Постанова № 25641587, 03.08.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2012 року № 2а-9687/12/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10,

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1

до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про скасування постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про накладення штрафу в розмірі 170 грн.

Ухвалою суду від 26 березня 2012 року позовну заяву Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 повернуто в зв'язку з неусуненням позивачем недоліків позовної заяви в строк, встановлений судом.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2012 року ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 березня 2012 року про повернення позовної заяви Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови скасовано з направленням справи до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду.

Згідно даних Діловодства спеціалізованих судів справу № 2а-1886/12/2670 перереєстровано та присвоєно новий номер справі № 2а-9687/12/2670.

Ухвалою суду від 17 липня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судові засідання не з'явися, проте через канцелярію суду подав матеріали виконавчого провадження.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання 2 серпня 2012 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на закони України «Про виконавче провадження», «Про банки та банківську діяльність», Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2011 року, та зазначає, що державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві винесена постанова про накладення штрафу на ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1, проте ліквідатор не може виконати рішення суду, оскільки рішення суду прийнято після закінчення строку, встановленого для подання кредиторами вимог до банку.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві 18 січня 2012 року № 30263959 на ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 170 грн. за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця.

Як вбачається з матеріалів справи, постанова про накладення штрафу винесена державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа Ворошиловського районного суду м. Донецька № 2-246 від 22 липня 2011 року про зобов'язання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»внести суму безпідставно списаних грошових коштів у розмірі 38 174,23 гривень та відсотки у розмірі 317,15 гривень, а всього 38 491,38 грн. до реєстру вкладників, та передати для їх подальшої виплати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до Закону України від 21.04.1999 № 606-ХІV «Про виконавче провадження»(в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі -Закон № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Статтею 5 Закону № 606 встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Згідно статті 75 Закону № 606 після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 9 грудня 2011 року відкрито виконавче провадження № 30263959 по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-246 від 22 липня 2011 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька та надано боржнику семиденний термін для самостійного виконання рішення суду.

Вимогою від 30 грудня 2011 року головний державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві запропонував ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»виконати рішення суду в строк до 6 січня 2012 року до 13:00 год. та надати підтверджуючі документи щодо виконання рішення суду.

17 січня 2012 року головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві складено акт, яким встановлено, що боржником рішення суду не виконано. У вказаному акті зазначено, що ОСОБА_1 попереджено про притягнення до кримінальної відповідальності та накладення адміністративного штрафу за невиконання рішення суду.

Зазначений акт підписаний ОСОБА_1 без зауважень.

18 січня 2012 року відповідачем винесена оскаржувана постанова про накладення штрафу в розмірі 170 грн.

Статтею 89 Закону № 606 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність прийняття державним виконавцем постанови № 30263959 від 18 січня 2012 року про накладення штрафу на ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1, оскільки боржником не виконано рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька в термін, встановлений державним виконавцем.

Відносно доводів позивача про те, що ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 не може виконати рішення суду, оскільки рішення суду прийнято після закінчення строку, встановленого для подання кредиторами вимог до банку, суд зазначає про наступне.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (див. рішення Суду у справах: Sovtransavto Holding v., no. 48553/99, § 77, від 25.07.2002; Ukraine-Tyumen v. Ukraine, no. 22603/02, §§ 42 та 60, від 22.11.2007).

При цьому, суд зазначає, що частиною першої статті 34 Закону № 606 встановлено, що у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення.

Згідно частини першої статті 36 Закону № 606 за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до частини першої статті 221 Цивільного процесуального кодексу України якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Згідно статті 373 Цивільного процесуального кодексу України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 не повідомляла державного виконавця про неможливість виконати рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька.

Крім того, позивачем також не надано доказів того, що ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 зверталася до Ворошиловського районного суду м. Донецька з метою роз'яснення рішення суду від 5 липня 2011 року або з метою встановлення способу чи порядку виконання вказаного рішення.

Крім того, суд зазначає, що постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві від 9 грудня 2011 року про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанні виконавчого листа № 2-246 від 22 липня 2011 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька позивачем не оскаржена та не скасована в судовому порядку.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими, а позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 98, 160-163, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю Комерційного банку «Арма»ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева