Постанова № 25627873, 08.08.2012, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2012 року 10-29 Справа № 0870/1384/12

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Р.В. Сацького,

при секретарі судового засідання А.С. Ярошенка,

за участю представників:

від позивача: Пермінов С.О.,

від відповідача 1: Крючек К.В.,

від відповідача 2: не з'явився,

від прокуратури: Занков А.В.,

За участі прокуратури Запорізької області

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна»

до відповідача 1: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі, та

відповідача 2: Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про: визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 8 285 447,00 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулося Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» з позовом до відповідачів: 1. Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, 2. Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність СДПІ по роботі з великими платниками податку у Запорізькій області щодо ненадання до Управління Державного казначейства України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 8 285 447, 00 грн. ПДВ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача заборгованість з податку на додану вартість у сумі 8 285 447, 00 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати на сплату судового збору у сумі 2 178, 19 грн.

За клопотанням Головного управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області судом була проведена заміна відповідача 2 на Управління Державної казначейської служби України в Запорізькій області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, в їх обґрунтування пояснив, що 24.02.2011 Запорізьким окружним адміністративним судом по справі №2а-0870/84/11 задоволено адміністративний позов ПАТ «Дніпроспецсталь» до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про скасування податкових повідомлень-рішень на суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ 8 285 447,00 грн. №0000390801/0 від 29.06.2010, №0000390801/1 від 11.08.2010, №0000390801/2 від 14.10.2010 та №0000390801/3 від 30.12.2010, які прийняті на підставі акту позапланової виїзної перевірки №367/08- 01/00186536 від 21.06.2010 з питань достовірності нарахування ПДВ на рахунок платника податку у банку за квітень 2010, що виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 по 31.03.2010. Вказана постанова суду залишена без змін ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2011 року та Вищого адміністративного суду України 24.01.2012. Водночас, станом на день звернення до суду кошти у розмірі 8 285 447,00 грн. з Державного бюджету на користь позивача не відшкодовані. З огляду на викладене, позивач вважає таку бездіяльність контролюючого органу безпідставною та просить суд стягнути суму бюджетної заборгованості. Представник позивача просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у запереченнях. СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби зазначила про відсутність бездіяльності з боку податкової інспекції та наголосила на тому, що згідно ст. 105 КАС України адміністративний позов не може містити вимоги про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету коштів. Крім того, відповідач зазначає, що органи податкової служби не мають права виступати від імені держави у питаннях, що стосуються розпорядження державними коштами.

Від відповідача 2 до суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Управлінням державної казначейської служби було надано суду письмові пояснення, в яких зазначено, що відповідно до наданих повноважень органи державної казначейської служби України не приймають самостійного рішення щодо стягнення помилково та/або надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), а здійснюють повернення тільки на підставі висновків, наданих органами державної податкової служби, або за рішенням суду. Оскільки вказані документи не сходили до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, то і підстав для повернення позивачу надміру сплачених коштів у розмірі 8 285 447,00 грн. немає.

Представник прокуратури підтримав позицію відповідача, у задоволенні позову просить відмовити.

Вислухавши пояснення сторін та дослідивши надані сторонами докази, судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі з 02.06.2010 по 15.06.2010 було проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Дніпроспецсталь» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку за квітень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.03.2010 по 31.03.2010. За результатами перевірки складено Акт перевірки №367/08-01/00186536 від 21.06.2010.

На підставі вказаного Акту перевірки №367/08-01/00186536 від 21.06.2010 відповідачем 29.06.2010 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000390801/0, яким ВАТ «Дніпроспецсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у сумі 8 285 447, 00 грн.

Після процедури адміністративного оскарження ВАТ «Дніпроспецсталь» звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000390801/0 від 29.06.2010, № 0000390801/1 від 11.08.2010, № 0000390801/2 від 14.10.2010, № 0000390801/3 від 30.12.2010.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №2а-0870/84/11 даний позов було задоволено в повному обсязі.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та Вищого адміністративного суду України від 20.09.2011 та від 24.01.2012 відповідно вказана постанова суду по даній справі залишена без змін.

Таким чином, судовим рішенням, яке набрало законної сили, було підтверджено правомірність нарахування суми ПДВ, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування, в розмірі 8 285 447, 00 грн.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі -ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлений статтею 200 Податкового кодексу України.

Так, згідно п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.8 ст. 200 ПК України до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних (п. 200.8 ст. 200 ПК України).

За приписами п. 200.14 ст. 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно до п. 56. 2 ст. 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Відповідно до п.200.15 ст.200 ПК України у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

За приписами п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

У зв'язку з наведеним, суд відзначає наступне.

Згідно із ст. 125 Конституції України система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованих судів є відповідні вищі суди.

Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, крім іншого, забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

За приписами ст. 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, встановлених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, а також на перегляд справи Верховним Судом України.

Статтею 20 КАС України визначені чотири судові інстанції, яким надані повноваження розглядати справи адміністративного судочинства.

Системний аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що з прийняттям судом апеляційної інстанції судового рішення процедура судового оскарження не закінчується, а учасники судового процесу та/або інші зацікавлені особи, чиїх прав, свобод чи інтересів стосується судове рішення, наділені правом оскаржити таке судове рішення до суду вищої судової інстанції.

Твердження ж позивача про те, що закінчення процедури судового оскарження в розумінні ч. 2 п. 200. 15 ст. 200 ПК України пов'язане з моментом підтвердження правомірності заявленої суми бюджетного відшкодування в судовому рішенні, яке набрало законної сили, ґрунтуються на неправильному трактуванні дійсних обставин та наведених правових норм.

Однак, суд не погоджується з твердженням СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області на те, що адміністративний позов не може містити вимоги про визнання протиправною бездіяльності та стягнення з Державного бюджету України коштів, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України предметом оскарження до адміністративного суду можуть бути рішення (нормативно-правові акти або правові акти індивідуальної дії), дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

За змістом цієї норми предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, а також встановлені законом умови їх реалізації.

Закріплення ч.2 ст.2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само, як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Встановлений же пп.200.7, 200.8, 200.10, 200.12, 200.13, 200.14. 200.15 ст. 200 ПК України порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що у разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування, юридичним засобом захисту порушеного права у суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування.

Визначений законом порядок взаємодії органів державної податкової служби та державного казначейства при розгляді заяви платника податку про бюджетне відшкодування надмірно сплаченого податку стосується компетенції цих органів, порядок реалізації якої не може визначатися інакше як цими органами.

Проте, враховуючи те, що в даній справі сума бюджетного відшкодування, заявлена ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна», ще не набула статусу заборгованості бюджету, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення вказаних коштів з державного бюджету, а відтак, і пені на рівні 120 відсотків облікової ставки національного банку України.

Згідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, та, відповідно, такими, що не підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя /підпис/ Р.В. Сацький