Постанова № 25627260, 10.08.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2012 року Справа № 2а/0370/2423/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Козак О. А.,

з участю представників позивача Горошка А.В., Крючкова В.О.,

представника відповідача Остапюка С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВТО ПАККЕР МАШ» до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000342301 та №0000372301 від 15.03.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВТО ПАККЕР МАШ» (далі - ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ») звернулося з позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000342301 та №0000372301 від 15.03.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в період з 16.02.2012 року по 22.02.2012 року на ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» проведена перевірка з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс» за період з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року та ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами проведеної перевірки службовими особами Луцької ОДПІ було складено акт №1298/23-2/36131758 від 28.02.2012 року, в якому зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» з вищевказаними контрагентами, а саме, відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби в зв'язку з чим дані операції не є господарською діяльністю підприємства.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0000372301 від 15.03.2012 року, згідно якого визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в розмірі 8537,00 грн. та №0000342301 від 15.03.2012 року, згідно якого визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 7574,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки вони суперечать нормам чинного законодавства та дійсним обставинам справи. Вказує на те, що факт здійснення операцій підтверджується наданими під час перевірки податковими, видатковими накладними та платіжними дорученнями. Відомості про наявність отриманого позивачем товару (робіт, послуг) підтверджують первинні бухгалтерські документи, які свідчать про подальшу його реалізацію іншим контрагентам та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, викладених в позовній заяві. Додатково суду пояснили, що недодержання сторонами письмової форми правочину не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. А також те, що відсутність у суб'єкта господарювання товарно-транспортної накладної як первинного документа для підтвердження господарської операції не є обов'язковою вимогою, передбаченою законодавством та не може на формування податкового кредиту підприємства, за умови проведення реальної господарської операції іншими, належним чином оформленими документами. Позивач отримував товар згідно накладних. За домовленістю з контрагентами доставка товару здійснювалась організаціями, які надають транспортні послуги. Самі ж товарно-транспортні накладні є документами, які регламентують взаємовідносини тільки перевізника та замовника як учасника транспортного процесу, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку та шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків для перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, вони є основними документами для перевезення вантажів.

Крім того, зазначають про те, що документи про якість продукції не є первинними документами. Таким чином, їх відсутність не може бути ознакою нікчемності правочину як такого, що порушує публічний порядок. Також під час здійснення господарських операцій вищевказані контрагенти були включені до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб підприємців, а також мали свідоцтва про реєстрацію платниками податку на додану вартість. Разом з тим, зазначили, що в подальшому товари були перепродані іншим підприємствам, що не заперечується відповідачем.

З огляду на вищевикладене, просять позов задовольнити, визнати нечинними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000342301 та №0000372301 від 15.03.2012 року.

Представник відповідача в судовому засіданні та в поданих до суду письмових запереченнях від 08.08.2012 року №955/10/10-007 адміністративний позов не визнав та надав пояснення такого змісту. Згідно акту від 28.02.2012 року №1298/23-2/36131758 за результатами перевірки з питань здійснення фінансово-господарських операцій ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», за період з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року та ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року встановлено, що у податкових деклараціях з податку на додану вартість завищено податкових кредит по взаємовідносинах із даними контрагентами на загальну суму 49660,00 грн., завищено податкове зобов'язання на загальну суму 57234,00 грн., завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток на суму 248301,00 грн., завищено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 286161,00 грн., в результаті чого занижено суму податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню по сплаті за перший квартал 2011 року на суму 2127,00 грн.

В ході проведеної перевірки було встановлено відсутність договорів поставки та документів, що підтверджують транспортування товару від вищевказаних контрагентів до ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ». При проведенні перевірки не надано сертифікати походження (якості відповідності) товару.

Також перевіркою встановлено, що придбаний у даних контрагентів товар позивачем реалізовано іншим суб'єктам господарювання, однак, в силу того, що правочини, укладені між ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» та ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» мають онаки нікчемності та є нікчемними в силу закону, то і правочини між ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» з цими суб'єктами господарювання також є нікчемними.

Крім цього, проведеним аналізом податкової звітності по Системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено відсутність у постачальників необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу незначної чисельності працюючих, оборотних коштів, основних засобів при значній реалізації товарів (робіт, послуг).

Луцька ОДПІ вважає, що позивачем не підтверджено первинними документами та не спростовано висновки, зроблені в ході перевірки про нікчемність правочинів, укладених з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», за період з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року та ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

В зв'язку з цим просять в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 16.02.2012 року по 22.02.2012 року на ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» проведена перевірка з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», за період з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року та ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, про що складено акт від 28.02.2012 року №1298/23-2/36131758.

За результатами проведеної перевірки службовими особами Луцької ОДПІ зроблено висновок про нікчемність правочинів укладених ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» з ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі». Перевіркою встановлено порушення частини 1 статті 203, статтей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними, по правочинах, здійснених позивачем з вищевказаними контрагентами при придбанні та продажу товарів (послуг).

Перевіркою встановлено порушення вимог статті 185, пункту 186.1 статті 186, пункту 198.1, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по взаємовідносинах з даними підприємствами на загальну суму 49660,00 грн. податку на додану вартість.

Разом з тим, перевіркою встановлено порушення пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 ПК України, в результаті чого завищено податкове зобов'язання на загальну суму 57234,00 грн.

Також перевіркою встановлено порушення пункту 3.1 статті 3, пункту 5.1, підпункту 5.3.9, пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пункту 135.1, пункту 135.2 статті 135 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток по вищезгаданих взаємовідносинах на загальну суму 248301,00 грн.

Крім того, перевіркою встановлено порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток на загальну суму 286161,00 грн., в результаті чого занижено суму податку на прибуток, яка підлягає нарахуванню та сплаті за І квартал 2011 року на суму 2127,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не погодившись, із висновками, викладеними в акті перевірки, подав заперечення на даний акт №1 від 02.03.2012 року. Луцька ОДПІ, розглянувши вказані заперечення, листом №223/1023-2 від 12.03.2012 року відхилила аргументи, викладені ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» у запереченні.

На підставі акту перевірки Луцькою ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення №0000342301 від 15.03.2012 року про зменшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 7574,00 грн. та №0000372301 від 15.03.2012 року про зменшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 8537,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку, проте, рішеннями ДПС у Волинській області №1303/10/10-206 від 13.04.2012 року та ДПС України №11615/6/10-2115 від 27.06.2012 року первинна та повторна скарги ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення - без змін.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що з урахуванням строків давності платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач довів правомірність винесених у зв'язку із порушенням ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» податкового законодавства податкових повідомлень-рішень №0000342301 та №0000372301 від 15.03.2012 року, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Пунктом 5.1 статті 5 вказаного Закону передбачено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до вимог пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

У відповідності до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» по операціях з придбання товарів у ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс» в період з 01.01.2011 року по 30.01.2011 року та у ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» в період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року придбавалися товари - устаткування та автозапчастини (направляюча для підшипників, шарнірне з'єднання, важіль, матриця, тримач цифр, ролик, втулка направляюча, сепаратор масляний, тен, закінчення формуючого трикутника, клин, клин повітряний, штуцер та інші).

При цьому, договори в письмовій формі не укладалися, товари придбавалися за усною домовленістю сторін.

Поставка товару від продавців до покупця підтверджується відповідними первинними документами: рахунками-фактурами, видатковими та податковими накладними, наявними в матеріалах справи.

Встановленим є також те, що розрахунки між сторонами були проведені у безготівковій формі, що підтверджується виписками по банківських рахунках.

Однак, ні в ході перевірки, ні в судовому засіданні позивач на надав товарносупровідних документів на підтвердження транспортування товару ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» у відповідній кількості та належної якості.

Зазначена обставина підтверджується актом перевірки №0000342301 від 15.03.2012 року та поясненнями представника відповідача Луцької ОДПІ.

В той же час, в судовому засіданні представники позивача наполягали на тому, що поставка товару фактично відбулася. По домовленості з контрагентами доставка придбаного у них товару здійснювалась організаціями, які надають транспортні послуги.

При цьому, представник позивача також пояснив, що товарно-транспортні не є первинним документами, що підтверджують реальність здійснення господарської операції.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, з урахуванням правової позиції сторін, судом підлягали дослідженню обставини реальності здійснення господарських операцій між ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» та ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ», на підставі яких останнім були сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», пункту 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.1997 року № 363, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна накладна визначена як обов'язковий документ, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом та зберігатися як у вантажовідправника, так і у вантажоодержувача. Згідно із пунктом 1 зазначених Правил товарно-транспортна накладна -це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, а дорожній лист -документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу.

Пунктами 1, 2 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» від 29.12.1995 року № 488/346 затверджено типову форму № 1-ТН «Товарно-транспортна накладна» (складається у чотирьох примірниках, з яких 1 - вантажовідправнику, 2 - вантажоодержувачу, 3,4 - автопідприємству) та визнано обов'язковим застосування вказаної форми всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факт реальної поставки товарів від ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» до ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ», оскільки суду в підтвердження перевезення вантажу автомобільним транспортом не надані товарно-транспортні накладні, які згідно з чинним законодавством є єдиними для всіх учасників транспортного процесу юридичними документами, що призначені для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Разом з тим, позивачем не надано суду документів на підтвердження того, що доставка товару здійснювалась організаціями, які надають транспортні послуги.

За таких обставин суд погоджується з висновком Луцької ОДПІ про те, що позивачем не підтверджено належними первинними документами та не спростовано висновки, викладені в акті перевірки щодо відсутності транспортування товару.

Зокрема, здійснення поставки товару на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік, що потребує належної оцінки доводам податкової інспекції щодо відсутності таких документів у платника податку під час його перевірки, оскільки це свідчить про нездійснення самих господарських операцій.

Суд також враховує обставину, встановлену актом перевірки, що в періоді, який перевірявся, у позивача відсутні офісні, виробничі (торгівельні, складські) приміщення.

Крім того, суд також враховує, інформацію, отриману Луцькою ОДПІ за результатами перевірок постачальників товарів, проведених іншими податковими органами. Зокрема, перевірками: ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» (акт Бориспільської ОДПІ від 23.11.2011 року №780/7/23-3/35023063 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період липень - вересень 2011 року» акт Бориспільської ОДПІ від 19.07.2011 року №519/23-2/35023063 «Про результати проведення невиїзної перевірки ТОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період березень травень 2011 року», акт Бориспільської ОДПІ від 22.11.2011 року №866/23-1/35023063 «Про результати проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з податку на додану вартість за період жовтень 2011 року»); ПП «МКМ-Сервіс» (акт Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 23.06.2011 року №1649/23-209/35383180 «Про результати позапланової виїзної перевірки ПП «МКМ-Сервіс» з питань правильності обчислення і своєчасності сплати податків та обов'язкових платежів до бюджету за період 01.04.2008 року по 16.06.2011 року»); ПП «Воллі» (довідка Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 23.08.2011 року №1559/23-4/34029609 «Про проведення аналізу діяльності ПП «Воллі» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за червень 2011 року»); ТзОВ «Крафт ЛВ» (акт Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова від 13.07.2011 року №1163/23-237399009 «Про проведення аналізу діяльності ТзОВ «Крафт ЛВ» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за травень 2011 року»); ТОВ «Промтехметал» (акт Державної податкової інспекції у Сихівському районі міста Львова від 04.11.2011 року №4124/23-408/37398974 «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Промтехметал» з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий - травень 2011 року»).

Вказаними перевірками встановлено, що у всіх контрагентів відсутній або працює в незначній чисельності управлінський та технічний персонал, відсутні основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби, тобто відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності та досягнення результатів за її наслідками. Крім того ПП «Воллі», ТзОВ «Крафт ЛВ» не знаходиться за юридичною адресою.

Так, за результатами даних перевірок встановлено, що згідно з частинами 1,5 статті 203, частинами 1,2 статті 215, статтею 228 Цивільного кодексу України зазначені операції купівлі-продажу мають ознаки нікчемності.

Таким чином, суд погоджується з висновками Луцької ОДПІ, викладеними в акті перевірки ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ», про відсутність реального здійснення господарських операцій із ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі» знайшли своє підтвердження в ході з'ясування обставин у справі по суті, а тому прийняті на підставі матеріалів перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними.

При цьому суд враховує, що наявність у позивача видаткових і податкових накладних, платіжних документів сама по собі не свідчить про фактичне здійснення та реальність вчинення господарських операцій. Встановлена перевіркою та судом відсутність реально вчиненої господарської операції вказує на юридичну дефектність відповідних первинних документів, з огляду на що такі документи за змістом пункту 44.1 Податкового кодексу України не можуть бути законною підставою для формування податкового обліку платника податку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем не спростовано належними та допустимими доказами факти, викладені в акті перевірки, не підтверджено реальності здійснення господарських операцій щодо поставки товару від ТОВ «Комплектспецтрейдмарк», ПП «Спецпостачсервіс», ТОВ «Крафт ЛВ», ПП «МКМ-Сервіс», ТОВ «Промтехметал», ПП «Воллі», а тому у задоволенні адміністративного позову ТзОВ «ВТО ПАККЕР МАШ» слід відмовити повністю.

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТО ПАККЕР МАШ" до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000342301 та №0000372301 від 15.03.2012 року відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 15 серпня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський