Постанова № 25627464, 13.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7432/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:45

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Хохленкова О. В.

при секретарі Леоновій І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання недійсною вимоги від 05.06.2012 року № Ю 73 «Про сплату боргу»,

за участю

представника позивача: Панченко І.М.

представника відповідача: Козлової О.Л., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання недійсною вимоги від 05.06.2012 року № Ю 73 «Про сплату боргу».

В обґрунтування зазначених позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача щодо складання вимоги від 05.06.2012 року № Ю 73 «Про сплату боргу» є такими що не відповідають вимогам законодавства.

В судовому засіданні позивач підтримав свої позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Відповідач надав в судовому засіданні письмові заперечення проти позову з документами на їх підтвердження, в яких він зазначив, що при прийнятті спірних рішень діяв у відповідності до норм чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, у зв'язку з чим просить відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, оцінюючи встановлені обставини та доводи сторін, висловлені під час судового розгляду справи, дослідивши всі обставини справи і перевіривши їх наявними доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Позивач, державне підприємство «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 33426253.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 48 КАС України, здатність мати процесуальні права та обов"язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).

У відповідності до Закону України „Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" № 1058, в редакції, яка діяла до 01.01.2011р., позивач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

З 01.01.2011р. набрав чинності Закон України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов"язкове державне соціальне страхування" № 2464 від 08.07.2010 р. З дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків, зокрема, на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування, вважаються платниками єдиного внеску.

Відповідач, Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в Жовтенвому районі м. Маріуполя діє на підставі Положення про Управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Вимогою УПФУ в м. Селидове від 05.06.2012 року № Ю 73 «Про сплату боргу» відповідач вимагає від позивача сплатити недоїмку, штрафу та пені в розмірі 19600 грн. 33 коп.

Із прийняттям Закону України «Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і встановлення пенсійних прав їх працівників», був доповнений розділ ХУ «Прикінцеві положення» Закону № 1058 пунктом 14-2, яким встановлено, що суми накладених (нарахованих) та не сплачених штрафів та пені, а також суми штрафів та пені, які підлягають (підлягатимуть) накладенню (нарахуванню) на день набрання чинності Законом України "Про скорочення заборгованості перед Пенсійним фондом України підприємств, які мають стратегічне значення, та вугледобувних підприємств і відновлення пенсійних прав їх працівників", у тому числі розстрочені згідно із законодавством, вугле- та торфодобувним підприємствам, що належать до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України, підлягають списанню в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України.

На суму списаної заборгованості цих підприємств списується заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунка, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунка в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України".

Відповідно до ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Вказана правова норма втратила чинність на підставі абзацу «й» підпункту 12 пункту 11 Прикінцевих положень Закону 2464.

Але, відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» № 2464, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Судом були досліджені розрахунки погашення страхових внесків ВП «Вуглезбут» згідно п.6 ст.20 Закону № 1058 за період з 01.01.2009 року по 01.07.2012 року по ставці 33,2% в Додатку 1.

В цьому розрахунку відображені списання від 15.07.2010 року та 29.12.2010 року.

Але вже після списання у позивача виникла заборгованість за грудень 2010 року в сумі 20830,68 грн. Сплатив позивач лише 16117,58 грн. За рахунок недоїмки в сумі 4713,10 грн. та фінансових санкціях не сплачених за несвоєчасно сплату страхових внесків виникла заборгованість в сумі 8898,48 грн.

Також, судом були досліджені розрахунки погашення страхових внесків ВП «Вуглезбут» згідно п.6 ст.20 Закону № 1058 за період з 01.01.2009 року по 01.07.2012 року по ставці 2% в Додатку 2.

З цього виду страхових внесків у позивача виникла заборгованість за травень - грудень 2010 року та фінансових санкціях не сплачених за несвоєчасно сплату страхових внесків виникла заборгованість в сумі 10701,85 грн.

Всього заборгованість за цими двома видами страхових внесків склала 19600,33 грн. (8898,48 + 10701,85 = 19600,33), що і є сумою вказаною в оскаржуваній вимозі.

Приписами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пункти 1 та 9 абзацу 3 статті 2 КАС України передбачають, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, добросовісно, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи вимогу відповідача щодо відповідності ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що вона була прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з урахуванням усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), та неупереджено.

У відповідності до вимог ст. 94 КАС України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору не підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 9, 11, 14, 17, 18, 71, 86, 91, 94, 128, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Селидіввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Вуглезбут» до управління Пенсійного фонду України в м. Селидове Донецької області про визнання недійсною вимоги від 05.06.2012 року № Ю 73 «Про сплату боргу» - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена в повному обсязі 15 серпня 2012 року.

Суддя Хохленков О.В.