Постанова № 25640728, 10.08.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/3211/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Цховребової М.Г.

при секретарі судового засідання - Парій І.І.

за участю:

представника позивача - Нагорного О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електролюкс»до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електролюкс»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту № 332/23-21432400391 від 14.12.2011 року та податкового повідомлення-рішення № 0000172301 від 12.01.2012 року; скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0000172301 від 12.01.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. (а.с.3-6)

Представник відповідача в судове засідання не прибув. Відповідач про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином (а.с.156), про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи від нього не надійшло. Заперечення проти позову до суду не надійшли.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за даною явкою.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд дійшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 27.02.2003 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Електролюкс»(далі -позивач / ТОВ «Електролюкс») зареєстроване виконавчим комітетом Одеської міської ради, як юридична особа, ідентифікаційний код: 32400391, місцезнаходження: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 25. (а.с.119, 125-135, 165-175)

06.03.2003 року позивач узятий на облік в органах державної податкової служби за № 2372 та перебуває на обліку у державній податковій інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі -відповідач / ДПІ у Малиновському районі м. Одеси). (а.с.92)

11.11.2004 року позивачу видане Свідоцтво № 22318435 про реєстрацію платника податку на додану вартість. (а.с.123)

16.10.2009 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією позивачу видано Ліцензію, Серія АВ № 490248 (а.с.120-122):

- господарська діяльність, пов'язана із створенням об'єктів архітектури (за переліком робіт згідно з додатком);

- дата прийняття рішення та номер наказу про видачу ліцензії: 13 жовтня 2009 року № 29-Л;

- строк дії ліцензії: з 13 жовтня 2009 року по 13 жовтня 2014 року.

З 09.12.2011 року по 13.12.2011 року на підставі наказу ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 2060 від 09.12.2011 року та направлення від 09.12.2011 року № 2144, наданого ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, службовою особою ДПІ у Малиновському районі м. Одеси проведена виїзна позапланова документальна перевірка ТОВ «Електролюкс»(код за ЄДРПОУ 32400391), з питань дотримання податкового законодавства при здійсненні взаємовідносин між ТОВ «Електролюкс»(код за ЄДРПОУ 32400391) та ТОВ «Київград»(код за ЄДРПОУ 36564361) за серпень -вересень 2011 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 14 грудня 2011 року № 382/23-214-32400391 «Про результати перевірки з питань дотримання податкового законодавства при здійснені взаємовідносин ТОВ «Електролюкс»(код за ЄДРПОУ 32400391) та ТОВ «Київград»(ЄДРПОУ 36564361) за серпень та вересень 2011р.». (а.с.91-95)

Відповідно до висновку зазначеного акта, перевіркою встановлено: порушення п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2756-VI, в результаті чого встановлено завищення ТОВ «Електролюкс»сум податкового кредиту за серпень 2011 року на 81563,92 грн., за вересень 2011 року на 65283,49 грн., що в свою чергу призвело до заниження податку на додану вартість за серпень 2011 року на 81563,92 грн., за вересень 2011 року на 65283,49 грн.

Згідно змісту даного акта перевірки, вищенаведені порушення встановлені відповідачем виходячи з наступного, зокрема:

- ДПІ у Малиновському районі м. Одеси листом № 65596/7/23-Р від 24.11.2011 року, отриманий від ДПІ у Дарницькому районі м. Києва акт перевірки № 90/23-06/36564361 від 24.11.2011 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Київград», код за ЄДРПОУ 36564361 за липень-вересень 2011 року», в якому надана наступна інформація:

- ТОВ «Київград»був зареєстрований платником ПДВ з 07.09.2009 року по 04.10.2011 року, анульовано на підставі «до ЄДР внесено запис про відсутність за місцем знаходження»;

- інформація про види діяльності, які мав право здійснювати контрагент, а також про отримані ліцензії, патенти та дозволи: 45.21.1 -будівництво будівель (основний вид діяльності), 45.22.0 -виготовлення каркасних конструкцій і покрівель, 45.31.0 -електромонтажні роботи, 45.33.1 -монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, 51.53.2 -оптова торгівля будівельними матеріалами;

- декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року № 9008116795 від 22.09.2011 року (визнана як не податкова звітність), серпень 2011 року № 236192 від 01.11.2011 року (визнана як не податкова звітність) -про відсутність фінансово-господарської діяльності, вересень 2011 року № 236186 від 01.11.2011 року (визнана як не податкова звітність) -про відсутність фінансово-господарської діяльності;

- за даними Декларацій з податку на прибуток виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за ІІІ квартал склала 4457983,00 грн. Основні засоби у ТОВ «Київград»відсутні;

- відповідно до довідки по формі 1 ДФ, кількість працюючих на підприємстві у 2011 році складала 1 особу за штатом та 5 осіб оформлені за трудовим договором;

- висновок: враховуючи те, що у ТОВ «Київград»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, згідно до частин 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначена угода має ознаки нікчемності;

- виходячи з вищенаведеного, підприємством ТОВ «Електролюкс»безпідставно сформовано податковий кредит у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, отриманих на придбання послуг від ТОВ «Київград»на суму ПДВ - 81563,92 грн. за серпень 2011 року та на суму 65283,49 грн. за вересень 2011 року, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкового кредиту, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, не відповідають вимогам пп. 14.1.36, пп. 14.1.191, пп. 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 та порушують п. 198.3 ст. 198 Розділу V «Податок на додану вартість»Податкового кодексу України;

- враховуючи вищевикладене -операції купівлі-продажу підприємства ТОВ «Електролюкс»в порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже -є нікчемними та є кінцевим пунктом у ланці отримання податкового кредиту від підприємства - «податкової ями»до підприємства -«вигодонабувача».

Відповідно до листа ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 29.12.2011 року № 51778/23-309, за результатами розгляду заперечень позивача на вищезазначений акт перевірки (а.с.97-99)» комісією з розгляду спірних питань ДПІ у Малиновському районі м. Одеси залишено висновки акту виїзної документальної перевірки № 332/23-214-32400391/2595 від 14.12.2011 року без змін, а надані заперечення без задоволення. (а.с.108-111)

Податковим повідомленням-рішенням відповідача від 12 січня 2012 року № 0000172301 (а.с.96) позивача повідомлено, що згідно з пп. 54.3.1, пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до абз. 1 п. 123.1 ст. 123 та п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами і доповненнями), на підставі акта перевірки № 332/23-214/32400391 від 14.12.2011 року, встановлено порушення п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання позивачу за платежем: податок на додану вартість, на загальну суму 183559 грн., в тому числі за основним платежем -146847 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -36712 грн.

Рішенням Державної податкової служби в Одеській області від 20.02.2012 року № 2027/10/10-2007 «Про результати розгляду первинної скарги»(а.с.112-115) залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 12.01.2012 року № 0000172301, а первинну скаргу позивача (а.с.100-107) -без задоволення.

Рішенням Державної податкової служби України від 24.04.2012 року № 7442/6/10-2115 «Про результати розгляду повторної скарги»(а.с.116-118) залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 12.01.2012 року № 0000172301 та рішення, прийняте за розглядом первинної скарги, а скаргу -без задоволення.

Не погоджуючись із вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач оскаржив його у судовому порядку.

В судовому засіданні також встановлено, що між ТОВ «Електролюкс», як замовником, та ТОВ «Київград», як підрядником, укладено договори:

- № 13/1 від 1 червня 2011 року (а.с.25-26), № 13/2 від 1 червня 2011 року (а.с.35-36), відповідно до яких, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи 14-16-ти поверхового жилого будинку із вбудовано-прибудованими офісними приміщеннями, підземним паркінгом та будівлями обслуговування за адресою: м. Одеса, вул. Корольова № 5/2;

- роботи, виконані відповідно до вимог даного договору оплачуються Замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) протягом 5-ти календарних днів після підписання акта Замовником;

- даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;

- № 17/1 від 1 червня 2011 року (а.с.45-46), відповідно до якого, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи по ремонту трансформатора за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 36;

- роботи, виконані відповідно до вимог даного договору оплачуються Замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) протягом 5-ти календарних днів після підписання акта Замовником;

- даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;

- № 18/2 від 1 вересня 2011 року із додатком (а.с.48-50), відповідно до якого, зокрема:

- Підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням Замовника виконати фарбування резервуарів, технологічних трубопроводів та залізничних зливо-наливних естакад, перелічених в додатку № 1 до цього договору, загальною площею 9429,84 кв. м, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті -гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника;

- після закінчення робіт Замовник здійснює приймання робіт і у випадку відсутності заперечень підписує з Підрядником акт здачі-приймання робіт;

- цей договір набирає сили із моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань;

- № 24062 від 25 червня 2011 року (а.с.52-53), відповідно до якого, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати виготовлення проектно-сметної документації на зовнішнє електропостачання коттеджного селиша та реконструкції мереж зовнішнього освітлення за адресою: Одеська область, с. Олександрівка;

- роботи, виконані відповідно до вимог даного договору сплачуються Замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) протягом 5-ти календарних днів після підписання акта Замовником;

- даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;

- № 25062 від 25 червня 2011 року (а.с.55-56), відповідно до якого, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати ремонт та випробування трансформатора ТМ-630/10-04 № 44160;

- роботи, виконані відповідно до вимог даного договору сплачуються Замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) протягом 5-ти календарних днів після підписання акта Замовником;

- даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;

- № 27 від 1 серпня 2011 року (а.с.65-66), відповідно до якого, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати електромонтажні роботи Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президенті України;

- роботи, виконані відповідно до вимог даного договору сплачуються Замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) протягом 5-ти календарних днів після підписання акта Замовником;

- даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;

- № 29 від 1 вересня 2011 року (а.с.75-76), відповідно до якого, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати монтаж вуличного освітлення жилих домов за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 22;

- роботи, виконані відповідно до вимог даного договору сплачуються Замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) протягом 5-ти календарних днів після підписання акта Замовником;

- даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;

- № 30 від 1 вересня 2011 року (а.с.81-82), відповідно до якого, зокрема:

- Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати прокладку кабельної лінії 10 кВ за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Усатово;

- роботи, виконані відповідно до вимог даного договору сплачуються Замовником на підставі акту здачі-приймання виконаних робіт (форма КБ-2В) протягом 5-ти календарних днів після підписання акта Замовником;

- даний договір вступає в силу з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань;

- № 30/1 від 6 вересня 2011 року (а.с.83-84), відповідно до якого, зокрема:

- Підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням Замовника виконати фарбування резервуарів, технологічних трубопроводів та залізничних зливо-наливних естакад, перелічених в додатку № 1 до цього договору, загальною площею 2534,6 кв. м, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу;

- розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті -гривні, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника;

- після закінчення робіт Замовник здійснює приймання робіт і у випадку відсутності заперечень підписує з Підрядником акт здачі-приймання робіт;

- цей договір набирає сили із моменту підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань;

- № 30/2 від 16 вересня 2011 року (а.с.85-87), відповідно до якого, зокрема:

- Підрядник зобов'язується на свій ризик за завданням Замовника виконати роботи по покрасці 5 резервуарів загальною площею 5322 кв. м, технічних трубопроводів, трапів, запірної арматури загальною площею 5382 кв. м;

- Замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи;

- факт завершення виконання Підрядником робіт на користь Замовника оформляється відповідними актами приймання-передачі виконаних робіт, які підписуються сторонами;

- даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань;

На підтвердження виконання умов вищезазначених договорів позивачем суду надано, зокрема: податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), акти приймання виконаних підрядних робіт, акти здачі-приймання робіт, акти приймання-передачі матеріалів, довідки про вартість виконаних будівельних робіт (витрати) (форма КБ-3), підсумкові відомості ресурсів (витрати - по прийнятим нормам), підсумкові відомості ресурсів (витрати - по факту), банківські виписки. (а.с.7-24, 27-34, 37-44, 47, 51, 54, 57-64, 67-74, 77-80, 88-90, 157-164)

Згідно Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 06.08.2012 року (а.с.176-186), 06.08.2009 року Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією проведено державну реєстрацію новоутвореної шляхом заснування юридичної особи -Товариства з обмеженою відповідальністю «Київград», ідентифікаційний код: 36564361, станом на серпень-вересень 2011 року, відповідно до Запису 12 від 15.06.2011 року та Запису 13 від 03.10.2011 року:

- місцезнаходження: 02088, м. Київ, пров. Геофізиків, 12, офіс 18;

- державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи; підтвердження відомостей про юридичну особу.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Спірні правовідносини врегульовано законодавством (чинним та у редакції станом на момент виникнення відповідних правовідносин): Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI (далі -ПК України), Цивільним кодексом України від 16 січня 2003 року № 435-IV (далі -ЦК України).

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі:

- податкових декларацій (розрахунків),

- фінансової, статистичної та іншої звітності,

- регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом,

- первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також

- отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Обставини, за наявності хоча б однієї з яких здійснюється документальна позапланова виїзна перевірка, встановлені ст. 78 ПК України.

Відповідно до п. 78.7 ст. 78 ПК України, перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Пунктом 83.1 статті 83 ПК України встановлено, що для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є:

- документи, визначені цим Кодексом;

- податкова інформація;

- експертні висновки;

- судові рішення;

- інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 198.1 статті 198 ПК передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.пп. 14.1.36,14.1.191, 14.1.202 п. 14.1 ст. 14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів. Не вважаються продажем товарів операції з надання товарів у межах договорів комісії (консигнації), поруки, схову (відповідального зберігання), доручення, довірчого управління, оперативного лізингу (оренди), інших цивільно-правових договорів, які не передбачають передачі прав власності на такі товари.

Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до п.п. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Відповідно до пп.пп. 54.3.1, 54.3.2, п. 54.3 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Згідно з абз. 1 п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні вимоги для провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури встановлені Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, затвердженими Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27.01.2009 року № 47 (у редакції наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 06.10.2010 року № 392), зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 11 березня 2009 року за № 226/16242.

На підставі встановлених в судовому засіданні обставин та аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов до висновків про те, що:

1) на порушення п. 83.1 ст. 83 ПК України під час проведення даної перевірки для відповідача підставами для висновків стали лише та виключно дані податкової звітності позивача та його контрагента за певний період та податкова інформація за результатами перевірки іншого платника податків -контрагента позивача.

При цьому, при здійсненні висновків про встановлені порушення відповідачем не врахована, зокрема, відображена в акті перевірки податкова інформація про те, що відповідно до довідки по формі 1 ДФ, кількість працюючих на підприємстві -ТОВ «Київград»у 2011 році складала 1 особу за штатом та 5 осіб оформлені за трудовим договором тощо;

крім того:

2) станом на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій із ТОВ «Київград», ідентифікаційний код 36564361, відомості про юридичну особу ТОВ «Київград»підтверджено, місцезнаходження не змінено;

3) свідоцтво платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Київград»анульовано 04.10.2011 року, тобто після здійснення позивачем спірних господарських операцій із цією юридичною особою, позивач не знав і не міг знати про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість свого контрагента у майбутньому;

також:

4) наявність у позивача та його контрагента необхідних умов для ведення господарської діяльності, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів тощо була предметом дослідження при видачі даним юридичним особам ліцензій, дійсних у перевіряємий період, на здійснення відповідної господарської діяльності;

5) - перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 ЦК. Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок;

- з урахуванням того, що при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, -доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Відповідного вироку суду немає;

6) законодавцем визначений перелік обставин-підстав, з настанням (здійсненням) яких пов'язано виникнення права платника податку на податковий кредит.

Даний перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. При цьому з будь-якою залежністю із правильністю (своєчасністю, правомірністю тощо) декларування податкових зобов'язань та формування податкового кредиту з податку на додану вартість, сплатою податкових зобов'язань підприємствами-контрагентами платника цього податку тощо -законодавець не пов'язує;

7) наданими позивачем суду письмовими доказами, які також були у розпорядженні відповідача під час проведення спірної перевірки, доведено правильність декларування ним податкових зобов'язань та правомірність формування податкового кредиту з податку на додану вартість за спірними правовідносинами за перевіряємий період;

тому:

8) висновки відповідача про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) -є необґрунтованими та законодавчо безпідставними;

Інших доводів та/або доказів щодо обґрунтування правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем суду не наведено та не надано.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що доказів-підстав проведення спірної перевірки (запити, накази, направлення, листи-повідомлення тощо), інформативні додатки до акту перевірки, письмові докази на підтвердження обставин, викладених в акті перевірки, відповідачем суду не надано, в тому числі на виконання ухвал суду про витребування цих документів,

відповідно:

9) податкове повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року № 0000172301 -прийняте відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені законодавством України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, тому воно підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту № 332/23-21432400391 від 14.12.2011 року та податкового повідомлення-рішення № 0000172301 від 12.01.2012 року.

По-перше, при вчиненні зазначених дій відповідач діяв у межах повноважень, передбачених законодавством України, чинним на момент їх вчинення, зокрема в межах повноважень щодо права складання акта перевірки та податкового повідомлення-рішення за результатами проведення перевірки. По-друге, правомірність вчинення оскаржених дій відповідача є предметом дослідження судового розгляду публічно-правового спору щодо оскарження податкового повідомлення-рішення. По-третє, враховуючи висновки суду про те, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 12 січня 2012 року № 0000172301 підлягає скасуванню, суд вважає прийняття судом рішення про скасування цього податкового повідомлення-рішення відповідача в даному випадку достатнім для поновлення та повного захисту порушених прав позивача.

Керуючись ст.ст. 6, 7, 11, 71, 86, 94, 128, 158-162, 167, 184-186 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електролюкс»-задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 12 січня 2012 року № 0000172301.

У задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

В повному обсязі постанову складено 10 серпня 2012 року.

Суддя М.Г. Цховребова

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електролюкс» - задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 12 січня 2012 року № 0000172301.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

10 серпня 2012 року

.