Ухвала суду № 25648204, 14.08.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 р.Справа № 2а-4550/11/1470

Категорія:8.2.1Головуючий в 1 інстанції: Устинов І.А. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Коваля М.П.,

суддів -Потапчука В.О.,

-Семенюка Г.В.,

при секретарі -Журкіній І.І.,

за участі представника апелянта -Бойко О.В.,

представника позивача -Щедрова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евері»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 року № 0001931520,-

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Евері»звернулось до суду із адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 року №0001931520 про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 3777955,0 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2011 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить вищезазначену постанову скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Колегією суддів замінена сторона у справі, саме неналежного відповідача: Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області на правонаступника - Державну податкову інспекцію у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, на підставі відповідного клопотання та згідно з постановою КМ України від 21.09.2011 року №981 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби».

Сторони були сповіщені належним чином про час і місце судового розгляду справи, представники до суду прибули та надали свої пояснення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції залишає її без змін, якщо визнає, що судом першої інстанції ухвалене рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва проведено документальну невиїзну перевірку декларації з ПДВ ТОВ «Евері»за березень 2011 року, в результаті якої складено акт перевірки від 05.05.2011 року № 1500/15-20/34437753, та прийняте податкове повідомлення-рішення від 23.05.2011 року № 0001931520.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Евері» не відображено у рядку 21.3 декларації суму 3777955,0 грн., яка була зменшена за результатами попередніх перевірок.

При цьому, такий висновок ґрунтується на підставі даних раніше проведених перевірок позивача.

Так, ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ЕВЕРІ», за результатами якої було складено акт перевірки від 21.02.2011 року № 406/23-200/34437753.

У зв'язку із надходженням заперечень підприємства, згідно із пп.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕВЕРІ»з питань, визначених у запереченнях.

За результатами проведеної документальної позапланової перевірки було складено акт позапланової перевірки від 22.03.2011 року № 923/23-200/34437753.

У акті позапланової перевірки податковою інспекцією зазначено, що змін до висновків акту планової перевірки не внесено.

У акті планової перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва зазначено, що підприємством завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 26 декларації) наростаючим підсумком в сумі 3777955,0 грн. за вересень 2010 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевірки ґрунтуються лише на припущеннях, здійснені без врахування усіх існуючих у позивача документів, що підтверджують фактичне виконання робіт, поставку товарів, питання фактичної товарності операцій ТОВ «Евері»з контрагентами під час проведення перевірки не досліджувалось.

Крім цього, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем по результатам проведеної перевірки було відмовлено у наданні саме бюджетного відшкодування коштами у сумі 1217500,0 грн., то позивачем було задекларовано цю суму у рядку 23.4, яка прямо передбачає декларування сум за результатами проведених перевірок податковими органами (оскільки жодний з інших рядків не передбачає відповідного декларування).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність прийнятого щодо позивача податкового повідомлення -рішення, а вимоги позивача ґрунтуються на приписах чинного законодавства і підлягають задоволенню.

На думку апелянта зменшення плановою перевіркою значення рядка 23.4 декларації за серпень 2010 року від 04.10.2010 року №55279 на суму 2560455 грн., яка попередньо була включена ТОВ «Евері»в рядок 25.1 «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку»є правомірним, оскільки вказана сума ПДВ складається із сум ПДВ по контрагентам -постачальникам товарів, робіт, послуг з «неосновними станами»по ланцюгам.

Колегія суддів не погоджується з даними доводами апеляційної скарги, оскільки в даному випадку перевіряючим слід було встановити, чи підтверджений документально факт поставки товарів, виконання робіт контрагентами ТОВ «Евері». Первинними документами, які в даному випадку підтверджують виконання робіт (поставку товарів), є підписаний сторонами договір про виконання робіт (поставку товарів), підписаний та скріплений печатками акт виконання робіт, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, товарно-транспортні накладні, внутрішні бухгалтерські документи, відомості тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту поставки товарів, виконання робіт контрагентами ТОВ «Евері»позивачем надані та дослідженні судом першої інстанції: щодо взаємовідносин із ТОВ «Рекон транс»(видаткові накладні, податкові накладні, судові рішення господарського суду Миколаївської області про визнання договору між ТОВ «Евері»та ТОВ «Рекон транс»дійсним, банківські виписки тощо); щодо взаємовідносин із ТОВ «Інтелтрейд»(акти приймання-передачі транспортних засобів, податкові накладні, банківські виписки, договори купівлі-продажу транспортного засобу, видаткові накладні, договори купівлі-продажу товарів, специфікації тощо); щодо взаємовідносин із ТОВ «Інтер-Трейдінг»(видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки, договори купівлі-продажу, специфікації тощо); щодо взаємовідносин із ТОВ «Євролюкс-С»(довідки про виконані підрядні роботи Ф№ КБ-3, податкові накладні, банківські виписки, договір генерального підряду тощо); щодо взаємовідносин із ТОВ «Панда»(договір поставки, специфікація, видаткова накладна, податкова накладна, банківські виписки та платіжні доручення тощо); щодо взаємовідносин із ТОВ «Кораліс»(договір купівлі-продажу, специфікація, видаткова накладна, податкова накладна, банківські виписки та платіжні доручення тощо) (а.с.3-153 т.2).

Вказані документи складені із дотриманням вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Окрім цього, як вбачається з акту перевірки відповідачем не було встановлено порушень щодо їх складання, що не заперечувалось останнім при розгляді справи. При цьому, відповідач також не заперечує, що ТОВ «Евері» на момент проведення перевірки та на момент розгляду справи ведуться роботи по спорудженню основних фондів резервуарів для завантаження меляси/олії, відповідних споруд та трубопроводів. Матеріали та послуги для цих робіт ТОВ «Евері»придбавалося у підприємств, які і описані у акті перевірки.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що за наявності фактичних обставин справи, зазначати про безтоварність цих операцій за умови їх реального виконання, є неправомірним.

Окрім цього, колегією суддів також не приймається до уваги доводи апелянта, що позивачем безпідставно включено до рядків 23.4, 24, 26, 8.5 уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за серпень 2009 року від 30.08.2010 року №48529 та рядків 23.3 та 26 декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року від 20.10.2010 року №62506 суму в розмірі 1217500 грн., оскільки відповідачем по результатам проведеної перевірки було відмовлено у наданні саме бюджетного відшкодування коштами у сумі 1217500,0 грн., то позивачем було задекларовано цю суму у рядку 23.4, яка прямо передбачає декларування сум за результатами проведених перевірок податковими органами (оскільки жодний з інших рядків не передбачає відповідного декларування). При цьому, ця сума не була надмірно сплачена, а потім підлягала поверненню, не була заявлена до відшкодування на рахунки платника податків, а вказану суму ТОВ «Евері»після закінчення адміністративного оскарження відобразило в уточнюючому розрахунку за серпень 2009 року у зв'язку з тим, що за результатами перевірки (податкове повідомлення-рішення від 31.08.2009 року) підприємству було відмовлено у отриманні бюджетного відшкодування коштами. В наступному підприємством було відображено цю суму у рядку 26 (залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду), що не передбачає отримання бюджетного відшкодування коштами.

На підставі викладеного, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евері»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23.05.2011 року № 0001931520 -без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання чинності безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /В.О. Потапчук/

Суддя: /Г.В. Семенюк /

Повний текст ухвали апеляційного суду виготовлено 17.08.2012 року.