ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" серпня 2012 р. Справа № 5023/10414/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. - головуючого,
Мележик Н.І.,
Самусенко С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2012 року у справі № 5023/10414/11 Господарського суду Харківської області за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м. Київ, в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", Харківська область, до Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків, про стягнення 85 469,36 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Лещенко Л.С. (дов. № 2-76д від 26.12.11);
відповідача -Квіцінська А.І. (дов. № 01-62юр/4417 від 08.06.12),
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2011 року позивач ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", пред'явив у господарському суді позов до відповідача АК "Харківобленерго" про стягнення 85 469,36 грн.
Вказував, що 14.09.09 між ним (власником мереж) та АК "Харківобленерго" (користувачем) був укладений договір № 3/14/09 про спільне використання технологічних електричних мереж, згідно якого він зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Посилаючись на порушенням відповідачем умов договору в частині оплати послуг з використання технологічних електричних мереж в серпні -жовтні 2011 року, позивач, згідно заяви про збільшення позовних вимог від 14.02.12, просив стягнути з відповідача на його користь 144 406,13 грн. боргу, 4 088,79 грн. пені, 791,38 грн. -3 % річних, а всього -149 286,29 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 16 лютого 2012 року (суддя Ковальчук Л.В.) позов задоволено частково.
Постановлено стягнути з АК "Харківобленерго" на користь ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування", 144 406,13 грн. боргу, 81,77 грн. пені, 791,38 грн. -3 % річних та 2 985,73 грн. судового збору.
Відмовлено в задоволенні вимог про стягнення 4 007,02 грн. пені.
Рішення в частині задоволення позову мотивоване посиланнями на порушення відповідачем умов договору в частині оплати послуг з використання технологічних електричних мереж в серпні -жовтні 2011 року, що є підставою до покладення на нього обов'язку по сплаті боргу, 3 % річних та пені.
Рішення в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 4 007,02 грн. пені, обґрунтоване передбаченим ст. 83 ГПК України правом суду на зменшення розміру пені.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2012 року (колегія суддів у складі: Фоміна В.О. -головуючий, Кравець Т.В., Крестьянінов О.О.) рішення скасовано в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення 4 007,02 грн. пені та постановлено в означеній частині нове рішення про задоволення даних вимог.
Постанова мотивована посиланнями на те, що місцевим судом зменшено розмір пені на власний розсуд та за відсутності належних доказів наявності підстав до зменшення розміру пені за порушення відповідачем грошового зобов'язання.
У касаційній скарзі АК "Харківобленерго", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 530, 629 ЦК України та ст. 41 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 14.09.09 між ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України", в особі газопромислового управління "Шебелинка- газвидобування" (власником мереж) та АК "Харківобленерго" (користувачем) був укладений договір № 3/14/09 про спільне використання технологічних електричних мереж, згідно якого власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок користувача або інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує користувач, а користувач -своєчасно сплачувати вартість послуг власника мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього договору.
Відповідно до пункту 7.3 договору оплата користувачем послуг з утримання технологічних електричних мереж спільного використання здійснюється платіжним дорученням на підставі виставленого власником мереж рахунку та оформленого акта приймання-передачі виконаних робіт у десятиденний термін з дати отримання рахунку.
Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судами встановлено, що за період з серпня по жовтень 2011 року позивачем було надано послуги відповідачу з використання технологічних електричних мереж на загальну суму 144 406,13 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами передачі-приймання, проте, останній не виконав своїх договірних зобов'язань в частині оплати послуг, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 144 406,13 грн., яка обґрунтовано задоволена до стягнення судами попередніх інстанцій.
Приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що у зв'язку з порушенням відповідачем договірного зобов'язання в частині оплати отриманих послуг в зазначеному періоді, утворилась заборгованість, на яку позивачем обґрунтовано нараховані 3 % річних.
Крім того, пунктом 8.2.1 договору сторони передбачили сплату пені за порушення користувачем строків оплати наданих власником мереж послуг у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
В силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Встановивши порушення відповідачем договірного зобов'язання в частині оплати наданих позивачем послуг з використання технологічних електричних мереж в серпні -жовтні 2011 року, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав до стягнення з відповідача 4 007,02 грн. пені, в стягненні яких безпідставно відмовлено місцевим господарським судом.
Разом з тим, зменшуючи розмір пені, заявлений позивачем до стягнення з відповідача, суд першої інстанції не вказав наявності будь-яких підстав до зменшення розміру пені за порушення відповідачем договірного зобов'язання, що є порушенням вимог ст. 83 ГПК України.
За таких обставин, судом апеляційної інстанції на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.
Доводи касаційної скарги про те, що сума боргу заявлена позивачем до стягнення з відповідача не співпадає з сумою виставлених позивачем відповідачу рахунків на оплату послуг за договором № 3/14/09 про спільне використання технологічних електричних мереж від 14.09.09, не заслуговують на увагу суду, оскільки відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків-фактур за серпень - жовтень 2011 року сума боргу становить 144 406,13 грн., як і було заявлено позивачем в своїх вимогах.
Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до повноважень суду касаційної інстанції.
Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Акціонерної компанії "Харківобленерго" залишити без задоволення.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 травня 2012 року у справі № 5023/10414/11 залишити без змін.
Головуючий суддя: Дунаєвська Н.Г.
Судді: Мележик Н.І.
Самусенко С.С.
Судове рішення № 25646225, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 15.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 5023/10414/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: