Рішення № 25646541, 15.08.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.08.12р. Справа № 21/5005/5398/2012За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1 - Військової частини А3283, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

Відповідача-2 - Криворізької квартирно-експлуатаційної частини, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 369 339,49 грн. за договором про постачання електричної енергії

Суддя Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання Булана Ю.М.

Представники:

від позивача - Козак Т.В., дов. №292/1010 від 27.06.12р.;

від відповідача -1 - не з'явився;

від відповідача -2 - Коваленко Ю.В., дов. № 847 від 30.07.12р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми заборгованості за активну електроенергію у розмірі 338 173,84 грн., 3% річних - 4 796,82 грн., інфляційних втрат - 2 584,73 грн., пені - 23 784,10 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання електричної енергії № 11 від 01.10.2009р. щодо оплати спожитої активної електроенергії у встановлений договором строк.

В ході розгляду справи Позивач надав уточнений розрахунок суми позову відповідно до якого сума боргу зменшилася та становить 151 053,29 грн., у зв'язку з чим позивач просить стягнути заборгованість за активну електроенергію у розмірі 151 053,29 грн., в іншій частині позовні вимоги залишились незмінними.

Ухвалою від 11.07.12р. суд змінив найменування Позивача - Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" та залучив в якості Відповідача-2 Криворізьку квартирно-експлуатаційну частину.

За клопотанням відповідача-1 до участі у справі ухвалою від 1107.12р. залучено в якості Відповідача-2 - Криворізьку квартирно-експлуатаційну частину (50099, м. Кривий Ріг, вул. Леніна, 58).

В ході судового розгляду справи представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.

Відповідач-1 в судове засідання не з'явився, про дату судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач-2 проти стягнення основного боргу не заперечив, щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат просить у відзиві на позов відмовити з тих підстав, що неповнота фінансування державою військових формувань, обмеженість грошових коштів у головного розпорядника коштів - Південно - Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, яка виникла із-за відсутності закладання коштів на сплату боргів за минулі роки та мінімізовані кошти, затверджені Держаними бюджетами на 2011 - 2012 роки, часткове експреприювання коштів Державним казначейством України у 2009 р., призвело до відсутності фінансування КЕЧ (КЕВ) міст, які, для підтримання на належному рівні їх життєдіяльності (життєдіяльності військових частин та військових комісаріатів) зменшені укладати з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" (та іншими постачальниками комунально-побутових послуг) господарські угоди (договори), в яких оплата комунально-побутових послуг сплату штрафних санкцій, - не зважаючи на те, що коштів на їх сплату Бюджетом України не передбачено, а ліміти на використання енергоносіїв (та інших побутових потреб) затверджуються з затримкою на 4-6 місяців необхідності їх експлуатації.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - Енергопостачальник, Позивач) та Військовою частиною А3283 (далі - Споживачем, Відповідач-1) 01.10.2009 року укладено договір № 11 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Спозивача з приєднаною потужністю 620,0 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначенні Додатком "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Точка (точки) продажу електричної енергії - межа балансової належності, на якій відбувається перехід права власності на електричну енергію, визначена додатками "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"та "Загальна схема електропостачання", які є невід'ємною частиною даного Договору.

Під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) (п. 2.1 Договору).

Відповідно до п.9.8 Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009 року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.8.1 Договору).

На виконання умов вищевказаного договору, позивач здійснив постачання активної електричної енергії відповідачу, що підтверджується актами про постачання електричної енергії за листопад та грудень 2001 року та виставив на її оплату рахунки № 11/11 від 30.11.11р., № 11/12 від 29.12.11р. на загальну суму 402 120,20 грн., копії яких залучено до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 4 п. 2.2.2 Договору постачальник зобов'язується забезпечити отримання споживачем електричної енергії в межах дозволеної потужності 620,0 кВт.

Згідно з п. 2.3.5 Договору споживач зобов'язується оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку "Порядок розрахунків" та Додатку "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії". Здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком "Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії" (п. 2.3.6).

Відповідно до п. 1 Додатку № 3 "Порядок розрахунків" до договору розрахунковим періодом встановлюється місяць з 24 числа попереднього місяця до такого ж числа розрахункового місяця.

Порядок розрахунків за поставлену активну електроенергію встановлено п.2.1 Додатку № 3, відповідно до якого оплата рахунків за активну електроенергію здійснюється на підставі самостійно отриманого у Постачальника рахунку протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.

Відповідач-1 отримані рахунки в строк, встановлений Договором, повністю не сплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість перед Позивачем за поставлену у листопаді та грудні 2011 р. активну електроенергію у сумі 338 173,84 грн.

02.03.2011р. між Позивачем (надалі - кредитор), Відповідачем-1 (надалі - боржник) та Відповідачем-2 - Криворізькою квартирно-експлуатаційною частиною (надалі - поручитель) був укладений договір поруки № 67(надалі - Договір поруки), відповідно п. 1.1. цього договору поручитель зобов'язується перед кредитором виконати грошові зобов'язання боржника за договором про постачання електричної енергії від 01.10.2009р. за № 11, що укладений між кредитором та боржником (основний договір), по оплаті за спожиту активну і реактивну електроенергію, а також штрафних санкцій (пеня, перевищення договірної величини споживання електроенергії і перевищення граничної величини споживання електричної потужності, 3% річних, інфляція та інших платежів), передбачених основним договором, починаючи з 01.01.2011р.

Відповідно до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язань, забезпечених порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тих же обсягах, що і боржник, передбачених основним договором (п.п. 4.1., 4.2. Договору поруки).

Відповідно до п.3.1. Договору поруки у разі порушення боржником зобов'язань за основним договором, поручитель зобов'язується самостійно виконати зобов'язання боржника пере кредитором шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора.

Договір поруки набуває чинності з 01.01.2011р. і діє до 31.12.2011р., але в усякому разі до повного виконання грошових зобов'язань (4.10. Договору поруки).

Відповідно до розрахунку суми заборгованості за активну електроенергію за листопад - грудень 2011р. Відповідачу-12 нараховано 402 120, 20 грн..

Згідно документів, наданих Відповідачем-2 ним було сплачено за Відповідача-1 заборгованість в сумі 289 609,99 грн.:

- платіжним дорученням № 197 від 15.06.12 р. суму 275 411,31 грн., з яких він листом від 03.07.12 р. № 739 просив 108 757,86 грн. зарахувати, як залишок заборгованості за електричну енергію, спожиту Відповідачем-1 у листопаді 2011 р.;

- платіжним дорученням № 243 від 11.07.12 р. суму 102 489,44 грн.

У зв'язку з викладеним провадження у справі в цій частині підлягає припиненню по п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до розрахунку суми боргу, наданого Позивачем, за Відповідачем-1 рахується залишок боргу в сумі 48 563,85 грн., яку Позивач і просить стягнути з Відповідача-1.

В іншій частині позовні вимоги залишено без змін.

Відповідачі-1, -2 доказів оплати спірної суми заборгованості у встановлені Договором строки та на час розгляду даного спору не надали, наявність боргу не заперечили.

Враховуючи викладене вимоги позивача в частині стягнення заборгованості активну електроенергію у сумі 48 563,85 грн. є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених господарським кодексом України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами п. 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім заборгованості за спожиту активну електроенергію позивач просить стягнути 3% річних -4 796,82 грн., інфляційних втрат - 2 584,73 грн. та пеню в сумі 23 784,10 грн.

Відповідач-1 своїх заперечень відносно зазначених сум суду не надав.

Відповідач-2 щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат заперечив, просить у відзиві на позов відмовити з тих підстав, що неповнота фінансування державою військових формувань, обмеженість грошових коштів у головного розпорядника коштів - Південно - Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, яка виникла із-за відсутності закладання коштів на сплату боргів за минулі роки та мінімізовані кошти, затверджені Держаними бюджетами на 2011 - 2012 роки, часткове експреприювання коштів Державним казначейством України у 2009 р., призвело до відсутності фінансування КЕЧ (КЕВ) міст, які, для підтримання на належному рівні їх життєдіяльності (життєдіяльності військових частин та військових комісаріатів) зменшені укладати з ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" (та іншими постачальниками комунально-побутових послуг) господарські угоди (договори), в яких оплата комунально-побутових послуг сплату штрафних санкцій, - не зважаючи на те, що коштів на їх сплату Бюджетом України не передбачено, а ліміти на використання енергоносіїв (та інших побутових потреб) затверджуються з затримкою на 4-6 місяців необхідності їх експлуатації.

Позивач проти цього заперечив, просить задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Частиною першою статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У частині четвертій статті 231 ГК України зазначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, у позивача виникло право на стягнення пені, 3% річних та інфляційних витрат.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з договором неустойкою (штрафом, пенею).

Пунктами 4.2.1. Договору № 11 від 01.10.09р. передбачено, що у разі несвоєчасних розрахунків Споживач сплачує Енергопостачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Згідно наданому позивачем та перевіреному за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство" судом розрахунку встановлено, що пеня позивачем нарахована не вірно та до стягнення підлягає за період з 08.12.2011р. по 20.06.2012р. 23 722,15 грн.

Суд відхиляє заперечення Відповідача-2 викладені у відзиві на позов з тих підстав, що нормами діючого законодавства не передбачено право господарського суду на відмову у стягненні пені, 3% річних, інфляційних втрат у зв'язку з відсутністю фінансування Відповідача.

Крім того, Відповідач-2 жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень суду не надав.

Однак, в порядку п.3 ст.83 ГПК України суд при прийнятті рішення має право у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), а тому повністю звільнити відповідача від відповідальності за цими платежами суд не може. Право зменшення розміру неустойки передбачено ч.3 ст.551 ЦК України, якою передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Слід зазначити, що пеня є лише санкцією за невиконання грошового зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може. Тому при зменшенні розміру пені позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому стані.

Крім того, окрім стягнення пені позивач нараховує та стягує 3 % річних та інфляційні втрати, які, в певній мірі, компенсують знецінення несплачених коштів відповідачем; відповідач не ухиляється від повернення заборгованості позивачу, що підтверджується сплатою в ході розгляду справи 289 609, 99грн. заборгованості.

З врахуванням викладеного, та приймаючи до уваги, що Відповідач-2 протягом розгляду справи сплатив більшу частину основного боргу, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 10%, що становить 2 372,22 грн.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що інфляційні втрати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних нараховано не вірно, тому розмір інфляційних втрат з грудня 2011р. по травень 2012р. включно становить 1 569,38 грн., 3% річних з 07.12.2011р. по 20.06.2012р. включно становить 4 784,32 грн.

В частині стягнення 1 015,35 грн. - інфляційних втрат та 12,50 грн. - 3% річних слід відмовити.

Згідно ч. 1,2 ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково, а саме: стягненню солідарно з відповідача -1 та відповідача-2 на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" основного боргу у розмірі 48 563,85 грн., 2 372,22 грн. -пені, 4 784,32 грн. -3% річних, 1 569,38 грн. - інфляційних втрат.

Крім того, суд зазначає, що Позивачем при зверненні з позовною заявою про стягнення з відповідача-1 боргу в сумі 369 339,49 грн., сплачено судовий збір в розмірі 7 386,78 грн..

Заявою від 10.07.2012р. позивач зменшив суму позовних вимог до 182 218,94 грн.

З врахуванням викладеного, відповідно до п.п.1 п.1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір" судовий збір у розмірі 3 742,41 грн. підлягає поверненню позивачу на підставі ухвали суду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати у справі слід покласти на сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, п.1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 87, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Військової частини А 3283, (50046, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, Військове містечко №30, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 07880837) та Криворізької квартирно-експлуатаційної частини (50099, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Леніна, б. 58, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 08113181) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) заборгованість за договором постачання електричної енергії № 11 від 01.10.2009р. за спожиту активну електричну енергію у розмірі 48 563,85 грн. (сорок вісім тисяч п'ятсот шістдесят три грн. 85 грн.), пеню у розмірі 2 372,22 грн. (дві тисячі триста сімдесят дві грн. 22 коп.), 3% річних у розмірі 4 784,32 грн. (чотири тисячі сімсот вісімдесят чотири грн. 32 коп.), інфляційних втрат у розмірі 1 569,38 грн. (одна тисяча п'ятсот шістдесят дев'ять грн. 38 коп.), витрат по сплаті судового збору у розмірі 1 145,80 грн. (одна тисяча сто сорок п'ять грн. 80 коп.), про що видати наказ.

В частині стягнення 21 349,93 грн. - пені, 1 015,35 грн. - інфляційних втрат та 12,50 грн. 3% річних - відмовити.

В частині стягнення основного боргу в сумі 289 609,99 грн. провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повернути Публічному акціонерному товариству "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, 22, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 23359034) з державного бюджету сплачений згідно платіжного доручення № 103665 від 18.06.2012 р., яке міститься в матеріалах справи (а.с. 8), судовий збір у сумі 3 742,41 грн., про що винести відповідну ухвалу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.Г. Назаренко Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 16.08.2012р.