Рішення № 25632985, 09.08.2012, Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 0101/963/2012

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року Алуштинський міський суд АР Крим

в складі

головуючого судді Скісова Є.М.

при секретарі Ремжиной К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Моторного (транспортного) страхового бюро України, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди внаслідок спричинення шкоди здоров'ю в результаті ДТП, про стягнення матеріальної шкоди, заподіяної в результаті ДТП,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, моторного (транспортного) страхового бюро, трете особа - ОСОБА_3, про стягнення моральної шкоди, заподіяної здоров'ю внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, про стягнення матеріальної шкоди. Посилаючись на те, що 25 серпня 2011 року близько 10 годин 15 хвилин в місті Сімферополі на проспекті Вернадського 36, навпроти електроопори № 148 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2, який керував автомобілем «Камаз 5410»реєстраційний номер «НОМЕР_4», автобуса «Богдан А 091»реєстраційний номер «НОМЕР_2», яким керував ОСОБА_5, автомобіля «Mitsubishi outlander»реєстраційний номер «НОМЕР_1», під керуванням ОСОБА_3 і автомобіля «ЗАЗ ТФ 69»реєстраційний номер «НОМЕР_3», якими керував ОСОБА_6 Дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_2, що підтверджується постановою Сімферопольського районного суду від 20 жовтня 2011 року та постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 28 вересня 2011 року. В момент дорожньо-транспортної пригоди вона перебувала в автомобілі під керуванням ОСОБА_3 і отримала тілесні ушкодження у вигляді удару шийного відділу хребта і ситуаційної реакції. Внаслідок цього їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 5000 гривень. Крім цього, їй як власнику автомобіля заподіяно матеріальну шкоду в сумі 28085 гривень 22 копійки і втрата товарної вартості 3792 гривні 08 копійок.

З метою відшкодування матеріального збитку вона звернулася в моторне (транспортне) страхове бюро України, яке виплатило страхове відшкодування в сумі 23404 гривні 35 копійок. Недоплата склала 4680 гривні 87 копійок, тобто сума податку на додану вартість. Між тим, згідно з листом податкової адміністрації № 10143/5/16-1516 від 21 серпня 2009 року, якщо відшкодування виплачується на руки, утримати ПДВ страхова компанія не має права.

Посилаючись на ст.ст. 22, 23, 1166, 1172, 1187, 1192 ЦК України ст.ст. 32, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-1У від 1 липня 2004 року позивач просить:

1) стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду в сумі 5 000 гривень;

2) стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальний збиток, у вигляді втрати товарного вигляду автомобіля в сумі 3792 гривень 08 копійок;

3) стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України на її користь матеріальний збиток в сумі 4680 гривні 87 копійок.

Відповідач ОСОБА_2 і його представник адвокат Новіков В.В. позов не визнали, їх заперечення зводяться до того, що відповідно до висновків авто технічного дослідження від 21 квітня 2012 року в діях ОСОБА_2 порушень Правил дорожнього руху не вбачається, з технічної точки зору його дії не перебувають у причинному зв'язку з наслідками, що наступили.

Представник моторного (транспортного) страхового бюро України Автономов Т.О. позов не визнав, вважає, що правових підстав для відшкодування суми ПДВ - 4680 гривень 67 копійок не має, також позивачем не надано належного підтвердження того, що ремонт пошкодженого транспортного засобу був проведений платником ПДВ.

Третя особа ОСОБА_3 підтримав позов, вважає, що сума ПДВ повинна бути відшкодована на підставі ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року.

Вислухавши позивача, третю особу, відповідача і його представника, представника моторного (транспортного) бюро України, дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування збитків та моральної шкоди підлягають задоволенню, а позовні вимоги до моторного (транспортного) страхового бюро України задоволенню не підлягають.

Судом встановлено наступний факт. 25 серпня 2011 року близько 10 годин 15 хвилин в м. Сімферополі, на проспекті Вернадського 36, навпроти електроопори № 148 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю ОСОБА_2, який курував автомобілем «КАМАЗ 5410»реєстраційний номер «НОМЕР_4», автобуса «Богдан А 091» реєстраційний номер «НОМЕР_2», яким керував ОСОБА_5, автомобіля «Mitsubishi outlander»реєстраційний номер «НОМЕР_1», під керуванням ОСОБА_3 і автомобіля «ЗАЗ ТФ 69»реєстраційний номер «НОМЕР_3», якими керував ОСОБА_6

Зазначена дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_2, який порушив п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Зазначені обставини підтверджуються постановою судді Сімферопольського районного суду від 20 жовтня 2011 року, яким ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (а.с. 13).

ОСОБА_2 постанова була оскаржена в частині накладення стягнення.

Постановою судді Апеляційного суду АРК від 13 листопада 2011 року встановлено, що дії ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП кваліфіковані вірно (а.с. 14).

Згідно зі звітом про оцінку матеріальної шкоди від 13 вересня 2011 року вартість відновлювального ремонту автомобіля який належить ОСОБА_1, на час оцінки автомобіля склала 28085 гривень 22 копійок, втрата товарної вартості - 3792 гривні 08 копійок.

Оскільки ОСОБА_2 не застрахував свою цивільну - правову відповідальність на випадок ДТП, моторне (транспортне) страхове бюро України сплатило позивачу страхове відшкодування в сумі 2340 гривень 35 копійок.

Різниця в 4660 гривень 87 копійок становить суму ПДВ. Суд вважає, що заслуговують увагу доводи представника моторного (транспортного) страхового бюро України про необґрунтованість вимог позивача в цій частині з наступних причин. Ремонт вартості автомобіля зроблений позивачем в приватному порядку у особи, яка не є платником податків на додану вартість. Зазначений податок повинен бути включений у вартість робіт, які здійснила ремонтна організація.

Позивачем не надано доказів того, що ремонт зроблений такою організацією (договір на виконання робіт, акт виконаних робіт, рахунок на сплату).

Статтею 9 закону України «Про страхування» передбачено, що страхове відшкодування, страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, який отримав страхувальник.

Відповідно до п. 9.17 Правил добровільного страхування наземного транспорту, затверджених державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України від 23 березня 2007 року, страхове відшкодування може здійснюватись шляхом оплати страховиком вартості замінених частин, деталей на аналогічні пошкодження відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу постачальника запчастин, ремонтному підприємству або безпосередньо страхувальнику виплата здійснюється без ПДВ, який повертається страхувальнику після подання документів про виплату запчастин, відновлювального ремонту на суму, яка включає ПДВ, у межах суми страхового відшкодування.

У випадку, якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг з ремонту, заміни відновлення застрахованого об'єкта, які можуть бути використані в процесі його ремонту, то надання суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, яка включається у вартість і виділяється окремим рядком.

Оскільки надання послуг зі страхування і перестрахування не є об'єктом оподаткування, то сума страхових виплат не повинна передбачати нарахування податку на додану вартість.

Збитки, пов'язанні з втратою товарного вигляду, моторним (транспортним) страховим бюро України не відшкодовуються і повинні відшкодовуватись відповідачем ОСОБА_2 згідно з ч.2 ст. 1187 ЦК України, як власника джерела підвищеної небезпеки.

Згідно ст. ст. 1167, 1168 ЦК України відповідач ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати позивачеві моральну шкоду, оскільки потерпіла внаслідок отриманих при ДТП тілесних ушкоджень була змушена змінити звичний спосіб життя, з приводу чого відчувала моральні страждання.

Керуючись ст.ст. 11, 1168 ЦК України, Законом України «Про страхування», ст.ст. 10, 60, 213-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду за втрату товарного виду автомобілю у розмірі 3792 (три тисячі сімсот дев'яносто дві) гривні 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 188 (сто вісімдесят вісім) гривень 20 копійок.

В позові ОСОБА_1 до Моторного (транспортного) страхового бюро України -відмовити.

Рішення може бути оскаржене в порядку ч. 1 ст. 294 ЦПК України, а саме: апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Алуштинського

міського суду Є.М. Скісов