Рішення № 25651234, 09.08.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "09" серпня 2012 р. Справа № 3/5007/674/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Машевської О.П.

при секретарі судового засідання Кобилінському К.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Засульська Н.Ю. - директор (витяг з ЄДР від 14.06.12р. № 14056371, паспорт серії ВС 363326 вид. Жовтневим РВ Маріупольського УМВС України)

від відповідача: не з'явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12" (м.Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" (с.Майстрів Новоград-Волинський район Житомирська область) про стягнення 441514,94 грн.

11.06.12 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12" (м. Запоріжжя) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" (с. Майстрів Новоград-Волинський району ) про стягнення 441514,94 грн. згідно Договору купівлі-продажу №01/02-К від 01.02.12 р., з яких: 181 864, 60 грн. - попередньої оплати за товар, 493, 28 грн. - 3% річних з простроченої суми, 30 007, 66 грн. - пені за прострочку в поставці товару, 229 149, 40 грн. - штрафу за прострочку в поставці товару.

Уповноважений представник позивача в засідання суду 09.08.12р. позовні вимоги підтримала та в порядку ст. 22 ГПК України подала заяву про зменшення розміру позовних вимог № 215 від 13.07.2012 року з доказами її надіслання відповідачу, згідно якої просить стягнути з останнього: 141864,60 грн. попередньої оплати за непоставлений товар проти заявленої суми вперше - 181864, 60 грн., 589, 12 грн. - 3% річних з простроченої суми проти заявленої суми вперше - 493, 28 грн., 16095, 78 грн. - пені за прострочку в поставці товару проти заявленої суми вперше -30 007, 66 грн., 12 730, 52 грн. - штрафу за прострочку в поставці товару проти заявленої суми вперше - 229 149, 40 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Про збільшення або зменшення розміру позовних вимог, якщо відповідну заяву прийнято господарським судом, зазначається в описовій частині рішення, і подальший виклад рішення, в тому числі його резолютивної частини, здійснюється з урахуванням такої заяви. При цьому у господарського суду відсутні підстави для припинення провадження у справі в частині, на яку зменшився розмір позовних вимог.

Господарський суд, надавши оцінку заяві позивача про зменшення розміру позовних вимог встановив, що позивачем зменшено розмір позовних вимог про стягнення попередньої оплати, пені та штрафу, однак збільшено розмір позовної вимоги про стягнення 3% річних до суми 589, 12 грн. проти заявленої вперше - 493, 28 грн. за рахунок визначення іншого періоду нарахування прострочки в поверненні відповідачем суми попередньої оплати, а саме: з 20.04.12р. по 05.06.12р. ( дата звернення з позовом до суду).

Як наголошується у п.7 Постанови ВГСУ від 23.03.2012 № 6 "Про судове рішення" у зв'язку із збільшенням позивачем розміру позовних вимог відповідач вправі вимагати відкладення розгляду справи (у межах строків вирішення спору, передбачених статтею 69 ГПК) для подання відповідних доказів, але лише в тому випадку, коли таке збільшення обґрунтовується обставинами, про які не було зазначено в позовній заяві, та/або доказами, відсутніми у матеріалах справи.

Господарський суд приймає заяву позивача про зменшення та збільшення розміру позовних вимог № 215 від 13.07.2012 року до розгляду по суті, оскільки останню подано з дотриманням вимог ст. 6 Закону України "Про судовий збір" та ст. ст. 22, 54- 57 ГПК України та не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

З огляду на вище викладене, на дату винесення рішення у справі спір вирішується з нової ціни позову в розмірі 171 280, 02 грн., що складається із наступних позовних вимог: 141 864, 60 грн. - сума попередньої оплати, 16 095, 78 грн. - сума пені за прострочку в поставці товару, 12 730, 52 грн. - сума штрафу за прострочку в поставці товару, 589, 12 грн. - сума 3% річних з простроченої суми попередньої оплати.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином ( а.с.37-38, 56-59).

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.11 року наголошується, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створив сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзиву на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні представнику позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду про часткове задоволення позову.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши уповноваженого представника позивача,

ВСТАНОВИВ:

01 лютого 2012р. між сторонами був укладений Договір №01/02-К купівлі-продажу, згідно якого постачальник (відповідач) зобов'язався передати у власність, а покупець (позивач) - прийняти та оплатити лом і відходи чорних металів - ДСТУ 4121-2002, згідно умов даного Договору і ціни, вказаної у Специфікації, яка є його невід'ємною частиною (надалі за текстом - Договір поставки) (а.с. 11-12).

Якість, умови постачання, порядок приймання товару визначено у розділах 2-4 Договору поставки.

Ціну товару та порядок розрахунків передбачено у розділі 5, зокрема, в п. 5.4 Договору поставки зазначено, що оплата за товар за даним Договором здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (відповідача) - 100% попередньої оплати. Після отримання попередньої оплати, постачальник (відповідач) зобов'язаний відправити товар на суму отриманої попередньої оплати протягом 5 (п'яти) банківських днів з моменту отримання попередньої оплати або в інший строк, обумовлений сторонами у специфікації. Фактом відправки товару є залізнична накладна.

Пунктом 6.2 Договору поставки передбачено, що у випадку порушення строків відправки товару нараховується неустойка в розмірі 0,5% вартості недопоставленого товару за кожен день прострочення за весь період прострочення. Крім того, за прострочення понад п'ятнадцяти днів додатково стягується штраф в розмірі 7% від вартості несвоєчасного поставленого, недопоставленого товару.

Факт здійснення позивачем попередньої оплати відповідачу підтверджується наступними доказами:

- платіжним дорученням №436 від 16.02.2012р. на суму 180 000, 00 грн.;

- платіжним дорученням №464 від 29.02.2012р. на суму 100 000, 00 грн.;

- платіжним дорученням №468 від 01.03.2012р. на суму 100 000, 00 грн.;

- платіжним дорученням №480 від 15.03.2012р. на суму 150 000, 00 грн.;

- платіжним дорученням №482 від 16.03.2012р. на суму 50 000, 00 грн.;

- платіжним дорученням №488 від 19.03.2012р. на суму 150 000, 00 грн.

Отже, позивачем загалом здійснено попередню оплату на суму 730 000, 00 грн.

Відповідач свої зобов'язання щодо поставки товару ( лому і відходів чорних металів - ДСТУ 4121-2002) на суму отриманої попередньої оплати виконав частково, поставивши позивачу 11.03.12р. товар на суму 188608, 42 грн., 15.03.12р. - на суму 176625, 00 грн., 17.03.12р. - на суму 182901, 98 грн., що підтверджується залізничними накладними. Загалом за станом на 17.03.12р. відповідачем поставлено позивачу товару на суму 548 135, 40 грн.

28.03.2012р. за вих. №148 позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути залишок попередньої оплати в сумі 181 864, 60 грн. ( 730 000, 00 грн. - 548 135, 40 грн. у строк до 01.04.2012р. (а. с. 13). Однак докази отримання відповідачем цієї вимоги позивачем не подано.

05 квітня 2012 року позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією № 151 повернути суму попередньої оплати в розмірі 181 864, 60 грн. в строк до 20 квітня 2012 року ( а.с. 43 - 45).

Відповідачем претензію позивача одержано 11 квітня 2012 року та надано на неї відповідь про те, що у строк до 20.04.12 року буде здійснена поставка товару, а не повернуті кошти ( а. с. 16).

Як свідчать матеріали справи, відповідачем поставку товару на суму 181 864, 60 грн. в строк до 20 квітня 2012 року так і не було здійснено та повернуто позивачу кошти в сумі 40 000, 00 грн. двома платежами 28.04.2012р. на суму 20 000, 00 грн. та 07.05.2012р. на суму 20 000, 00 грн. ( а с. 71, 72 )

Таким чином, на дату винесення рішення у справі відповідач не повернув позивачу кошти в сумі 141 864, 60 грн., отримані в якості попередньої оплати.

За прострочку відповідача в поставці товару у встановлений договором строк позивач застосував положення п.6.2 Договору поставки та нарахував пеню на загальну суму 16 095, 78 грн., розраховану із суми 31864,60 грн. за період з 22.03.12р. по 11.04.12р. на суму 3345,78 грн. та із суми 150000,00грн. за період з 26.03.12р. по 11.04.12р. на суму 12750, 00грн.

За прострочку в поставці товару понад 15 днів позивач застосував положення п.6.2 Договору поставки та застосував штраф в розмірі 7% від вартості недопоставленого товару на загальну суму 12 730, 52 грн.

За користування відповідачем чужими грошовими коштами ( сумою попередньої оплати) в розмірах 181864,60 грн., 161864,60 грн. та 141864,60 грн. за періоди з 20.04.12р. по 27.04.12р., з 28.04.12р. по 06.05.12р., з 07.05.12р. по 05.06.12р. позивач застосував ст. 625 ЦК України та нарахував 3% річні на загальну суму 589, 12 грн.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в сукупності за правилами ст. 43 ГПК України, господарський суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

За своєю правовою природою договір №01/02-К купівлі-продажу від 01.02.12р., укладений між сторонами - є договором поставки, тому спірні відносини, регулюються главою 30 розділом 1 ГК України та главою 54 розділом 1 ЦК України (ч.6 ст. 265 ГК України).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статті 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Стаття 664 Цивільного кодексу України визначає момент виконання обов'язку продавця передати товар покупцю.

За умовами укладеного сторонами Договору обов'язок відповідача вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові, про що має свідчити залізнична накладна.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відтак, згідно ст. 193 Господарського Кодексу України зобов'язання повинні виконуватись у повному обсязі та у встановлені строки. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст.629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Належне виконання зобов'язання - це виконання зобов'язання, обумовленого, насамперед, в договорі чи акті цивільного законодавства способом, предметом, у встановлений строк та в певному місці, належній особі та належною особою.

Позивачем банківськими виписками на загальну суму 730 000,00 грн. та за період з 16.02.12 р. по 19.03.12р. доведено факт належного виконання свого обов'язку по здійсненню попередньої оплати за товар, що мав бути поставленим відповідачем у встановлені договором строки та місці.

Натомість відповідач взяті на себе зобов'язання виконав неналежним чином, оскільки станом на 17.03.12 року поставив товару на загальну суму 548 135, 40 грн.

Згідно ч. 1 ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 670 ЦК України передбачено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Частиною 2 статті 693 ЦК України також передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця , а не продавця. Волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця , останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову ( постанова ВСУ від 28.11.11р. у справі № 43/308-10).

Позивач з двох альтернативних варіантів поведінки, наданих йому законом, обрав право вимагати повернення попередньої оплати в сумі 181 864, 60 грн. , оскільки як станом на дату звернення з претензією до відповідача (05.04.12р.), так і станом на дату її отримання останнім ( 11.04.12р.) строки поставки товару настали.

Відповідач відповіддю на претензію позивача фактично визнав своє зобов'язання з поставки товару позивачу в сумі 181 864, 60 грн. та обіцяв його виконати у строк до 20.04.2012р. , тоді як позивач відмовився від прийняття виконання зобов'язання відповідача.

З врахуванням вище викладеного, відповідач у строк до 20.04.2012 року зобов'язаний був повернути позивачу кошти в сумі 181 864, 60 грн., а не виконувати зобов'язання з поставки товару на цю суму. Вчиненими в подальшому діями 28.04.12р. та 07.05.12р. щодо повернення позивачу коштів в сумі 40 000,00 грн. відповідач фактично визнав вимогу позивача в частині свого нового обов'язку.

Позовна вимога про стягнення попередньої оплати в сумі 141 864, 60 грн. є доведеною належним чином та підлягає судовому захисту.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 6.2 Договору поставки сторони передбачили, що у випадку порушення строків відправки товару, за рішенням покупця, постачальник сплачує неустойку у розмірі 0,5% від вартості недопоставленого товару за кожен день прострочки, за весь період прострочення. За прострочення понад п'ятнадцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасного поставленого, недопоставленого товару.

Зазначена умова Договору не суперечить ст.ст. 9, 549, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 199 , 230 та 231 ГК України, тому судом приймається до уваги при вирішенні спору за позовними вимогами про стягнення неустойки (пені) та штрафу за порушення строку поставки товару ( постанова Верховного Суду України від 22.11.2010р. у господарській справі №14/80-09-2056).

Позивач розрахунок неустойки, яка за визначенням, наведеним у договорі, розцінюється судом як пеня ( ч. ст. 549 ЦК України) розрахував окремо із попередньої оплати в сумі 31864,60 грн. за період з 22.03.12 по 11.04.12р. та із суми 150000,00 грн. за період з 26.03.12р. по 11.04.12р. Загалом сума пені становить 16095, 78 грн.

Господарський суд погоджується з проведеним розрахунком позивача, оскільки станом на 21.03.12 року поставка товару на суму 31864,60 грн. (залишок боргу по попередній оплаті в сумі 50 000 грн., здійсненій позивачем 16.03.12р.) не відбулася, тому датою початку перебігу прострочки слід вважати 22.03.12р. Станом на 25.03.12 р. поставка товару на суму 150000,00 грн. (попередня оплата, здійснена позивачем 19.03.12р.) не відбулася, тому датою початку перебігу прострочки слід вважати 26.03.12р.

Господарський суд також погоджується з датою останнього дня нарахування пені 11.04.12 року, яка є датою доведення відповідачу вимоги про повернення попередньої оплати замість подальшої поставки товару.

Господарський суд також погоджується із позовною вимогою про стягнення штрафу у розмірі 7% на суму 12730, 52 грн., оскільки прострочка відповідача в поставці товару як на суму 31864,60 грн. , так і на суму 150000,00 грн. перевищила 15 календарних днів.

З врахуванням вище викладеного, позовні вимоги про стягнення з відповідача неустойки в сумі 16095, 78 грн. та штрафу в сумі 12730, 52 грн. є доведеними та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Однак господарський суд не погоджується із позовною вимогою про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 589, 12 грн., розраховану із суми неповернутої попередньої плати 141 864, 60 грн. за період з 20.04.12р. по 05.06.12р., оскільки вважає її передчасною, виходячи з наступного.

Згідно ч. 2 ст. 625 ГПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Визначення грошового зобов'язання закріплено в Законі України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно статті 1 даного Закону, грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до частин 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникає з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частинами 1, 5 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Оскільки рішення суду про виникнення грошового зобов'язання в частині повернення попередньої оплати станом на день звернення з позовом не було, попередня оплата ще не стала грошовим зобов'язанням, а є правовим наслідком порушення умов договору щодо здійснення поставки товару, тому нарахування 3% річних з простроченої суми є безпідставним ( пункт 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/224/2012 від 27.02.2012р.). Таке нарахування буде можливим лише у разі невиконання відповідачем рішення суду у цій справі, з моменту набрання ним чинності.

З врахуванням викладеного, господарський суд приходить до висновку відмовити позивачу у стягненні 3% річних на суму 589, 12 грн.

У відповідності до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем належним чином доведені позовні вимоги в частині стягнення попередньої оплати, неустойки та штрафу, натомість відповідачем останні не спростовано належними та допустимими доказами.

Щодо розподілу судового збору за наслідками вирішення спору, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

У ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, зменшення розміру позовних вимог.

При зверненні з позовом до суду позивачем було сплачено судовий збір в сумі 8803, 30 грн. виходячи із ціни позову - 441 514, 94 грн. Оскільки позивач в процесі розгляду справи зменшив розмір позовних вимог до суми 171 280, 02 грн., і таке зменшення прийнято судом, то розмір судового збору становить 3425, 60 грн.

Ухвалою суду від 09.08.12р. господарський суд повернув позивачу сплачений судовий збір в розмірі 5404, 70 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір 3425, 60 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та виходячи із нової ціни позову 171 280, 02 грн.

На підставі ст. ст. 9, 11, 509, 525, 526, 549, 610-612,615,625,629,664,655,670,693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193,199,230,231,233,216,217,265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.4-3, 4-7, 22, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укреколайн" (11740, Житомирська обл., Новоград-Волинський р-н, с. Майстрів, вул. Ватутіна, буд. 1-А, ідентифікаційний код 35825128) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнісервіс 12" (69095, м. Запоріжжя, Жовтневий р-н, проспект Леніна, буд. 109, кімн. 508, ідентифікаційний код 37408311):

- 141 864, 60 грн. - попередньої оплати;

- 16 095, 78 грн. - пені;

- 12 730, 52 грн. - штрафу;

- 3 413,82 грн. - судового збору.

3. Відмовити у стягненні 589, 12 грн. 3% річних.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 14 серпня 2012 року

Суддя Машевська О.П.

Віддрукувати:

1- у справу

2 - позивачу на адресу (87515, Донецька обл. м. Маріуполь, вул. Грецька, 43) - рек. з повідом.

4- відповідачу (11740, Житом. обл. Новоград-Волинський р-н, с. Майстрів, вул. Ватутіна, буд. 1-А) - реком. з повідомл.