Постанова № 25640224, 17.08.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4019/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чабаненко С.В.

при секретарі - Дарієвич Г.В.

за участю представника позивача - Казанцеві С.В.

представника відповідача - Дерець Т.В.

Гопайца С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП -Україна» до Дніпропетровської митниці про скасування податкових повідомлень, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП - Україна» до Дніпропетровської митниці з вимогами:

- скасувати податкове повідомлення форми «Р» від 20.03.2012 № 54 на загальну суму 7 249, 51 грн. за основним платежем ввізне мито;

- скасувати податкове повідомлення форми «Р» від 20.03.2012 № 55 на загальну суму 1 453, 92 грн. за основним платежем ПДВ

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Дніпропетровською митницею проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України ТОВ «СМП - Україна» з питань додержання вимог законодавства України при митному оформленні товару - шпаклівки „UZIN NC 145" та „UZIN NC 190". За результатами перевірки складено акт від 28.02.2012 № Н21/12/110000000/32988082, яким встановлено порушення вимог Закону України від 05.04.01 № 2371-ІІІ „Про Митний тариф України" у частині правильності класифікації товарів. На підставі зазначеного акту митницею на адресу Позивача направлені податкові повідомлення від 20.03.2012 № 54, яким визначено податкове зобов'язання за платежем: мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму - 7 249,51 грн., в тому числі: за основним платежем (мито) - 5 381,82 грн., штрафні санкції - 1 867,69 грн. та від 20.03.2012 № 55, яким визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності на загальну суму - 1 453,92 грн., в тому числі: за основним платежем (ПДВ) - 1 976, 36 грн., штрафні санкції - 377, 56 грн.

В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі, посилаючись на те, що при здійсненні митного оформлення товару «шпаклівки „UZIN NC 145" та „UZIN NC 190"». Позивачем вірно задекларовано товар за кодом 3214900090 згідно УКТЗЕД - інші невогнетривкі суміші для підготовки поверхні фасадів, внутрішніх стін, будівель, підлоги, стелі тощо, за яким ставка ввізного мита, відповідно до Закону України «Про Митний тариф України», передбачена у розмірі 5%. Під час здійснення митного оформлення митницею ніяких зауважень не робилось, товар випущений у вільний обіг, а тому донарахування податкових зобов'язань є безпідставним.

Представники Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, подали до суду письмові заперечення в яких зазначено, що Дніпропетровською митницею на підставі наказу митниці від 13.02.12 № 112, проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ „СМП - Україна" з питань додержання вимог законодавства України при митному оформленні товару «шпаклівки „UZIN NC 145" та „UZIN NC 190"».

Перевіркою встановлено що ТОВ „СМП-Україна" протягом 2010 - 2011 років здійснено митне оформлення товару, який у графи 31 ВМД зазначений як „невогнетривкі готові будівельні порошкоподібні суміші торгової марки "UZIN", розчинні у воді, для отримання рівних підлог та стяжок, а також шпаклювання: UZIN NC 145 (cклад: цемент 25-50%, кварцевий пісок 25-50%, крейда 10-25%, сульфат кальцію 1-5%, пластифікатор, полімерний наповнювач 1-5%); UZIN NC 190 (склад: цемент-50-75%, кварцевий пісок 25-50%, пластифікатор, полімерний наповнювач 1-5%). Виробник "UZIN" Країна виробництва DE Німеччина. Торгівельна марка "UZIN".

Митне оформлення товару було здійснено за ВМД № № 110000013/2011/303250 від 01.03.2011; 110000013/2011/320140 від 01.11.2011; 110000013/2010/513618 від 04.08.2010; 110000013/2010/513619 від 04.08.2010; 110000013/2011/316612 від 12.09.2011; 110000013/2011/306400 від 14.04.2011; 110000013/2011/310523 від 14.06.2011; 110000013/2010/521449 від 19.11.2010; 110000013/2011/321541 від 22.11.2011; 110000013/2011/323575 від 22.12.2011; 110000013/2011/319574 від 24.10.2011; 110000013/2011/303041 від 25.02.2011; 110000013/2011/307224 від 26.04.2011.

У графі 33 ВМД Позивачем зазначений товар був класифікований за товарною підкатегорією 3214900090 згідно УКТЗЕД - інші невогнетривкі суміші для підготовки поверхні фасадів, внутрішніх стін, будівель, підлоги, стелі тощо, із застосуванням, при митному оформленні 5% ставки ввізного мита.

У відповідності з Поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Держмитслужби України від 30.12.2010 № 1561, шпаклiвки для малярних робiт, як і невогнетривкi сумiшi для пiдготовлення поверхонь фасадiв, внутрiшнiх стiн будiвель, пiдлоги, стель, тощо вiдрiзняються тим, що зазвичай використовуються на поверхнях великих розмiрiв.

Шпаклiвки для малярних робiт застосовують для пiдготовки поверхонь (наприклад, стiн усерединi будинкiв) до фарбування шляхом вирiвнювання нерiвностей i за необхiдностi заповнення щiлин, отворiв або пор поверхнi. Фарба наноситься на поверхню пiсля її затвердiння i пiскоструминної обробки.

Згідно сертифікатів якості та інформації з каталогів виробника продукції на товари UZIN NC 145 та UZIN NC 190, вони являють собою звичайні шпатлівки та призначені саме для вирiвнювання нерiвностей i за необхiдностi заповнення щiлин, отворiв або пор поверхнi.

Таким чином товар відповідає вимогам наведених вище п.п. (А) п. (ІІ) пояснень до товарної позиції 3214 УКТЗЕД.

Згідно з Правилами 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, враховуючи вищенаведене, будівельні суміші „UZIN NC 145" та „UZIN NC 190", повинні були класифікуватися за товарною підкатегорією 3214109090, згідно УКТЗЕД - інші шпаклівки для малярних робіт.

Дана товарна підкатегорія передбачає застосування, при митному оформленні, 6,5% ставки ввізного мита.

Відділом контролю митної вартості та класифікації товарів Дніпропетровської митниці було надано Рішення про визначення коду товару № КТб-110-0821-10 від 22.03.10, згідно якого будівельна суміш „UZIN NC 190" повинна класифікуватися за товарною підкатегорією 3214109090, згідно УКТЗЕД.

Відповідно до п. 17 розділу ІІ Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Держмитслужби України від 18.04.11 № 316, рішення про визначення коду товару від 14.06.2011 № КТб-110-1336-11, відповідно якого будівельна суміш „UZIN NC 145" була класифікована за кодом 3214900090, згідно УКТЗЕД, 23.02.12 було скасовано.

За таких обставин вказаний товар повинен був класифікуватися за кодом 3214109090, згідно УКТЗЕД - інші шпаклівки для малярних робіт.

За результатами невиїзної документальної перевірки складено акт від 28.02.2012 № Н21/12/110000000/32988082 на підставі якого прийняті податкові повідомлення форми «Р» від 20.03.2012 № 54 та № 55.

Таким чином, Позивачем порушені вимоги Закону України від 05.04.01 № 2371-ІІІ „Про Митний тариф України", у частині правильності класифікації товарів.

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ТОВ «СМП - Україна» протягом 2010 - 2011 років ввезено на митну територію України товар „шпаклівки „UZIN NC 145" та „UZIN NC 190", який задекларовано за кодом 3214900090, згідно УКТЗЕД із застосуванням 5% ставки ввізного мита.

Дніпропетровською митницею на підставі наказу митниці від 13.02.12 № 112, проведено невиїзну документальну перевірку дотримання вимог законодавства України ТОВ „СМП - Україна" з питань додержання вимог законодавства України при митному оформленні товару «шпаклівки „UZIN NC 145" та „UZIN NC 190"».

За результатами перевірки складено акт від 28.02.2012 № Н21/12/110000000/32988082, в якому зазначено, що Позивачем невірно класифіковано товар за кодом 3214900090, згідно УКТЗЕД як інші невогнетривкі суміші для підготовки поверхні фасадів, внутрішніх стін, будівель, підлоги, стелі тощо судин із застосуванням 5% ставки ввізного мита. Зазначений товар необхідно класифікувати за кодом 3214109090, згідно УКТЗЕД - інші шпаклівки для малярних робі, із застосуванням 6,5% ставки ввізного мита, згідно Митного тарифу України.

На підставі вказаного акту перевірки Відповідачем прийняті податкові повідомлення від 20.03.2012 № 54 на загальну суму - 7 249, 51 грн., в тому числі: за основним платежем (ввізне мито) - 5 388, 82 грн., штрафні санкції - 1867, 69 грн. та № 55 на загальну суму - 1 453, 92 грн., в тому числі: за основним платежем (ПДВ) - 1 976, 36 грн., штрафні санкції - 377, 56 грн.

Судом встановлено, що спірні правовідносини між Позивачем та митницею виникли після завершення митного оформлення товару та випуску його у вільний обіг.

Виходячи зі змісту статті 40 Митного кодексу України митний контроль передбачає проведення митними органами мінімуму митних процедур, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи при митному оформленні і, тому, посадова особа митного органу не завжди має можливість для детальної перевірки та оцінки всіх відомостей про товар, які впливають на його класифікацію, під час процедур митного оформлення.

Також, відповідно до положень Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур у редакції протоколу від 26.06.1999, до якого Україна приєдналась за Законом України від 05.10.2006 № 227-V, основними принципами митного оформлення є мінімізація процедур митного контролю для випуску товарів та можливість до стягнення платежів шляхом здійснення поглибленого аудиту по закінченню операцій митного контролю (п.Е3 Е4, п.3.30, 3.33, 3.40, 3.41 розділу 3).

Відповідно до положень стандартного правила 4.14 Конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, у випадках, коли митна служба виявляє, що помилки, допущені у декларації на товари або при нарахуванні мит та податків, призведуть або призвели до стягнення чи призначення суми мит та податків меншої, ніж це встановлено законодавством, вона виправляє помилки та стягує недоплачені суми.

Відповідно до п. 36.1 ст. 36 Податкового кодексу України, на платника податків покладено відповідальність за правильність обчислення та своєчасність сплати податків та зборів.

Згідно положень ст. 11 Митного кодексу України та Порядку здійснення митного контролю та митного оформлення із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби України від 20.04.2005 № 314, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 за № 439/10719 (далі - Порядок № 314), митниця здійснює контрольні функції при перевірці даних ВМД.

Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою КМУ від 09.06.1997 № 574, ВМД є документом, за яким здійснюється нарахування та сплата митних платежів при митному оформленні.

Порядок заповнення ВМД регламентовано Інструкцією про порядок заповнення ВМД, затвердженою наказом Держмитслужби України від 09.07.1997 № 307, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.09.1997 за № 443/2247 (далі - Інструкція № 307).

Відповідно до п. 5 Розділу І Інструкції № 307, ВМД заповнюється декларантом, крім граф A, C, D/J, E/J, G, H, I, F (п.5.1, 5.3). Посадові особи митного органу не мають права з власної ініціативи, за дорученням або проханням декларанта заповнювати ВМД, змінювати чи доповнювати відомості, зазначені в ній і в її електронній копії, за винятком тих граф ВМД, заповнення яких належить до компетенції митних органів.

Декларування коду товару згідно УКТЗЕД здійснюється у графі 33 ВМД «код товару»; нарахування митних платежів - у графі 47 «нарахування митних платежів» із зазначенням інформації про сплату у графі «В» - подробиці розрахунків. Всі вказані графи заповнюються виключно декларантом, тобто уповноваженою особою підприємства - позивача.

Таким чином, саме неправильне зазначення митним брокером, який діяв від імені позивача, у ВМД коду товару у графі 33 призвело до застосування неправильної ставки мита та невірного розрахунку зобов'язання з ПДВ.

Право на проведення митного контролю за товарами, митне оформлення яких вже здійснено надано митним органам ст. 69 Митного кодексу України, в якій, зокрема, зазначено: незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи.

Такий контроль здійснюється на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або особи, яка його заміщує.

За процедурою, встановленою Порядком здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затверджений постановою КМУ від 09.04.2008 № 339 на виконання вимог ст.ст. 41, 265 Митного кодексу України, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митними органами, зокрема і шляхом проведення камеральної перевірки. У разі якщо за його результатами виявлено обставини, що вплинули на рівень задекларованої митної вартості таких товарів, митний орган приймає рішення про визначення їх митної вартості за встановленою Державною митною службою формою. У разі заниження податкового зобов'язання та його непогашення протягом 10 днів з дати надходження рішення митного органу про визначення митної вартості товару зазначений орган самостійно вживає заходів для донарахування сум податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановленому Законом порядку. Дана постанова втратила чинність згідно постанови КМУ № 444 від 21.05.2012, проте була чинною на час здійснення Дніпропетровською митницею камеральної перевірки у відношенні позивача, правомірність якої позивач оскаржує.

Правомірність проведення митним органом камеральної перевірки після закінчення операції митного контролю, оформлення та пропуску через митний кордон України товарів та донарахування обов'язкових платежів, за умов обгрунтованої підозри, що під час пропуску товару через митний кордон України допущено порушення законодавства України, що спричинило недобір обов'язкових платежів, підтверджено висновком Верховного Суду України, викладеним у рішенні від 14.11.2011, прийнятому за результатами розгляду заяви Вінницької митниці Державної митної служби України про перегляд судового рішення з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 237 КАС України, у справі за позовом ПП «Спрут» до Вінницької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень. Відповідно до ч. 2 ст. 161 КАС України врахування такого рішення є обов'язковим для суду першої інстанції при виборі правової норми, що підлягає застосуванню.

Крім цього, на час здійснення вказаної перевірки є чинним Порядок проведення митними органами невиїзних документальних перевірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 № 71 (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ N 1016 від 05.10.2011), п.п. 2, 3 якого передбачена можливість проведення перевірки після пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України у разі виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з Інтернету, наукової літератури, висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів тощо.

Оскільки за результатами проведеної перевірки було встановлено неправильне визначення позивачем в митних деклараціях коду товару, який ввозився на митну територію України, а відповідно і не донарахування митних платежів, суд вважає, що у митниці були обґрунтовані підозри, що під час пропуску товарів через митний кордон України було допущено порушення законодавства, у зв'язку з чим митний орган на законних підставах скористався своїм правом на здійснення митного контролю після закінчення митного оформлення та пропуску товарів через митний кордон України.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що Відповідач правомірно відніс зазначений товар до товарної підкатегорії 3214109090, згідно УКТЗЕД - інші шпаклівки для малярних робі, із застосуванням 6,5% ставки ввізного мита, згідно Митного тарифу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 312 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи, тобто Державна митна служба України.

Ведення УКТ ЗЕД передбачає деталізацію УКТ ЗЕД на національному рівні; розроблення пояснень та рекомендацій з метою забезпечення однакового тлумачення і застосування УКТ ЗЕД тощо.

Пунктом 1 ч.3 ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з аналізу наведених фактичних обставин, досліджених доказів та правових норм, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про правомірність дій та рішень відповідача, у зв'язку з чим адміністративний позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 18, 70-71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМП - Україна» до Дніпропетровської митниці про скасування податкових повідомлення форми «Р» від 20.03.2012 № 54 та № 55 - відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови викладено 06.06.2012.

Суддя С.В. Чабаненко