Постанова № 25646125, 15.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 5008/946/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу СВК "Ізумрудний" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 рокуу справі за позовомСВК "Ізумрудний" доОрендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" простягнення коштів третя особа за зустрічним позовомТОВ "Атан-Крим" ТОВ "Атан-Крим"доОрендного підприємства "Ужгородський коньячний завод"простягнення коштів за зустрічним позовомОрендного підприємства "Ужгородський коньячний завод"доСВК "Ізумрудний"простягнення коштівта за зустрічним позовомОрендного підприємства "Ужгородський коньячний завод"доТОВ "Атан-Крим"провизнання недійсною угоди

В С Т А Н О В И В:

у липні 2011 року СВК "Ізумрудний" звернулось до господарського суду з позовом у якому, з урахуванням заяви про уточнення своїх вимог просило стягнути з Орендного підприємства "Ужгородський коньячний завод" 1 898 591,37 грн. заборгованості за поставлену продукцію на підставі договорів від 10.09.2007 року, від 25.06.2008 року № 59/08 та від 03.11.2008 року № 133, 536 106,47 грн. інфляційних втрат, 224 489,68 грн. 3 % річних 2 246 762,55 грн. на відшкодування збитків, а всього - 4 932 950,07 грн.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.09.2011 року прийнято до розгляду у справі № 5008/946/2011 року позов ТОВ "Атан-Крим" до ОП "Ужгородський коньячний завод" про стягнення 296 713,24 грн. право на які позивач обґрунтовував правочином про уступку права вимоги від 25.03.2010 року.

Ухвалами господарського суду Закарпатської області від 17.10.2011 року та від 16.11.2011 року прийнято до спільного провадження зустрічні позовні заяви Орендного підприємство "Ужгородський коньячний завод" про стягнення з СВК "Ізумрудний" 3 600 000 грн., як безпідставно отриманих, 295 313,15 грн. пені, 561 600 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 224 489,68 грн. 3 % річних та до СВК "Ізумрудний" , ТОВ "Атан-Крим" про визнання угоди уступки права вимоги від 25.03.2010 року недійсною.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.12.2012 року у первісному позові та у позові третьої особи із самостійними вимогами відмовлено. Зустрічний позов задоволено частково, постановлено про стягнення з СВК "Ізумрудний" 1 701 408,63 грн., а угоду про уступку права вимоги від 25.03.2010 року визнано недійсною.

За наслідками перегляду справив в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 року рішенням місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 02.08.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача за первісним позовом, у якій він посилається на порушення судами матеріальних та процесуальних норм, і просить судові рішення скасувати, постановивши нове рішення, яким первісний позов задовольнити, а у зустрічному позові відмовити у позові в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України, За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами обох інстанцій, відносини сторін врегульовані договорами від 10.09.2007 року, від 25.06.2008 року № 59/08 та від 03.11.2008 року № 133, за умовами яких СВК "Ізумрудний" (постачальник) зобов'язалось поставити ОП "Ужгородський коньячний завод" (покупець) товар (купаж коньяку), а останній сплатити вартість цього товару.

На виконання умов цього договору, за період з 2005 року по 2009 рік позивач поставив відповідачу обумовлену продукцію на загальну суму 26 721 938,75 грн., за яку останній розрахувався частково, заборгувавши постачальнику 1 898 591,37 грн., і це сторонами не оспорюється.

Протягом 2007 року ОП "Ужгородський коньячний завод" сплатило на користь СВК "Ізумрудний" 3 600 000 грн., як пайовий внесок до статутного фонду кооперативу, що підтверджується належними доказами, проте відповідного рішення про прийняття в члени кооперативу не приймалось, відповідач в порядку ст. 601 ЦК України звернувся до позивача із заявою № 97/09 від 16.12.2009 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка отримана останнім 25.12.2009 року.

За цією заявою відповідач просив зарахувати наявну перед позивачем заборгованість у сумі 1 898 591,37 грн. при розрахунках, а залишок заборгованості у сумі 1 701 408,63 грн. перерахувати на його розрахунковий рахунок.

Відповідно до приписів ст. 601 ЦК України, зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

За таких обставин, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку щодо відсутні боргових зобов'язання у ОП "Ужгородський коньячний завод" перед позивачем, та про наявність заборгованості останнього перед відповідачем у сумі 1 701 408,63 грн., правомірно постановили про стягнення зазначеної суми і підстав для скасування судових рішень у цій частині, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.

Правомірно відмовлено ТОВ "Атан-Крим" у стягненні 296 713,24 грн. та визнано недійсним договір уступки права вимоги від 25.03.2010 року, оскільки уступка вимоги відбулась всупереч умовам домовленостей з позивачем та без згоди на це боржника.

Правильно відмовлено і відшкодуванні збитків за відсутності в цьому вини відповідача та причино-наслідкового зв'язку.

З огляду на наведене, та враховуючи що доводи касаційної скарги висновки суду не спростовують висновків судів попередніх інстанцій, Вищий господарський суд України, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 22.02.2012 року -без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко