Рішення № 25647010, 14.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.12 Справа № 30/5014/1897/2012

За позовом Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса

до Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», с. Дубівський Луганської області

про стягнення 29 645 грн. 00 коп.

Суддя Голенко І.П.

за участю представників сторін:

від позивача -не прибув;

від відповідача -не прибув,

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 29 645 грн. за невірно зазначену в залізничній накладній № 53217329 масу вантажу у вагоні № 67377309.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 53217329 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 67377309, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 29 645 грн. 00 коп.

Належним найменуванням відповідача є Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, наданої на вимогу суду державним реєстратором Виконавчого комітету Луганської міської ради, що приймається судом до уваги.

Відповідно до п. 1.2 Статуту відповідача Публічне акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»є правонаступником усіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська».

Позивач у судове засідання не прибув, проте надав суду клопотання б/н від 13.08.2012, в якому просить суд розглядати дану справу за відсутності його представника.

Відповідач у судове засідання не прибув, проте також надав суду клопотання б/н та б/д, в якому просить суд розглядати дану справу без участі його представника.

Дані клопотання судом задовольняються.

Крім того, відповідач подав відзив на позовну заяву № 05/812 від 09.08.2012, в якому заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві.

До того ж відповідач подав клопотання № 05/822 від 10.08.2012 про зменшення штрафних санкцій до 1/5 від заявленої суми позивачем на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, посилаючись на те, що завантаження не завдало матеріальних збитків позивачу та загрози залізничному руху, а також на скрутний матеріальний стан підприємства відповідача, який документально підтверджений.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У січні 2012 року зі станції відправлення Карахаш Донецької залізниці на станцію Трипілля-Дніпровське Південно-Західної залізниці за накладною № 53217329 Відкрите акціонерне товариство «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (антрацит) у вагонах №№ 68686344, 67652438, 66698622, 67677534, 65884702, 65943466, 67377309, 63575690 одержувачем за накладною відповідачем був зазначений Трипільська ТЕС ПАТ «Центренерго», вантаж маркований.

При проходженні вказаних вагонів через станцію Знам'янка Одеської залізниці було проведено контрольне переваження вагону № 67377309 на 150-тонних вагонних вагах. За результатами такого переваження було встановлено, що у вагоні № 67377309 за накладною № 53217329 вказана маса вантажу 69000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 57550 кг, що на 11450 кг менше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акт загальної форми № 5779 від 29.01.2012 та комерційний акт АА № 022062/77/41 від 30.01.2012 (а. с. 11, 13). Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а. с. 9).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження рівномірне нижче рівня бортів на 350 мм, каток застосовувався, мається захисне маркування 4-ма продольними бороздами, глухі торцеві стінки люка щільно закриті, просипання вантажу відсутнє.

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму 29 645 грн. 00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх часткового задоволення з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повина довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 53217329 (вагон № 67377309) вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 69 000 кг, спосіб визначення маси -на 200-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник»вказано найменування відправника - ВАТ «ЦЗФ «Нагольчанська», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних вагах (державна повірка яких проведена 15.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 10), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 67377309, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -69000 кг, фактичній масі вантажу -57550 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актом загальної форми № 5779 від 29.01.2012 та комерційним актом АА № 022062/77/41 від 30.01.2012, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 11, 12).

Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах форми ГУ-36 (а. с. 9).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 53217329 за вагон № 67377309 становить 5929 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 29645 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

13.08.2012 відповідач подав суду клопотання 05/822 від 10.08.2012 про зменшення розміру штрафних санкцій до 1/5 позовної суми, посилаючись на те, що відповідачем не завдано позивачу матеріальних збитків, а також зважаючи на скрутний матеріальний стан відповідача.

Викладені у клопотанні доводи відповідач підтвердив, зокрема, наданим до матеріалів справи звітом про фінансові результати Відкритого акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська»за І півріччя 2012 року.

Клопотання відповідача про зменшення суми належного до стягнення штрафу є обґрунтованим та судом задовольняється з огляду на наступне.

Положеннями ст. 3, ч. 3 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Стаття 83 Господарського процесуального кодексу України надає господарському суду право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, встановлення розміру зменшення є правом суду та застосовується ним виходячи з обставин справи, з врахуванням всіх її обставин, та ґрунтуючись на внутрішньому переконанні суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Юридичний аналіз наведених правових норм свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду.

Виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме - справедливості, добросовісності та розумності, слід визнати право судів при винесенні рішення про стягнення штрафу зменшувати його розмір, з урахуванням всіх конкретних обставин справи. Підстави та розмір, на який зменшується стягуваний штраф, повинні бути в рішенні суду мотивовані та обґрунтовані.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

Судом приймається до уваги скрутний матеріальний стан відповідача у справі, яке документально підтверджено, а також те, що позивач не надав ніяких доказів понесення ним конкретних збитків від того, що відповідач невірно вказав масу вантажу у залізничній накладній, у зв'язку з чим є можливим застосування до правовідносин сторін п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 5929 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 1609,50 грн. покладається на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

У судовому засіданні 14.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Центральна збагачувальна фабрика «Нагольчанська», с. Дубівський Луганської області, вул. Гагаріна, 51, ідентифікаційний код 00179648, на користь Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код 01071315, штраф у розмірі 5929 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано -17.08.2012

Суддя І.П. Голенко