Рішення № 25629771, 06.08.2012, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" серпня 2012 р.Справа № 5017/1998/2012

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія";

до відповідача: малого приватного підприємства "ШОЛОМ";

про стягнення 8 778,83 грн.

Суддя Цісельський О.В.

Представники:

Від позивача: Кожемякін М.Г. за довіреністю від 08.05.2012р.

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, ТОВ "Кримська водочна компанія", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з МПП "ШОЛОМ" у сумі 8 778,83 грн., де 6 268,82 грн. -заборгованість за поставлену продукцію, 2 361,42 грн. -неустойка, 103,96 грн. -3 % річних, 44,63грн. -інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.07.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 5017/1998/2012 та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, а саме, за його юридичною адресою, визначеною згідно Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.08.2012р., але в судове засідання його представник не з'явився, поважності підстав неявки суду не навів, своїм правом на захист не скористався.

Згідно п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8\1228 та п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8\123 до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ України № 18 від 26.12.2011р., зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши в відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

01.12.2010р. між ТОВ "Кримська водочна компанія" та МПП "ШОЛОМ" було укладено договір поставки №0343-545, згідно умов п.1.1. якого, вбачається, що постачальник передає у власність покупця, а покупець приймає та сплачує алкогольні та безалкогольні напої (надалі товар), в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах даного договору. Узгоджена сторонами кількість, асортимент та ціни проданої по даному договору продукції (партії продукції) вказується у видаткових (товарних або товарно-транспортних) накладних, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 1.4. Договору, усі поставки продукції по накладним, оформлені сторонами на протязі строку дії даного договору, вважаються такими поставлені на підставі та в межах даного договору, навіть за умови відсутності вказівки на даний договір у самій накладній.

Із змісту п.п. 2.1.-2.3. договору, ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, кількість продукції, що продається за даним договором вказується у додаткових угодах (додаток/специфікації до даного договору) або можуть узгоджуватись сторонами при підписанні накладної (них) та вказується в них (накладних). Ціна, асортимент, сортамент, номенклатура, найменування, кількість продукції, місто та строк поставки вважаються кінцево узгодженими сторонами даного договору після підписання уповноваженими представниками сторін (які мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної (них). Продукція поставляється партіями. Партією продукції вважається кількість продукції, яка вказана у накладній (ТТН). Ціна даного договору визначається виходячи із загальної вартості продукції, поставленої на протязі строку дії даного договору.

Пунктами 2.6.-2.10. договору передбачено, що разом з продукцією постачальник зобов'язаний надати покупцю слідуючи документи: накладну / ТТН (з вказівкою асортименту, кількості, ціни та загальної вартості партії продукції); податкову накладну; документи, підтверджуючі якість поставленої продукції. Підписана сторонами накладна / ТТН свідчить, що постачальник передав данні документи покупцю. Покупець сплачує вартість кожної партії поставленої продукції шляхом перерахування грошових кошт на поточний рахунок постачальника або шляхом внесення грошових кошт в касу постачальника. Підставою для сплати продукції, отриманої покупцем по даному договору, вважається видаткова накладна, або ТТН №1-ТН/алког/, або даний договір. Грошові кошти, що надходять від покупця в сплату за отриману по договору продукцію, зараховуються постачальником в рахунок погашення заборгованості покупця послідовно, починаючи з першої по даті видачі несплаченої накладної / ТТН. Покупець зобов'язується сплачувати кожну придбану по даному договору партію продукції, не пізніше 14-ти календарних днів з моменту її передачі. Моментом передачі партії (датою поставки) продукції вважається дата її фактичного отримання, вказана покупцем у підписаній сторонами видатковій накладній на дану продукцію (відмітка ставиться на екземплярі постачальника). У випадку відсутності відмітки продавця на екземплярі видаткової накладної постачальника о даті фактичного отримання продукції, датою поставки вважається дата, вказана в такій накладній печатним способом.

Із змісту п. 2.14. договору, моментом виконання зобов'язань покупця по сплаті продукції вважається дата зарахування грошових кошт у повному обсязі на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до п.п.4.1.-4.2. договору, у випадку невиконання строків оплати продукції, вказаних в п.п.2.9. даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі 0,1% від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочки. У випадку якщо прострочка оплати складає більш 30 календарних днів покупець, крім того, зобов'язан виплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якого прострочена.

Згідно п.4.2. договору, у випадку, якщо покупець прострочив оплату отриманої партії продукції більш ніж на п'ять днів, постачальник має право призупинити поставку наступних партій продукцій до повного погашення заборгованості з урахуванням пені та збитків та/або в односторонньому порядку відмовитись від виконання договору.

Як визначено у п.7.1. даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до 31 грудня 2012р. Строк дії даного договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у випадку, якщо не менш ніж за 30 днів до закінчення чергового строку дії жодна із сторін не повідомила другу письмово про свій намір припинити подальше співробітництво.

В підтвердження виконання зобов'язань за договором поставки № 0343-545 від 01.12.2010р. позивач надав суду видаткові накладні № РН-45-029386 від 25.11.2011р. на суму 3773,04 грн. з урахуванням ПДВ, № РН-45-029542 від 26.11.2011р. на суму 3330,78 грн. з урахуванням ПДВ, № РН-45-032278 від 30.12.2011р. на суму 2306,76 грн. з урахуванням ПДВ, акт звірки взаєморозрахунків від 01.04.2012р.

Неналежне виконання МПП "ШОЛОМ" зобов'язань за договором поставки № 3343-545 від 01.12.2010р. щодо оплати вартості отриманого товару і стало підставою для позивача звернутись до господарського суду Одеської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, заслухавши доводи представника позивача, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов'язання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.4 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено наявність поставки позивачем відповідачу товару та часткової оплати відповідачем вартості отриманого товару.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема з розрахунків заборгованості приведеного позивачем в позовній заяві та не спростованого відповідачем, останнім в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобов'язання щодо оплати отриманого товару в розмірі 9410,58 грн., виконувались не своєчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість, яка позивачем зазначена в розмірі -6268,82, однак судом за результатами дослідження матеріалів справи та поданих доказів часткової оплати відповідачем отриманого товару в сумі 3573,04 грн., що не були враховані позивачем в розрахунку суми боргу, встановлено суму заборгованості в розмірі 5837,54 грн., у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 0343-545 від 01.12.2010р., встановлена судом в розмірі 5837,54 грн. В іншій частині заявлених позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 1025,78 грн. суд відмовляє.

У зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором поставки позивачем було нараховано відповідачу 575,61грн. - пені, 112,84 грн. -три відсотка річних, 50,09 грн. інфляційних втрат, 1882,12 штрафу.

Відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочки.

Зі змісту п.п. 1, 2 ст. 551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наразі, наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений неналежним чином, оскільки містить арифметичні помилки. З цих підстав, судом було самостійно розраховано пеню в період з 10.12.2011р. по 22.06.2012р. та визначено її розмір в сумі 575,61 грн., але з врахуванням заявленої позивачем до стягнення з відповідача пені в сумі 479,30 грн., суд задовольняє позовні вимоги в розмірі заявленому позивачем. .

Також, перевіривши розрахунок 3 % річних, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір 3 % річних визначено в сумі 112,84 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача 3 % річних заявлені в меншому розмірі, в сумі 103,96 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення трьох процентів річних в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 103,96 грн.

Позивачем заявлено до стягнення інфляційні втрати в сумі 44,63 грн., однак перевіривши розрахунок інфляційних втрат, наданий позивачем, суд встановив, що він також містить арифметичні помилки. Тому, за самостійним розрахунком суду розмір інфляційних втрат визначено в сумі 50,09 грн., але у зв'язку з тим, що позивачем до стягнення з відповідача інфляційні втрати заявлені в меншому розмірі, в сумі 44,63 грн., суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в розмірі заявленому позивачем, тобто в сумі 44,63 грн.

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що у разі не додержання строків оплати продукції, вказаних в п. 2.9. цього Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1 % від вартості несплаченої продукції за кожен день прострочення. У разі якщо прострочення оплати складає більш ніж 30 календарних днів Покупець, крім цього, зобов'язаний сплатити Постачальнику штраф в розмірі 20% від вартості партії продукції, оплата якої прострочена.

Таким чином, у зв'язку з простроченням терміну оплати відповідачем позивачу поставленого товару більш ніж 30 днів, останнім було нараховано до стягнення штраф в розмірі 1882,12 грн., розрахунок якого зроблений позивачем належним чином та на думку суду підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ " Кримська водочна компанія" є обґрунтовані, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до приписів ст. 44, 49 ГПК України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 1530,44 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити частково.

2. Стягнути з малого приватного підприємства "ШОЛОМ" (65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, 8, код ЄДРЮОФОП 20974218) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Кримська водочна компанія" (97530, АР Крим, Сімферопольський район, с. Мазанка, вул. Садова, 19, код ЄДРЮОФОП 36499654) 5837 (п'ять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 54 коп. заборгованості, 479 (чотириста тридцять дев'ять) грн. 30 коп. пені, 103 (сто три) грн. 96 коп. трьох процентів річних, 44 (сорок чотири) грн. 63 коп. інфляційних втрат, 1882 (одна тисяча вісімсот вісімдесят дві) грн. 12 коп. штрафу, 1530 (одна тисяча п'ятсот тридцять) грн. 44 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України

Повний текст рішення складено 10.08.2012р.

Суддя Цісельський О.В.