Постанова № 25628620, 01.08.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" серпня 2012 р. Справа № 5023/1119/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.,суддів :Гончарука П.А., Стратієнко Л.В.розглянувши касаційну скаргу ФОП ОСОБА_4 на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 рокуу справі за позовомФОП ОСОБА_4 доДП "Адідас-Україна" проскасування рішення третейського суду

В С Т А Н О В И В:

у лютому 2012 року підприємець ОСОБА_4 звернулась до господарського суду з заявою про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 25.10.2011 року у справі № 7/ПТС-11, як таке, що прийняте з порушенням положень Закону України "Про третейські суди".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.03.2012 року у задоволенні заяви відмовлено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 25.07.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, і просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким задовольнити заяву.

Заслухавши суддю -доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи про відмову у задоволенні заяви суд першої та апеляційної інстанцій посилались на те, що рішення Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 25.10.2011 року у справі № 7/ПТС-11, яким стягнуто з позивача на користь відповідача 245 762,55 грн. заборгованості, за неналежне виконання умов контракту № 20091-PAGDA-CR-09000 від 15.08.2009 року, 25 872,40 грн. пені, 46 889,04 грн. інфляційних втрат та 48 075,19 грн. 3 % річних, прийнято з дотриманням чинного законодавства, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Проте, повністю погодитись з наведеними судами обох інстанцій мотивами відмови у задоволенні заяви не можна.

У Рішенні Конституційного Суду України від 10 січня 2008 року N 1-рп/2008 зазначено, що відповідно до чинного законодавства підвідомчий суду загальної юрисдикції спір у сфері цивільних і господарських правовідносин може бути передано його сторонами на вирішення третейського суду, крім випадків, встановлених законом (ст. 17 ЦПК України, ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, ст. 6 Закону України "Про третейські суди"), оскільки, гарантуючи право на судовий захист з боку держави, Конституція України водночас визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань (ч. 5 ст. 55 Конституції України).

Указане конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч. 2 ст. 22, ст. 64 Конституції України).

Отже, одним зі способів захисту майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та(або) юридичних осіб від порушень і протиправних посягань у сфері цивільних і господарських правовідносин є звернення до третейського суду.

Проте це право на звернення до третейського суду не є обов'язком та відмовою учасника третейської угоди від права на звернення за захистом своїх прав до компетентного суд.

Тобто, учасники третейської угоди можуть захищати свої права у третейському суді лише при наявності на це їх згоди, зокрема і на час розгляду спору третейським судом.

Передбачаючи розгляд суперечностей по договору № 20091-PAGDA-CR-09000 від 15.08.2009 року третейським судом сторони зазначили, що спір повинен розглядатись третейським суддею одноособово.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 17 Закону України "Про третейські суди", якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то розгляд спору в третейському суді припиняється і цей спір може бути переданий на вирішення компетентного суду.

Дотримання цих вимог закону при призначенні судді є обов'язковим в силу ч. 6 ст. 17 Закону.

Але чи було дотримано цих вимог закону при формуванні складу третейського суду суди не перевірили, висновків щодо цього, з посиланням на дотримання порядку формування складу суду судові рішення не містять.

Рішення третейського суду, яке є предметом оскарження у матеріалах справи відсутнє, матеріали третейської справи № 7/ПТС-11 повернено третейському суду 26.03.2012 року і даних про те, що матеріали та рішення третейського суду були предметом розгляду апеляційним судом у справі не має.

За таких обставин, постановленні судами рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку, і у залежності від встановленого, постановити законне та обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 23.03.2012 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.05.2012 року скасувати, а справу передати на новий розгляд у іншому складі суддів.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А. Гончарук

Л.В. Стратієнко