Постанова № 25627371, 06.08.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 серпня 2012 р. Справа № 2а/0570/7790/2012

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10год. 42хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретарі Заднепровської В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа Державна податкова служба у Донецькій області про скасування податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 яким нарахована штрафна санкція у розмірі 41259,14грн.,

за участю представників сторін

від позивача: Доценка М.О.,

від відповідача: Міщанин А.В .,

від третьої особи: Яковенка О.В., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Завод «Електродвигун» (далі - ПАТ «Завод «Електродвигун»), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби (далі - Красноармійська ОДПІ у Донецькій області ДПС), третя особа Державна податкова служба у Донецькій області (далі - ДПС у Донецькій області) про скасування податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 яким нарахована штрафна санкція у розмірі 41259,14грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 20.04.2012 року за вих.№01-01/7-224 ПАТ «Завод «Електродвигун» в адміністративному порядку було подано скаргу до Державної податкової служби України в Донецькій області на податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року на сплату штрафних (фінансових) санкцій у сумі 41259,14грн., застосованих на підставі статті 126 Податкового кодексу України, за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з ПДВ. Але в порушення приписів пунктів 56.8 та 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, вмотивоване рішення за зазначеною скаргою ПАТ «Завод «Електродвигун», у визначений законодавством строк, надіслано не було.

Відтак, керуючись п.56.9 ст.56 Податкового кодексу України підприємство звернулось до відповідача з проханням вважати скаргу ПАТ «Завод «Електродвигун» повністю задоволеною на їх користь, а спірне податкове повідомлення-рішення на суму 41259,14грн. - скасованим повністю, з дня наступного за останнім днем зазначених у пункті 56.9 статті 56 Податкового кодексу України строків, тобто з 11.05.2012 року. У відповідь на зазначене звернення податковий орган повідомив, що скарга ДПС у Донецькій області була розглянута з додержанням строків та просив у найкоротший термін забезпечити сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41259,14грн.

ПАТ «Завод «Електродвигун» вважає, що податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в адміністративному позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення (а.с.29) в яких зазначив, що 26.03.2012 року ОДПІ проведено документальну невиїзну перевірку з питань повноти та своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання та встановлено, що позивач сплатив податкове зобов'язання з порушенням граничного терміну сплати. Відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України ОДПІ було застосовано штрафну санкцію.

Позивач ПАТ «Завод «Електродвигун» на податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41259,14грн. направив поштою до ДПС у Донецькій області 20.04.2012 року за №01-01/7-224 скаргу в порядку адміністративного оскарження. Фактично вона надійшла до ДПС у Донецькій області 23.04.2012 року - вхід.№1818/10.

ДПС у Донецькій області прийнято рішення про результати розгляду скарги від 10.05.2012 року, яке надіслано платнику поштою 11.05.2012 року. Дата надсилання рішення відповідає законодавчо встановленому 20-денному терміну, визначеному для розгляду скарги та надсилання платнику податків.

Тому просив суд відмовити ПАТ «Завод «Електродвигун» у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Представник третьої особи позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення (а.с.49) в яких зазначив, що ДПС у Донецькій області керуючись нормами Податкового кодексу України (у т.ч. ст.56), Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом ДПА України від 23.12.2010 року №1001 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 року №10/18748 (у т.ч. відповідно до п.15 цього Положення) та іншими нормативно - правовими актами, прийнято законне та обґрунтоване (вмотивоване) рішення від 10.05.2012 року №6263/10/10-210-5 про результати розгляду скарги ПАТ «Завод «Електродвигун».

Отже, виходячи із системного аналізу п.56.8 і п.56.16 ст.56 Податкового кодексу України, третя особа зазначає, що позивач ототожнює поняття «день подання скарги» з поняттям «день отримання скарги», які за своєю правовою природою є різними.

Таким чином, усі факти та обставини підтверджують те. Що третьою особою своєчасно прийнято законне та обґрунтоване (вмотивоване) рішення про розгляд скарги позивача, а також про безпідставність, необґрунтованість позовних вимог ПАТ «Завод «Електродвигун». Тому просив суд відмовити ПАТ «Завод «Електродвигун» у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Завод «Електродвигун» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Красноармійської міської ради Донецької області 25.09.1995 року, ідентифікаційний код юридичної особи 14309014, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.14), перебуває на податковому обліку в Красноармійській ОДПІ з 02.10.1995 року за №177-02/09, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податку за формою 4-ОПП. (а.с.69) Свою діяльність здійснює на підставі Статуту. (а.с.15)

Керуючись п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

В підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 кодексу зазначено, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

П.п.75.1.2 п.75.1 ст.75 кодексу передбачено, документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.

Згідно п.86.1 ст.86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Красноармійською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області ДПС було проведено документальну невиїзну перевірку з питань повноти та своєчасності сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість позивача за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року. За наслідками перевірки складено акт від 26.03.2012 року №86/22-1/14309014. (а.с.70)

В висновках акту перевірки встановлено порушення п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України в частині порушення граничного терміну сплати узгодженої суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.02.2012 року по 29.02.2012 року.

На підставі акту перевірки було прийняте податкове повідомлення - рішення від 06.04.2012 року №0000022201, яким згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України та на підставі ст.126 Податкового кодексу України за затримку сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 206295,69грн. позивача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 41259,14грн. за платежем податок на додану вартість. (а.с.6)

Відповідно до ст.4 Податкового кодексу України податкове законодавство України ґрунтується на таких принципах:

загальність оподаткування - кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу;

рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу;

невідворотність настання визначеної законом відповідальності у разі порушення податкового законодавства;

презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

фіскальна достатність - встановлення податків та зборів з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його надходженнями;

соціальна справедливість - установлення податків та зборів відповідно до платоспроможності платників податків;

економічність оподаткування - установлення податків та зборів, обсяг надходжень від сплати яких до бюджету значно перевищує витрати на їх адміністрування;

нейтральність оподаткування - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків;

стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;

рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками;

єдиний підхід до встановлення податків та зборів - визначення на законодавчому рівні усіх обов'язкових елементів податку.

Стаття 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Згідно з п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Податкового кодексу України, платник податків має право: оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення;

В п.п.14.1.7 п.14.1 ст.14 цього ж кодексу визначено поняття оскарження рішень контролюючих органів - це оскарження платником податку податкового повідомлення - рішення про визначення сум грошового зобов'язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку;

Адміністративний спосіб оскарження рішення контролюючого органу полягає у поданні скарги про перегляд такого рішення до контролюючого органу вищого рівня, судовий - у зверненні до суду. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Відповідно до п.п.56.1 - 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарги на рішення державних податкових інспекцій подаються до державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Скарги на рішення державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі подаються до Державної податкової адміністрації України.

Під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Обов'язок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого іншого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом.

Платник податків одночасно з поданням скарги контролюючому органу вищого рівня зобов'язаний письмово повідомляти контролюючий орган, яким визначено суму грошового зобов'язання або прийнято інше рішення, про оскарження його податкового повідомлення-рішення або будь-якого іншого рішення.

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня.

У разі порушення платником податків вимог пунктів 56.3 і 56.6 подані ним скарги не розглядаються та повертаються йому із зазначенням причин повернення.

Контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. (п.56.8)

Керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту. (56.9)

Спірне податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 про сплату штрафу у сумі 41259,14грн. отримане позивачем 11 квітня 2012 року.

ПАТ «Завод «Електродвигун» не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням направило скаргу на нього вих.№01-01/7-224 від 20.04.2012 року у письмові формі. Скарга підписана головою правління ПАТ «Завод «Електродвигун» Курським Ю.Д. В скарзі скаржник просив податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 про сплату штрафних санкцій у сумі 41259,14грн. скасувати повністю.

Скаргу позивач надіслав поштою з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 20.04.2012 року на адресу Державної податкової служби у Донецькій області. Адресат (ДПС у Донецькій області) отримав скаргу 23.04.2012 року, про що свідчить відмітка про отримання поштового відправлення. (а.с.8)

Скарга позивача на податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС від 06.04.2012 року №0000022201 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість 41259,14грн. зареєстрована в канцелярії Державній податковій службі у Донецькій області вхід.№1818/10 від 23.04.2012 року. (а.с.55)

Виходячи з пункту 56.8 ст.56 Податкового кодексу України, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Тобто, саме з 24 квітня 2012 року у ДПС у Донецькій області починається рахуватися строк для прийняття та направлення на адресу позивача відповідного рішення про розгляд скарги.

Державною податковою службою у Донецькій області на виконання зазначеної норми кодексу була розглянута скарга голови правління Публічного акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» Курського Ю.Д. та прийняте рішення про результати розгляду скарги №6263/10/10-210-5 від 10.05.2012 року. (а.с.57) Своїм рішенням Державна податкова служба у Донецькій області залишила без змін податкове повідомлення-рішення Красноармійської ОДПІ Донецької області ДПС від 06.04.2012 року №0000022201 про сплату штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41259,14грн., а скаргу - без задоволення.

Рішення про результати розгляду скарги було надіслано ДПС у Донецькій області скаржнику (позивачу) рекомендованим поштовим відправленням 11.05.2012 року. Позивачу вручено поштове відправлення 17.05.2012 року, про що свідчить відмітка на поштовому повідомленні. (а.с.61-62)

Тобто, рішення прийнято податковим органом на 17 (сімнадцятий) календарний день.

Судом не приймається посилання позивача на п.56.16 ст.56 Податкового кодексу України з приводу на наступне.

Відповідно до п.56.3 ст.56 Податкового кодексу України, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.

Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою. (п.56.15 кодексу)

В п.56.16 ст.56 Податкового кодексу визначено, днем подання скарги вважається день фактичного отримання скарги відповідним контролюючим органом, а в разі надсилання скарги поштою - дата отримання відділенням поштового зв'язку від платника податків поштового відправлення із скаргою, яка зазначена відділенням поштового зв'язку в повідомленні про вручення поштового відправлення або на конверті.

Цей пункт стосується дій платників податків, а саме це норма, яка передбачає можливість платника податків направити скарги поштою з метою недопущення пропуску строку на адміністративне оскарження. Тобто ця норма ототожнюється з пунктом 56.3 кодексу «скарга подається до контролюючого органу вищого рівня…».

А рахування 20-денного строку, протягом якого податковим органом складається та направляється рішення про розгляд скарги платника податків, здійснюється відповідно до вимог п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України, а саме «наступних за днем отримання скарги».

Таким чином, суд вважає, що Державною податковою службою у Донецькій області прийнято рішення своєчасно та це підтверджено матеріалами справи.

Згідно із приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Позивачем під час розгляду судової справи не доведено, що відповідачем та третьою особою було порушено норму законодавства стосовно несвоєчасного прийняття вмотивованого рішення про розгляд скарги позивача.

Статтею 159 КАС України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд прийшов до висновку, що відсутні будь-які підстави вважати, що рішення ДПС у Донецькій області від 10.05.2012 року №6263/10/10-210-5 направлено до ПАТ «Завод «Електродвигун» з порушенням 20-денного строку і як наслідок скарга позивача є задоволеною.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

На думку суду позивач не довів протиправність дій податкового органу, що стосуються предмету позову.

Отже, враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 про сплату штрафу у сумі 41259,14грн. застосованих на підставі статті 126 Податкового кодексу України за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість є правомірним, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 159, 161, 162, 163, 167, 254Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

постановив:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Завод «Електродвигун» до Красноармійської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби, третя особа Державна податкова служба у Донецькій області про скасування податкове повідомлення-рішення від 06.04.2012 року №0000022201 яким нарахована штрафна санкція за платежем податок на додану вартість у розмірі 41259,14грн. - відмовити.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 06 серпня 2012 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 10 серпня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.