Ухвала суду № 25648337, 01.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 серпня 2012 р.Справа № 2-а-6453/10/2170

Категорія:Головуючий в 1 інстанції:

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -Яковлєва О.В.,

суддів -Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»та Державної податкової інспекції у м.Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року, у справі за позовом приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року, позов приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена» до Державної податкової інспекції у м.Херсоні про скасування рішення від 24.05.2006 року №0624592303/0 про застосування до позивача фінансових санкцій, в розмірі 111173,65 грн., за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» - задоволено частково.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою позов задовольнити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що відповідачем неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції за непроведення через РРО операції з реалізації продуктів харчування, на загальну суму 22234,73 грн., оскільки ці продукти відпускались позивачем для суден, що належать позивачу, з складу власної оптової бази за видатковими накладними, а грошові кошти за продукцію надходили до позивача не безпосередньо при видачі товару, а через деякий час, що на думку позивача звільняє його від застосування РРО у відповідності до п.12 ст.9 вищевказаного закону.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що штрафні санкції є грошовим зобов'язанням платника податків, а тому на них не розповсюджуються строки давності встановлені ст.250 Господарського кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 19.04.2006 року по 15.05.2006 року податковим органом проведено планову документальну перевірку позивача, з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.10.2004 року по 31.12.2005 року, за результатами якої складено акт №1626/23-4/14124668 від 19.05.2006 року, яким встановлено порушення п. 1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме здійснення розрахункових операцій з продажу товарів у сфері торгівлі за готівкові кошти без застосування реєстратора розрахункових операцій, на загальну суму 22 234,73 грн.

За результатами перевірки прийнято рішення №0624592303/0 від 24.05.2006 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, у розмірі 111173, 65 грн.

За результатом встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до висновку щодо необхідності часткового задоволення позовних вимог, з яким погоджується судова колегія, з огляду на наступне.

Відповідно д ч.5 ст. 227 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.11.2010 року, скасовані ухвалені по даній справі постанова Господарського суду Херсонської області від 20.12.2006 року та ухвала Запорізького апеляційного господарського суду від 13.04.2007 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

У вищевказаній ухвалі судом касаційної інстанції встановлено порушення позивачем п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»проте зазначено, що вказані санкції застосовано із порушенням строків встановлених ст.250 ГК України.

З огляду на вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вину позивача в порушенні п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», як підставу для застосування до позивача штрафної санкції, підтверджено вищевказаною ухвалою суду касаційної інстанції і даний факт не потребує доведення при новому розгляді справи.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З акту перевірки позивача, на підставі якого винесено спірне рішення, вбачається, що суму штрафної санкції розраховано з врахуванням проведених позивачем розрахункових операцій, за період з 01.12.2004 року по 24.11.2005 року, на загальну суму 22234,73 грн.

Судова колегія вважає, що спірним рішенням ДПІ №0624592303/0 від 24.05.2006 року до позивача можливо застосувати штрафну санкцію за порушення, що мали місце в межах річного строку до його винесення, тобто з 24.05.2005 року.

Колегією суддів встановлено, що загальна сума проведених позивачем розрахункових операцій без застосування РРО, з 01.12.2004 року до 24.05.2005 року, складає 9074,24 грн.

Пунктом 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачена відповідальність у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Таким чином, розмір штрафної санкції за спірним рішенням за проведені позивачем розрахункові операції без застосування РРО, у період з 01.12.2004 року до 24.05.2005 року, складає 45371,20 грн. (9074,24 грн. х 5).

З огляду на вищенаведене колегія суддів приходить до висновку, що застосування до позивача штрафної санкції, на суму 45371,20 грн., здійснено з порушенням визначеного ст.250 Господарського кодексу України строку для застосування адміністративно-господарських санкцій, а тому оскаржуване рішення ДПІ правомірно скасовано в частині застосування штрафу, на суму 45371,20 грн.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги приватного підприємства «Виробничо-комерційна фірма «Елена»та Державної податкової інспекції у м.Херсоні залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло