Ухвала суду № 25635198, 08.08.2012, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-1070/12/0170/9

08.08.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кобаля М.І.,

суддів Омельченка В. А. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Бєланова О.О.

за участю сторін:

представник позивача, Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

представник відповідача, Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат"- Нормберг Любов Леонідівна, довіреність № 98 від 07.08.12

розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 11.04.12 у справі № 2а-1070/12/0170/9

за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим (вул. Шосе Героїв Сталінграду, буд. 60/1, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98329)

до Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" (вул. В. Бєлік, буд. 12, м. Керч, Автономна Республіка Крим,98306)

про стягнення 120 978,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2012 у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим до Публічного акціонерного товариства "Керченський металургійний комбінат" про стягнення 120 978,32 грн., - відмовлено.

Не погодившись з даним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.04.2012 та прийняти нове рішення по справі, яким позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Керч Автономної Республіки Крим задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані тим, що постанову суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, судом не в повному з'ясовані обставини справи, що мають суттєве значення для справи.

В судовому засіданні 08.08.2012 представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін, яке прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Позивач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника .

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що позивач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників позивача за наявними матеріалами.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство "Керченський металургійний комбінат" правонаступник Відкритого акціонерного товариства Керченський металургійний комбінат є юридичною особою (ІН 00854067), зареєстровано в УПФУ в м. Керч як платник внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування, що підтверджується матеріалами справи.

Позивачем на адресу відповідача направлено розрахунки про відшкодування Управлінню понесених фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій за жовтень 2011 року №16576/04-02 від 12.10.2011 та №12763/04-02 від 05.08.2011 на загальну суму 120 978,32 грн. (зокрема за списком №1 заборгованість 78 495,10грн. та за списком №2 заборгованість 42483,22грн.) (а.с.6-7).

Отже, предметом спору є стягнення заборгованості за жовтень 2011 року. При цьому позивач вважає, що ця сума не погашена у зв'язку з тим, що здійснена відповідачем оплата зарахована в погашення попередньої заборгованості, а відповідач вважає, що ним здійснена її оплата і заборгованість відсутня.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що платіжним дорученням №2951 від 30.11.2011 позивачем перерахована сума 179376,85грн., в графі «Призначення платежу»зазначено: «перерахунок пільгових пенсій с-но графіка погашення розстрочення заборгованості на 1.01.11-58398,53 грн., пільгові пенсій за жовтень 2011 року 120978,32 грн.»(а.с.39).

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-VІ від 09.07.2003 із змінами та доповненнями, Закону України «Про пенсійне забезпечення»№1788-ХІ від 05.11.1991 із змінами та доповненнями, Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", Постанови Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004, постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства України та дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Так, відповідно до ст. 8 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII Про пенсійне забезпечення встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в частині пенсій призначених згідно з пунктами б-з ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення, а саме грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003р. №36.

Відповідно до ст.2 Закону Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування N 400/97-ВР від 26.06.1997р. для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 4 зазначеного закону України встановлено, що на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору в таких розмірах, зокрема, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Розрахунки суми відшкодування розраховуються відповідно до п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, від 19.12.2003 N 21-1, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N64/8663.

Пунктом 6.4 зазначеної Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в добровільному порядку сплачені витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2011 року у повному обсязі, а саме у сумі 120978,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №2951 30.11.2011, яке міститься в матеріалах справи.

Таким чином, на момент розгляду справи в суді зобов'язання відповідача по відшкодуванню витрат на виплату пільгових пенсій за жовтень 2011 року погашені, заборгованості за цей період немає, а отже правомірним є висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Посилання позивача на п.5 ст. 106 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування №1058-VІ від 09.07.2003 року, згідно якого за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій обґрунтовано не прийняти судом першої інстанції до уваги, оскільки наведена норма Закону 1058 не підлягає застосуванню до спірних правовідносин, тому що регулює порядок зарахування коштів виключно в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. При цьому відшкодування фактичних витрат на доставку та виплату пільгових пенсій має іншу правову природу виникнення та не відноситься до недоїмки з страхових внесків, пені та фінансових санкцій.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що у відповідача наявна заборгованість перед позивачем по сплаті внесків за попередні періоди, в загальному розмірі 3237643,42 грн. а станом на 03.05.2012 відповідачем за попередні періоди заборгованість була в добровільному порядку погашена частково в сумі 2219472,06 грн., в тому числі в сумі 120978,32 грн., позивачем до Відділу державної виконавчої служби в м. Керч АР Крим направлено повідомлення про часткову сплату заборгованості по виконавчому листу у справі №2а-10143/09/12/0170 на суму 1758074,47грн., а отже сума сплачена позивачем сума 120978,32 грн. була зарахована в рахунок погашення попередніх зобов'язань по пільговим пенсіям не можуть бути прийняті судовою колегією, оскільки зазначені обставини не були викладені у позовній заяві, не були предметом вивчення в суді першої інстанції, не підтверджені будь якими належними та допустимими доказами, а отже не можуть слугувати підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права та дійшов вірного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Керч АР Крим -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаманко Є.О.) від 11.04.12 у справі № 2а-1070/12/0170/9 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 серпня 2012 р.

Головуючий суддя підпис М.І. Кобаль

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.І. Кобаль