Рішення № 25629848, 13.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" серпня 2012 р.Справа № 5017/1963/2012

За позовом: Приватного підприємства "Лорі";

До відповідачів:

1) Одеської міської ради;

2) Департаменту комунальної власності Одеської міської ради;

про стягнення 1258748,16 грн.

Суддя Меденцев П.А.

Представники:

Від позивача: Костик В.В. (за довіреністю);

Від відповідача(1): не з'явився;

Від відповідача(2): Курлович О.О. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 04.07.2012р. за вх. №2947/2012 Приватне підприємство "Лорі" (далі - Позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Одеської міської ради (далі -Відповідач 1) та з Департаменту комунальної власності Одеської міської ради (далі -Відповідач 2) в 1 258 748,16 грн.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач 1 у судовому засіданні від 30.07.2012р. проти позову заперечував, надаючи усні пояснення по справі.

У судовому засіданні від 13.08.2012 року Відповідач 1 не з'явився, незважаючи на те, що про дату, час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Відповідач 2 у судових засіданнях проти позову заперечував, надаючи усні пояснення по справі.

Відповідачі відзив на позов не надали, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:

24.12.2008р. між Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради та Приватним підприємством "Лорі" було укладено договір купівлі-продажу №199 індивідуально визначеного майна комунальної власності у вигляді не житлової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 3а, що в цілому складається з однієї не житлової одноповерхової будівлі літ. „А", загальною площею 147,1 кв. м. При укладені договору ПП «Лорі»сплачено нотаріальний збір в сумі 21 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. договору Позивачем перераховано на банківський рахунок Відповідача 1 203 398,00 грн.

25.12.2008р. було складено акт приймання-передачі об'єкта купівлі-продажу.

Згідно п. 1.2. зазначеного договору, продаж було здійснено в порядку приватизації майна комунальної власності. Включення спірного приміщення до переліку об'єкті, що підлягають приватизації та відчуженню було затверджено рішеннями Одеської міської ради № 4410-IV від 29.09.2005р., № 5048-ІV від 23.12.2005р. та № 1139-V від 05.04.2007р.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.12.2010р. у справі №26-6/125-09-3544 за позовом Одеської міської ради до Приватного підприємства «Лорі», Департаменту комунальної власності Одеської міської ради, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариства з обмеженою відповідальністю «Славал-Ренесанс»та Одеського державного університету внутрішніх справ», позов задоволено, визнано недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу № 199 нежилого приміщення, розташованого за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 3а.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р. апеляційну скаргу ПП «Лорі»задоволено, рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2010р. скасовано, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2011р. касаційну скаргу Одеської міської ради задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р. скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2010р. залишено в силі.

Позивач стверджує, що кошти за об'єкт мають бути повернуті ПП «Лорі»Відповідачем в сумі 1 234 680,20 грн., та витрати пов'язані з вчиненням нотаріальної дії у розмірі 1% вартості нежилої будівлі в сумі 12 033,98 грн., відрахування у Пенсійний фонд України у розмірі 1% вартості нежилої будівлі в сумі 12 033,98 грн.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з вимогами ч.1 ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Відповідно до вимог ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вище встановлено господарським судом, 24.12.2008р. між Територіальною громадою міста Одеси в особі Одеської міської ради, від імені якої діяло Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради, правонаступником якого є Департамент комунальної власності Одеської міської ради (Продавець) та Приватним підприємством "Лорі" (Покупець) був укладений договір №199 купівлі-продажу, згідно якого, Продавець продав, а Відповідач -Покупець купив індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежилої будівлі розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 3а, що в цілому складається з однієї нежилової одноповерхової будівлі літ. „А", загальною площею 147,1 кв. м., розташованого на земельній ділянці, розмір якої не встановлений, та документи на яку не оформлені.

Відповідно до п. 2.1. та п. 2.2. договору № 199 платіжним дорученням №1 від 24.12.2008р. Позивачем перераховано на банківський рахунок Відповідача 1 203 398,00 грн. (валютний еквівалент 154 479,85 доларів США).

25.12.2008р. складено акт приймання-передачі №222 об'єкта купівлі-продажу.

Згідно п. 1.2. зазначеного договору, продаж було здійснено в порядку приватизації майна комунальної власності. Включення спірного приміщення до переліку об'єкті, що підлягають приватизації та відчуженню було затверджено рішеннями Одеської міської ради № 4410-IV від 29.09.2005р., № 5048-ІV від 23.12.2005р. та № 1139-V від 05.04.2007р.

Судом встановлено, що Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2011р. касаційну скаргу Одеської міської ради було задоволено, постанову Одеського апеляційного господарського суду від 23.06.2011р. скасовано, рішення господарського суду Одеської області від 20.12.2010р. залишено в силі та визнано недійсним з моменту укладання договір купівлі-продажу № 199 спірного нежилого приміщення.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»встановлено, що реституція як спосіб захисту цивільного права (ч. 1 ст. 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи визнано недійсним. У зв'язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину може бути пред'явлена тільки стороні недійсного правочину.

Згідно ч. 1 ст. 216 ЦК України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Згідно п. 2.2. договору купівлі-продажу № 199 встановлено, що розрахунки за об'єкт купівлі-продажу здійснюються згідно з Положенням «Про застосування валютного еквівалента при розрахунках за об'єкти комунальної власності», затвердженого рішенням Одеської міської ради № 56-ІІІ від 08.12.1998р. зі змінами до нього від 09.12.1999р. Валютний еквівалент об'єкта купівлі-продажу, вказаний у п. 2.1. цього Договору використовується з моменту укладення Договору купівлі-продажу об'єкта. Вартість об'єкта корегується на день сплати за об'єкт з урахуванням курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України, але не нижче курсу на день продажу.

Тому, кошти за об'єкт мають бути повернуті ПП «Лорі»з врахуванням Положенням «Про застосування валютного еквівалента при розрахунках за об'єкти комунальної власності», тобто згідно курсу гривні до долара США, встановленого Національним банком України на день розрахунку, який на 03.07.2012 року встановлений 799,25 гривень до 100 дол. США.

Позивачем сплачено за об'єкт грошову суму еквіваленту 154 479,85 дол. США, отже поверненню належить гривневий еквівалент в сумі: 154 479,85 грн. х 7,9925 = 1 234 680,20 грн.

Згідно ч. 2 ст. 216 ЦК України встановлено, якщо у зв'язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.10.2011р. встановлено, що договір купівлі-продажу №199 суперечить ч. 1 ст. 215, ч. 1 ст. 203 ЦК України та є недійсним, в зв'язку з порушенням вимог, передбачених ст. 24 Закону України «Про планування і забудову територій», оскільки Одеською міського радою у встановленому законом порядку не було вирішене питання про надання ПП «Лорі»земельної ділянки із земель комунальної власності для розміщення приміщення диспетчерського пункту площею 65 кв. м., будівництво якого було визначене умовами приватизації.

Тому, витрати пов'язані з вчиненням нотаріальної дії у розмірі 1% вартості нежилої будівлі в сумі 12 033,98 грн., відрахування у Пенсійний фонд України у розмірі 1% вартості нежилої будівлі в сумі 12 033,98 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради (65000, Одеська область, м. Одеса, Думська площа, 1, код ЄДРПОУ 04056919), від імені якої діє Департамент комунальної власності Одеської міської ради (65039, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Артилерійська, буд. 1, код ЄДРПОУ 26302595) на користь Приватного підприємства "Лорі" (65026, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. Катерининська, буд. 20, код ЄДРПОУ 24541077) грошові кошти в сумі 1 234 680,20 грн., сплачені ПП «Лорі»на виконання недійсного договору купівлі-продажу №199 індивідуально визначеного майна комунальної власності у вигляді нежилової будівлі, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Бєлінського, 3а, що в цілому складається з однієї нежилової одноповерхової будівлі літ. „А", загальною площею 147,1 кв. м., витрати пов'язані з вчиненням нотаріальної дії в сумі 12 033,98 грн., відрахування у Пенсійний фонд України в сумі 12 033,98 грн., судовий збір в сумі 25 174,97 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 15 серпня 2012 року.

Суддя Меденцев П.А.