Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
10 серпня 2012 р. № 2-а- 6823/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єгупенко В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення ,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест», звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000452201 від 31.05.2012 року прийняте Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.
В судове засідання представники сторін не прибули, надали суду заяви в яких просили розгляди справу без участі представників в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Відповідно до ч. 4, ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно ч. 6, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Оскільки матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а завданням адміністративного судочинства України згідно з ч.1 ст.2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і неухильне дотримання судом вимог даної норми процесуального закону є обов'язковим в кожній адміністративній справі, то спір підлягає вирішенню на підставі наявних у справі документів.
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль Інвест» з питань правильності визначення, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ТОВ «Промтехноопт» за період січень 2012 року.
За результатами перевірки складено акт №740/22-106/36456998 від 14.05.2012 року (а.с.21-31, т.1).
На підставі висновків викладених в акті перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000452201 від 31.05.2012 року , яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 114050,00 грн., в тому числі 76033,00 грн. за основним платежем та 38017,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.8, т.1).
Як вбачається з викладеного в акті ДПІ у Київському районі м.Харкова, фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень слугувала інформація відображена в Актах ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова у відношенні контрагента та висновки ВПМ ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова. Тобто судження податкового органу про порушення ТОВ «Аваль Інвест» п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України виходить виключно з мотивів наявності актів про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Промтехноопт» №65/15-314/37092055 від 18.04.2012 року.
З наданих позивачем доказів судом встановлено, що між ТОВ «Промтехноопт» (виконавець) та ТОВ «Аваль Інвест» (замовник) укладено Договір про надання послуг №03/10/11 від 03.10.2011 року. Згідно умов договору «Виконавець» зобов'язується за завданням «Замовника» надати інформаційно-консультаційні послуги, в порядку та на умовах, визначених договором (а.с.204, т.1).
На виконання договорів ТОВ «Промтехноопт» були виконані замовлені роботи по наданню послуг, що оформлені належним чином Актами здачі-прийняття робіт: № П-05/01/12 від 05.01.2012 р., № П-11/01/12 від 11.01.2012 р., № П-13/01/12 від 13.01.2012 р., № П-18/01/12 від 18.01.2012 р., № П-20/01/12 від 20.01.2012 р., № П-20/01/12 від 20.01.2012 р., № П-25/01/12 від 23.01.2012 р., № П-27/01/12 від 23.01.2012 р., № П-30/01/12 від 23.01.2012 р. та відповідним звітом.
ТОВ «Аваль Інвест» були отримані в повному обсязі послуги, обумовлені договором.
Право на віднесення сум до податкового кредиту підтверджено наявними у справі податковими накладними, виписаними ТОВ «Промтехноопт» на адресу позивача, а саме: № 48 від 05.01.2012 року; № 118 від 11.01.2012 року; № 163 від 13.01.2012 року; № 225 від 18.01.2012 року; № 273 від 20.01.2012 року; № 341 від 23.01.2012 року; № 382 від 23.01.2012 року; № 391 від 23.01.2012 року.
Актом перевірки підтверджено факт укладання між ТОВ «Аваль Інвест» та ТОВ «Промтехноопт» договору. Податковим органом досліджувались декларації, договір, акти здачі-приймання робіт (наданих послуг), податкові накладні, банківські виписки, реєстри отриманих податкових накладних. Ні з акту перевірки, ні після дослідження судом не вбачається претензій з боку податкового органу до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами правочину, до правового статусу сторін цих договорів як платників ПДВ, належності складання первинних документів.
Також суд зазначає, що предметом правочину є послуги, котрі не обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін спірного правочину не суперечить закону.
Платіжні доручення банку засвідчують факт виконання ТОВ «Аваль Інвест» зобов'язань по оплаті вартості отриманих послуг шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом" можна зробити висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб - через банківські установи. Наявні документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків ТОВ «Аваль Інвест», тобто, вибули з його власності.
Первинні документи по взаємовідносинам ТОВ «Аваль Інвест» та ТОВ «Промтехноопт» оформлені належним чином та у відповідності до приписів чинного законодавства України, документи не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу положень ст.44 Податкового кодексу України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили.
Судом встановлено, що ТОВ «Аваль Інвест» фактично здійснює підприємницьку діяльність по наданню населенню послуг по адмініструванню коштів у групах громадян для придбання громадянами певних груп товарів. Позивач має мережу консультаційних пунктів по багатьом регіонам України. Згідно змісту наданих маркетингових послуг, ТОВ «Промтехноопт» було складено детальний маркетинговий план щодо доцільності філій замовника, які можуть діяти в регіоні, склали попередній кошторис, необхідний для організації діяльності ТОВ «Український прогресивний альянс» та інше. Проміжна інформація по дослідженню та вивченню ринку споживачів регіонів України надавалась в електронному вигляді, про що сторони домовились та відобразили це у договорі.
Позивачем також надано суду договори зі споживачами в підтвердження використання отриманих послуг у власній господарській діяльності.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Також суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ТОВ «Аваль Інвест» та ТОВ «Промтехноопт» є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та ТОВ «Промтехноопт» є окремими платниками податку на додану вартість в розумінні норм Податкового кодексу України. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.
Притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.
Окремо суд бере до уваги, що викладені в акті перевірки судження суб'єкта владних повноважень про порушення позивачем вимог ст.ст.203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України не підтверджуються добутими судом доказами.
Вирішуючи спір, суд вважає також за необхідне керуватись правовими позиціями Верховного Суду України, які викладені у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", адже правочини між позивачем та його контрагентами були укладені у цивільних (господарських) правовідносинах (далі за текстом -Постанова Пленуму ВСУ №9).
Відповідно до п.18 Постанови Пленуму ВСУ №9 перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.
Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.
При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.
Наслідки вчинення правочину, що порушує публічний порядок, визначаються загальними правилами (стаття 216 ЦК).
Вивчивши зміст акту перевірки, суд наголошує, що даний документ не містить жодних фактичних даних, які б засвідчували наявність в діяльності позивача обставин, котрі передбачені ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України (з урахуванням викладених в Постанові Пленуму ВСУ №9 правових позицій) як ознаки нікчемного правочину.
Відтак, з 01.01.2011 року повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ, зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, належать до повноважень судів.
З огляду на положення п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; далі за текстом -Порядок №984) можна дійти висновку, що до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.
Як вбачається з акту перевірки та встановлено під час судового розгляду справи спірний правочин податковою інспекцією в судовому порядку не оскаржувався.
У відповідності до положень ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства (затверджено наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772; Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків (затверджено наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010р. №985, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735; витікає, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень - рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.
Проте, в акті перевірки не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання сторонами господарських операцій за спірним правочином, про відсутність використання отриманих послуг у власній господарській діяльності, про фактичну відсутність можливості проведення господарських операцій з урахуванням просторових, часових, економічних чинників, про несумісність отриманих послуг з напрямом господарської діяльності ТОВ «Аваль Інвест», про наявність збиткового фінансового результату, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність договору або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.
Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку, що ТОВ «Аваль Інвест» сформовано податковий кредит та віднесено суми до валових витрат на підставі податкових накладних, які оформлені без порушень законодавчих приписів, а отже правомірно включено до податкового кредиту та валових витрат суми по взаємовідносинам з контрагентом.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль Інвест" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби №0000452201 від 31.05.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваль Інвест" (код ЄДРПОУ 36456998) сплачений судовий збір у розмірі 1140.50 грн. (одна тисяча сто сорок грн. 50коп.).
Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення, копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Єгупенко В.В.
Судове рішення № 25641253, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 10.08.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 6823/12/2070. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: