Ухвала суду № 25639334, 17.08.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 212/4281/2012 Провадження № 22-ц/0290/1851/2012Головуючий в суді першої інстанції:Овсюк Є.М.Категорія: 57 Доповідач: Медвецький С. К.17.08.2012

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2012 м. ВінницяКолегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Медвецького С.К.,

суддів: Оніщука В.В., Чуприни В.О.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

за участю: прокурора Рудніцької І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.05.2012 року по справі за позовом служби у справах дітей Вінницької міської ради в інтересах малолітніх ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

встановила:

У березні 2012 року служба у справах дітей Вінницької міської ради звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі неналежним чином виконують свої батьківські обов'язки, унаслідок чого не створили дітям належних житлово - побутових умов для проживання і розвитку. Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 періодично залишають дітей без нагляду, а самі помічені в неодноразовому вживанні спиртних напоїв та інших шкідливих звичках.

Відповідачі неодноразово притягувалися до адміністративної відповідальності за неналежне виконання батьківських обов'язків.

Також зазначила, що 03.02.2012 року діти були вилучені з сім'ї як такі, що залишились без нагляду батьків та поміщені до Вінницького обласного комунального дитячого притулку «Добро».

Посилаючись на те, що зазначені обставини створюють реальну загрозу життю, здоров'ю та моральному розвитку дітей, служба у справах дітей Вінницької міської ради просила відібрати дітей у батьків, без позбавлення батьків батьківських прав та стягнути аліменти на їх утримання, оскільки діти поміщені до комунального закладу охорони здоров'я.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 10.05.2012 року позов задоволено повністю.

Відібрано дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, від батьків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 без позбавленні їх батьківських прав та передано дітей під опіку органам опіки та піклування Вінницької міської ради.

Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь органів опіки та піклування Вінницької міської ради аліменти на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі 1/3 всіх видів доходів з кожного, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 13.03.2012 року і до досягнення дітьми повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити службі у справах дітей Вінницької міської ради у задоволенні позову.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких міркувань.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

За змістом ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права; не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, унаслідок чого створили небезпечні умови для проживання дітей.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що сім'я ОСОБА_2 разом з дітьми і матір'ю ОСОБА_2 - ОСОБА_7 проживають у 3-х кімнатній квартирі загальною площею 47,9 м?.

Відповідно до актів обстеження житлово - побутових умов проживання дітей від 08.06., 15.07.2011 року, 02.02., 20.02.2012 року, санітарний стан приміщень 2-х кімнат, які займає сім'я ОСОБА_2 - незадовільний (а.с. 10, 16, 21, 24).

Також судом встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 не працюють, єдиним джерелом доходу сім'ї є державна соціальна допомога на дітей і пенсія ОСОБА_2 по інвалідності.

Крім того, з 06.01.2010 року сім'я ОСОБА_2 перебуває на профілактичному обліку в ВКМСД Ленінського ВМУ УМВС України у Вінницькій області, як неблагополучна. Згідно листів Ленінського РВ ВМУ, дошкільного навчального закладу № 21 та повідомлень міліції, відповідачі ведуть аморальний спосіб життя, зловживають спиртними напоями, часто залишають дітей без догляду, діти знаходяться у занедбаному стані, кошти, які держава надає на виховання дітей витрачають на власні потреби.

За неналежне виконання батьківських обовязків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 неодноразово притягувались до адміністративної відповідальності.

Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, згідно рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради № 2058 від 01.09.2011 року перебуває в обласному спеціалізованому будинку дитини з ураженням ЦНС та порушенням психіки (а.с. 35), а ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, з 03.02.2012 року перебувають у Вінницькому обласному комунальному дитячому притулку «Добро».

Таким чином, суд вірно встановив обставини по справі та дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову.

За змістом ч.1 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також у інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання.

Відповідно до п. 2-5 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва.

Частиною 2 статті 193 СК України передбачено, якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштовані до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті на загальних підставах.

Викладене свідчить, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідачі ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей, а відтак вірно відібрав дітей у ОСОБА_2, ОСОБА_3 без позбавлення їх батьківських прав та стягнув аліменти на користь органів опіки та піклування на утримання малолітніх дітей, оскільки останні влаштовані до комунального закладу охорони здоров'я і іншого закладу.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про те, що вони піклуються про дітей, забезпечують усім необхідним для нормального розвитку своїх дітей, оскільки відповідачами не надано належно допустимих доказів на підтвердження даних фактів.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, а відтак не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду Вінницької області від 10.05.2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

З оригіналом вірно :