Рішення № 25646347, 13.08.2012, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "13" серпня 2012 р. Справа № 12/5007/836/12

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Корзун І.П. - директор товариства, наказ № 5-к від 03.10.2005 р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз" (с.Наталівка, Новоград-Волинський район)

до Державного підприємства "Олевське лісове господарство" (м.Олевськ)

про стягнення 55397,21 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 55397,21 грн. боргу за договором від 12.11.2009 р. № 39/11-09/371/11.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.17).

В порядку ст.75 ГПК України, спір вирішується за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасника судового процесу, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2009 р. між ТОВ "Трансгаз" (продавець, далі - позивач) та ДП "Олевське лісове господарство" (покупець, далі - відповідач) укладено договір № 39/11-09/371/11 (а.с.6).

За умовами зазначеного договору позивач зобов'язується продати (провести заправку автомобілів), а відповідач зобов'язується прийняти стиснений газ-метан та оплатити його на умовах та в строки, вказані у даному договорі.

Покупець щомісячно до 20 числа звітного місяця подає заявку в письмовому вигляді на ту кількість Товару, яку планує отримати від Продавця в наступному місяці. Відповідно поданої заявки Продавець зобов'язаний надати Покупцю рахунок-фактуру в день отримання заявки або па наступний день, після її отримання. Покупець зобов'язаний сплатити суму в розмірі 60% попередньої оплати за товар згідно власної заявки та отриманого рахунку-фактури до 25 числа звітного місяця. 40% суми, що лишилася, відповідач сплачує до 10 числа місяця, наступного за звітним (пункти 3.1. - 3.4. договору).

Відповідачем зобов'язання щодо оплати отриманого товару виконувались лише частково.

Так, станом на 31.03.2012 р. у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за придбаний товар в розмірі 51485,76 грн. Зазначена заборгованість визнана відповідачем, що підтверджується актом звірки розрахунків (а.с.9).

В період з квітня 2012 р. по червень 2012 р. позивач передав, а відповідач отримав газ природній, включаючи витрати на його транспортування, на загальну суму 55911,45 грн., що підтверджується видатковими накладними від 30.04.2012 р., 31.05.2012 р., 30.06.2012 р. (а.с.10-12).

Враховуючи борг відповідача станом на 31.03.2012 р. (51485,76 грн.) та здійснені між сторонами операції в період з квітня по червень 2012 р., загальна вартість, придбаного, за укладеним між сторонами договором на момент звернення позивачем до суду, газу складає 107397,21 грн.

Згідно картки рахунку станом на 30.06.2012 р. відповідач в період з квітня 2012 р. по 07.06.12 провів оплату на загальну суму суму 52000,00 грн., тому забогованість склала 55397,21 грн. (107397,21 грн. - 52000,00 грн.), яку позивач і заявив до стягнення.

Згідно картки рахунку станом на 31.07.2012 р., відповідач здійснив оплати на користь позивача в період липня 2012 р. на загальну суму 50000,00 грн., з яких 13.07.2012 р. - 10000,00 грн.; 18.07.2012 р. - 10000,00 грн.; 24.07.2012 р. - 20000,00 грн.; 27.07.2012 р. - 10000,00 грн. (а.с. 21).

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість відповідача за придбаний газ становить 5397,21 грн. (107397,21 грн.- 102000,00 грн.).

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається з матеріалів справи, всупереч досягнутим домовленостям сторін (пункти 3.1., 3.3. договору), відповідач не подавав заявку на отримання товару, не здійснював передоплати в розмірі 60%, в свою чергу, позивач передавав товар без отримання передоплати.

Отже сторони не погодили порядок розрахунків, тому, в силу приписів ч.1 ст.692 ЦК обов'язок оплатити товар у відповідача виник після його прийняття за видатковими накладними.

Так, матеріалами справи підтверджується, що відповідач дійсно порушив, визначений сторонами в договорі, строк оплати за прийнятий від позивача товар, що призвело до утворення заборгованості.

Однак, як наголошувалось вище, позивач звернувся до суду про стягнення 55397,21 грн., а на день звернення до суду за рахунок частково проведених платежів борг становить 5397,21 грн.

При цьому, як вказують матеріали справи,розрахунки відповідачем проводились як до звернення позивача до суду, так і після його звернення..

Відтиск штемпеля на поштовому конверті, в якому надійшла позовна заява до суду, та опис вкладення свідчать, що позивач подав позовні матеріали у відділення зв'язку для відправки до суду 19.07.2012 р., отже, кошти в сумі 20000,00 грн. були сплачені відповідачем до звернення позивача до суду (а.с.15-16) і заборгованість становила 35397,21 грн., а не 55397,21 грн., як зазначив позивач у позовній заяві.

За таких обставин у позивача були відсутні правові підстави для звернення до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 20000,00 грн.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011 року, № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" визначено, що господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема за умов наявності між сторонами спору про право, що виникає з відповідних відносин (п.3.1.).

Отже особа, звертаючись до суду із позовом про захист свого права чи охоронюваного законом інтересу, повинна довести що ці право або інтерес порушені відповідачем, а також що між сторонами є спір про право.

З огляду на викладене, оскільки в частині стягнення коштів в сумі 20000,00 грн. на момент звернення до суду спору не було, тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

В той же час, кошти в сумі 30000,00 грн. (24.07.2012 р. та 27.07.2012 р.) були перераховані після звернення позивача до суду, тобто відповідач врегулював в цій частині спірні правовідносини, що вказує на відсутність предмету спору.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 30000,00 грн. слід припинити на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у справі борг відповідача за переданий позивачем газ становить 5397,21 грн. (55397,21 грн. - 20000,00 грн. - 30000,00 грн.).

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню частково, в сумі 5397,21 грн.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 80, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Олевське лісове господарство", 11001, Житомирська область, м.Олевськ, вул.Пушкіна, 18, ідентифікаційний код 00991901,

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансгаз", 11742, Житомирська область, Новоград-Волинський район, с.Наталівка, вул.Київська, буд.2, ідентифікаційний код 31881723,

- 5397,21 грн. боргу;

- 1028,42 грн. судового збору.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 30000,00 грн. за п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 16.08.12

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу (рек. з пов.)