Постанова № 25628690, 13.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" серпня 2012 р. Справа № 5023/1231/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Мацегорін А.О.

від відповідача: Басарт Л.А.

прокурор: Громадський С.О.

розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

на постанову Харківської апеляційного господарського суду від 11.06.2012р.

у справі № 5023/1231/12 Господарського суду Харківської області

за позовом Першого заступника прокурора м. Харькова в інтересах держави в особі: Міністерства енергетики вугільної промисловості України, Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу"

про стягнення коштів в сумі 158422,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 03.05.2012р. (суддя Лаврова Л.С.) позов задоволений частково, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 146547, 78 грн. основного боргу, 934 грн. пені, 1802,02 грн. -3% річних, 732, 75 грн. інфляційних втрат, відповідно розподілені судові витрати. В решті позову відмовлено. Виконання рішення суду відстрочено на 6 місяців, починаючи з 13.05.2012р.

Постановою Харківської апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. (судді Білоусова Я.О., Камишева Л.М., Хачатрян В.С.) зазначене судове рішення змінене в частині стягнення пені та 3% річних, з Товариства з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 146547, 78 грн. основного боргу, 901, 29 грн. пені, 1519, 52 грн. -3% річних, 732, 75 грн. інфляційних втрат, відповідно розподілені судові витрати. В решті судове рішення залишене без змін.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням і постановою в частині відмови у позові та відстрочення виконання судового рішення, просить їх скасувати у названій частині та прийняти нове рішення про задоволення позову повністю. В обгрунтування вимог касаційної скарги, заявник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 233 Господарського кодексу України, ст. 549 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 83, 84, 121 Господарського процесуального кодексу України.

У запереченнях на касаційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Котельні лікарняного комплексу" вважає прийняті у справі рішення законними та обгрунтованими, а касаційну скаргу -безпідставною.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

Між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки природного газу №11/Б-3БО-05 від 30.08.2011р., за умовами якого постачальник зобов'язується передати покупцеві в 2011 році імпортований природний газ, який використовується покупцем виключно для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі за погодженою ціною.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що постачальник передає покупцеві в період з 06.08 по 30.09.2011р. газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі 179, 666 тис.куб.м.

У відповідності до п. 4.1 договору оплата за газ, здійснюється у порядку передбаченому цим пунктом, а остаточні розрахунки за газ здійснюються до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу на підставі акта приймання-передачі газу

Згідно п. 7.3.1 договору за несвоєчасну оплату газу у строки, визначені в п. 4.1 цього договору, покупець сплачує пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки НБУ України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ за вищевказаним договором на загальну суму 446547, 78 грн. Відповідач лише частково розрахувався за поставлений газ, в результаті чого утворився борг в сумі 146 547, 78 грн.

На вказану суму боргу позивачем були нараховані 9 339, 72 грн. пені, 732, 75 грн. інфляційних втрат, 1802, 02 грн. -3% річних.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 629 Цивільного Кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають встановлені договором правові наслідки, зокрема сплата неустойки -штрафу, пені, які обчислюється відповідно до ст. 549 цього Кодексу.

Статтею 625 Кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін.

Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Право господарського суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання передбачено і п. 3 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні питання про зменшення розміру заявленої до стягнення пені, господарські суди правомірно прийняли до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, співрозмірність пред'явленої до стягнення санкції з можливими негативними наслідками від порушення зобов'язання та правомірно зменшили розмір заявленої до стягнення пені на 90%. При цьому суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок суми пені, що підлягає до стягнення, встановивши її розмір -901, 29 грн.

В частині стягнення сум 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія касаційної інстанції також погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки цим судом перевірена правильність їх нарахування позивачем та виявлена помилка в частині нарахування 3% річних.

Щодо відстрочення виконання судового рішення, то судова колегія погоджується з висновком судів попередніх інстанцій з огляду на таке.

Пунктом 6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити виконання рішення.

В розумінні змісту вказаної норми процесуального закону відстрочка означає виконання рішення через певний проміжок часу, а підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений законом строк. При цьому приписи статті 83 Господарського процесуального кодексу України не обмежують господарський суд будь-якими конкретними термінами відстрочки виконання рішення. Отже, вирішуючи питання про відстрочку рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Дослідивши наявність конкретних обставин, що зумовлюють відстрочку виконання судового рішення, господарські суди дійшли обгрунтованого висновку відстрочку виконання судового рішення на 6 місяці. При цьому господарські суди взяли до уваги і фінансовий стан підприємства і ступінь виконання заявником зобов'язання зі сплати боргу.

Згідно ч. 1 ст. 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Оскільки судом апеляційної інстанції норми матеріального та процесуального права порушено не було, то підстави для скасування оскарженої постанови відсутні.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення, а постанову Харківської апеляційного господарського суду від 11.06.2012р. у справі № 5023/1231/12 -без змін.

Головуючий суддя Карабань В.Я.Суддя Жаботина Г.В.Суддя Ковтонюк Л.В.