Ухвала суду № 25645438, 17.08.2012, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 2-4282/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2012 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі Мачихіні В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про припинення права власності, визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог з урахуванням уточнень посилається на те, що квартира АДРЕСА_1, загальною площею 68,6 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., на підставі ордеру була надана її батькові ОСОБА_4 на сім»ю, що складалася з 4 осіб -батька, її матері ОСОБА_5, її самої та її сина ОСОБА_3 В 1994 році вказана квартира була приватизована всіма зазначеними особами і стала належати їм на праві спільної сумісної власності. Оскільки з моменту приватизації квартири та по день смерті її батьків між її співвласниками договір з питання визначення часток не укладався, то слід вважати, що кожному з співвласників в квартирі належить по ј її частини. ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла її мати ОСОБА_5, після смерті якої відкрилося спадщина у вигляді ј вказаної квартири. Позивачка посилається на те, що спадкоємцями першої черги на вказане спадкове майно були її батько - ОСОБА_4, вона та її брат -відповідач у даній справі ОСОБА_2 Оскільки на протязі 6 місячного терміну з дня смерті матері, передбаченого законом, ОСОБА_2 до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини не звертався, після закінчення цього терміну вона та її батько ОСОБА_4 фактично прийняли спадщину у вигляді 1/8 частини квартири кожний, тому, що були зареєстровані та проживали в цій квартирі, але документів на цю частку ними тоді оформлено не було. ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер їх батько ОСОБА_4, на протязі 6-ти місячного терміну після його смерті відповідач звернувся до нотаріальної контори м. Дніпропетровська з заявою про бажання прийняти спадщину, що відкрилася після смерті батька. Таким чином, вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 9/16 частин квартири АДРЕСА_1, інші 3/16 належать відповідачеві ОСОБА_2 та ј частина квартири належить її сину ОСОБА_3 Відповідно до висновку судово-будівельної експертизи виділити відповідачу в натурі 3/16 часток квартири є неможливим, в спірній квартирі вона мешкає з сином ОСОБА_3 і це єдиним їх місцем проживання. ОСОБА_2 проживає зі свою сім»єю у іншому місті, має окрему квартиру, тобто житлом забезпечений, а сумісне з ним користування спірним майном є неможливим.

Посилаючись на положення ст. 365 ЦК України, позивачка просить припинити право власності відповідача на 3/16 часток у спірній квартирі, визнати за нею право власності на вказані 3/16 часток та визнати за нею загалом право власності на 12/16 частин зазначеної квартири, виплатити відповідачеві вартість зазначеної частки, яка буде внесена нею на депозитний рахунок суду.

В судовому засіданні позивач та її представник, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та в уточненнях до неї, позовні вимоги підтримали.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що вартість всієї квартири та 3/16 часток, які належить ОСОБА_2, є значно більшою, ніж зазначено у висновку судової будівельно-технічної експертизи. ОСОБА_2 також пояснив, що він був би згоден на виплату йому позивачкою вартості належної йому частки квартири, проте у значно більшому розмірі, ніж зазначено у вказаному висновку експертизи. Проживати у спірній квартирі він не має бажання, оскільки у нього є у власності квартира у м.Павлограді, проте хотів би, щоб у спірній квартирі проживала його донька, яка зареєстрована в квартирі в м.Павлограді.

Третя особа -ОСОБА_3 в судовому засіданні вважав позовні вимоги обґрунтованими та підтримав їх.

Вислухавши пояснення осіб, які з»явилися, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім»ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Згідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. У відповідності до ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

У відповідності до ст. 11 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.57 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як встановлено в судовому засіданні, позивачка та відповідач є між собою рідними братом та сестрою.

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 28.04.1994 року, виданого ВО ПМЗ, квартира АДРЕСА_1, загальною площею 68,6 кв.м., належала на праві спільної сумісної власності батькам позивачки та відповідача - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також позивачці ОСОБА_1 та її сину ОСОБА_3, які проживали та зареєстровані в ній. Тобто, кожному з співвласників квартири фактично належало по ј її частини, що відповідає положенням ч. 2 ст. 370 ЦК України.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 17.03.2009 року відділом реєстрації смерті ОСОБА_6 міського управління юстиції.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді ј частини вказаної квартири і її фактично прийняли у спадщину ОСОБА_4 та позивачка ОСОБА_1 у розмірі 1/8 частини кожний, оскільки вони як до так і після смерті ОСОБА_5 були зареєстровані та проживали у спірній квартирі.

Встановлено, що відповідач ОСОБА_2 з 15.10.1993 року зареєстрований та проживає за адресою - АДРЕСА_2 і у встановлені законом строк та в порядку він до нотаріальної контори з заявою про отримання спадщини після смерті матері не звертався і спадщину не приймав.

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер батько позивачки та відповідача - ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 виданим 09.11.2009 року відділом реєстрації смерті ОСОБА_6 міського управління юстиції.

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 12.08.2010 року, 1/8 частина вказаної квартири, яка належала померлій ОСОБА_5, перейшла у власність ОСОБА_1

Згідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою 12.08.2010 року, 3/16 частин вказаної квартири, які належали померлому ОСОБА_4, перейшли у власність ОСОБА_1

Відповідно до Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Сьомою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, ОСОБА_2 успадкував 3/16 частин вказаної квартири, які належали померлому батьку ОСОБА_4

Таким чином, встановлено, що на час звернення позивачки із даним позовом до суду та розгляду судом даної справи, власниками квартири АДРЕСА_1 є -ОСОБА_1, якій належить 9/16 її частин, ОСОБА_3, якому належить ј частина квартири, ОСОБА_2, якому належить 3/16 частин квартири, що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності до Висновку №2689/2690-11 експертного будівельно-технічного дослідження від 23.09.2011 року, проведеного ОСОБА_6 науково-дослідним інститутом судових експертиз відповідно до ухвали суду про призначення судової будівельно-технічної експертизи, квартиру АДРЕСА_1 розділити на окремі квартири згідно часток співвласників -9/16, 3/16, ј неможливо, в даному випадку можлива тільки компенсація.

Відповідно до зазначеного Висновку ринкова вартість зазначеної квартири на момент складання висновку становить 359 775 грн. 00 коп., вартість 9/16 часток квартири складає 202 373 грн. 00 коп., вартість 3/16 часток квартири складає 67 458 грн. 00 коп., вартість ј частки квартири становить 89 944 грн. 00 коп.

Як вбачається з квитанцій № к 18/4/1 від 04.05.2012 року та № к 18/В/4 від 11.05.2012 року позивачкою попередньо внесено на депозитний рахунок суду вартість належних відповідачеві 3/16 часток вказаної квартири у сумі 67 458 грн. 00 коп.

Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи в судовому засіданні проти позовних вимог, посилався на те, що вартість всієї квартири та частки, яка йому належить, є значно більшою, ніж зазначено у висновку судової експертизи, яку вважав неправильною.

Зважаючи на зазначене, в судовому засіданні відповідачеві ОСОБА_2 судом було роз»яснено право на заявлення клопотання про призначення проведення по справі повторної судової будівельно-технічної експертизи для визначення вартості спірної квартири та належної йому частки в ній, від чого він відмовився. Проте, будь-яких доказів, які б свідчили про більший розмір вартості квартири та його частки в ній відповідачем суду не надано.

З урахуванням викладеного, при вирішені даного спору суд бере до уваги розмір ринкової вартості спірної квартири та належної відповідачеві частки в ній, визначені у вищевказаному Висновку №2689/2690-11 експертного будівельно-технічного дослідження від 23.09.2011 року, проведеного ОСОБА_6 науково-дослідним інститутом судових експертиз.

Судом встановлено, що у спірній квартирі проживають та зареєстровані ОСОБА_1 з сином ОСОБА_3, а також чоловік позивачки. ОСОБА_2 з 15.10.1993 року зареєстрований та постійно проживає у належній йому квартирі АДРЕСА_2, працює в Харківській області на шахті, спірною квартирою він не користується, витрати за комунальні послуги не несе.

Також судом встановлено, що між позивачем та відповідачем склалися особисті неприязні відносини, що унеможливлює спільне проживання та користування квартирою, що підтверджено ними в судовому засіданні. ОСОБА_2 не має намірів проживати у спірній квартирі, а хотів би, що б в ній проживала його донька, яка є його представником при розгляді даної справи.

Таким чином, зважаючи на те, що спірну квартиру розділити на окремі квартири згідно часток співвласників неможливо, спільне володіння і користування сторонами квартирою є також неможливим, тому суд вважає за можливе припинити право власності ОСОБА_2 на 3/16 часток квартири АДРЕСА_1, належних йому на підставі свідоцтва про право на спадщину, та визнати за ОСОБА_1 право власності на вказану частину квартири. Задовольняючи частково позовні вимоги позивачки, суд бере до уваги, що за позивачкою вже у встановленому порядку зареєстроване право власності на 9/16 часток вказаної квартири.

Будь-яких доказів того, що таке припинення права на зазначену частку у квартирі завдасть відповідачеві будь-яку істотну шкоду ним суду не надано.

Суд також вважає, що доводи відповідача про те, що він не згоден з розміром належної йому в порядку спадкування після смерті батьків частки у праві власності на квартиру не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки встановлено, що в судовому порядку з цих підстав Свідоцтва про право на спадщину за законом, видані як позивачці так і на ім »я відповідача, ним не оспорювалися і вони є чинними на день розгляду даної справи по суті.

Одночасно, зважаючи на приписи ч.2 ст. 365 ЦК України, суд вважає за необхідне зобов»язати ТУ ДСА в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № НОМЕР_3, отримувач ГУ Держказначейства в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача 805012, грошові кошти у сумі 67 458 грн. 00 коп., які становлять вартість 3/16 часток квартири АДРЕСА_1, які внесені ОСОБА_1 відповідно до квитанцій № к 18/4/1 від 04.05.2012 року та № к 18/В/4 від 11.05.2012 року.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені витрати по справі, а саме -сплачені судовий збір в сумі 391,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 -задовольнити частково.

Припинити право власності ОСОБА_2 на 3/16 часток квартири АДРЕСА_1, належних йому на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 3/16 часток квартири АДРЕСА_1, які належали ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Зобов»язати ТУ ДСА в Дніпропетровській області повернути ОСОБА_2 з депозитного рахунку Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № НОМЕР_3, отримувач ГУ Держказначейства в Дніпропетровській області, код отримувача 26239738, банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, код банку отримувача 805012, грошові кошти у сумі 67 458 грн. 00 коп., які становлять вартість 3/16 часток квартири АДРЕСА_1, які внесені ОСОБА_1 відповідно до квитанцій № к 18/4/1 від 04.05.2012 року та № к 18/В/4 від 11.05.2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати по справі - сплачені судовий збір в сумі 391,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн., а всього 511,00 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня його проголошення.

.

Суддя (підпис) Т.О.Кудрявцева

З оригіналом згідно:

Секретар с/з В.В. Мачихін

Суддя Т.О. Кудрявцева