Рішення № 25646883, 13.08.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.08.12 Справа№ 5015/2425/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства „Львівметал", м. Львів

До відповідача: Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод залізобетонних виробів № 1", м. Львів

Про стягнення 99 092,10 грн.

В судове засідання з'явились:

від позивача: Підгайна Н.Й. -представник

від відповідача: не з'явився

Суддя Березяк Н.Є.

Секретар судового засідання Іванило О.П.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Подано позов Публічного акціонерного товариства „Львівметал" до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод залізобетонних виробів № 1" про стягнення 99 092,10 грн.

В судовому засіданні 13.08.2012 р. судом оглянуто оригінали документів, які долучені позивачем до позовної заяви та матеріалів справи.

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях наданих в судовому засіданні.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзиву на позов не подав, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду, яка направлялась йому рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення. За таких обставин суд вважає, що справа у відповідності до вимог ст.75 ГПК України, може бути розглянута за відсутності відповідача.

В судовому засіданні 13.08.2012 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Протягом квітня-листопада 2011 року Публічним акціонерним товариством „Львівметал" було поставлено товар Відкритому акціонерному товариству „Львівський завод залізобетонних виробів № 1" загальною вартістю 400 114,25 грн., що підтверджується видатковими накладними № Рас-00003277 від 12.04.2011 р., № Рас-00004171 від 28.04.2011 р., № Рас-00003670 від 28.04.2011 р., № 14086 від 11.05.2011 р., № 115575 від 08.06.2011 р., № 121793 від 09.11.2011 р., № 1159956 від 16.06.2011 р. та довіреностями на отримання товару (належно завірені копії містяться в матеріалах справи, а.с.40-51). За отриманий товар відповідач зобов'язувався провести оплату, однак, розрахувався лише частково в розмірі 301022,15 грн.

Позивачем відповідачу було направлено лист-вимогу № 55/85 від 28.04.2012 р. про оплату заборгованості в сумі 99 092,10 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Таким чином, станом на день подання позову заборгованість відповідача перед позивачем складала 99 092,10 грн.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :

Згідно зі статтею 509 ЦК України зобов'язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач в період квітня-листопада 2011 року отримав від позивача товар (металопрокат), на загальну суму 400 114,25 грн., що підтверджується видатковими накладними № Рас-00003277 від 12.04.2011 р., № Рас-00004171 від 28.04.2011 р., № Рас-00003670 від 28.04.2011 р., № 14086 від 11.05.2011 р., № 115575 від 08.06.2011 р., № 121793 від 09.11.2011 р., № 1159956 від 16.06.2011 р. та довіреностями на отримання товару (належно завірені копії містяться в матеріалах справи, а.с.40-51).

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Однак, як вбачається із позовних вимог та матеріалів справи, свої договірні зобов'язання відповідач виконав частково, провівши оплату в розмірі 301022,15 грн. Решта сума боргу за отриманий товар в розмірі 99092,10 грн. відповідачем залишилась непогашеною.

Відповідно до п.2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.04.2012 року позивачем була направлена відповідачу вимога № 55/85 про оплату заборгованості в розмірі 99092,10 грн., яка залишена відповідачем без відповіді і задоволення.

Отже, станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача перед позивачем складає 99 092,10 грн. та підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач в судові засідання не з'явився, доказів оплати боргу чи заперечень на позов суду не представив.

Враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення.

Судові витрати слід віднести на відповідача в сумі 1 981,84 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 3,4,41,42,43,44;45,46,12,32,33,34,35,36,43,49,75,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Львівський завод залізобетонних виробів № 1" (79021, м. Львів, вул. Кульпарківська, 93, код ЄДРПОУ 01267024) на користь Публічного акціонерного товариства „Львівметал" (79034, м. Львів, вул. Навроцького, 1, код ЄДРПОУ 01882373) -99 092,10 грн. -заборгованості, 1 981,84 грн. судового збору.

3. Рішення суду може бути оскаржено протягом 10 днів до Львівського апеляційного господарського суду.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Суддя Н. Березяк

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17.08.2012 р.

Суддя Березяк Н.Є.