Рішення № 25651239, 06.08.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-65/4621-2012 06.08.12

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Іванові О.В., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Київенерго", м. Київ

до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд", м. Київ

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Комунального підприємства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва

про стягнення 144 569,33 грн.

за участю представників:

від позивача : Гаркавенко С.В. -представник за довіреністю № 93/2012/02/13-9 від 13.02.2012 р.від відповідача :не з'явився від третьої особи :не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Публічне акціонерне товариство "Київенерго" з позовом до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 144 569,33 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору № 690486 від 01.09.2001 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді в частині своєчасної плати за надані послуги, внаслідок чого у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" утворилась заборгованість в сумі 144 569,33 грн. за період з 01.12.2009 р. по 01.03.2012 р.

У позові Публічне акціонерне товариство "Київенерго" просить суд стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" заборгованість за спожиту теплову енергію в сумі 133 847,27 грн., інфляційну складову боргу в сумі 6 553,92 грн. та 3% річних в сумі 4 168,14 грн. за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2012 р., а всього -144 569,33 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.05.2012 р. залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Комунальне підприємство "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та обґрунтував, просив позов задовольнити в повному обсязі, зазначив, що відповідач частково погасив заборгованість.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд за їх відсутності до суду не подали. Відповідач подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки за позовом має відповідати КП "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва. Представник третьої особи подав через канцелярію суду письмові пояснення, зазначив, що відсутні прямі договори між ним та ПАТ "Київенерго", просив відмовити в задоволенні позову.

За таких обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

01.09.2001 р. між Акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Київенерго", як постачальником, та відповідачем - Державним комунальним підприємством "Житлоремфонд", як споживачем, було укладено договір № 690327 на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Згідно п 1.1 договору постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у договорі.

Умовами договору № 690486 від 01.09.2001 р. сторони погодили, що постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року згідно із заявленим споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку № 1 (п.2.2.1), споживач зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку № 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку № 2 (п.2.3.1), споживач зобов'язався забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок Головного інформаційно-обчислювального центру ГІОЦ КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію та своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями ( 2.3.5).

Також сторонами договору № 690486 від 01.09.2001 р. було погоджено :

-обсяги постачання теплової енергії (додаток № 1);

-тарифи та порядок розрахунків (додаток № 2), відповідно до яких сторонами визначено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію та транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця оплачує вартість теплової енергії,яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком;

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до облікових карток фактично спожитої теплової енергії у гарячій воді за період з 01.12.2009 р. по 01.03.2012 р., позивачем нараховано відповідачу до сплати основного боргу 133 847,27 грн. вартості послуг за спожиту теплову енергію у гарячій воді згідно договору № 690486 від 01.09.2001 р.

Наявність заборгованості відповідача підтверджується обліковими картками, табуляграмами та довідками про надходження коштів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач після подачі позову до суду частково сплатив заборгованість у розмірі 19 276,56 грн., що підтверджується довідкою ПАТ "Київенерго" про надходження коштів від відповідача.

Таким чином, сплативши заборгованість у розмірі 19 276,56 грн., відповідач припинив у такий спосіб відповідне грошове зобов'язання, у зв'язку з чим провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню згідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що у Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" наявна заборгованість по сплаті за спожиту теплову енергію у гарячій воді в розмірі 114 570,71 грн., яка підлягає стягненню.

Ст. 175 ч. 1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Тарифи на теплову енергію були погоджені сторонами та на час розгляду даної справи не скасовані та недійсними не визнані.

Таким чином, судом встановлено, що позивач правомірно заявив вимоги в частині несплаченої заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії у гарячій воді по договору № 690486 від 01.09.2001 р. за період з 01.12.2009 р. по 01.03.2012 р. в сумі 114 570,71 грн.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 114 570,71 грн. основного боргу за договором № 690486 від 01.09.2001 р. за період з 01.12.2009 р. по 01.03.2012 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу в сумі 6 553,92 грн. та 3% річних в сумі 4 168,14 грн. за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2012 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу в сумі 6 553,92 грн. та 3% річних в сумі 4 168,14 грн. за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2012 р.

Відповідно до ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача про відсутність у нього обов'язку по оплаті суми заборгованості за договором № 690486 від 01.09.2001 р., оскільки Розпорядженням Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації № 433 від 29.12.2001 р. з 01.02.2002 р. передано на баланс третьої особи житловий та нежитловий фонд, що перебував на балансі відповідача, а тому існуючий борг за договором є заборгованістю новоствореного підприємства -третьої особи, яке відповідно до рішення КМДА № 396/6612 від 27.10.2011 р. визнано правонаступником усіх майнових прав та обов'язків відповідача.

Відповідно до статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Аналогічний зміст містить ч. 2 ст. 104 Цивільного кодексу України.

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України запису про припинення Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" на час розгляду справи не внесено.

Як вбачається з матеріалів справи, договір № 690486 від 01.09.2001 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді був укладений між позивачем та ДКП "Житлоремфонд" -відповідачем у справі.

Крім того, суд зазначає про відсутність між позивачем та третьою особою договірних відносин.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів регламентовано ст. 188 Господарського кодексу України, якою передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються якщо інше не передбачено законом або договором, а сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

У матеріалах справи відсутні докази розірвання договірних відносин між позивачем та відповідачем в добровільному чи судовому порядку.

При цьому суд звертає увагу на те, що в даному випадку укладення договору доручення 01.01.2004 р. між відповідачем та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва не свідчить про неправомірність вимог позивача за укладеним з відповідачем договором № 690486 від 01.09.2001 р., а відносини сторін договору доручення не є предметом даного спору.

Позивач не є стороною договору доручення, відповідно не заявляє вимог до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва по сплаті боргу відповідача.

Отже, враховуючи, що на час розгляду справи Державне комунальне підприємство "Житлоремфонд" є юридичною особою, яка наділена відповідними правами та обов'язками, та може нести господарську-правову відповідальність за спірними правовідносинами, підстав для покладення обов'язку по оплаті наданих позивачем послуг за договором № 690486 від 01.09.2001 р. на Комунальне підприємство "Житлоремобудсервіс" Деснянського району м. Києва у суду немає.

За таких обставин, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, суд задовольняє позовні вимоги.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Провадження за позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Комунального підприємства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 144 569,33 грн. в частині стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" заборгованості в сумі 19 276,56 грн. припинити.

Позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Комунального підприємства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в розмірі 144 569,33 грн. в частині стягнення з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" заборгованості за спожиту теплову енергію у розмірі 114 570,71 грн., інфляційної складової боргу в сумі 6 553,92 грн. та 3% річних в сумі 4 168,14 грн. за період з 01.01.2010 р. по 01.03.2012 р. задовольнити.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 114 570 (сто чотирнадцять тисяч п'ятсот сімдесят) грн. 71 коп., інфляційну складову боргу в сумі 6 553 (шість тисяч п'ятсот тридцять три) грн. 92 коп. та 3% річних в сумі 4 168 (чотири тисячі сто шістдесят вісім) грн. 14 коп.

Стягнути з Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" (02217, м. Київ, вул. Закревського, 15, ідентифікаційний код 04543683) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 891 (дві тисячі вісімсот дев'яносто одну) грн. 39 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 06 серпня 2012 р.

Повний текст рішення підписаний 13 серпня 2012 р.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна