Рішення № 25647044, 20.07.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2012 р.Справа № 5023/2560/12 вх. № 2560/12

Суддя господарського суду Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

за участю представників сторін:

позивача - Яно С.С . за дов. б/н від 29.05.09 року;

відповідача - Камінська А.А. за дов. б/н від 06.07.12 р. (після перерви не з"явилась);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост", м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальконструкція", м. Харків

про стягнення 623164,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ТОВ "БК "Форт-Пост", м. Харків до ТОВ "Стальконструкція", м. Харків полягають у стягненні заборгованості за договорами підряду №1.06.10-1 від 01.06.2010р. та №20.04.11-1 від 20.04.2011р.

У позовній заяві позивач також просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунок відповідача в межах позовних вимог, крім того, до позовної заяви позивачем додано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої, позивач просить накласти арешт на майно ТОВ "Стальконструкція", а саме: на оборотні активи та/або на кошти, що знаходяться на усіх поточних рахунках відповідача в межах суми позову посилаючись при цьому на те, що невжиття вказаних заходів щодо забезпечення позову може в подальшому ускладнити або унеможливити виконання рішення суду.

Ухвалою господарського суду Харківської област від 26.06.2012р. в задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову, що викладена у позовній заяві та заяви про забезпечення позову, що додана до позовної заяви відмовлено.

13.07.2012р. представник позивача через канцелярію суду подав зустрічну позовну заяву по справі №5023/2560/12 відповідно до якої просив прийняти зустрічну позовну заяву до розгляду та стягнути з позивача 577660,00 грн. боргу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.07.2012р. відмовлено ТОВ "Стальконструкція" у прийнятті зустрічної позовної заяви до розгляду на тій підставі, що розпочатий розгляд справи по суті, що відповідно до п.1.ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України зумовлює відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви.

У судовому засіданні 20.07.2012р. судом оголошувалась перерва до 20.07.12р. об 14:30.

У судове засідання 20.07.2012р. до та після перерви з"явився представник позивача, 12.07.2012р. через канцелярію суду подав заяву (вх.№12551) про уточнення позовних вимог, згідно з якою просить стягнути з відповідача 607784,45 грн. боргу.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Суд, розглянувши заяву представника позивача про уточнення позовних вимог, вважає, що вказана заява за своєю суттю є заявою про зменшення позовних вимог, відповідає нормам чинного законодавства та підлягає прийняттю до розгляду.

Представник відповідача скористався правом участі свого представника у судовому засіданні, який до перерви проти позовних вимог заперечував вказував, що строк сплати коштів за умовами договорів не настав, оскільки позивачем не було передано увесь комплекс документації за виконаними роботами по договорам підряду №1.06.10-1 від 01.06.2010р. та №20.04.11-1 від 20.04.2011р., через канцелярію суду 20.07.2012р. за вх.№10206 подав клопотання про витребування у позивача комплексу документів, по яких здійснювалося будівництво об"єкту, актів, інших документів, що зумовлюють прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об"єкту. Крім того, 20.07.2012 за вх.№10207 представник позивача надав письмові пояснення по справі, які розглянуті судом та долучені до матеріалів справи. Після перерви представник відповідача у судове засідання не з"явився, про дату та місце слухання справи був повідомлений у попередньому судовому засіданні, про що є відповідна відмітка в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст.38 сторона або прокурор у пазі немодливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено, яки доказ витребовується, обставини, що перешкоджають його наданню. підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація, обставини, які може підтвердити вказаний доказ.

У клопотанні відповідача про витребування доказів не зазначено суттєвих умов передбачених ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, що зумовлюють підстави для задоволення вказаного клопотання, як то у ньому не зазначено обставин, що унеможливлюють надання витребуваних доказів безпосередньо відповідачем, крім того, у клопотанні не зазначено, обставин, які може підтвердити кожен з витребуваних відповідачем доказів. За вказаних обставин суд приходить до висновку про необхідності відмови в задоволенні клопотання відповідача про витребування доказів.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.06.2010. між позивачем (далі - Підрядник) та відповідачем (Далі -Генпідрядник) укладений договір підряду за № 1.06.10-1 на виконання будівельно-монтажних робіт з влаштування монолітного залізобетонного каркасу будівлі, на об'єкті, також сторонами укладені додаткові угоди до названого договору, а саме: № 1 від 23.09.2010., № 2 від 27.10.2010., № З від 2.02.2011., № 4 від 1.04.2011., № 5 від 7.04.2011., № 7 від 12.05.2011., № 8 від 13.05.2011.

Крім того, 20.04.2011. позивачем та відповідачем укладений договір підряду № 20.04.11-1 від 20.04.2011. на виконання будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до п.2.1 Договорів Підрядник зобов"язується за умовами Договору та згідно вимог чинного законодавства, за завданням Генпідрядника та згідно з отриманою належним чином проектною документацією і Додатком №5-3.02., на свій ризик виконати та здати Генпідрядникові в установлений Договором строк всі роботи за цим договором, що включають в себе, крім робіт, що визначені в Проектній документації та Додатку №5 (таблиця 3.02), в тому числі закупку та поставку всіх необхідних матеріалів та обладнання, здачу належним чином виконаних будівельно-монтажних робіт Генпідряднику в обумовлений у Договорі строк, а також усунення дефектів під час гарантійного строку експлуатації. У свою чергу Генпідрядник зобов"язується вчасно надати Підряднику фронт робіт. проектну документацію, що містить візу уповноваженої особи Генпідрядника - "до роботи" та його підпис, а також прийняти від Підрядника роботи, що виконані останнім належним чином і у відповідності до Договору та оплатити ці роботи відповідно до затвердженого сторонами Графіку здійснення платежів.

За умовами Договорів (підпункт - 13.2.3.) відповідач, як генпідрядник, зобов'язаний оплатити виконані підрядні роботи (етапи робіт) протягом 10-ти календарних днів з дати затвердження генпідрядником платіжного пакету підрядника, який відповідно до п. 15.1 названих вище Договорів складається із довідки про вартість виконаних підрядних робіт складеної за типовою формою №КБ-3 та акту прийняття виконаних підрядних робіт з розрахунком вартості виконаних підрядних робіт та суми оплати за розрахунковий місяць, складеного за формою, що затверджена сторонами відповідно до додатку №7.

31.08.2010р., 30.09.2010р., 29.10.2010р., 30.11.2010р., 31.12.2010р., 31.01.2011р., 28.02.2011р., 31.03.2011р., 18.04.2011р., 25.05.2011р. на виконання вимог договору № 1.06.10-1 сторонами підписані акти прийняття виконаних підрядних робіт на загальну суму 39604920,04 гривень. 25.05.2011. на виконання вимог договору № 20.04.2011-1 сторонами підписаний акт прийняття виконаних підрядних робіт на загальну суму - 357990,00 гривень. При цьому, відповідно до п. 15.8. названих договорів передача та прийняття робіт є чинними після підписання сторонами вищевказаних актів прийняття виконаних підрядних робіт, підписання яких згідно п. 15.6 Договорів, одночасно свідчить про повне та остаточне завершення підрядником робіт, наявність пакету виконавчої документації та відсутність будь-яких недоліків у відповідності до вимог договору та чинного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи Підрядник належним чином і вчасно виконав свої обов'язки перед Генпідрядником за Договорами щодо виконання підрядних робіт, які вчасно та відповідно до умов цих договорів передав останньому документи по мірі виконання вказаних робіт у відповідності до п.15.8, крім того, позивачем було передано відповідачу документацію про якість бетонних сумішей, сертифікати якості на металопрокат, журнали виконуваних робіт, документи про випробування контрольних зразків бетону, документи, щодо виконавчих схем монолітних з/б конструкцій, акти виконаних прихованих робіт (т.1 а.с.104-155).

За договором №1.06.10-1 відповідно до зменшених позовних вимог розмір заборгованості відповідача перед позивачем складає 62924,20 грн., за договором №20.04.11-1 - 340090,50 грн.

Порядок розрахунку за виконані роботи визначено пунктом 13.3. Договорів, за умовами даних застережень (підпункт 13.3.2.) - при розрахунку суми оплати за розрахунковий місяць за фактично виконані у звітному місяці роботи, генпідрядник утримує грошові кошти в наступному розмірі:

а) для формування гарантійного фонду у розмірі 5% вартості фактично виконаних у звітному

місяці робіт, до моменту формування гарантійного фонду у розмірі, що передбачений цим договором;

б) для погашення суми авансового платежу, зазначеного в п. 13.3.1. договору - пропорційно відношенню вартості виконаних за звітній місяць робіт до ціни договору - до моменту повного погашення авансового платежу за умови виконання генпідрядником положень п. 13.3.1 Договору;

в)можливі штрафні санкції за невиконання підрядником умов цього договору.

Відповідно до підпункту 13.4.2 Договорів - генпідрядник перераховує підряднику 50% від суми гарантійного фонду після підписання комісією генпідрядника актів приймання-передачі етапу, виконання підрядником п. 13.4.3. цього договору та отримання генпідрядником відповідного рахунку-фактури від підрядника. Пунктом 13.4.3. договору передбачено, що платіж зазначений в п/п 13.4.2. (тобто 50% гарантійного фонду), буде здійснений за умови виконання підрядником наступних умов: передачі підрядником і прийняття генпідрядником всієї виконавчої документації, планів, схем та технічних описів, паспортів, сертифікатів, наявність яких передбачена чинним законодавством України, місцевого ДАБІ та інших документів, передбачених цим договором;

усунення на об'єкті повного обсягу недоліків та дефектів, що виникли з вини підрядника під час виконання ним підрядних робіт;

підписання сторонами остаточного акту прийому передачі робіт за договором.

На виконання зазначених вимог обох договорів, 08.06.2011р. комісією генпідрядника підписаний остаточний акт прийому передачі монолітного залізобетонного каркасу при будівництві торгівельно-офісного центру з готелем, адміністративними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Тринклера ріг Правди в м.Харкові.

23.06.2011. за Договорами №1.06.2010-1 та №20.04.2011-1 разом із вимогами підрядника сплатити 50% гарантійного фонду за названими договорами, генпідрядник отримав відповідні рахунок-фактури підрядника разом із копіями остаточного акту прийому-передачі робіт та копіями реєстрів переданої виконавчої документації.

Крім того з матералів справи вбачається, що відповідач в порушення п. 13.4. (підпункти 13.4.2., 13.4.3.) договору № 1.06.10-1 від 01.06.2010. несвоєчасно перерахував позивачеві (підряднику) 50% суми гарантійного фонду, чим безпідставно прострочив виконання свого грошового зобов'язання на 113 днів та розрахувався з позивачем тільки 13.10.2011р.

Зобов'язання відповідача по сплаті заборгованості позивачу виникло до закінчення строку дії Договорів, та згідно з матеріалами справи не є припиненим.

Відповідно ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

23.06.2011р. за вих.№336 та №337 ТОВ "БК "Форт-Пост" запропонувало ТОВ "Стальконструкція" та ТОВ "ФКМ-4" перерахувати позивачу 50% гарантійного фонду. Вказані листи отримані представником відповідача 24.06.2011р. Григорьєвою О.В.

Крім того, позивачем 01.07.2012 за вих.№394 та №395 направлено на адресу ТОВ "Стальконструкція" та ТОВ "ФКМ-4" претензії про погашення заборгованості за договорами №1.06.10-1 від 01.06.2010р. та №20.04.11-1 від 20.04.2011р. про перерахування заборгованості та виконання зобов"язань, щодо сплати гарантійного фонду. Претензії отримані представником відповідача Григорьєвою О.В. 01.07.2011р.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до п.99 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" №668 від 01.08.2005р. розрахунки за виконані роботи проводяться на підставі документів про обсяги виконаних робіт та їх вартість. Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються підрядником та передаються замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх. Після підписання документів замовник зобов'язаний оплатити виконані роботи.

Акти виконаних підрядних робіт підписані Сторонами договорів, зауважень з боку Генпідрядника з приводу них під час підписання не висувалося, а отже виконані роботи підлягають оплаті відповідачем.

Як свідчать матеріали справи, розрахунки за виконані роботи в повному обсязі станом на час розгляду справи не були проведені відповідачем. Заявлені претензії за Договорами про проведення розрахунків за виконані роботи за договорами підряду №1.06.10-1 від 01.06.2010р. та №20.04.11-1 від 20.04.2011р. залишені відповідачем без відповідного реагування.

За таких обставин суд визнає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 411964 грн. 45 коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Розділом 17 Договорів №1.06.10-1 від 1.06.2010. та №20.04.2011-1 від 20.04.2011. (п. 17.5) передбачена відповідальність генпідрядника (у вигляді пені) за безпідставне прострочення виконання свого грошового зобов'язання. Розмір пені у цьому випадку становить - 0,1% від суми простроченого платежу за кожен календарний день прострочення, але не більше 10% від суми простроченого платежу.

Частиною 1 ст. 231 ГК України передбачено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно до ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В постанові Верховного Суду України від 07.11.2011 у справі № 5002-2/5109-2010, прийнятої за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення про пріорітетність норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", якими обмежено розмір пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, над положенням ч. 2 ст. 551 ЦК України зазначено, що яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Згідно ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що суми нарахованої позивачем пені перевищують подвійну облікову ставку НБУ, що діяла в період прострочення виконання грошового зобов"язання відповідачем, а тому позовні вимоги в нарахуванні пені слід задовольнити тільки в частині 69479 грн. 44 коп., що обрахована згідно з подвійною обліковою ставкою НБУ.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України відповідальність за порушення грошового боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За вказаних вище обставин, позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних від простроченого зобов"язання у сумі 20085 грн. 25 коп., а тому суд приходить до висновку, що в цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. ст.44, 49 ГПК України.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, судовий збір покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, витрати по сплаті судового збору необхідно покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву представника ТОВ «БК «Форт-Пост» (вх.№12551 від 12.07.2012р.) про уточнення позовних вимог.

В задоволенні клопотання представника відповідача про витребування доказів відмовити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стальконструкція» (61003, м. Харків, пр. Московський, 283, код в ЄДРПОУ 21191412, р/р 26001701540101 в Філії ХРУ ВАТ «КБ Експобанк», МФО 351964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Форт-Пост" (61060, м. Харків, пр-кт. П'ятдесятиріччя СРСР, буд. 46, код в ЄДРПОУ 33412743, р/р 26008860910581 у ХОФ АКБ «Укрсоцбанк» в м.Харків, МФО 351016) 411964 грн. 45 коп. основного боргу, 69479 грн. 44 коп. - пені, 20085 грн. 25 коп. - 3% річних, 10030 грн. 58 коп. витрат по сплаті судового збору.

В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.07.2012р.

Суддя Жельне С.Ч.