Рішення № 25630026, 14.08.2012, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 серпня 2012 р. Справа № 5024/1023/2012

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Борхаленко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон

до: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Херсон

про стягнення 16156грн. 51коп.

< Текст >

за участю представників сторін:

від позивача - уповноважена особа Шпінь С.О.

від відповідача -не прибули

встановив:

Публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач) звернулося з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) 15454грн.44коп. основного боргу, 115грн.86коп. -3% річних, 586грн.21коп. пені, посилаючись на невиконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за надані послуги теплопостачання згідно з договором від 04.07.2008року № 19.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, в засідання суду вдруге не з'явився, відзив на позов і витребувані судом документи не надав, незважаючи на те, що був повідомлений про час розгляду справи за адресою м. Херсон, вул.Блюхера 42, яка відповідно до ст. 93 ЦК України є його місцезнаходженням та зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.08.2012року.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 26.07.2012року направлена відповідачу у встановленому порядку, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції канцелярії суду та списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів від 27.07.2012року. Доказів які б свідчили про її неотримання до господарського суду не надходило, отже відповідача відповідно до ст. 64 ГПК України було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи .

Будь-яких письмових заяв і клопотань на день розгляду справи від відповідача щодо відкладення розгляду справи до суду не надійшло. Подальше ж відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

За таких підстав, відповідно до статті 75 ГПК України суд вважає можливим розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані до справи докази, заслухавши представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

04 липня 2008року між ВАТ "Херсонська ТЕЦ", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" (позивач), та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 укладено договір №19 згідно з яким позивач прийняв на себе обов'язки надавати відповідачу послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води на об'єкт розташований в АДРЕСА_1 (магазин) опалювальною площею 108,8кв.м., а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах визначених договором.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір від 14.02.2009року є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

За умовами пункту 6 договору від 04.07.2008року розмір щомісячної плати за надані послуги розраховується відповідно до фактичного споживання теплової енергії згідно з нормативами (нормами) споживання. Розрахунковим періодом відповідно до п.8 договору є календарний місяць і у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 20 числа наступного за розрахунковим місяця.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав прийняті на себе обов'язки за договором і в період з жовтня 2011року по квітень 2012року здійснив поставку теплової енергії за зазначеними в рахунках обсягами. Про надання послуг також свідчать щомісячні довідки про наявність опалення у абонентів Херсонської ТЕЦ, в тому числі в будинку по АДРЕСА_1, де розміщено об'єкт відповідача. Вартість наданих позивачем послуг за зазначений період становить 15454грн.44коп., що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Щомісячно позивачем надсилалися відповідачу рахунки на оплату вартості спожитої теплової енергії, що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями рахунків та рекомендованими повідомленнями Укрпошти про їх вручення відповідачу.

Згідно з вимогами пункту 8 договору від 04.07.2008року оплату спожитої теплової енергії відповідач зобов'язаний здійснювати безготівковою формою щомісячно не пізніше 20 числа місяця наступного за розрахунковим.

19.03.2012року позивач надіслав відповідачу вимогу про сплату боргу, яка залишена відповідачем без відповіді.

Таким чином, свої обов'язки по розрахунках за надані послуги в період з 01.10.2011року по 01.05.2012року відповідач не виконав. Його борг станом на день звернення з позовом становив 15454грн.44коп.

Згідно з вимогами ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Ці докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів, якими б підтверджувався факт погашення боргу відповідач суду не надав. Не надано ним і будь-яких заперечень проти викладених в позовній заяві обставин, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 15454грн.44коп.підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з вимогами частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки документального підтвердження причин невиконання грошового зобов'язання відповідач суду не надав, з урахуванням вимог ч.2 ст. 625 ЦК України вимоги позивача про стягнення 3 % річних в сумі 115грн.86коп. також підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Відповідно до статті 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При укладанні договору від 04.07.2008року сторони пунктом 12 узгодили сплату відповідачем пені за несвоєчасне здійснення розрахунків в розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення терміну сплати.

З урахуванням вимог Закону, позивачем нарахована пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період з 21.11.2011року по 21.05.2012року в сумі 586грн.21коп. і зазначена сума також підлягає стягненню з відповідача.

Судові витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача.

В засіданні оголошувалася вступна і резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, інші реквізити невідомі на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон, Бериславське шосе 1 на р/р 26037300012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 352457, ідентифікаційний код 00131771 -15454грн.44коп. основного боргу.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1, інші реквізити невідомі на користь публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" м.Херсон, Бериславське шосе 1 на р/р 26003301012029 в ХОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 352457, ідентифікаційний код 00131771 - 115грн.86коп. -3% річних, 586грн.21коп. пені, 1609грн.50коп. витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 15 серпня 2012 року.

Суддя З.І. Ємленінова