Рішення № 25651376, 09.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-3/7980-2012 09.08.12

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»

Про спонукання виконати умови договору лізингу

За зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент

Лізинг Україна»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»

Про стягнення 1 139 603,17 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

Від позивача не з'явився

Від відповідача Борис В.Б, - по дов. № 503/10-071 від 01.07.2012

Коломієць К.В. -по дов. № 506/17-07 від 17.07.2012

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» відповідно до п. 11.2. договору лізингу № F239 від 31.07.2008 та надати підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу позивачу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що загальна ціна предмету лізингу становить 1 420 000,00 грн. Позивач вказує на те, що ним достроково повністю сплачено всю суму лізингових платежів, що разом з авансом складає 1 616 546,01 грн. Позивач посилається на те, що дані обставини були досліджені судами різних інстанції у справах № 28/85/10 та № 30/5009/693/11 рішеннями у яких встановлено факт виконання позивачем умов договору належним чином. Проте відповідач відмовляється від підписання акту прийому-передачі предмету лізингу у власність позивача відповідно до п. 11.2. договору лізингу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.06.2012 порушено провадження у справі № 5011-3/7980-2012 та призначено її до розгляду на 05.07.2012.

04.07.2012 відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з зустрічною позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»про стягнення 961 064,01 грн. боргу по сплаті лізингових платежів та 178 539,16 грн. процентів за користування грошовими коштами, в зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань згідно договору лізингу № F239 від 31.07.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/7980-2012 від 05.07.2012 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»для спільного розгляду з первісним позовом у справі № 5011-3/7980-2012.

Позивач за первісним позовом вимог ухвали суду по порушення провадження у справі від 19.06.2012 частково не виконав.

Відповідач за первісним позовом в судове засідання 05.07.2012 не з'явився, вимог ухвали по порушення провадження у справі від 19.06.2012 частково не виконав.

Відповідач за первісним позовом у поданому 04.07.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти задоволення позову заперечує, оскільки жодних банківських платіжних документів, якими б підтверджувались доводи позивача щодо сплати всіх передбачених договором платежів, зокрема повна сплата вартості предмета лізингу позивачем не подано. Посилання позивача на судові рішення відповідач вважає безпідставними, оскільки предметом розгляду тих справ були вимоги іншого характеру. З огляду на викладене вважає, що позивачем не доведено повне та належне виконання ним умов договору, а тому підстав для переходу права власності на предмет лізингу немає.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/7980-2012 від 05.07.2012. в зв'язку з нез'явленням представника відповідача за первісним позовом та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.06.2012, розгляд справи був відкладений на 12.07.2012.

Враховуючи те, що нез'явлення представників сторін та невиконання сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.06.2012 та ухвали від 05.07.2012, перешкоджає розгляду справи по суті в даному засіданні суду, господарський суд вважає доцільним відкласти розгляд справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 5011-3/7980-2012 від 12.07.2012, в зв'язку з нез'явленням представників сторін та невиконанням сторонами вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 19.06.2012 та ухвали від 05.07.2012, розгляд справи був відкладений на 24.07.2012.

Відповідач за зустрічним позовом у поданому 23.07.2012 до відділу діловодства суду відзиві проти задоволення позову заперечує, оскільки раніше TOB «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»неодноразово зверталось до Господарського суду Запорізької області з позовом до TOB «Розагропродукт»про стягнення заборгованості за договором лізингу № F 239 від 05.08.2008, розірвання цього договору та зобов'язання TOB «Розагропродукт»повернути предмет лізингу. Данні позовні заяви, як і зустрічний позов, обґрунтовані однаковими доводами. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 24.06.2010 по справі № 28/85/10 позов TOB «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»до TOB «Розагропродукт»про зобов'язання повернути майно (предмет лізингу) згідно договору лізингу № F 239 від 05.08.2008 залишено без задоволення. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 по справі № 30/5009/693/11 позов TOB «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»до ТОВ «Розагропродукт»про стягнення заборгованості за договором лізингу № F 239 від 05.08.2008, розірвання договору та зобов'язання TOB «Розагропродукт»повернути предмет лізингу також залишено без задоволення. Даними рішеннями суду, які набрали законної сили, встановлено факт відсутності порушень з боку ТОВ «Розагропродукт»зобов'язань по договору лізингу № F 239 від 05.08.2008 та відсутність заборгованості перед TOB «СГ Еквіпмент Лізинг Україна». Враховуючи викладене просить суд на підставі п 2 ст. 80 ГПК України припинити провадження за зустрічним позовом.

На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 24.07.2012 було оголошено перерву до 07.08.2012 та в судовому засіданні 07.08.2012 було оголошено перерву до 09.08.2012.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» в судове засідання 09.08.2012 представника не направило. Товариство з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується формуляром (протоколом) від 07.08.2012 та записом судового засідання за допомогою технічних засобів.

В судовому засіданні 09.08.2012, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

31.07.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»(лізингоодержувач) було укладено договір фінансового лізингу № F 239 (далі -договір лізингу).

Згідно п. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до п. 1.1. договору лізингу лізінгодавець зобов'язався передати лізингоодержувачу у володіння та користування на певний строк майно (предмет лізингу), спеціально придбаний ним у визначеного лізингоодержувачем постачальника відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а лізингоодержувач зобов'язався прийняти цей предмет лізингу, користуватись ним за цільовим призначенням, сплачувати лізингодавцю плату (лізингові платежі) та в кінці строку дії договору придбати предмет лізингу собі у власність за ціною, визначеною в цьому договорі.

В п. 1.2. договору лізингу зазначено наступні дані про предмет лізингу

постачальникпредмет лізингуціна предмету лізингутермін поставкиТОВ «Бізон-Імпорт», 70600, Запорізька обл., Пологівський р-н, м. Пологи, пров. Станційний, 15, ЄДРПОУ 34217047Назва: Зернозбиральний комбайн New Holland CSX 7080 з жниваркою Рік виробництва: 20081 420 000,00 грн. з ПДВсерпень 2008Сторони цим погоджуються, що наведені в таблиці терміни поставки та ціна предмета лізингу є попередніми та підлягають остаточному погодженню в договорі поставки, який буде укладатися при участі цих же сторін та постачальника.

Згідно п. 1.5. договору лізингу з метою виконання цього договору лізингодавець укладе договір поставки предмета лізингу (договір поставки) лише після сплати на рахунок лізингодавця операційного збору згідно п. 2.1.4. (1% від ціни предмета лізингу) та авансу у рахунок початкового лізингового платежу згідно п.п. 2.2.5., 2.3.4 (284 000,00 грн.) і здійснення всіх видів забезпечень та надання документів згідно п. 11.3. та п. 11.4. цього договору.

05.08.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізон-Імпорт»(постачальник), Товариством з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»(лізингоодержувач) укладено договір поставки № 239, відповідно до якого предмет лізингу, його ціна та термін поставки залишились незмінними згідно з п. 1.2. договору лізингу.

Відповідно до п. 3.1. договору лізингу поставка предмета лізингу здійснюється на умовах та в строки, передбачені договором поставки.

Умовами договору поставки передбачено, що постачальник зобов'язаний поставити товар лізингоодержувачу протягом серпня 2008 року; факт прийому-передачі товару засвідчується підписанням між постачальником та лізингоодержувачем акту прийому-передачі товару.

Згідно п. 7.2. договору строк лізингу починається з моменту прийняття лізингоодержувачем предмета лізингу від постачальника. Факти прийому-передачі предмета лізингу засвідчується підписанням між постачальником та лізингоодержувачем акту прийому-передачі предмета лізингу та/або видаткової накладної, з обов'язковим зазначенням дати приймання предмета лізингу, його заводський номер, дату випуску, його вартість.

На виконання умов договору поставки постачальник передав, а лізингоодержувач отримав зернозбиральний комбайн New Holland CSX 7080 з жниваркою, 2008 року виробництва, серійний номер 371632064, що підтверджується актом прийому-передачі від 07.08.2008 та видатковою накладною № 135 від 07.08.2008.

Відповідно до п.п. 2.1.1., 2.1.2, 2.1.3. договору строк лізингу - 29 місяців, валюта здійснення розрахунків - гривня, валюта обчислення - долар США.

Отже, згідно умов договору сплата першого періоду лізингу мала відбутись в серпні 2008 року та за останній 29 період лізингу в грудні 2010 року.

Згідно з п. 2.1.5 договору лізингу початковий лізинговий платіж: 20% бази обчислення лізингових платежів (згідно п. 2.2.3 цього договору), в т.ч. ПДВ.

Розміри щомісячних лізингових платежів зазначено в додатку № 1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору (п. 2.1.6 договору).

Згідно з п. 2.1.7 договору лізингу вартість викупу предмета лізингу (залишкова вартість): 0,1% бази обчислення лізингових платежів, в т.ч. ПДВ.

Відповідно ст. 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; в) компенсацію відсотків за кредитом; г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Підпунктом 2.1.8 договору лізингу узгоджено, що договором встановлюється розмір лізингових платежів (із застереженням п. 2.2.7), що базуються на плаваючій відсотковій ставці. Відсотковий період, на протязі якого відсоткова ставка не підлягає перегляду, становить 3 місяці. Як основа для встановлення лізингових платежів діє відсоткова ставка для валюти обчислення: ІЛВСЖ ЗМ.

За визначенням п. 2.2.2 договору лізингу витрати, що не входять до бази обчислення лізингових платежів: лізингоодержувач відшкодовує лізингодавцю наступні витрати, що нестиме останній у зв'язку з придбанням та фінансуванням предмета лізингу, а саме: відрахування до Пенсійного фонду та комісія банку при купівлі валюти; державна реєстрація.

Пунктом 2.2.3 договору лізингу передбачено, що до бази обчислення лізингових платежів, вираженій у валюті обчислення, входять всі витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку з придбанням та фінансуванням предмета лізингу, зокрема ціна предмета лізингу, мито, витрати, пов'язані з розмитненням, витрати на перевезення, страхування при перевезенні, витрати на монтаж і введення в дію предмета лізингу, витрати на допуск до експлуатації, сертифікати, оцінки у випадку предметів, що уже використовувалися, послуги банків, та інше, за винятком вказаних в п. 2.2.2 цього договору, збільшені на ПДВ.

Згідно з п. 2.2.4 договору лізингу вартість предмета лізингу в гривнях включає всі витрати, понесені лізингодавцем у зв'язку з придбанням предмета лізингу, які зазначені в п. 2.2.3 договору.

В пункті 2.2.7 договору лізингу сторони погодили випадки, при яких необхідно здійснювати коригування розміру лізингових платежів, зокрема, встановлено, що якщо валюта обчислення є відмінною від гривні, перерахунок лізингових платежів в гривні здійснюється із застосуванням курсу продажу валюти обчислення АТ «Каліон Банк Україна»в м. Києві, який чинний на день виникнення обов'язку сплати лізингових платежів. Крім того умовами договору встановлена як основа для встановлення лізингових платежів відсоткова ставка для валюти обчислення LIBOR 3M, яка підлягала перегляду кожні 3 місяці.

Згідно з п. 2.3.8 договору лізингу підставою для здійснення сплати щомісячних лізингових платежів є рахунок-фактура. Щомісячні платежі, за винятком першого, підлягають оплаті кожного місяця до п'ятого, десятого, п'ятнадцятого, двадцятого чи двадцять п'ятого числа місяця, починаючи з місяця, наступного після місяця, в якому почався лізинг, залежно від того, яке з цих чисел місяця буде найближчим до числа місяця, з якого розпочався лізинг. Обов'язок сплати кожного наступного лізингового платежу виникатиме одного й того самого числа кожного наступного місяця. Якщо сума оплати була нижчою або вищою від належного платежу, різниця буде включена в рахунок-фактуру для оплати наступного лізингового платежу.

Додатком № 1 до договору сторони погодили Графік сплати лізингових платежів.

Заборгованість яка заявлена лізингодавцем виникла внаслідок коригування ним лізингових платежів. Так, лізингодавець посилається на те, що на адресу лізингоодержувача щомісяця направлялись відповідні рахунки-фактури на оплату лізингових платежів (скоригована сума лізингових платежів), проте починаючи з січня 2009 року відповідач перестав сплачувати лізингові платежі у повному розмірі (сплачувались у меншому розмірі). Так, лізингодавцем загалом за договором нараховано 2 591 810,02 грн., а сплачено 1 630 746,01 грн., а отже заборгованість складає 961 064,01 грн.

При цьому суд відзначає, що до суми боргу 961 064,01 грн. включена сума в розмірі 47 226,82 грн., яка згідно рахунку-фактури 3116/Р/F239 від 22.12.2010 є процентами нарахованими згідно п. 2.3.14. договору за неправомірне користування грошовими коштами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Отже, розподіл тягаря доказування визначається предметом спору. За загальним правилом обов'язок (тягар) доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Умовами договору визначеними у пунктах 2.3.8. та 2.3.14. передбачено, що підставою для здійснення лізингових платежів є виставлення позивачем рахунків-фактури на підставі здійснення ним розрахунку лізингових платежів за формулою визначеною пунктом 2.1.8. договору, яким встановлено, що як основа для встановлення лізингових платежів діє відсоткова ставка для валюти обчислення : LIBOR 3M. А даний показник не є загальновідомим.

Оскільки, використані сторонами показники не є загальновідомими, то вони потребують доказування відповідними засобами доказування.

Тобто, не виставлення позивачем рахунку-фактури в строк для здійснення розрахунку позбавляє лізингоодержувача можливості його оплати.

Лізингодавцем в порушення зазначених вимог належних та допустимих доказів в підтвердження того, що рахунки-фактури із скоригованими розмірами лізингових платежів направлялись лізингоодержувачу щомісяця не подано. Також позивачем не подано доказів надіслання відповідачу повідомлення про необхідність перегляду відсоткової ставки для валюти обчислення LIBOR 3M, що є підставою для зміни розміру лізингових платежів.

Натомість лізингодавцем подано лист № 182 від 15.06.2012, згідно якого лізингоодержувачу були надіслані одночасно, із зазначенням повторного направлення, рахунки фактури з 11 по 28 періоди

Частиною 2 ст. 6 Закону України «Про фінансовий лізинг»встановлено, що істотною умовою договору лізингу є зокрема розмір лізинговий платежів.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Обставини коригування позивачем розмірів лізингових платежів були предметом розгляду Господарським судом Запорізької області у справі № 28/85/10. За висновками рішення даного суду від 24.06.2010, яке залишено без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.09.2010 та постановою Вищого господарського суду України від 17.11.2010, нарахування лізингодавцем сум щомісячних лізингових платежів зі застосуванням курсу продажу валюти обчислення AT «Каліон Банк Україна»в м. Києві та відсоткової ставки для валюти обчислення: LIBOR 3М фактично є зміною істотної умови договору (коригування розміру лізингових платежів на курсову різницю) в односторонньому порядку, про що він не повідомив відповідача та не надав йому належних доказів, які б підтверджували необхідність та розмір такого коригування.

Щодо посилання позивача на те, що відповідно до п. 2.3.14 договору в разі неотримання від позивача рахунків-фактур відповідач при сплаті чергових лізингових платежів повинен був самостійно вираховувати платіж за курсом НБУ, слід зазначити наступне.

Пунктом 2.3.14 договору лізингу сторони передбачили, що неотримання рахунку-фактури на будь-який лізинговий платіж не звільняє лізингоодержувача від обов'язку сплати даного платежу. Якщо через встановлення вартості лізингових платежів в іноземній валюті лізингоодержувач не знає еквіваленту розміру платежу в гривні, на який він не отримав рахунок він зобов'язаний заплатити платіж за курсом цієї валюти, встановленим Національним банком України на день здійснення платежу.

Проте, корегування розміру чергових оплат лізингових платежів при зміні курсу долара вимагає визначення вихідних даних (бази обчислення лізингових платежів). Як свідчать матеріали справи, позивач відповідних розрахунків щодо надання роз'яснень відносно такого корегування не надав, тому відповідач визначав та оплачував суми лізингових платежів виходячи із загального розміру вартості предмета лізингу та із встановлених додатком № 1 до договору процентів.

Щодо направлення лізингодавцем на оплату лізингоодержувачу одночасно рахунків-фактур згідно листа № 182 від 15.06.2012 (за сплату з 11 по 28 періоди) слід зазначити, що умовами договору не передбачено виставлення всіх рахунків одночасно після закінчення строку лізингу.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 28.04.2011 у справі 30/5009/693/11, яке залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 28.02.2012, встановлено, що станом на 03.12.2010 лізингоодержувач повністю сплатив лізингові платежі та залишкову вартість предмет лізингу, тобто повністю виконав свої зобов'язання за договором.

В силу статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України визначає що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк,встановлений договором або законом.

Лізингодавцем не доведено наявності з боку лізингоодержувача факту порушення умов договору, які б могли бути підставою для нарахування та стягнення боргу по лізинговим платежам та додаткової відповідальності за порушення зобов'язання у вигляді процентів за неправомірне користування грошовими коштами в загальному розмірі 1 139 603,17 грн. (961 064,01 грн. основний борг (до якого входить сума процентів в розмірі 47 226,82 грн.) + 178 539,16 грн. процентів).

Пунктом 11.2. договору передбачено, що в кінці строку дії договору лізингоодержувач лише після виконання усіх зобов'язань за цим договором здійснює придбання у власність предмета лізингу за ціною придбання, що дорівнює вартості викупу предмета лізингу (залишковій вартості), розмір якої визначається розділом 2 цього договору. Факт переходу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача засвідчується підписанням між сторонами окремого акту прийому-передачі предмета лізингу у власність лізингоодержувача.

З урахуванням того, що Господарським судом Запорізької області встановлено про повне виконання лізингоодержувачем зобов'язань за договором, а також неможливість виставлення рахунків-фактур на оплату після виконання зобов'язань суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. В позові ж Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»про стягнення заборгованості в розмірі 1 139 603,17 грн. слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору за первісним позовом, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» (04073, м. Київ, Московський проспект, 9, офіс 5-402, код ЄДРПОУ 34537760) підписати акт прийому-передачі предмета лізингу у власність Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»(70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 14, код ЄДРПОУ 30082229) відповідно до п. 11.2. договору лізингу № F239 від 31.07.2008 та надати підписаний акт прийому-передачі предмета лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна»(04073, м. Київ, Московський проспект, 9, офіс 5-402, код ЄДРПОУ 34537760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт»(70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 14, код ЄДРПОУ 30082229) 1 073 (одну тисячу сімдесят три) грн. витрат по сплаті судового збору.

4. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ Еквіпмент Лізинг Україна» відмовити повністю.

Повне рішення складено 16.08.2012.

СуддяВ.В. Сівакова