Рішення № 25629942, 06.08.2012, Господарський суд м. Севастополя

Дата ухвалення
06.08.2012
Номер справи
5020-669/2012
Номер документу
25629942
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року справа № 5020-669/2012

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Харченка І.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Комунального підприємства Севастопольської міської ради "Аррікон"

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 8)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум"

(99011, м. Севастополь, М.Музики, 58, кв. 74)

про розірвання договору оренди та звільнення об'єкта комунальної

власності

за участю представників:

позивача -не зявився;

відповідача - не з'явився;

Суть спору:

13.06.2012 Комунальне підприємство Севастопольської міської ради "Аррікон" (далі -Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя (далі - суд) із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Максимум" (далі - Відповідач) про розірвання договору оренди та звільнення об'єкта комунальної власності.

Свої вимоги, с посиланням на статті 15,16,20, 651 Цивільного кодексу України, позивач обґрунтовує тривалим невиконанням відповідачем умов Договору по сплаті орендної плати, небажанням відповідача звільнити об'єкт оренди та передати його позивачу за актом прийому-передачі

Ухвалою господарського суду м. Севастополя від 15.06.2012 провадження по справі порушено суддею Янюк О.С, слухання по справі призначено на 09.07.2012

Розпорядженням голови суду №128 від 03.07.2012 у зв'язку з закінченням повноважень судді Янюк О.С. відповідно до пункту 3.3. Рішення зборів суддів від 28.12.2010 (в редакції від 02.07.2012) справу № 5020-669/2012 передано до провадження судді Харченка І.А.

Ухвалою суду від 03.07.2012 с праву прийнято до свого провадження суддею Харченком І.А.

Ухвалою суду від 09.07.2012 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) розгляд справи відкладено на 06.08.2012

У судове засідання позивач та відповідач явку уповноважених представників не забезпечили. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно - рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, причини неявки суду не повідомили. Вимоги ухвал суду від 15.06.2012 та 09.07.2012 не виконали, витребувані докази не надали. Відповідач правом, наданим йому статтю 59 ГПК України не скористався, відзив на позовну заяву не надав.

Зі змісту статті 22 ГПК України вбачається, що явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, а тому справа може розглядатись без їх участі, якщо засідання нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. У випадку нез'явлення в господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України.

Згідно зі статтею 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення, з повідомленням про дату складення повного рішення.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.06.2006 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (далі -Фонд, Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №114-06, посвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Усенко Т.Т. та зареєстрований в реєстрі за №2020 (далі -Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду у житловому будинку літ. «А»склад №10 в літ «А»приміщення 1-2,1-3, загальною площею 163,40 кв.м., навіс літ «а6»,що знаходяться за адресою: м.Севастополь, вул. Соловйова, будинок №10 та знаходяться на балансі Комунального підприємства «Аррікон», вартість якого станом на 28.02.2006 складає 217 200 грн.

Вступ Орендаря в користування майном настає одночасно з підписанням сторонами акту прийому-передачі майна (пункт 2.4 Договору).

Пунктом 3.2., 3.3. Договору розмір орендної плати складає 2167,61 грн. розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Орендна плата повинна перелічуватись Орендарем не пізніше 20 числа поточного місяця.

Орендар повинен своєчасно вносити орендну плату Орендодавцю (пункт 4.4. Договору).

На виконання умов договору 29.06.2006 Фондом було передано в оренду, а Відповідачем прийнято зазначене вище майно, про що свідчить Акт прийому-передачі орендованого майна (арк. с 9).

22.06.2007 було укладено Додатковий Договір до Договору оренди нерухомого майна за реєстровим №2020 від 29.06.2006 ( далі -Додатковий Договір), яким було внесено зміни, зокрема, у пункт 1, згідно якого Орендодавцем визначено Комунальне підприємство Севастопольської міської Ради «Аррікон».

Відповідно до змін, внесених Додатковим Договором до пункту 2.2.,3.3. Договору орендну плату встановлено у розмірі 5805,30 грн щомісячно. Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Пунктом 7.5. Договору передбачено, що дія договору припиняється, зокрема,за рішенням суду.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку поданим доказам, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що за своєю правовою природою і ознаками Договір є договором оренди нерухомого майна.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною третьої статті 285 Господарського кодексу України.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язків щодо оплати за користування орендованим майном протягом тривалого часу позивач вимагає розірвати договір оренди нерухомого майна №114-06 від 29.06.2006 та зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Частиною третьою статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Статтею 651 Цивільного кодексу України передбачено, що Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у свою чергу, визначає, що істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Таким чином, істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати, є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання вказаного договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 у справі № 5021/966/2011.

Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Проте, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N 50/101-08).

Пунктом 4.4. Договору встановлено, що Орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату.

Сторони погодили, що Договір може бути розірваний за рішенням суду.

Оскільки відповідачем тривалий час не виконуються зобов'язання щодо оплати за користування орендованим майном, що підтверджується рішенням господарського суду міста Севастополя по справі №5020-3/125 від 11.11.2010, що набрало законної сили 27.11.2010, суд вважає за можливе задовольнити вимоги позивача та розірвати договір оренди нерухомого майна №114-06 від 29.06.2006, зобов'язати відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що дія Договору припиняється, зокрема, за рішенням суду.

Відповідно до статті 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Пунктом 2.5 Договору передбачено, що у випадку припинення дії договору Орендар зобов'язується протягом одного тижня після закінчення договору повернути орендоване майно. Майно повинно бути повернуто у стані, у якому воно було отримано, з урахуванням нормального зносу.

Таким чином, вимоги позивача про розірвання Договору та зобов'язання відповідача звільнити орендоване майно і повернути його Орендодавцю підлягають задоволенню.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 49, 82, 82-1, 84, 85, 87, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди нерухомого майна №114-06 укладений 29.06.2006 між Комунальним підприємством Севастопольської міської ради «Аррікон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Максимум».

3. Зобов'язати Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»(99011, м. Севастополь, М.Музики, 58, кв. 74, код 31005009) протягом семі календарних днів після набрання рішенням законної сили, звільнити у житловому будинку літ. «А»склад №10 в літ «А»приміщення 1-2,1-3, загальною площею 163,40 кв.м., навіс літ «а6»,що знаходяться за адресою: м.Севастополь, вул. Соловйова, будинок №10 та передати їх Комунальному підприємству Севастопольської міської ради «Аррікон»(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 8, код 20711909) за актом прийому-передачі.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максимум»(99011, м. Севастополь, М.Музики, 58, кв. 74, код 31005009) на користь Комунального підприємства Севастопольської міської ради «Аррикон» (вул. Адм.Октябрьського,8, м.Севастополь, 99011, код 20711909) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1073 грн.

Повний текст рішення складено та підписано 13.08.2012

Суддя І.А. Харченко

Розсилка (рекомендованим з повідомленням) :

КП СМР "Аррікон"

(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 8)

ТОВ "Максимум"

(99011, м. Севастополь, М.Музики, 58, кв. 74)

Часті запитання

Який тип судового документу № 25629942 ?

Документ № 25629942 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 25629942 ?

Дата ухвалення - 06.08.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 25629942 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 25629942 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 25629942, Господарський суд м. Севастополя

Судове рішення № 25629942, Господарський суд м. Севастополя було прийнято 06.08.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.

Судове рішення № 25629942 відноситься до справи № 5020-669/2012

Це рішення відноситься до справи № 5020-669/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 25629941
Наступний документ : 25629943