Рішення № 25651180, 13.08.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 7/81/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.12 Справа № 5009/2379/12

За позовом: Концерн "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "Міські теплові мережі" Жовтневого району, м. Запоріжжя

До відповідача: Приватне підприємство "Аварістан", м. Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

Від позивача: Ведмедь А.Є., довіреність № 03/27 від 03.01.2012р.

Від відповідача: не з'явився

Заявлено позов про стягнення з Приватного підприємства "Аварістан" на користь Концерну "Міські теплові мережі"6528,57 грн.

Ухвалою суду від 25.06.2012р. було порушено провадження по справі, судове засідання призначено на 19.07.2012р. Судове засідання відкладалось на 13.08.2012р.

Ухвали суду були направлені на адреси сторін, в установленому законом порядку та в строк.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК ( 1798-12 ).

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Від відповідача поштовим відділенням, з відміткою «За закінченням терміну зберігання», була повернута ухвала про порушення провадження по справі від 27.06.2012р.

Згідно витягу з ЄДР, здійсненого судом, відповідач зареєстрований за адресою: 69035, м. Запоріжжя, пр. Маяковського, буд. 20, тобто за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та за якою направлялися ухвали суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам, прокурору, якщо він є заявником, за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Враховуючи вищевикладене, сторони належним чином сповіщені судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, продовженому 13.08.2012р., представник позивача підтримав позовні вимоги в повному об'ємі з підстав, зазначених у позовній заяві, надав суду додаткові письмові пояснення по суті предмету спору, пояснив, що на виконання ухвали суду від 27.06.2012р. позивач направив на адресу відповідача акт звірки взаєморозрахунків та представники позивача з'являлися до відповідача з метою проведення звірки взаєморозрахунків, але відповідач відмовився провести звірку, про, що представниками позивача складено відповідний акт (поясненя, докази направлення акту звірки та акт про відмову від підпису долучено до матеріалів справи).

Представник відповідача в судове засідання, продовжене 13.08.2012р., не з'явився, про поважність причин неявки суд не повідомив належним чином. Відповідач, повторно, без поважних причин не виконав вимоги суду, витребувані документи суду не надав, компетентного, повноважного представника в судове засідання не направив.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

судовий процес вівся із застосуванням технічних засобів фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 13.08.2012р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення в присутності представника позивача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Правовідносини в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Законом України «Про теплопостачання»від 02.06.2005 року за № 2633-ІV, «Правилами користування тепловою енергією», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України, від 03.10.2007 року за № 1198 (далі - Правила) та іншими нормативно-правовими актами України.

Між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «МТМ»Жовтневого району (позивач по справі, постачальник по договору) та Приватним підприємством «Аварі стан»(відповідач по справі, споживач по договору) укладено договір № 601058 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.03.2007 року (далі -договір).

Згідно п. 1.1 договору, позивач взяв зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячій воді відповідачу, а відповідач взяв обов'язок прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами в терміни та порядку встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Позивач в період з квітня 2010 року по квітень 2012 року відпустив відповідачу теплову енергію на суму 6 036,97 грн.

Теплова енергія відпускалась до приміщення, розташованого за адресою: м. Запоріжжя вул. Українська, 4. Об'єкт теплопостачання визначений додатком № 2 до договору.

Згідно з п. 6.2 договору розрахунковим періодом - є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Згідно п. 6.7 договору, споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Артема, буд. № 79, документи за розрахунковий період: рахунок фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну (платникам ПДВ).

Відповідач в порушення п. 6.7 договору за вищевказаними документами до позивача не з'явився, в зв'язку з чим позивач направив розрахункові документи за спірний на адресу відповідача поштовою кореспонденцією (копії актів, рахунків та реєстрів направлення кореспонденції долучено до матеріалів справи).

Відповідно п. 6.6.1 договору, споживач отриманий акт приймання-передачі теплової енергії повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним -дата вручення представнику Споживача;

- при направлені рекомендованим листом -дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення з урахуванням поштового пробігу документа (по місту -3 дні, по області 5 днів, по Україні -7 днів).

В п. 6.6.2 договору сторони погодили, що у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін встановлений п. 6.6.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому період (п. 6.6.2 договору).

Відповідач заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунках та актах приймання -передачі теплової енергії не надав, належним чином оформлені акти приймання - передачі теплової енергії за спірний період не повернув.

Таким чином оформлені позивачем відповідно до п. 6.6.2лдорговору, акти є погодженими та являються підставою для проведення остаточних розрахунків.

Згідно Закону України «Про теплопостачання»серед основних обов'язків споживача є додержання вимог договору та нормативно-правових актів (ст. 24).

Відповідно до Правил, споживач зобов'язаний дотримуватись вимог нормативно-технічних документів та договору, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40).

Відповідно до п. 3.2.2 договору, споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором.

На підставі п. 6.4 договору, споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

На виконання умов договору, за період з квітня 2010 по квітень 2012 року, позивач поставив відповідачу теплову енергію на суму 6036,97 грн., а саме:

- квітень 2010 року: нараховано 77,17 грн. ( акт від 30.04.10 р.);

- травень 2010 року: нараховано 73,84 грн. ( акт від 31.05.10 р.);

- червень 2010 року: нараховано 83,68 грн. ( акт від 30.06.10 р.);

- липень 2010 року: нараховано 83,11 грн. ( акт від 31.07.10 р.);

- серпень 2010 року: нараховано 77,12 грн. ( акт від 31.08.10 р.);

- вересень 2010 року: нараховано 83,62 грн. ( акт від 30.09.10 р.);

- жовтень 2010 року: нараховано 207,89 грн. ( акт від 31.10.10 р.);

- листопад 2010 року: нараховано 260,17 грн. (акт від 30.11.10р.);

- грудень 2010 року: нараховано 342,36 грн. (акт від 31.12.10 р.);

- січень 2011 року: нараховано 394,30 грн. (акт від 31.01.11 р.);

- лютий 2011 року: нараховано 395,74 грн. (акт від 28.02.11 р.);

- березень 2011 року: нараховано 399,97 грн. ( акт від 31.03.11 р.);

- квітень 2011 року: нараховано 261,10 грн ( акт від 30.04.11 р.);

- травень 2011 року: нараховано 71,78 грн. ( акт від 31.05.11 р.);

- червень 2011 року: нараховано 90,58 грн. ( акт від 30.06.11 р.);

- липень 2011 року: нараховано 89,03 грн. ( акт від 31.07.11 р.);

- серпень 2011 року: нараховано 82,16 грн. ( акт від 31.08.11 р.);

- вересень 2011 року: нараховано 88,43 грн. ( акт від 30.09.11 р.);

- жовтень 2011 року: нараховано 238,31 грн. ( акт від 31.10.11 р.);

- листопад 2011 року: нараховано 438,88 грн. ( акт від 30.11.11 р.);

- грудень 2011 року: нараховано 440,92 грн. ( акт від 31.12.11 р.);

- січень 2012 року: нараховано 539,18 грн. ( акт від 31.01.12 р.);

- лютий 2012 року: нараховано 651,34 грн. ( акт від 29.02.12 р.);

- березень 2012 року: нараховано 498,84 грн. ( акт від 31.03.12 р.);

- квітень 2012 року: нараховано 67,45 грн. ( акт від 30.04.12 р.).

Відповідач, в порушення умов договору, за поставлену позивачем теплову енергію не сплатив внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті, утворилася заборгованість в розмірі 6036,97 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 6036,97 грн. боргу за спожиту теплову енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, те, що на момент розгляду спору по суті, відповідачем не надано доказів погашення заборгованості і заборгованість підтверджена матеріалами справи вимога позивача про стягнення з відповідача 6036,37 грн. боргу за поставлену теплову енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 171,46 грн. пені.

Згідно ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України, до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у пункті 6.3 цього дговору, з наступного дня після закінчення терміну сплати соживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавством) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Позивачем в позовній заяві викладено вимогу про стягнення з відповідача 171,46 грн. пені, але згідно розрахунку позивача доданого до позовної заяви сума пені складає 151,87 грн. Враховуючи, що в резолютивній частині позову позивачем заявлено вимогу про стягнення саме 171,46 грн. суд розглядає дану вимогу саме у цій сумі.

Згідно здійсненого судом перерахунку пені, сума пені складає 151,94 грн. Таким чином вимога позивача про стягнення з відповідача 171,46 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 151,94 грн. В решті пред'явленої до стягнення пені слід відмовити як необґрунтованій.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 153,09 грн. суми 3 % річних та 167,05 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок пред'явлених до стягнення сум 3% річних та втрат від інфляції згідно якого сума 3 % річних складає 144,41 грн., а сума втрат від інфляції складає 167,05 грн. Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 167,05 грн. втрат від інфляції є обґрунтованою та підлягає задоволенню, а вимога про стягнення 153,09 грн. 3% річних підлягає частковому задоволенню в розмірі 144,41 грн. (згідно здійсненої судом перевірки розрахунку). В решті пред'явленої до стягнення суми 3 % річних слід відмовити, як заявленій необґрунтовано.

На підставі вищезазначеного, позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Жовтневого району до Приватного підприємства «Аварістан»підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача, в повному об'ємі (1609,50 грн.), поскільки спір доведений до суду з його вини та при подачі позовної заяви до суду позивачем сплачено судовий збір за мінімальною ставкою передбаченої Законом України «Про судовий збір»за подання позовної заяви майнового характеру.

Керуючись ст. ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Концерну "Міські теплові мережі" в особі філії Концерну "МТМ" Жовтневого району м. Запоріжжя до Приватного підприємства «Аварістан» задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства «Аварістан»(69035, м. Запоріжжя, вул. Маяковського, 20, р/р № 26001301157036 в відділенні Промінвестбанку в м. Запоріжжя, МФО 313355, код ЄДРПОУ 25488793) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26030301001951 у Філії -Запорізьке обласне управління ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 313957, код ЄДРПОУ 32121458) 6039 (шість тисяч тридцять шість) грн. 97 коп. боргу, 151 (сто п'ятдесят одна) грн. 94 коп. пені, 144 (сто сорок чотири) грн. 41 коп. 3 % річних, 167 (сто шістдесят сім) грн.. 05 коп. втрат від інфляції, 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.

Дата підписання 15.08.2012р.

Присутньому в судовому засіданні представнику позивача судом роз'яснено ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет