Постанова № 25628753, 14.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" серпня 2012 р. Справа № 5015/7497/11

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Червоноград Львівської області (далі -ФОП ОСОБА_2)

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2012

зі справи № 5015/7497/11

за позовом ФОП ОСОБА_2

до Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Львів (далі -територіальне відділення АМК)

про визнання недійсним рішення від 27.10.2011 № 128,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -публічне акціонерне товариство "Львівобленерго", м. Львів (далі -ПАТ "Львівобленерго");

фізична особа-підприємець ОСОБА_3, АДРЕСА_1 (далі -ФОП ОСОБА_3);

фізична особа-підприємець ОСОБА_4, м. Червоноград Львівської області (далі -ФОП ОСОБА_4).

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.03.2012 (суддя Шпакович О.Ф.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 (колегія суддів у складі: суддя Процик Т.С. -головуючий, судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.), у задоволенні позову відмовлено. У прийнятті зазначених рішення і постанови попередні судові інстанції з посиланням на норми Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України "Про захист економічної конкуренції" (далі -Закон), Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996 № 28 (у редакції постанови НКРЕ від 17.10.2005 № 910, далі -Правила КЕЕ), Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) виходили з того, що рішенням адміністративної колегії територіального відділення АМК від 27.10.2011 № 128 у справі № 1-02-29/2011 (далі -оспорюване рішення) не порушено прав ФОП ОСОБА_2

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ФОП ОСОБА_2 просить скасувати оскаржувану постанову апеляційної інстанції з даної справи і прийняти нове рішення, яким оспорюване рішення визнати недійсним. Скаргу з посиланням на приписи Закону, Правил КЕЕ, Закону України "Про електроенергетику" мотивовано прийняттям відповідної постанови за неправильного застосування норм матеріального і процесуального права.

Відзиви на касаційну скаргу не надходили.

Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судові інстанції у прийнятті оскаржуваних рішення і постанови виходили з таких обставин та висновків:

- за ФОП ОСОБА_2 зареєстровано будівлю трансформаторної поз. 12 за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний № 24333170; підставою виникнення права власності на відповідне майно є договір купівлі-продажу /4447/ /08.08.2008/;

- 27.12.2008 відкритим акціонерним товариством "Львівобленерго" як постачальником і ФОП ОСОБА_2 як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії № 24053, за яким:

постачальник продає електричну енергію (далі -електроенергія) споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору; точка продажу електроенергії зазначена в додатку № 6 "Однолінійна схема" (розділ 1);

якщо до електромереж споживача приєднані в установленому порядку електроустановки інших споживачів (субспоживачів), відносини між ними регулюються договором про спільне використання технологічних мереж основного споживача або договором про технічне забезпечення електропостачання споживача (пункт 8.1.1);

- 25.12.2008 ФОП ОСОБА_2 як власником мереж і ФОП ОСОБА_3 як споживачем укладено договір про технічне забезпечення електропостачання споживача № 24962 ТЗ (далі -Договір № 24962 ТЗ);

- 26.12.2008 аналогічний договір № 24420 ТЗ укладено ФОП ОСОБА_2 і ФОП ОСОБА_4 (далі -Договір № 24420 ТЗ);

- згідно з умовами Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ:

власник мереж забезпечує технічну можливість передачі електроенергії споживачу в обсягах згідно з договором про постачання або про купівлю-продаж електроенергії, з показниками допустимих відхилень від стандартних умов надання обсягу електроенергії та рівня дозволеної потужності за класами напруги, а споживач дотримується установленого режиму споживання електроенергії та своєчасно сплачує за отримані послуги, визначені цим договором (пункт 1.1);

передача електроенергії забезпечується відповідно до однолінійної схеми, наведеної в додатку "Однолінійна схема"; власник мереж забезпечує передачу електроенергії в точку продажу, визначену згідно з відповідним договором споживача з постачальником електроенергії (пункт 1.2);

договір укладається на строк до 31.12.2009, набирає чинності з дня його підписання та вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку не буде заявлено однією з сторін про відмову від цього договору або його перегляд; договір може бути розірвано в інший термін за ініціативою будь-якої із сторін у порядку, визначеному законодавством України (пункт 10.6);

- Договори №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ продовжувалися на 2010 рік. Оскільки щорічного продовження дії цих договорів їх умовами (пункт 10.6) не передбачено, то вони припинили свою дію 01.01.2011 (у зв'язку із закінченням строку їх дії, що тривав до 31.12.2010);

- ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 пропозицій щодо продовження дії Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ на 2011 рік (чи щодо укладення нових договорів) не подавали, тому припинення дії цих договорів у зв'язку із закінченням строку їх дії було підставою для припинення подання електроенергії до електроустановок субспоживачів;

- оскільки Правилами КЕЕ не визначено конкретно процедури погодження споживачем і енергопостачальною організацією питання щодо припинення передавання електроенергії субспоживачам, то достатнім у такому випадку є своєчасне надіслання споживачем відповідного повідомлення енергопостачальній організації з належним обґрунтуванням зазначених дій з урахуванням того, що зазначена організація не вправі втручатися в договірні відносини споживача і субспоживачів, у тому числі зобов'язувати здійснювати електропередавання за відсутності договору (через закінчення його дії). Але ФОП ОСОБА_2 не повідомила своєчасно ПАТ "Львівобленерго", ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 (енергопостачальну організацію та субспоживачів) про припинення передавання електроенергії (через трансформаторну підстанцію) до електроустановок субспоживачів після закінчення строку дії Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ;

- твердження ФОП ОСОБА_2 про виконання відповідного обов'язку шляхом надіслання ПАТ "Львівобленерго", ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 письмових повідомлень від 22.11.2010 (т. 1, а.с. 37) є безпідставним, оскільки в ньому відсутня інформація, передбачена пунктом 7.5 Правил КЕЕ, а саме не зазначено правові підстави припинення електропередавання (тобто про припинення дії зазначених договорів) та необґрунтовано зазначено дату вчинення відповідної дії (22.12.2010, хоча дія Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ тривала до 31.12.2010). Відтак ФОП ОСОБА_2 фактично не повідомила названих юридичну та фізичних осіб про припинення передавання електроенергії з 01.01.2011 у зв'язку з припиненням дії цих договорів;

- безпідставним було передавання ФОП ОСОБА_2 електроенергії від власної трансформаторної підстанції до електроустановок субспоживачів у період з 01.01.2011 до часу фактичного припинення такого передавання (яке відбулося в період 18-20 січня 2011 року -належних доказів точної дати припинення суду не подано), оскільки ФОП ОСОБА_2 зобов'язана була припинити передавання електроенергії після закінчення дії Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ, тобто поіменованою особою прострочено виконання обов'язку (передбаченого пунктом 7.5 Правил КЕЕ) з припинення електропередавання;

- 20.01.2011 ФОП ОСОБА_2 надіслала ПАТ "Львівобленерго", ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 письмове повторне повідомлення (від 28.12.2010, т. 1, а.с. 38) про фактичне припинення передавання електроенергії. Однак це не є належним виконанням обов'язку, передбаченого пунктом 7.5 Правил КЕЕ щодо своєчасного повідомлення енергопостачальної організації та субспоживачів про вчинення дій з припинення енергопередавання, які допускаються лише після своєчасного отримання контрагентами відповідних повідомлень, -для забезпечення виконання ними заходів щодо уникнення негативних наслідків припинення електропостачання. Отже, несвоєчасне повідомлення ФОП ОСОБА_2 20.01.2011 про припинення електропостачання є порушенням пункту 7.5 Правил КЕЕ і прав енергопостачальної організації та субспоживачів на отримання своєчасної інформації про відповідні дії власника електропередавальної підстанції;

- невиконання ФОП ОСОБА_2 вимог пункту 7.5 Правил КЕЕ є також порушенням нею умов пунктів 6 Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ, якими передбачено, зокрема, право припинення електропередавання (після закінчення дії цих договорів) з обов'язковим дотриманням процедури, визначеної Правилами КЕЕ, з повідомленням основним споживачем (не пізніше ніж за три дні) енергопостачальній організації та субспоживачів про припинення передавання електроенергії та підстави такого припинення;

- припинення ФОП ОСОБА_2 електропередавання не порушує жодних прав ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4, які не звертались до власника трансформаторної підстанції з пропозиціями про продовження договірних відносин у 2011 році, при тому, що закінчення строку дії Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ зумовлювало відсутність у ФОП ОСОБА_2 правових підстав для передавання електроенергії до об'єктів субспоживачів;

- здійснення ФОП ОСОБА_2 передавання електроенергії у період від часу закінчення дії цих договорів (з 01.01.2011) до часу фактичного припинення електропередавання (18, 19 чи 20 січня 2011 року) жодним чином не порушували прав ПАТ "Львівобленерго", ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4, електроустановки яких (двох останніх) були підключені до електричних мереж основного споживача. При цьому отримання ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 електроенергії через трансформаторну підстанцію ФОП ОСОБА_2 у зазначений період часу за відсутності відповідних договорів були порушенням вимог Правил КЕЕ;

- невиконання ФОП ОСОБА_2 зазначеного обов'язку з повідомлення ПАТ "Львівобленерго" про припинення договірних відносин з ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 є порушенням прав цієї енергопостачальної організації на отримання необхідної інформації, а також порушенням процедури погодження з нею питання щодо припинення електропередавання (яка згідно з пунктом 7.5 Правил КЕЕ полягає у своєчасному надісланні споживачем енергопостачальній організації повідомлення про закінчення строку договору з споживачем, що зумовлює необхідність припинення передавання електроенергії);

- енергопостачальною організацією не виконано вимог пунктів 1.7 і 5.15 Правил КЕЕ щодо обов'язкового укладення нею з основним споживачем (власником трансформаторної підстанції) про спільне використання належних йому технологічних електричних мереж, через які здійснювалося постачання ПАТ "Львівобленерго" електроенергії до об'єктів ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 Твердження ПАТ "Львівобленерго" про укладення з ФОП ОСОБА_2 відповідного договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 24.12.2010 (т. 1, а.с. 39,40) є безпідставним, оскільки:

не підтверджено погодження проекту цього договору з ФОП ОСОБА_2, якій не надсилалася й пропозиція щодо його укладення (проект даного договору не надсилався і не вручався);

цей договір від імені ФОП ОСОБА_2 підписано особою, яка не мала повноважень на представництво інтересів ФОП ОСОБА_2;

поіменована особа не була учасником погодження умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж;

на примірнику цього договору наявні лише світлокопії підпису і печатки ФОП ОСОБА_2;

- зазначені обставини, пов'язані з незаконними діями посадових осіб ПАТ "Львівобленерго" з укладення договору від 24.12.2010 № 145-157/10, встановлено постановою Сокальського РВ ГУМВСУ у Львівській області від 25.06.2011 (т. 1, а.с. 43);

- як вбачається з матеріалів справи, ФОП ОСОБА_2 у 2010 році та в 1-му кварталі 2011 року фактично займала монопольне становище на ринку послуг з передавання (транзиту) електроенергії (отриманої від ПАТ "Львівобленерго") власними технологічними електричними мережами у територіальних межах розташування трансформаторної підстанції № 394, до якої було підключено електроустановки ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4;

- монопольне становище ФОП ОСОБА_2 виникло "суб'єктивно" внаслідок бездіяльності ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 щодо встановлення власних трансформаторних підстанцій (які введено в експлуатацію у 2011 році), однак причини виникнення зазначеного становища не впливають на кваліфікацію дій монополіста на відповідному ринку, який при здійсненні господарської діяльності зобов'язаний був враховувати інтереси інших суб'єктів підприємництва. Разом з тим несвоєчасне повідомлення ФОП ОСОБА_2 ПАТ "Львівобленерго", ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 про припинення електропередавання (у зв'язку із закінченням строку дії договорів) є порушенням прав зазначених осіб, які були технологічно залежні від електричних мереж монополіста, що унеможливлювало для них своєчасне вирішення питання щодо здійснення постачання електроенергії без використання трансформаційної підстанції № 394;

- висновки оспорюваного рішення стосуються того, що:

ФОП ОСОБА_2 у 2010 році та в 1-му кварталі 2011 року займала монопольне становище на ринку відповідних послуг;

дії ФОП ОСОБА_2 з припинення електропередавання без дотримання обов'язкової процедури, передбаченої пунктом 7.5 Правил КЕЕ (щодо своєчасного повідомлення про зазначені дії як енергопостачальної організації, так і субспоживачів) є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним становищем на ринку відповідних послуг, що призвело до ущемлення інтересів ПАТ "Львівобленерго", ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4

- не встановлено обставин, зазначених у мотивувальній частині оспорюваного рішення, а саме:

не підтверджено розірвання ФОП ОСОБА_2 укладених нею з ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 договорів, оскільки останні припинили свою дію в зв'язку із закінченням їх строків;

не підтверджено укладення ФОП ОСОБА_2 і ПАТ "Львівобленерго" договору про спільне використання технологічних електричних мереж споживача;

не підтверджено припинення ФОП ОСОБА_2 електропостачання саме 18.01.2011;

- акт, складений інспектором енергонагляду Сокальського РЕМ (т. 1, а.с. 71), не є належним доказом у справі;

- зазначені факти неповного з'ясування територіальним відділенням АМК обставин, що мають значення для справи, а також визнання встановленими обставин, які не було належним чином доведено, не можуть, однак, бути підставою для скасування оспорюваного рішення, оскільки викладені в ньому висновки відповідають дійсним обставинам справи, встановленим судом.

Відповідно до приписів Закону:

- суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо, зокрема, на цьому ринку у нього немає жодного конкурента (частина перша статті 12);

- зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку (частина перша статті 13);

- порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем (пункт 2 статті 50).

За приписами пункту 7.5 Правил КЕЕ:

- постачальник електричної енергії (електропередавальна організація або основний споживач за погодженням постачальника електричної енергії) зобов'язаний, попередивши споживача не пізніше ніж за три робочих дні, припинити повністю або частково постачання йому електричної енергії (передачу або спільне використання технологічних електричних мереж), у тому числі на виконання припису представника відповідного органу виконавчої влади, зокрема, у разі: закінчення терміну дії, розірвання або не укладення між суб'єктами господарювання договорів, наявність яких передбачена цими Правилами (пункт 7);

- попередження про припинення повністю або частково постачання електричної енергії оформляється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено (абзац другий).

Попередніми судовими інстанціями з'ясовано факт неналежного виконання ФОП ОСОБА_2 наведених приписів Правил КЕЕ.

Проте названими судовими інстанціями не взято до уваги, що за змістом згаданих норм Закону під ознаки зловживання монопольним (домінуючим) становищем підпадають не будь-які дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання (навіть якщо вони вчинені за недодержання ним вимог законодавства, в даному разі Правил КЕЕ), а лише такі, що мали чи могли мати своїм наслідком: 1) недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або 2) ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів.

У розгляді даної справи місцевим і апеляційним господарськими судами не встановлено обставин, які свідчили б про те, що дії (бездіяльність) ФОП ОСОБА_2 призвели чи могли призвести до:

- недопущення, усунення чи обмеження конкуренції;

- ущемлення інтересів ПАТ "Львівобленерго". Так, господарські суди вбачали "порушення прав енергопостачальної організації" в порушенні її "права на отримання необхідної інформації", однак, по-перше, у згаданій частині першій статті 13 Закону, за ознаками якої територіальним відділенням АМК кваліфіковано дії ФОП ОСОБА_2, йдеться про ущемлення інтересів суб'єктів господарювання, а не про "порушення прав", і, по-друге, названими судовими інстанціями не визначено, яким законодавчим чи іншим нормативно-правовим актом передбачено відповідне право ПАТ "Львівобленерго". До того ж, як з'ясовано господарськими судами, назване товариство й саме припустилося порушення вимог Правил КЕЕ (пункти 1.7, 5.15) щодо обов'язкового укладення ним як енергопостачальною організацією з ФОП ОСОБА_2 договору про спільне використання технологічних електричних мереж;

- ущемлення інтересів субспоживачів електроенергії ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4 З цього приводу оскаржувані судові рішення містять взаємно суперечливі висновки: з одного боку, в них зазначається, що "факт припинення ФОП ОСОБА_2 електропередавання не порушує жодних прав ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4, які не звертались до власника трансформаторної підстанції з пропозиціями про продовження договірних відносин у 2011 році, а закінчення строку дії Договору № 24962 ТЗ та Договору № 24420 ТЗ зумовлювало відсутність у ФОП ОСОБА_2 правових підстав для передавання електричної енергії до об'єктів Субспоживачів", з іншого -що "несвоєчасне повідомлення ФОП ОСОБА_2 ПАТ "Львівобленерго", ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_4 про припинення електропередавання (у зв'язку із закінченням строку дії Договорів) є порушенням прав зазначених осіб, які технологічно були залежними від електричних мереж суб'єкта-монополіста, що унеможливлювало їм своєчасне вирішення питання щодо здійснення постачання електричної енергії без використання трансформаторної підстанції - № 394". З останнім з цих висновків погодитися не можна. По-перше, назване товариство, будучи, як встановлено попередніми судовими інстанціями, енергопостачальною організацією, не могло бути "технологічно залежним від електричних мереж" власника трансформаторної підстанції (ФОП ОСОБА_2) -натомість можлива зворотна залежність (ФОП ОСОБА_2 від енергопостачальної організації). По-друге, як з'ясовано тими ж судовими інстанціями, Договори №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ були укладені ФОП ОСОБА_2 із субспоживачами (ФОП ОСОБА_3 і ФОП ОСОБА_4) на певний визначений у них строк -до 31.12.2009 з подальшим продовженням цього строку до 31.12.2010, й відтак названі субспоживачі не могли не бути свідомими того, що закінчення відповідного строку неодмінно матиме наслідком припинення електропостачання за цими договорами, а отже, не позбавлені були права та можливості своєчасно вжити належних заходів щодо продовження (пролонгації) дії відповідних договорів в установленому порядку чи укладення нових договорів або забезпечення електропостачання своїх об'єктів в інший спосіб до закінчення дії Договорів №№ 24962 ТЗ і 24420 ТЗ, не очікуючи на повідомлення про припинення електропостачання.

Отже, ні територіальним відділенням АМК у прийнятті оспорюваного рішення, зміст якого з'ясовано попередніми судовими інстанціями, ані самими цими судовими інстанціями у розгляді даної справи не встановлено достовірних та переконливих обставин, які свідчили б про наявність зазначених у згаданій частині першій статті 13 Закону наслідків у вигляді недопущення, усунення чи обмеження конкуренції або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку, а отже, й підстав для кваліфікації дій ФОП ОСОБА_2 за ознаками відповідної норми Закону.

До того ж територіальним відділенням АМК допущено неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також визнання встановленими обставин, які не було належним чином доведено, що згідно з тією ж частиною першою статті 59 Закону також є підставою для визнання його недійсним. Відповідні порушення докладно зазначені в оскаржуваних судових рішеннях (зокрема, в оскаржуваній постанові, стор. 7, 8, - т. 2, а.с. 90, 91) і відтворені в цій постанові Вищого господарського суду України; зокрема, назване відділення (в особі своєї адміністративної колегії) виходило з нібито встановленого факту розірвання ФОП ОСОБА_2 договорів, укладених нею із субспоживачами, -тоді як насправді (і це встановлено судовими інстанціями) мало місце лише припинення їх дії у зв'язку із закінченням строку, на який вони укладалися, а ця обставина мала принципове значення у розгляді територіальним відділенням АМК справи № 1-02-29/2011: адже при розірванні договору з ініціативи однієї з його сторін у її контрагента, який заздалегідь міг не знати про це, можуть виникнути певні проблеми і матеріальні збитки, тоді як про припинення договору через закінчення строку його дії усім учасникам договірних правовідносин відомо вже в момент укладення відповідного договору (як це й мало місце в даній справі), і, отже, вони можуть завчасно вжити усіх необхідних в зв'язку з цим заходів. Однак попередніми судовими інстанціями відповідному та іншим порушенням, допущеним територіальним відділенням АМК, не надано належної правової оцінки.

Таким чином, як територіальне відділення АМК, так і попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування до спірних правовідносин частини першої статті 13 Закону, що відповідно до:

- частини першої статті 59 Закону є підставою для визнання оспорюваного рішення недійсним;

- частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень.

Неправильним є й загальний висновок попередніх судових інстанцій, покладений в основу оскаржуваних судових рішень, про те, що оскаржуваним рішенням територіального відділення АМК не порушено прав ФОП ОСОБА_2, -оскільки, зокрема, цим рішенням поіменовану особу притягнуто до відповідальності.

Враховуючи, що попередніми судовими інстанціями з достатньою повнотою встановлено обставини справи, але їм надано неправильну юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає за можливе згідно з пунктом 2 статті 1119 ГПК України прийняти нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до частини першої статті 49 ГПК України судовий збір у даній справі покладається на відповідача (територіальне відділення АМК).

Керуючись статтями 49, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задовольнити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 06.03.2012 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 зі справи № 5015/7497/11 скасувати.

3. Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.10.2011 № 128 у справі № 1-02-29/2011.

4. Стягнути з Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 судовий збір, сплачений: за подання позовної заяви в сумі 941,00 грн.; за подання апеляційної скарги в сумі 470,50 грн. і за подання касаційної скарги в сумі 765,80 грн., а всього 2 177,30 грн.

Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Львівської області.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Бенедисюк

Суддя Б. Львов