Постанова № 25628326, 31.07.2012, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

31 липня 2012 р. Справа № 2-а-7136/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представника позивача - Міліруда Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Спец" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Спец" звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.06.2012 року № 0000270041.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за квітень 2012 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 28.05.2012 року за № 149/41-018/05837085.

У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, абз. 2 п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та занижено податковий кредит за квітень 2012 року на суму 172947,05 грн..

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач до складу податкового кредиту згідно податкової декларації за квітень 2012 року та в додатку № 5 до декларації за квітень 2012 року "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", віднесено суму ПДВ 172947,00 грн. по наступним контрагентам: ТОВ "Промспец консалтинг" (код 37091549).

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000270041 від 12.06.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 172947,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 86473,50 грн.

У даному акті перевірки ДПІ також зазначає, що згiдно даних реєстру платникiв податку на додану вартiсть ТОВ «Промспец консалтинг»(код 37091549) не є платниками податку на додану вартiсть.

Позивач вважає, що у спірних правовідносинах податковий кредит за взаємовідносинами з ТОВ "Промспец консалтинг" визначений вірно на підставі належним чином оформлених податкових накладних, так як на даний час постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.11.2011 року судом рішення ДПІ про анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Промспец консалтинг»скасовано, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є неправомірним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги, надав аналогічні обставинам справи пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, зазначив, що винесене податкове повідомлення -рішення винесено правомірно, відповідає вимогам діючого законодавства , а тому просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судовий розглядом встановлено, що Українсько-російсько-американське товариство з обмеженою відповідальністю -підприємство «СПЕЦ», пройшовши передбачену діючим законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи, про що йому видане відповідне свідоцтво серія А00 № 495892.

Підприємство взято на облік платників податків Спеціалізованою державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, відповідно до довідки наданої до матеріалів справи та зареєстрований як платник податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість з 01.09.2000 року за № 118.

Матеріалами справи підтверджено, що СДПІ ВПП у м. Харкові було проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача, УРА ТОВ «СПЕЦ», з податку на додану вартість за квітень 2012 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 28.05.2012 за № 149/41-018/05837085. У відповідності до висновку акту перевірки ДПІ зазначається, що перевіркою встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п.200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ та занижено податкове зобов'язання на суму 172947,05 грн..

В мотивувальній частині акту перевірки зазначається, що позивач до складу податкового кредиту згідно податкової декларації за квітень 2012 року та в додатку № 5 до декларації за квітень 2012 року "Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів", віднесено суму ПДВ 172947,00 грн. по наступним контрагентам: ТОВ "Промспец консалтинг" (код 37091549). Таким чином, УРА ТОВ «Спец»занижено податкові зобов'язання на суму 172947,05 грн..

За результатами проведеної перевірки та складеного акту перевірки було винесено податкове повідомлення-рішення за № 0000270041 від 12.06.2012 року, яким підприємству донараховано податку на додану вартість у розмірі 172947,05 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 86473,50 грн.

Судом також встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ "Промспец консалтинг" 15.02.2012 року було укладено договір поставки № 15/2-1, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність товарно-матеріальні цінності: електронні та радіо комплектуючі, а Покупець зобов'язаний прийняти та своєчасно сплатити за вказані цінності.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Промспец консалтинг" було виписано податкові накладні №71 від 19.03.2012 року, № 64 від 16.03.2012 року, № 51 від 15.03.2012 року, № 79 від 20.03.2012 року, № 90 від 21.03.2012 року, № 118 від 22.03.2012 року, № 123 від 23.03.2012 року, № 128 від 27.03.2012 року, № 127 від 26.03.2012 року, № 136 від 28.03.2012 року, № 144 від 29.03.2012 року, № 149 від 30.03.2012 року, № 1 від 02.04.2012 року, № 9 від 03.04.2012 року, № 14 від 04.04.2012 року, № 19 від 05.04.2012 року, № 22 від 06.04.2012 року, № 26 від 09.04.2012 року, на суму 1037682,30 грн., в т. ч. ПДВ 172947,05 грн., яку і було включено до складу податкового кредиту квітня 2012 року.

Приписами підпунктів 14.1.181 ст.14, п.198.3, 198.6. ст.198 Податкового Кодексу України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Суду надано постанову Харкiвського окружного адмiнiстративного суду вiд 17.11.2011 року у справi № 2-а-14157/11/2070 за позовом ТОВ "Промспец консалтинг" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районi м. Харкова, якою визнано протиправним та скасовано Рiшення № 82/15-02-036 вiд 14.10.2011 року ДПІ у Жовтневому районi м. Харкова про анулювання реєстрації платника податкiв на додану вартiсть ТОВ «Промспец консалтинг». Ухвалою Харкiвського апеляційного адмiнiстративного суду вiд 06.03.2012 р. у справi за номером 2а-14157/11/2070 було ухвалено наступне: апеляцiйну скаргу ДПІ у Жовтневому райони м. Харкова залишити без задоволення, постанову Харкiвського окружного адмiнiстративного суду вiд 17.112011 р. у справі за номером 2-а-1415711 1/2070 за позовом ТОВ «Промспец консалтинг»до державної податкової iнспекцiї у Жовтневому районi м. Харкова залишено без змiн.

З наведеного факту випливає, що посилання ДПI у Жовтневому районi м. Харкова на п.184.5 ст. 185 Податкового кодексу України, у якому вказано, що з моменту анулювання реєстрації особи як платника податку, така особа позбавляється права на вiднесення сум податку до податкового кредиту, виписку податкових накладних є безпiдставним.

Таким чином, ТОВ "Промспец консалтинг" на момент вчинення господарських операцiй з позивачем, тобто на квiтень 2012 року, мало право згiдно п.201.8 ст.208 Податкового кодексу України на нарахування податку та складання податкових накладних, адже мало на квiтень 2012 року свiдоцтво про реєстрацiю платника податку на додану вартiсть.

На пiдставi викладених фактiв, ТОВ "Промспец консалтинг" мало право у квiтнi 2012 року виписати податковi накладнi: №71 від 19.03.2012 року, № 64 від 16.03.2012 року, № 51 від 15.03.2012 року, № 79 від 20.03.2012 року, № 90 від 21.03.2012 року, № 118 від 22.03.2012 року, № 123 від 23.03.2012 року, № 128 від 27.03.2012 року, № 127 від 26.03.2012 року, № 136 від 28.03.2012 року, № 144 від 29.03.2012 року, № 149 від 30.03.2012 року, № 1 від 02.04.2012 року, № 9 від 03.04.2012 року, № 14 від 04.04.2012 року, № 19 від 05.04.2012 року, № 22 від 06.04.2012 року, № 26 від 09.04.2012 року.

Відповідно до п. 201.8., п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України №969 від 21.12.2010р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2012р. за №1401/18696, визначено, що податкову накладну складає лише особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Згiдно з визначенням частини 1 статтi 19 Господарського кодексу України, - суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостiйно здiйснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству. За наслiдками здiйснення такої дiяльності суб'єкт господарювання отримує дохiд, з якого провадиться сплата податкiв.

Судом встановлено, що позивачем при веденнi господарської дiяльності було дотримано всiх вимог чинного законодавства України.

Вiдповiдно до п. 198.1 ст. 198. Податкового кодексу України, передбачено право на вiднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разi здiйснення операцiй з придбання або виготовлення товарiв (у тому числi в разi їх ввезення на митну територiю України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на вiднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тiєї події, що вiдбулася ранiше:

- дата списання коштiв з банкiвського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарiв/послуг що пiдтверджено податковою накладною.

Також, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звiтного перiоду визначається виходячи з договiрної (контрактної вартостi товарiв/послуг але не вище рiвня звичайних цiн, визначених вiдповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податкiв, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу. протягом такого звiтного перiоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числi при їх iмпортi) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операцiях у Межах господарської дiяльностi платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно вiд того, чи такi товари/послуги та основнi фонди почали використовуватися в оподатковуваних операцiях у межах господарської дiяльностi платника податку протягом звiтного податкового перiоду, а також вiд того, чи здiйснював платник податку оподатковуванi операції протягом такого звiтного податкового перiоду.

Пункт 20 1.8 ст.20 1 Податкового кодексу України встановлює, що право на вiднесення сум податкового кредиту надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст. 183 Податкового кодексу.

На пiдставi викладеного, суд зазначає, що укладенi правочини є дiйсними, виконаними сторонами в повному обсязi, без претензiй та зауважень, ніким не оскарженими та у судовому порядку не визнанi недiйсними.

Виконання умов договорiв підтверджується дослідженими сучсдом документами.

Відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Підприємницька діяльність здійснюється на основі комерційного розрахунку та власного комерційного ризику (ст. 44 Господарського кодексу України). Це означає, що здійснення господарських операцій суб'єктом підприємницької діяльності передбачає досягнення певної ділової мети, економічної вигоди. При цьому розуміється отримання вигоди у сфері господарювання, а відтак отримання вигоди у сфері оподаткування не може розцінюватися як самостійна ділова мета підприємницької діяльності.

Суд зазначає, що інформація щодо платників податку на додану вартість є доступною інформацією.

Тобто, відображення в податковому обліку факту отримання товару від підприємства яке не є платником податку на додану вартість свідчить про намір позивача отримання податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з ПДВ, зменшення своїх податкових зобов'язань.

Суд вважає, що на підставі вищезазначеного позивачем не було порушено п. 198. 6 ст. 198 Податкового Кодексу України та було завищено податковий кредит по декларації ПДВ за квітень 2012 р. та відповідно не занижено ПДВ по сплаті до бюджету .

Враховуючи, що факти порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, суд вважає не правомірним застосування до позивача санкцій згідно з приписами Податкового Кодексу України.

Відповідально до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, оскільки відповідачем в ході судового розгляду не доведено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість висновків, які містяться в акті перевірки позивача.

Згідно з положеннями ст. 94 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати з відповідача не присуджуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Спец" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби від 12.06.2012 року № 0000270041.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Українсько-російсько-американського товариства з обмеженою відповідальністю - підприємство "Спец" (61012, м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 4, код ЄДРПОУ 05837085) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06.08.2012 року.

Суддя Супрун Ю.О.