Постанова № 25627366, 10.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 серпня 2012 р. Справа №2а-5489/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім ГУРУ"

до Державної податкової служби у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби України

про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2012 №0014371702,

за участю представників:

від позивача -Глінкіна О.О., довіреність №б/н від 20.06.2012,

від відповідача -не з'явився.

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім ГУРУ" звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової служби у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.05.2012 №0014371702.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 11.06.2012 відкрите провадження в адміністративній справі, та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.07.2012 суд викликав свідків у судове засідання та витребував з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім ГУРУ", Державної податкової служби у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби України необхідні для розгляду справи документи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 25.07.2012 зупинено провадження у справі до 07.08.2012.

07.08.2012 поновлено провадження у справі.

Під час судового засідання позивача наполягав на задоволені позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (стаття 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні"). Як зазначено у статті 1 Податкового кодексу України Податковий кодекс України (далі -ПК) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Як зазначено у статті 4 ПК податкове законодавство ґрунтується на принципах рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім ГУРУ" зареєстровано у якості юридичної особи рішенням виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим 08.04.2011 за № 1 882 102 0000 018105. Взято на податковий облік ДПІ в м. Сімферополі 11.04.2011 за №99885.

Згідно довідки Державного комітету статистики України, підприємство включено у Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України та має право здійснювати наступні види діяльності:

- інша поліграфічна діяльність (22.22.0);

- видання газет (22.12.0);

- видання журналів та періодичних публікацій (22.13.0);

- інші види видавничої діяльності (22.15.0);

- інші види оптової торгівлі (51.90.0);

- надання інших комерційних послуг (74.87.0).

З 19.04.2012 по 28.04.2012 Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проводилась фактична перевірка з питань дотримання вимог податкового та трудового законодавства ТОВ "Видавничий дім ГУРУ" за період з 01.06.2011 по 31.03.2012.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт від 28.04.2012 №1537/17-2/37662278.

У вказаному акті відповідач встановив порушення позивачем вимог:

- пп.164.2.1 п.164.2 ст. 164, пп.168.1.4 п. 168.1 ст. 168, п. 167.1 ст. 167, пп. "а" п. 167.2 ст. 167 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань правильності утримання та своєчасності перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету на суму 48387,83 грн., у тому разі по періодам з 01.06.2011 по 30.06.2011 у сумі 5708,60 грн., та з 01.07.2011 по 31.03.2012 у сумі 42679,23 грн.;

-пп.49.18.2 п. 49.18 ст. 19, п. 51.1 ст. 51, п.п. "б" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України , підприємством податкові розрахунки ф. №1-ДФ за 2 квартал 2011 рік, 3 квартал 2011 року та 4 квартал 2011, надані з недостовірними відомостями про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку.

Як вбачається з матеріалів справи акт перевірки від 28.04.2012 був спрямований на адресу відповідача поштою 28.04.2012, та отриманий ним 03.05.2012, згідно повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобов'язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Суд з'ясовує, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Згідно пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України передбачено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до органу державної податкової служби за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

08.05.2012 ТОВ "Видавничий дім ГУРУ" надав ДПІ в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби заперечення (від 07.05.2012 вих. №162) до акту перевірки від 28.04.2012.

В наданому запереченні позивач просить прийняти та розглянути дійсні заперечення до акту перевірки №1537/17-2/37662278 від 28.04.2012, скасувати акт перевірки від 28.04.2012 та сповістити про дату, час та місце розгляду заперечень для забезпечення присутності представника ТОВ "Видавничий дім ГУРУ".

У разі якщо платник податку виявив бажання взяти участь у розгляді його заперечень до акта перевірки, орган державної податкової служби зобов'язаний повідомити такого платника податків про місце і час проведення такого розгляду. Таке повідомлення надсилається платнику податків не пізніше наступного робочого дня з дня отримання від нього заперечень, але не пізніше ніж за два робочих дні до дня їх розгляду.

Участь керівника відповідного органу державної податкової служби (або уповноваженого ним представника) у розгляді заперечень платника податків до акта перевірки є обов'язковою. Такі заперечення є невід'ємною частиною акта (довідки) перевірки.

Рішення про визначення грошових зобов'язань приймається керівником органу державної податкової служби (або його заступником) з урахуванням результатів розгляду заперечень платника податків (у разі їх наявності). Платник податків або його законний представник може бути присутнім під час прийняття такого рішення.

Тобто якщо відповідь на заперечення до акта перевірки отримано, то податкове повідомлення-рішення має бути прийнято протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) такої письмової відповіді.

Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім ГУРУ" про дату, час та місце розгляду заперечень на акт перевірки від 28.04.2012 №1537/17-2/37662278.

Застосовуючи принцип прийняття рішення з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, суд вказує, що цей критерій випливає з принципу гласності прийняття рішень. Суб'єкт владних повноважень повинен застосовувати його, приймаючи рішення, що матиме вплив на права, свободи чи інтереси особи, особливо, якщо це рішення може мати несприятливі наслідки для особи. Особа, щодо якої приймають рішення, має право бути вислуханою суб'єктом владних повноважень: вона може наводити обставини та докази на їх підтвердження, правові аргументи тощо.

16.05.2012 ДПІ у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби прийнято податкове повідомлення-рішення від №0014371702, відповідно до якого нараховане податкове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 60257,64 грн., з яких основний платіж - 48387,83 грн., штрафні санкції -11870,81 грн.

На підставі наведеного суд вважає що дії відповідача відносно прийняття 16.05.2012 податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників є такими, що здійснені без дотримання процедури гласності прийняття рішення, а тому є протиправними, у зв'язку з чим задовольняє адміністративний позов у зазначеній частині.

Згідно статті 35 Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 №108/95-ВР контроль за додержанням законодавства про оплату праці на підприємствах здійснюють: органи Державної податкової інспекції. Зазначені державні органи мають право одержувати від суб'єктів господарювання та найманих ними осіб інформацію, документи і матеріали та відвідувати місця здійснення господарської діяльності під час виконання трудової функції такими найманими особами.

Відповідно до п. 75.1.3 ст. 75 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПКУ), фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом ДПС щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

80.2.7. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Відповідно до пункту 80.6 статті 80 ПКУ, під час проведення фактичної перевірки в частині дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), в тому числі тим, яким установлено випробування, перевіряється наявність належного оформлення трудових відносин, з'ясовуються питання щодо ведення обліку роботи, виконаної працівником, обліку витрат на оплату праці, відомості про оплату праці працівника. Для з'ясування факту належного оформлення трудових відносин з працівником, який здійснює трудову діяльність, можуть використовуватися документи, що посвідчують особу, або інші документи, які дають змогу її ідентифікувати (посадове посвідчення, посвідчення водія, санітарна книжка тощо).

Згідно із наявними у справі матеріалами перевірки, проведеної Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби, позивач використовував працю найманих працівників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

На підставі пояснень, отриманих ДПІ у м. Сімферополі від 24.04.2012, в акті перевірки зафіксовано, що в ТОВ "Видавничий дім ГУРУ" працювали та отримували заробітну плату, у розмірі, що не відповідає зазначеної у податкових розрахунках суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) з червня 2012 року по січень 2012 року:

ОСОБА_2 у сумі 4500,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць,

ОСОБА_3 у сумі 3350,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць;

ОСОБА_4 у сумі 4150,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць.

ОСОБА_5 у сумі 10000,00 грн. замість 1200,00 грн. у місяць.

ОСОБА_6 у сумі 3600,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць.

ОСОБА_7 у сумі 2600,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць.

ОСОБА_8 у сумі 7000,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць.

ОСОБА_9 у сумі 5000,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць.

ОСОБА_10 у сумі 3000,00 грн. замість 480,00 грн. у місяць.

ОСОБА_11 у сумі 5000,00 грн. замість 495,00 грн. у місяць.

Відповідно до статті 83 ПКУ затверджений перелік матеріалів, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, це:

83.1.1. документи, визначені цим Кодексом;

83.1.2. податкова інформація;

83.1.3. експертні висновки;

83.1.4. судові рішення;

83.1.6. інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Слід зазначити, що Податковим кодексом чітко встановлено перелік документів, необхідний для їх ведення в цілях оподаткування. Так, згідно з пунктом 44.1 статті 44 Кодексу для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

При цьому платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.

Слід зазначити, що згідно з частиною першою Переліку типових документів, що утворюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших підприємств, установ та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20 липня 1998 р. №41, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17 вересня 1998 р. за N576/3016, первинні документи та додатки до них, що фіксують факт виконання господарських операцій і є підставою для записів у регістрах бухгалтерського обліку та податкових записах, облікові регістри (головна книга, журнали, розроблювальні таблиці та ін.), у тому числі про облік наявності, руху, використання трудових ресурсів.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Під час судового засіданні досліджені оригінали та долучені копії відомостей на виплату грошей, відомості нарахування заробітної плати, штатні розписи, накази про прийняття на роботу ТОВ "Видавничий дім "Гуру" з яких вбачається, що первинними документами бухгалтерського та кадрового обліку підтверджений розмір заробітної плати, зазначений зазначеної у податкових розрахунках суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма №1-ДФ) з червня 2011 року по січень 2012 року.

При цьому, суд зазначає, що жодним первинним документом - не підтверджено достовірності заниження ТОВ "Видавничий дім "Гуру" податку з доходів фізичних осіб за спірний період, а саме: із заробітної плати громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11.

Водночас, пояснення зазначений громадян, на підставі яких відповідач дійшов висновку про заниження податку з доходів фізичних осіб, - не є первинними документами, які фіксують факти здійснення господарських операцій та можуть свідчити про допущення порушень податкового законодавства, - ані у розумінні Порядку №984, ані у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Разом з тим, з огляду на вищезазначені положення Порядку №984 та Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", - норми діючого законодавства з питань оподаткування, не передбачають права податкового органу на відображення у актах перевірок необґрунтованих та непідтверджених даних, а відтак, і на донарахування податків лише зі слів фізичних осіб, як усних, так і у письмовому вигляді, без підтвердження викладених фактів первинними документами платника податків.

Таким чином, зазначені паперові носії інформації (пояснення громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11)- не можна вважати належними і допустимими доказами податкового правопорушення. Відповідно твердження колишніх працівників ТОВ "Торговий дім Гуру" про нарахування та (чи) виплату їм необлікованого заробітку - не підкріплені та не підтверджуються жодними належними первинними бухгалтерськими чи іншими фінансово-господарськими документами.

Варто також зазначити, що згідно з підпунктом 162.1.3. статті 162 ПКУ платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пунктом 14.1.180. статті 14 ПКУ передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб - це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 ПКУ об'єктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 ПКУ встановлено, що податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 ПКУ встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення зазначених норм, позивач був зобов'язаний утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб з заробітної плати, нарахованої (виплаченої, наданої) найманим працівникам.

Таким чином, розглядаючи дану справ, суд приходить до висновку, що не взявши до уваги офіційних первинних бухгалтерських документів ТОВ "Видавничий дім Гуру", податкової звітності, відомостей про нарахування зарплати, та банківських документів, які мали обов'язково бути прийняті до уваги та належним чином відображені в акті перевірки, а в подальшому слугувати належними доказами при складанні висновку, - податковий орган необґрунтовано посилався як на підставу для висновку в акті перевірки про виплату відповідачем необлікованих доходів у вигляді заробітної плати - лише на пояснення працівників ТОВ " Видавничий дім Гуру" (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11), які, як вже було зазначено вище, не можуть бути визнані судом належними доказами для подальшого прийняття рішення позивачем (суб'єктом владних повноважень), оскільки жодними належними та допустимими доказами здійснення фактичної виплати заробітної плати "в конвертах" у ТОВ "Видавничий дім Гуру", на яку посилається податковий орган, - не підтверджують.

Допитані у судовому засіданні колишні працівники позивача ОСОБА_9, ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_6 засвідчили, що отримували заробітну плату "у конверті" у розмірі, що вказаний у власних пояснення, яка не відповідає наведеній у первинних документах, у тому числі -податкової звітності. Разом з тим з пояснень слідує, що заробітна плата була ними отримана від ОСОБА_14, яка працювала на посаді редактора газети.

З пояснень ОСОБА_15, ОСОБА_16 встановлено, що тільки головний бухгалтер наділений повноваженнями з обслуговування готівкових коштів, виплати заробітної плати працівникам. Ні яки інши особи, у тому числі ОСОБА_14 до обслуговування грошових коштів не допускалися.

Так, згідно з пунктом 20.1.6 статті 20 ПКУ органи державної податкової служби для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, мають право: отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Державна податкова адміністрація України розробила та направила для використання в роботі Методичні рекомендації щодо перевірки достовірності формування валових витрат на оплату праці, утримання податку з доходів фізичних осіб, встановлення фактів виплат заробітної плати в "конвертах", виявлення працівників, трудові відносини з якими не оформлені належним чином від 01.04.2010 №6584/7/23-4017/199. З метою визначення повноти нарахування заробітної плати, а також повноти декларування податку з доходів фізичних осіб в обов'язковому порядку необхідно провести порівняльний аналіз даних бухгалтерського та податкового обліку, що стосуються фонду оплати труда, розміру заробітної плати, чисельності працівників та здійснити такі дії.

1. Визначити питому вагу витрат на оплату праці в загальній сумі валових витрат (порівняти дані рядка 400 балансу "Забезпечення витрат персоналу", рядка 240 звіту про фінансові результати "Витрати на оплату праці" з даними податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум податку з доходу фізичних осіб, утриманого з них за формою N 1ДФ. Питома вага, нижча за середню по галузі, свідчить про наявність ризиків виплати зарплати в "конвертах".

2. Скласти список працівників по копіях трудових договорів (контрактів, угод), цивільно-правових договорів, трудових книжок з зазначенням дати прийняття та звільнення та порівняти його з даними форми N 1ДФ.

3. Провести аналіз наказів щодо встановлення робочого часу, в тому числі скороченого, порівняти з розрахунковими відомостями на заробітну плату та порівняти з отриманою від податкової міліції по результатах проведених опитувань найманих працівників інформацією щодо фактичного робочого часу.

4. Провести аналіз показників: розмір окладу (ставки), зазначеного у штатному розписі, трудових договорах (контрактах, угодах) з законодавчо встановленим розміром мінімальної заробітної плати, а також з фактично нарахованим та виплаченим розміром заробітної плати, зазначеним у розрахункових та платіжних відомостях. У разі встановлення фактів невідповідності нарахованої та виплаченої заробітної плати разом із залученими працівниками податкової міліції провести опитування найманих працівників щодо причин невідповідності або щодо фактичного розміру отриманої ними заробітної плати.

5. Проаналізувати податкові розрахунки сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за формою N 1ДФ, зокрема доходи, які одночасно нараховувалися (сплачувалися) найманим працівникам як за основним місцем роботи під ознакою "01", так і за ознакою "42" (дохід у межах підприємницької діяльності). В разі виявлення таких фактів необхідно вжити заходів по руйнуванню схеми ухилення від оподаткування шляхом визнання нікчемності правочину (зокрема, збору доказової бази щодо неможливості одночасного виконання посадових обов'язків та надання послу, як суб'єкт підприємницької діяльності, по яких виплачувався дохід).

6. Здійснити огляд адміністративних (виробничих приміщень на предмет виявлення працівників, які фактично приступили до роботи, але трудові відносини з якими не оформлені.

Проте, в порушення зазначених Методичних рекомендацій, які є обов'язковими для посадових осіб податкового органу, під час перевірки вказаний аналіз проведений не був. Відповідач обмежився лише співставлення пояснень колишніх працівників з даними первинного обліку платника податків, що не може бути визнано достатнім для визначення грошового зобов'язання.

Суд також звертає увагу на те, що жодних додаткових документальних доказів в обґрунтування тверджень про заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб та виплату заробітної плати в "конвертах", а також нарахування ТОВ " Видавничий дім Гуру" зазначеним особам заробітної плати в іншому розмірі, - не здобуто і посадовими особами ДПІ у м. Сімферополь в процесі документальної перевірки та не відображено в акті, складеному за результатами її проведення.

З огляду на зазначене, - правові підстави для оподаткування відповідачем таких коштів - відсутні, так само як відсутній і обов'язок щодо перерахування податку на доходи фізичних осіб до бюджету у розмірі, визначеному податковим органом.

Згідно з приписами підпунктів 21.1.1, 21.1.2, 21.1.4 пункту 21.1 статті 21 ПКУ, посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідачем не доведено законність винесення податкового повідомлення-рішення від 16.05.2012 №0014371702 відповідно до якого нараховане податкове зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 60257,64 грн., з яких основний платіж - 48387,83 грн., штрафні санкції -11870,81 грн.

Враховуючи зазначене вище, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 10.08.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до статті 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 17.08.2012.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової служби у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби України від 16.05.2012 №0014371702.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничий дім ГУРУ" судовий збір у розмірі 602,58 грн. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.