Постанова № 25640464, 15.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/5607/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 14.30

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Гришина М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул.50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу

за позовом Державного відкритого акціонерного товариства "Макіїввуглебуд"

до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької

області Державної податкової служби

про зобов'язання вчинити певні дії

за участю представника позивача Снопко Н.О.

представників відповідача Нетребич Л.В., Архипової Т.В.

ВСТАНОВИВ:

Державне відкрите акціонерне товариство "Макіїввуглебуд" звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про зобов'язання звільнити всі активи, які перебувають у податковій заставі, з-під податкової застави та виключити активи з Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Ухвалою від 30.05.2012 відповідача у справі замінено його правонаступником - Макіївською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби.

Заявами від 14.06.2012 та 17.07.2012 позивач уточнював позовні вимоги та остаточно просив суд зобов'язати відповідача звільнити всі активи ДВАТ «Макіїввуглебуд» (86104, м.Макіївка, вул. Панченка 11, код ЄДРПОУ 33049509) та його структурних підрозділів: Автобази (86129, м. Макіївка, вул. Свердлова, б. 25-А, код ЄДРПОУ 33186029), Шахтобудівельного управління №5 (86129, м. Макіївка, вул.Репіна, код ЄДРПОУ 33049619), які перебувають у податковій заставі, з-під податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень відносно ДВАТ «Макіїввуглебуд» (86104, м.Макіївка, вул. Панченка 11, код ЄДРПОУ 33049509) та його структурних підрозділів: Автобази (86129, м. Макіївка, вул. Свердлова, б. 25-А, код ЄДРПОУ 33186029), Шахтобудівельного управління №5 (86129, м. Макіївка, вул.Репіна, код ЄДРПОУ 33049619).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що у нього наявний податковий борг у сумі 14 млн. грн., у зв'язку з чим активи підприємства знаходяться у податковій заставі. Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.11.2011р. №749 припинено діяльність ДВАТ «Макіїввуглебуд» шляхом його ліквідації, утворена ліквідаційна комісія. У процесі ліквідації у зв'язку з недостатністю грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія прийняла рішення про реалізацію майна, що обумовлено необхідністю погашення заборгованості у відповідності з встановленою законодавством черговістю. Для цього позивач звернувся до відповідача з проханням звільнити його активи з податкової застави. У відповідь ним був отриманий лист №4666/10/24 від 29.02.2012, у якому повідомлялося про відсутність підстав для задоволення його прохання.

З посиланням на Податковий кодекс України позивач зазначає, що наявність податкової застави унеможливлює погашення його зобов'язань перед кредиторами у черговості, яка визначена законодавством. Порушення справи про банкрутство вуглебудівельних підприємств, до яких належить позивач, неможливо через мораторій, який діє до 2013 року. Тому погашення зазначених вимог здійснюється ліквідаційною комісією, що виключає право податкового органу проводити реалізацію активів, що перебувають у податковій заставі. Отже мета перебування активів у податковій заставі не може бути досягнута.

Представник позивача у судове засідання з'явилися, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві на наданих у подальшому поясненнях.

Представники відповідача в судове засідання з'явилися, адміністративний позов не визнали з підстав, які викладені у запереченнях від 30.05.2012 року № 6262/10/10-211 (а.с. 152-153). Зазначають, що ст. 93 Податкового кодексу України передбачений виключний перелік підстав для звільнення майна з податкової застави. У даному переліку відсутня така підстава, як прийняття рішення про ліквідацію платника податків. Крім того, податковий борг позивача не можна вважати безнадійним, у зв'язку з чим відмова у звільненні активів позивача з податкової застави є законною та обґрунтованою.

Заслухавши представників сторін суд встановив наступне.

Позивач - Державне відкрите акціонерне товариство "Макіївуглебуд" є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, код ЄДРПОУ 33049509, зареєстрований 01.09.2004р. виконавчим комітетом Макіївської міської ради. Позивач з 23.09.2004р. знаходиться на обліку як платник податків у відповідача.

Статутом відповідача, державна реєстрація якого проведена 07.04.2006р., передбачено, що товариство належить до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, яке стосовно позивача вважається органом управління. Згідно з п.3.8 цього Статуту позивач має право продавати, передавати безоплатно, обмінювати, здавати в оренду належне йому на праві власності майно використовувати та відчужувати його іншим способом за погодженням з органом управління відповідно до чинного законодавства та Статуту. Засновником товариства є держава в особі Міністерства вугільної промисловості України.

Як вбачається з довідки Макіївської ОДПІ станом на 19.01.2012р. сума податкового боргу позивача та його структурних підрозділів ШБУ №5, ШБУ №6 та Автобази склала 15 958 327,23 грн. (а.с. 223).

Через наявність податкового боргу відповідачеві надсилалися перша податкова вимога №1/82 від 23.04.2008р. та друга податкова вимога №2/92 від 29.05.2008р., отримання яких підтверджується відповідними поштовими повідомленнями (а.с. 65, 66).

У зв'язку з виникненням податкового боргу відповідно до ст. 8 чинного на той час Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та ст. 89 Податкового кодексу України виникло право податкової застави на майно позивача, яке було описане за актами:

1. від 09.04.2008р. №16/10/24-014-10 (нерухоме майно автобази за адресою м.Макіївка, вул. Свердлова, 2 на суму 71 361 грн., а.с. 78-79);

2. від 06.09.2007р. №19/10/24-014-10 (майно автобази за адресою м.Макіївка, вул. Свердлова, 2 на суму 19969 грн., а.с. 75);

3. від 01.10.2007р. №24/10/24-014-10 (майно автобази за адресою м.Макіївка, вул. Свердлова, 2 на суму 4331,1 грн., а.с. 76);

4. від 15.12.2008р. №45/10/24-011-2 (нерухоме майно автобази за адресою м.Макіївка, вул. Свердлова, 2, на суму 844 444 грн., а.с. 81-82);

5. від 09.02.2009р. №8/10/24-011-2 (майно автобази за адресою м.Макіївка, вул. Свердлова, 2, на суму 38742,75 грн., а.с. 84-85);

6. від 28.02.2011р. №3/5-24-014 (майно ШБУ №5 на суму 89086 грн., а.с. 98-100);

7. від 15.06.2011р. №8/5-24-014 (нерухоме майно ШБУ №5 на суму 846 000 грн., а.с. 102-103);

8. від 15.05.2012р. №3 (нерухоме майно на суму 274828,54, а.с. 179)

Відповідно до п.1 спільного наказу Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 7 лютого 2003 року N 9/5/59, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2003 р. за N 107/7428 (Із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства юстиції України, Державної податкової адміністрації України від 18 серпня 2005 року N 92/5/347) реєстрація податкових застав нерухомого майна здійснюється в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку, установленому Законом України від 18.11.2003 N 1255-IV "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 N 830, Інструкцією про порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна та заповнення заяв, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 29.07.2004 N 73/5, зареєстрованим у Мін'юсті України 29.07.2004 за N 942/9541.

Право податкової застави на майно позивача за вказаними актами опису зареєстровано у державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що підтверджується відповідними витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 203-214).

Судом встановлено, що наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 24.11.2011р. № 749 "Про ліквідацію ДВАТ "Макіїввуглебуд" була припинена діяльність останнього, утворена ліквідаційна комісія та почата процедура ліквідації.

Голова ліквідаційної комісії 21.02.2012 року звернувся до відповідача з листом від 20.02.2012р. №01/138, у якому просив вирішити питання про зняття заборони на реалізацію майна підприємства у зв'язку з його ліквідацією за наведеним вище наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості (а.с. 63).

Крім того, також 21.02.2012 позивач звернувся до відповідача з проханням скасувати податкову заставу на майно структурного підрозділу „Автобаза" та замінити його іншим рівноцінним майном.

У відповідь на обидва цих листа відповідач листом від 29.02.2012р. № 4666/10/24 повідомив про відмову у наданні згоди на відчуження або заміну описаного майна позивача з посиланням на відсутність визначених у ст.. 93 Податкового кодексу України підстав для цього (а.с. 62).

При вирішенні питання правомірності таких дій відповідача суд виходить з наступного.

Конституція України передбачає право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності та право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом (статті 41, 42).

Положення Конституції України щодо власності кореспондуються зі статтею 1 Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно з якою кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права, що жодним чином не обмежує право держави вводити в дію такі закони, які є необхідними для здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Як зазначено у рішенні конституційного суду України від 24 березня 2005 року N 2-рп/2005 (справа N 1-9/2005) сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами. Цей інститут як спосіб забезпечення не погашеного у строк податкового зобов'язання є джерелом наповнення бюджетів та державних цільових фондів.

З набранням чинності Податковим кодексом України (надалі - ПКУ), у законодавстві частково були відтворені норми Закону «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами те державними цільовими фондами» та з'явилися нові положення щодо податкової застави.

Так, відповідно до п.п. 14.1.155. п. 14.1 ст. 14 ПКУ податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

З наведеної норми слідує, що зміст даного способу забезпечення полягає у наданні повноважень органу стягнення за певних умов здійснити погашення грошового зобов'язання платника податків за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Як вже зазначалося, Міністерством енергетики та вугільної промисловості України у наказі від 24.11.2011р. № 749 "Про ліквідацію ДВАТ "Макіїввуглебуд" відображене рішення про ліквідацію позивача.

Відповідний запис внесений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що підтверджується витягом з нього №13969740 від 06.06.2012.

Про прийняття рішення про ліквідацію позивач повідомляв податковий орган листами від 12.12.2011р. №01/113 та від 23.01.2012 №01/130, крім того надавав заяви про припинення платника податків (Форма 8-ОПП) від 24 та 26.01.2012 (а.с. 113-118).

Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством, визначений ст. 97 ПКУ. Норми цієї статті за суб'єктним складом є спеціальними по відношенню до загальних норм ПКУ.

Згідно з п. 97.1 ст. 97 ПКУ під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства. Ліквідація позивача відповідає цим ознакам, а отже норми вказаної статті розповсюджуються на нього.

Відповідно до п.п. 97.4.1 п. 97.4 ст. 97 ПКУ особою, відповідальною за погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу платника податків, стосовно платника податків, який ліквідується, є ліквідаційна комісія або інший орган, що проводить ліквідацію згідно із законодавством України.

При цьому відповідно до статті 111 Цивільного кодексу України у разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів, ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.

З наведеного слідує, що на відміну від інших платників податків, особою, відповідальною за погашення податкового боргу (у тому числі шляхом реалізації майна боржника) є ліквідаційна комісія, а не податковий орган, як це зазначено у п.п. 14.1.155. п. 14.1 ст. 14 ПКУ.

Отже з моменту внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення власника чи уповноваженого ним органу про ліквідацію платника податків, податковий орган не може погашати податковий борг такого платника за рахунок його майна, що знаходиться у податковій заставі.

На користь такого висновку свідчить також відмова у наданні дозволу відповідачеві на погашення усього податкового боргу позивача за рахунок майна, що знаходиться у податковій заставі, про що Донецьким окружним адміністративним судом ухвалена постанова від 22.12.2011р. у справі №2а/0570/20380/2011 (а.с. 171-178). Дана постанова набрала законної сили відповідно до ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 14.02.2012р. (а.с. 175-178).

Відповідно до ч.2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін. Зважаючи на тотожність сторін у даних справах висновки суду про відсутність у відповідача права на продаж майна позивача не можуть оспорюватися.

Таким чином, у даному випадку втрачається визначений п.п. 14.1.155. п. 14.1 ст. 14 ПКУ правовий зміст податкової застави, яким є забезпечення можливості контролюючого органу здійснити продаж майна платника податків у погашення його податкового боргу.

В той самий час, окрім зміни особи, яка є відповідальною за погашення податкового боргу платника податків, що ліквідується, з реєстрацією рішення про ліквідацію особи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців встановлюється спеціальна черговість погашення вимог кредиторів, у тому числі щодо податкового боргу.

Так, за приписами п. 97.2. ст. 97 ПКУ у разі якщо власник або уповноважений ним орган приймає рішення про ліквідацію платника податків, не пов'язану з банкрутством, майно зазначеного платника податків використовується у черговості, визначеній відповідно до законів України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами; черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Згідно з ст. 111 Цивільного кодексу України (надалі - ЦКУ) виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.

Пунктом 1 статті 112 ЦКУ встановлено, що у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:

1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.

Таким чином, за рахунок майна платника податків, що ліквідується, погашення податкового боргу відбувається у третю чергу. Використати майно платника податків для погашення податкового боргу можливо лише при відсутності заборгованості, яка погашається у першу та другу чергу.

У першу та другу чергу погашаються вимоги кредиторів, наявність яких у позивача підтверджується реєстром вимог кредиторів (кредитори 1 черги на суму 1 360 368 грн., 2 черги - на суму 17 471 778 грн. а.с. 127-131) та постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.12.2011р. по справі №2а/0570/20380/2011.

Недостатність грошових коштів для задоволення перших двох черг вимог кредиторів позивача та необхідність продажу майна з метою задоволення таких вимог підтверджується бухгалтерською довідкою №1/222 від 15.08.2012 року та копією протоколу розширеного засідання ліквідаційної комісії від 03.04.2012р.

Саме після погашення вимог зазначених кредиторів за рахунок коштів, одержаних ліквідаційною комісією від продажу майна платника податків, можуть бути задоволені відповідача із заборгованості перед бюджетом зі сплати податків та зборів.

Втім, за приписами п. 95.1. ст. 95 ПКУ за рахунок коштів, отриманих від продажу майна, що знаходиться у податковій заставі здійснюється погашення податкового боргу.

Згідно з наведеною нормою орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Додаткових умов щодо черговості погашення вимог інших кредиторів перед погашенням податкового боргу дана стаття не містить.

Таким чином, має місце колізія між нормами п. 97.2. ст. 97 ПКУ, за якими майно позивача має використовуватися у визначеній ЦКУ черговості, та п. 95.1 ст. 95 ПКУ, згідно з яким за рахунок майна позивача відбувається погашення податкового боргу.

Суд вважає, що дана колізія підлягає вирішенню на користь спеціальної норми, яка стосується продажу майна саме платника податків, який ліквідується, - ст.97 ПКУ.

Враховуючи, що податкова застава забезпечує сплату саме податкового боргу, що не відповідає визначеній законодавством черговості погашення вимог кредиторів, її чинність також не відповідає ст. 97 ПКУ та ст. 111, 112 ЦКУ.

Зважаючи на це суд дійшов висновку, що встановлення статтею 97 ПКУ окремого порядку погашення податкового боргу платників податків, що ліквідуються за рішенням власника або уповноваженого ним органу, вимагає усунення перешкод у розпорядженні майном такого платника податків у вигляді податкової застави.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність у ст. 93 ПКУ такої підстави для припинення податкової застави, як прийняття власником або уповноваженим ним органом рішення про ліквідацію платника податків. Як вже зазначалося, приписи ст. 97 ПКУ є спеціальними та підлягають переважному застосуванню до позивача у порівнянні з іншими нормами ПКУ. Натомість стаття 93 ПКУ є загальною та стосується припинення податкової застави невизначеного кола платників податків. Нею не встановлюється заборона запровадження іншого порядку погашення податкового боргу для окремих платників податку, зокрема які ліквідуються.

Такий порядок встановлений ст. 97 ПКУ, яка передбачає конкретну особу, яка вправі здійснювати продаж майна платника податків з метою задоволення вимог кредиторів та встановлює черговість погашення таких вимог, у тому числі податкового боргу. Існуючі обмеження у вигляді податкової застави перешкоджають реалізації такого порядку, чим унеможливлюють законну діяльність ліквідаційної комісії та погашення першочергових вимог кредиторів (у тому числі із заробітної плати).

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (надалі - Конвенція) та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч.2 ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що ст. 13 Конвенції гарантує наявність на національному рівні засобу правового захисту для реалізації прав і свобод, у якій би формі вони не забезпечувалися у національному правовому полі. Суд також підкреслив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З урахуванням цього Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Зважаючи на відсутність у ПКУ способу забезпечення виконання приписів ст. 97 цього Кодексу та одночасно обов'язок суду встановити ефективний на практиці спосіб захисту права позивача, з урахуванням положень ч.7 ст. 9 КАС України суд дійшов висновку про необхідність застосування у даному випадку механізму, передбаченому Порядком ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 2004 р. N 830. У відповідності до п. 24 цього Порядку відомості про припинення обтяження реєструються на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи.

Як вбачається з позовної заяви та поданих у подальшому заяв про її уточнення, позивач просить зобов'язати відповідача подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень. Такий спосіб захисту відповідає п. 24 вказаного Порядку, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС судові витрати з судового збору підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача у розмірі, який підлягає сплаті на момент звернення до суду.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов Державного відкритого акціонерного товариства "Макіїввуглебуд" до Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про зобов'язання звільнити всі активи ДВАТ «Макіїввуглебуд» (86104, м.Макіївка, вул. Панченка 11, код ЄДРПОУ 33049509) та його структурних підрозділів: Автобази (86129, м. Макіївка, вул. Свердлова, б. 25-А, код ЄДРПОУ 33186029), Шахтобудівельного управління №5 (86129, м.Макіївка, вул. Репіна, код ЄДРПОУ 33049619), які перебувають у податковій заставі, з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень відносно ДВАТ «Макіїввуглебуд» (86104, м.Макіївка, вул. Панченка 11, код ЄДРПОУ 33049509) та його структурних підрозділів: Автобази (86129, м. Макіївка, вул. Свердлова, б. 25-А, код ЄДРПОУ 33186029), Шахтобудівельного управління №5 (86129, м. Макіївка, вул.Репіна, код ЄДРПОУ 33049619) задовольнити.

Зобов'язати Макіївську об'єднану державну податкову інспекцію Донецької області Державної податкової служби (86132, Донецька область, м. Макіївка, булв. Горбачова, 10, код ЄДРПОУ 34516396) звільнити всі активи ДВАТ «Макіїввуглебуд» (86104, м.Макіївка, вул. Панченка 11, код ЄДРПОУ 33049509) та його структурних підрозділів: Автобази (86129, м. Макіївка, вул. Свердлова, б. 25-А, код ЄДРПОУ 33186029), Шахтобудівельного управління №5 (86129, м.Макіївка, вул. Репіна, код ЄДРПОУ 33049619), які перебувають у податковій заставі, з податкової застави та подати до Державного реєстру обтяжень рухомого майна заяви про припинення обтяжень відносно ДВАТ «Макіїввуглебуд» (86104, м.Макіївка, вул. Панченка 11, код ЄДРПОУ 33049509) та його структурних підрозділів: Автобази (86129, м. Макіївка, вул. Свердлова, б. 25-А, код ЄДРПОУ 33186029), Шахтобудівельного управління №5 (86129, м. Макіївка, вул.Репіна, код ЄДРПОУ 33049619).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного відкритого акціонерного товариства «Макіїввуглебуд» (86104, м.Макіївка, вул. Панченка 11, код ЄДРПОУ 33049509) судові витрати з судового збору у сумі 32,19 грн. (тридцять дві гривні 19 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 15 серпня 2012р. Постанова виготовлена в повному обсязі 18 серпня 2012р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.