Рішення № 25647314, 02.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2012 р.

Справа № 5023/2492/12

вх. № 2492/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Доленчука Д. О.

при секретарі судового засідання Івахненко І.Г.

за участю:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Ріст", м. Київ

до ТОВ "Сіріус-Комплект", м. Харків

про стягнення 76218,65 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ріст" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-Комплект" (відповідач) про стягнення з відповідача на свою користь суми заборгованості в розмірі 59303,39 грн., 3% річних в розмірі 5078,56 грн., інфляційного збільшення суми боргу в розмірі 11836,70 грн., всього - 76218,65 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що між сторонами було укладено договір підряду № 10.10. від 10.10.2008 р., умови якого в частині здійснення розрахунків за виконані роботи відповідачем були порушені.

Сторони про судове засідання були повідомлені належним чином, їх представники в призначене судове засідання не з'явилися.

Представник позивача, через канцелярію господарського суду 26.07.2012 р. за вх. № 2637, надав докази направлення на адресу відповідача всіх копій документів, які додані до позовної заяви, які господарським судом залучаються до матеріалів справи.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Разом з цим суд зазначає, що згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридичною адресою ТОВ "Сіріус-Комплект" станом на момент розгляду справи у суді є: 61031, м. Харків, шосе Мереф"янське, буд. 9-А.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали суду по справі були вручені відповідачу за вищезазначеною адресою, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи.

Отже, у відповідності до вимог процесуального законодавства судом були вжиті належні заходи щодо повідомлення відповідача про час та місце судового засідання.

До того ж, в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66–69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).

Враховуючи те, що судом створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, проте сторони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, суд вважав за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у ній матеріалами у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

10 жовтня 2008 року між сторонами було укладено договір підряду №10.10 (надалі - договір).

За умовами п.1.1. вказаного договору, позивач прийняв на себе зобов'язання виконати роботи з монтажу огороджувальних конструкцій та виготовлення алюмінієвих фасадів на об'єкті Адміністративно-торгівельного центру, з об'єктами інфраструктури, за адресою: м. Харків, Мереф"янське шосе, кут вулиці Аеродромна.

Пунктом 3.1. договору було передбачено, що відповідач здійснює платежі за виконані роботи на підставі актів фактично виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до актів приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за період лютий 2009 р. - вересень 2009 р., позивачем було виконано роботи на загальну суму: 968903,39 грн., а відповідачем дані роботи було прийнято, про що свідчать відповідні підписи уповноважених представників сторін на довідках про вартість виконаних підрядних робіт та актах прийняття виконаних підрядних робіт за вказаний період.

Згідно позову позивач вказує, що за період 02 жовтня 2008 року - 07 вересня 2009 року відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було перераховано 471500,00 грн.

16 грудня 2010 року, шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору від 10 жовтня 2008 року та передачі відповідачем позивачу простого векселя, відповідач частково погасив заборгованість перед позивачем на загальну суму 428100,00 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків від 16.12.2010 р., складеного між сторонами, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками, загальна сума основної заборгованості перед позивачем за виконання умов вищезазначеного договору, станом на дату підписання вказаного акту, становила 69303,39 грн.

При цьому у позові позивач зазначав, що вказана заборгованість рахується за відповідачем за актом приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2009 року.

За умовами п.3.2. договору, розрахунки відповідачем з позивачем мали проводитись протягом 5 (п'яти) днів з моменту підписання акту приймання виконаних робіт.

Отже, остаточний розрахунок, відповідно до умов договору, мав бути проведений відповідачем 05.10.2009 року.

Згідно п. 9.1. договору, договір набирає чинності з дати його підписання та діє до закінчення фінансових розрахунків за договором між сторонами.

Натомість, відповідач порушив свої зобов'язання щодо належного виконання умов договору в частині здійснення розрахунків за виконані роботи, чим порушив умови договору.

Однак, як зазначає позивач, 17 січня 2011 р. відповідачем в рахунок погашення заборгованості було перераховано на користь позивача 10000,00 грн., у зв'язку з чим сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором склала 59303,39 грн.

Разом з цим суд зазначає, що доказів сплати відповідачем позивачу суми заборгованості за договором у розмірі 59303,39 грн. в матеріалах справи не міститься.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

З огляду на вищевикладене господарський суд прийшов до висновку, що з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума заборгованості у розмірі 59303,39 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, перевіривши розрахунки позивача інфляційних та 3% річних суд прийшов до висновку, що сума 3% річних у розмірі 5078,56 грн. та сума інфляційних у розмірі 11836,70 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

За таких обставин господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними суду необхідними конкретними доказами та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі, господарський суд відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача сплачену позивачем суму судового збору у розмірі 1641,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 526, 530, 625, 628, 629, 837, 854 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіріус-Комплект" (61031, м. Харків, шосе Мереф'янське, буд. 9-А, код ЄДРПОУ 33605499, р/р № 26009805673860 у Харківській обласній філії АКБ СР «УКРСОЦБАНК» м. Харків, МФО 351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ріст" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 36, код ЄДРПОУ 25412904, р/р 26006000014677 в Центральному відділенні ПАТ «УКРСОЦБАНК», МФО 300023) суму заборгованості в розмірі 59303,39 грн., 3% річних в розмірі 5078,56 грн., інфляційні в розмірі 11836,70 грн. та судовий збір у розмірі 1641,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 06.08.2012 р.

Суддя Доленчук Д. О.