 грн., № РН-0001752 від 28.07.2011 р. на суму 2 700,97 грн., № РН-0002267 від 24.10.2011 р. на суму 62 640 грн., № РН-0002268 від 24.10.2011 р. на суму 62 640 грн., № РН-0002306 від 21.11.2011 р. на суму 119 190 грн., № РН-0002340 від 29.11.2011 р. на суму 4 202,88 грн., № РН-0002353 від 06.12.2011 р. на суму 181,98 грн., № РН-0002354 від 06.12.2011 р. на суму 1 821,12 грн. (т. 1, а.с. 57-64).

Вказані видаткові накладні підписані представниками сторін за довіреностями.

Як передбачено пунктом 5.1. договору, розрахунок здійснюється за фактично поставлену продукцію протягом 14 банківських днів з моменту поставки та приймання продукції у відповідності з р. 6 на підставі наданих документів, вказаних в п. 4.3. даного договору. За відсутності вказаних документів строк розрахунків обчислюється з моменту отримання повного пакету документів.

В порушення умов п. 5.1. Договору і положень ст. 530 ЦК України, поставлений відповідачу товар був оплачений частково на суму 21 370,14 грн., у зв'язку з чим залишилась заборгованість в розмірі 235 245,37 грн., яка в процесі розгляду справи в суді першої інстанції була частково сплачено у сумі 148 445,93 грн., а провадження по справі № 5009/1457/12 в частині зазначеної суми припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України. Отже несплаченою відповідачем лишилась сума основного боргу у розмірі 86 799,44 грн., доказів оплати якої суду не надано.

За змістом актів звірки взаємних розрахунків від 14.06.2012 р. за період з 17.04.2012 р. по 14.06.2012 р., сторони підтвердили загальну сума заборгованості з боку ВАТ "Запоріжсталь" в сумі 86 799,44 грн.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Оскільки позивач довів факт порушення відповідачем свого права на отримання грошових коштів за Договором, висновок суду першої інстанції щодо задоволення позовних в межах даної справи є законним та обґрунтованим.

Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги щодо не отримання від позивача повного пакету документів, оскільки вищезазначені накладні про приймання товару підписані відповідачем без зауважень щодо ненадання будь-яких товаросупроводжувальних документів.

Крім того, за приписами ч. 2 ст. 666 ЦК України якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Оскільки будь-які претензії щодо не передання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв, строку для їх передання відповідно до вимог ст. 666 ЦК України не встановлював, спірний товар не повернув -отже судова колегія розцінює доводи апеляційної скарги у якості спроби відповідача ухилитися від виконання зобов'язання по оплаті товару.

До того ж, відповідач не довів, що він отримав супроводжуючі документи на товар в будь-який інший день, а не в день отримання товару.

Щодо позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 14 794,54 грн. пені та 949,13 грн. 1% річних, розрахованих по кожній видатковій накладній окремо, то судова колегія вважає вірним висновок господарського суду про часткове задоволення зазначених вимог у зв'язку з невірним розрахунком позивачем спірних сум. Перевіривши розрахунок суду першої інстанції про стягнення 14 104,25 грн. -пені, 911,46 грн. -1% річних, 2 223,39 грн. -інфляційних, судова колегія вважає його вірним.

Будь-яких порушень норм матеріального або процесуального права в діях суду першої інстанції при розгляді ним зазначеної справи судова колегія не вбачає.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.12 року у справі №5009/1457/12 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на відповідача.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.12 року у справі №5009/1457/12 залишити без змін.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий О.В.Стойка

Судді Г.І. Діброва

Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим

1 позивачу

2 відповідачу

3 до справи

4 ДАГС

5 ГС