Рішення № 25647621, 14.08.2012, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру,20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«14 »серпня 2012 року Справа №5028/17/42/2012

За ПОЗОВОМ: Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

АДРЕСА_1

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватес"

14000, м. Чернігів, вул. Воровського, 24

Про стягнення 10000 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 -особисто, паспорт.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватес" про стягнення 10000,00 грн. боргу, що утримується Відповідачем без достатньої правової підстави.

Позивач підтримала позовні вимоги.

Відповідач явки уповноваженого представника у судові засідання 31.07.12р. та 14.08.12р. не забезпечив, письмового відзиву на позов не надав, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями №1400019900853 та №1400019858911 про вручення ухвал від 20.07.2012 року та від 31.07.12р., наявними в матеріалах справи.

Враховуючи, що Відповідач не скористався своїм правом брати участь у судових засіданнях, заяв та клопотань Відповідачем суду не надано, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представника Відповідача.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2, виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції 27.04.2010р., ОСОБА_1 після реєстрації шлюбу змінено прізвище з ОСОБА_1 на ОСОБА_1.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець.

11.10.2010 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Сторона-1, Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ ВАТЕС" (Сторона-2, Відповідач) було укладено Договір №57/з про передачу заставної вартості торгівельних місця, відповідно до умов якого для забезпечення належного виконання договорів суборенди торгівельних місць НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5 (далі -торгівельні місця), укладених між сторонами даного Договору, в тому числі збереження майна цих торгівельних місць у справному стані, яке знаходиться на ринку „Бойова" на розі проспекту Миру та вулиці 50 років ВЛКСМ в м. Чернігові (ринок „Бойова"), Сторона-1 зобов'язується передати Стороні-2 заставну вартість торгівельних місць.

Пунктом 2 Договору № 57/з про передачу заставної вартості торгівельних місць від 11.10.2010 року передбачено, що Сторона-1 сплачує у безготівковому порядку на поточний рахунок Сторони-2 заставну вартість торгівельних місць в сумі 83790,00 грн., яка відповідно до п. 3 Договору № 57/з від 11.10.2010 року передається Стороною-1 Стороні-2 у наступному порядку:

- перша частина заставної вартості торгівельних місць в сумі 10000 грн. передається в день укладення цього Договору;

- залишок суми заставної вартості торгівельних місць в розмірі 73790,00 грн. сплачується Стороною-1 рівними частинами по 18447,50 грн. до 10 числа місяця, з 01 листопада 2010 року до 28 лютого 2011 року.

Згідно п. 4 Договору № 57/з від 11.10.2010 року у випадку безпідставної відмови Стороною-1 від виконання своїх зобов'язань за договором суборенди торгівельних місць, Сторона-1 втрачає право вимагати повернення заставної вартості в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 5-6 Договору № 57/з від 11.10.2010 року, у разі дострокового припинення Договорів суборенди торгівельних місць з ініціативи Сторони-1, заставна вартість повертається Стороні-1 за умови, що Сторона-1 пред'явить Стороні-2 нового суборендаря торгівельних місць або Cторона-2 власними силами знайде нового суборендаря на вільні торгівельні місця Сторони-1. У разі виконання п.5 цього Договору, заставна вартість повертається Стороні-1 на протязі 20 календарних днів з моменту укладення Договорів суборенди торгівельних місць з новим суборендарем звільнених торгівельних місць.

Статтею 1 Закону України „Про заставу", визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Відповідно до ст. 4 Закону України „Про заставу", предметом застави можуть бути майно та майнові права. Предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

Аналогічні норми щодо застави містяться в ст.ст. 572, 574, 576 Цивільного кодексу України.

Згідно 13 Закону України „Про заставу" договір застави повинен бути укладений у письмовій формі.

Відповідно до ч.1 ст. 44 Закону України "Про заставу", заклад -це застава рухомого майна, при якій майно, що складає предмет застави, передається заставодавцем у володіння заставодержателя.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що укладений між сторонами Договір № 57/з про передачу заставної вартості торгівельних місць від 11.10.2010 року, по своїй правовій природі є договором застави (закладу).

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 203 Цивільного кодексу України визначені загальні вимоги для чинності правочину а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч.1,2 та 3 ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання п. 3 Договору № 57/з про передачу заставної вартості торгівельного місця від 11.10.2010 року, Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Сторона-1) було перераховано на рахунок Сторони-2 (ТОВ „ ВАТЕС") 10000 грн. (квитанція від 12.10.2010 року).

Приймаючи до уваги, що Позивач здійснила дії, спрямовані на виконання п.3 Договору № 57/з про передачу заставної вартості торгівельного місця від 11.10.2010 року, шляхом передачі першої частини заставної вартості торгівельних місць на загальну суму 10000,00 грн., тобто фактично частково виконала свої зобов'язання згідно п. 2 Договору, тому відповідно спірний Договір № 57/з про передачу заставної вартості торгівельного місця від 11.10.2010 року, не може бути визнано неукладеним.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про заставу" заставою може бути забезпечена будь-яка дійсна існуюча або майбутня вимога, що не суперечить законодавству України, зокрема така, що випливає з договору позики, кредиту, купівлі-продажу, оренди, перевезення вантажу тощо. Застава може мати місце щодо вимог, які можуть виникнути у майбутньому, за умови, якщо є угода сторін про розмір забезпечення заставою таких вимог. Застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов'язання.

Дійсною може вважатися лише вимога, яка реально існує і заснована на передбачених законом підставах.

Заставне зобов'язання є додатковим щодо основного зобов'язання. Це означає, що заставні відносини існують тільки і стільки, скільки існує основне забезпечення.

Як встановлено судом, договір № 57/з про передачу заставної вартості торгівельних місць від 11.10.2010 року було укладено з метою забезпечення належного виконання договорів суборенди торгівельних місць НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, укладених між сторонами даного Договору, в тому числі збереження майна цих торгівельних місць у справному стані, яке знаходиться на ринку „Бойова" на розі проспекту Миру та вулиці 50 років ВЛКСМ в м. Чернігові (ринок „Бойова").

Як вбачається з матеріалів справи, договори суборенди №72 від 15.10.10р., №73 від 15.10.10р., між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС" (Суборендодавець, Відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар, Позивач), відповідно до умов яких Суборендодавець передає Суборендарю у користування за плату на певний строк (суборенду) торгівельні місця НОМЕР_3, НОМЕР_4, місцезнаходження яких: м. Чернігів, на розі проспекту Миру та вулиці 50 років ВЛКСМ, ринок „Бойова", площею 6 кв.м. кожне, було укладено 15.10.2010р., а договір суборенди НОМЕР_3 від 25.10.10р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВАТЕС" (Суборендодавець, Відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар, Позивач), відповідно до умов яких Суборендодавець передає Суборендарю у користування за плату на певний строк (суборенду) торгівельне місце НОМЕР_5, місцезнаходження якого: м. Чернігів, на розі проспекту Миру та вулиці 50 років ВЛКСМ, ринок „Бойова", площею 6 кв.м. -25.10.10р.

Тобто, основне зобов'язання щодо суборенди торгівельних місць виникло пізніше, ніж додаткове зобов'язання, оскільки договори суборенди № 72, №73, №83, як основне зобов'язання, укладено 15.10.2010р. та 25.10.2010р. відповідно, а договір № 57/з про передачу заставної вартості торгівельних місць, як додаткове зобов'язання, 11.10.2010 року.

У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно п.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України:

«Господарський суд, приймаючи рішення, має право:

1) визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.»

З урахуванням вищевикладеного, суд доходить висновку, що договір №57/з про передачу заставної вартості торгівельних місць від 11.10.2010 року укладено без наявності основного зобов'язання, що протирічить вимогам ст.ст.1,3,44 Закону України "Про заставу", ст.ст.548,572,574 Цивільного кодексу України, а тому він підлягає визнанню недійсним.

Позивачем надана копія заяви від 10.12.2010р. про розірвання договорів оренди до 31.12.2010р., №57/з з 11 жовтня 2010 року про передачу заставної вартості торгівельних місць, та договори №83 з 25 жовтня 2010 року, №72,73 з 15 жовтня 2010 року та повернення заставної вартості в розмірі 10000 грн.

У листі від 01.08.2011 року вих. №432 Відповідач повідомляє Позивачу, що пунктом 5 Договору №54/з від 15.10.2010 року, у разі дострокового припинення Договору суборенди торгівельного місця з ініціативи Сторони-1, заставна вартість повертається Стороні-1 за умови, що Сторона-1 пред'явить Стороні-2 нового суборендаря торгівельного місця або Cторона-2 власними силами знайде нового суборендаря на вільне торгівельне місце Сторони-1. На підставі викладеного сплачена заставна вартість торгівельного місця буде повернута на протязі 20 календарних днів з моменту укладення Договору суборенди торгівельного місця з новим суборендарем звільненого торгівельного місця.

Відповідно до ч.1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

На підставі викладеного, суд вважає незаконною відмову Відповідача повернути Позивачу заставні кошти з посиланням на п.5 Договору № 54/з від 15.10.2010 року, який судом визнаний недійсним.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч.3 ст.1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, відповідно до ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, може бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Оскільки суд дійшов висновку, що договір № 57/з про передачу заставної вартості торгівельних місць від 11.10.2010 року є недійсним, а тому вимоги Позивача щодо повернення сплаченої ним заставної вартості торгівельних місць в розмірі 10000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір, сплачений Позивачем, має бути покладений в повному обсязі на Відповідача.

Крім того, відповідно до п.3.17.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»:

Визнаючи недійсним повністю чи в певній частині пов'язаний з предметом спору договір (пункт 1 статті 83 ГПК) або виходячи у разі необхідності за межі позовних вимог (пункт 2 тієї ж статті), господарський суд за результатами розгляду справи повинен з урахуванням вимог частин першої - четвертої статті 49 названого Кодексу вирішувати питання про стягнення та розподіл відповідних сум судового збору.»

На підставі викладеного з Відповідача підлягає стягненню до Державного бюджету 1073 грн. судового збору за визнання вищевказаного договору недійнсим.

Керуючись ст.ст.33,49,75,82,п.1 ст.83,ст.ст.84,85,116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Визнати недійсним з моменту укладення Договір про передачу заставної вартості торгівельних місця № 57/з від 11.10.2010р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАТЕС"" та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

2. Позов задовольнити повністю.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватес" (14000, м. Чернігів, вул.Воровського, 24, код ЄДРПОУ 14234440, р/р26007034964 в ПАТ "Полікомбанк", МФО 353100) на користь Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. номер НОМЕР_1) 10000 грн. грошових коштів та 1609 грн. 50 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ватес" (14000, м. Чернігів, вул.Воровського, 24, код ЄДРПОУ 14234440, р/р26007034964 в ПАТ "Полікомбанк", МФО 353100) в доход Державного бюджету України (рахунок 31217206783002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, отримувач: УДКСУ у м. Чернігові Державний бюджет, код ЄДРПОУ 38054398, код бюджетної класифікації доходів 22030001, призначення платежу: ??судовий збір, код 03500068, пункт 2.2?) 1073 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.В. Кушнір

14.08.12