Рішення № 25629921, 09.08.2012, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 серпня 2012 року справа № 5020-721/2012

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (ідентифікаційний код 00191230, 69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 72)

до Приватного підприємства "КВВМПУ" (ідентифікаційний код 31338726, 99045, м. Севастополь, вул. Репіна, 15/2)

про стягнення 11438693,66 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

позивача: Довга Н.П., довіреність №20-300 від 06.12.2011; Селезень Г.Ю., довіреність № 20-176 від 11.04.2012;

відповідача: Семеняко С.В. -представник, довіреність № 1 від 10.01.2012;

Суть спору:

Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Приватного підприємства "КВВМПУ" про стягнення 11438693,66 грн. штрафу за недопоставку місячних обсягів продукції.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що між сторонами укладено договір на постачання металів чорних вторинних, вид та ціна яких зазначена у Специфікаціях. Позивач зазначає, що згідно із Специфікаціями № 14 та № 15 відповідач мав поставити у липні та серпні 2011 року на адресу позивача всього 110000 тон металів чорних вторинних, в той час як фактично надійшло у липні 2011 року -46734,70 тон та у серпні 2011 року -44482,12 тон. Посилаючись на пункт 5.2 договору, позивач просить суд стягнути штраф в розмірі 20 % від вартості недопоставленого обсягу продукції.

Ухвалою від 03.07.2012 позовну заяву прийнято до провадження судом.

У судових засіданнях 01.08. та 09.08..2012 відповідач з доводами позовних вимог не погодився, вважає невірним підрахування позивачем обсягу поставленого металу у липні, який фактично склав 54948,12 тон. Що стосується обсягу поставки товару у серпні, то відповідач посилається на рішення господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 у справі № 2/5009/8093/11, яким встановлено загальний обсяг поставки у серпні 2011 року за Специфікацією № 15 - 30000 тон. Також відповідач посилається на частину 5 статті 692 Цивільного кодексу України в якості підстави для зупинення подальшої поставки у серпні 2011 року та відсутність підстав для нарахування штафу, передбаченого пунктом 5.2 договору (том 3 а.с.1-5).

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

01.02.11 року між Приватним підприємством "КВВМПУ" (постачальник) та Відкритим акціонерним товариством "Запоріжсталь" (покупець) було укладено договір поставки металобрухту № 20/2011/165, згідно з пунктом 1.1 якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність, а покупець -прийняти та оплатити метали чорні вторинні, що іменуються в подальшому "Продукція", орієнтовно в кількості 540000 тон, вид та ціна його зазначені у Додатках (Специфікаціях) до чинного договору, що є його невід'ємною частиною.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що впродовж строку дії договору поставка продукції здійснюється помісячно орієнтовно по 45000 т. в місяць, з допустимим відхиленням +/- 5% від об'єму, узгодженого Сторонами в Додатках (Специфікаціях) та листах. Місячний об'єм поставки продукції обумовлюється і затверджується сторонами в Специфікації не пізніше 27-го числа місяця, що передує місяцю поставки, і є обов'язковим до виконання. Покупець залишає за собою право корегування обсягу впродовж місяця поставки з обов'язковим письмовим повідомленням постачальника.

У відповідності до п. 1.3. договору, обсяг поставок визначається Додатками (Специфікаціями).

Згідно п. 4.1. договору, покупець отримує металобрухт за узгодженою з постачальником ціною, яка встановлюється в національній валюті України за одну тону. Встановлення, зміна ціни може бути проведено як підписанням додаткових угод, специфікацій, додатків, так і листами Покупця, що є невід'ємною частиною чинного договору. Ціною партії металобрухту, що оплачується, є ціна, що діяла на момент відвантаження Продукції.

Сторони до договору поставки металобрухту № 20/2011/165 від 01.02.11 також уклали Специфікації від 01.02.11 р., 10.02.11 р., 01.03.11 р., 15.03.11 р., 23.03.11 р., 01.04.11 р., 11.04.11 р., 15.04.11 р., 01.06.11 р., 15.06.11 р., 20.06.11 р., 25.06.11 р., 01.07.11 р., 22.07.11 р., якими погодили місячні обсяги поставки, вид металобрухту, процент допустимого засмічення, ціну та окремо збільшення ціни за кожну тону в разі перевищення місячного об'єму поставки понад встановлений сторонами тонаж. Специфікації діють з дня їх підписання та до дати наступної зміни ціни, тобто до підписання наступної специфікації.

У відповідності до пункту 3.6. договору, прийом металобрухту за кількістю шляхом зважування на електронних вагах комбінату, по якості у відповідності з вимогами ДСТУ 4121-2002 здійснюється представником покупця без участі представника громадськості з оформленням прийомо-здаточного акту Ф-69 або Ф-19. Датою поставки металобрухту залізничним транспортом є дата в штемпелі ст. Запоріжжя-Ліве в графі «Оформлення видачі вантажу»в залізничній накладній; при поставці автотранспортом -дата оформлення акту Ф-19. Акти Ф-69 і Ф-19 є підставою для взаємних розрахунків. Один примірник акту направляється постачальнику впродовж 3-х днів від дати оформлення.

Пунктом 8.2. договору сторони домовились, що даний договір вступає в силу з моменту його підписання та скріплення печаткою обома сторонами та діє до 31.12.12 р. або його розірвання в установленому порядку.

Усі додатки (специфікації) до чинного договору є його невід'ємною частиною (п. 8.3. договору).

Позивач зазначає, що згідно із Специфікаціями № 14 та № 15 відповідач мав поставити у липні та серпні 2011 року на адресу позивача всього 110000 тон металів чорних вторинних, в той час як фактично надійшло у липні 2011 року -46734,70 тон та у серпні 2011 року -44482,12 тон.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до виснвоку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 669 Цивільного кодексу України встановлює, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

В даному випадку Специфікаціями № 14 та № 15, які в силу пункту 8.3 договору є невід'ємною частиною договору встановлено обсяг, сторони визначили обсяг поставки.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України також встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частина 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлює, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтями 610, 611 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі статтею 627 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

В той же час, посилаючись на порушення зобов`язання (в даному випадку на порушення зобов`язання поставити певний обсяг продукції), кожна сторона, в силу приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, повинна довети ті обставини, на які вона посилається як на підставу явоїх вимог і аперечень. Докази подаються стронами та іншими учасниками судового процесу.

Так, пунктом 3.6 Договору № 20/2011/165 від 01.02.2011 сторони погодили, що датою поставки металобрухту залізничним транспортом є дата в штемпелі ст. Запоріжжя-Ліве в графі «Оформлення видачі вантажу»в залізничній накладній; при поставці автотранспортом -дата оформлення акту Ф-19.

Таким чином, суд погоджується з доводами відповідача про те, що при підрахунку обсягу поставленого позивачеві товару, зокрема, залізничним транспортом, мають прийматись до уваги дати прибуття вантажів на станцію або дати оформлення акту Ф-19 для поставок автомобільним транспортом.

Пунктом 1.2. договору передбачено, що покупець залишає за собою право корегування обсягу впродовж місяця поставки з обов'язковим письмовим повідомленням постачальника.

В даному випадку Специфікацією № 15 від 22.07.2011 сторонами було скориговано обсяг поставки, встановлений Специфікацією № 14 від 01.07.2011, та зменшений з 60000 тон до 50000 тон (том 1 а.с.19).

Дослідивши представлені сторонами докази (копії накладних) судом встановлено факт поставки відповідачем на користь позивача у липні 2011 року скоригованого обсягу металобрухту в кількості більше ніж 50000 тон.

Що стосується позовних вимог щодо невиконання відповідачем обсягу поставки у серпні 2011 року, то суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.2. договору покупець здійснює оплату за поставлений металобрухт впродовж 10 банківських днів від дати оформлення реєстру на підставі даних актів та податкових накладних шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі.

Судом встановлено, що в провадженні господарського суду Запорізької області перебувала справа № 2/5009/8093/11 за позовом Приватного підприємства "КВВМПУ" до ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення заборгованості по договору поставки № 20/2011/165 від 01.02.2011, зокрема за серпень 2011 року.

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарского процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.03.2012 у справі № 2/5009/8093/11, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 08.05.2012, встановлено факт поставки на адресу ВАТ "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" у серпні 2011 року 37854,68 тон металобрухту, а також факт існування основної заборгованості перед Приватним підприємством "КВВМПУ" в сумі 69287555,79 грн.

Відповідно до частин 1, 5 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо продавець зобов'язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

З урахуванням встановлених обставин та з огляду на наведені норми законодавства, суд погоджується з доводами відповідача про наявність правових підстав для зупинення подальших поставок металобрухту у серпні 2011 року та, як наслідок, відсутність підстав для нарахування штрафу на підставі пункту 5.2 договору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 13.08.2012

Суддя підпис Погребняк О.С.