Постанова № 25627259, 08.08.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2012 р. Справа №2а-8058/12/0170/13

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Ольшанської Т.С., при секретарі Ківа А.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства " Кримський ТИТАН"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2012 №000014030, №00000024030,

за участю представників:

позивача - Коробкова М.О., довіреність №01-02-14/8752 від 19.07.2012,

відповідача - не з'явився.

Суть спору: Приватне акціонерне товариство " Кримський ТИТАН" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2012 №000014030, №00000024030.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.2012 відкрите провадження в адміністративній справі, та закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

Під час судового засідання позивач наполягав на задоволені позовних вимог.

Відповідач у судове засіданні не з'явився, про місце, час та день його проведення був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Кримський титан" зареєстроване Виконавчим комітетом Армянської міської ради АР Крим 31.08.2004. Ідентифікаційний код 32785994, що підтверджується Свідоцтвом про держану реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 439803, знаходиться на податковому обліку в органах державної податкової служби з 31.08.2004, є платником податку на додану вартість.

Судом встановлено, що працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим була проведена документальна невиїзна перевірка Приватного акціонерного товариства "Кримський титан" з питань взаємовідносин з ТОВ «НВК «Магма технологія» (ІПН 352763609153) у грудні 2011 року. За результатами перевірки відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем підпункту 14.1.18 статті 14 Податкового кодексу України, а саме:

завищено суму податкового кредиту з ПДВ за грудень 2011 року на 182381,71 грн.;

завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2012 року на суму 182381,71 грн.

Відповідно до пункту 54.3. статті 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пункт 58.1 статті 58 Податкового кодексу України передбачає, що у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

У разі зменшення (збільшення) контролюючим органом суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платнику податків надсилаються (вручаються) окремі податкові повідомлення-рішення (пункт 58.2 статті 58 Податкового кодексу України).

Податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до пункту 123.1. статті 123 Податкового Кодексу України, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість.

СДПІ по роботі з великими платниками податків 06.07.2012 були прийняті податкові повідомлення-рішення №0000014030 про зменшення суми бюджетного відшкодування за 1 місяць 2012 року на 182382,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 91191,00 грн.; та №0000024030 про зменшення суми від'ємного значення податку на додану вартість за 12 місяців 2011 року у сумі 182382,00 грн., штрафні санкції - 0,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість та штрафних санкцій ПАТ «Кримський титан»», суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені в Податковому кодексі від 02.12.2010 №2755-УІ (далі - ПК України).

Суд зазначає, згідно пункту 200.1 статті 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Позивачем 20.02.2012 до СДПІ ВПП м. Сімферополі спрямована в електронному вигляді податкова декларація з податку на додану вартість за січень 2012 року, в якій за рядком 23.1. визначена суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у сумі 21455573,00 грн.

До декларації додана довідка про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду від 20.01.2012, в який зазначено, що суми залишку від'ємного значення виникла у січні 2001 року у розмірі 7737,00 грн., у березні 2011 року у сумі 23840,00 грн., у грудні 2001 року у сумі 23798612,00 грн., з яких суми 7737,00 грн., 23840,00 грн. та 2253039,00 грн. спрямовані на зменшення суми податкового кредиту наступного податкового періоду, та відповідають визначенню графи 24 основної декларації.

Також надані розрахунок суми бюджетного відшкодування та заява про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 21455573,00 грн.

З наведеного вбачається, що сума бюджетного відшкодування січня 2012 року сформована за рахунок суми податкового кредиту податку на додану вартість за грудень 2011 року.

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Під фактичною сплатою отримувачем суми податку в межах цієї норми слід розуміти здійснення оплати цієї суми постачальникам в складі ціни придбаних товарів (послуг) під час проведення розрахунків за них.

Отже, під час встановлення факту надмірної спати ПДВ, що є підставою для здійснення бюджетного відшкодування, необхідно враховувати суми ПДВ, сплачені покупцем-платником податку постачальникам у складі ціни придбаних товарів та послуг, які відносяться до господарської діяльності позивача.

Таким чином стає зрозумілим, що сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати ним податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Враховуючи зазначене, вимога щодо надмірної сплати ПДВ як необхідної умови повернення з бюджету сум цього податку його платникові стосується саме цього платника і сплати ним податку у ціні придбання товарів (послуг) їх постачальникам.

За грудень 2011 року позивачем подана податкова декларація з ПДВ від 20.01.2012, в який визначена за рядком 17 у розмірі 36288626,00 грн., у тому числі за придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) з податком на додану вартість на митній території України товарів/послуг та необоротних активів з метою їх використання виключно у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за основною ставною та нульовою ставкою у сумі 28787642,00 грн.

За додатком 5 до податкової декларації з ПДВ «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» Д5, позивачем надані відомості про наявні податкові накладні, що приймали участь у формуванні суми податкового кредиту грудня 2011 року, у тому числі за рядками 77, 78 за платником 352763609153 у сумі 182381,71 грн., та 19327,90 грн.

За підпунктом 14.1.181. статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.1. статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності.

Судом встановлено, що 26.07.2010 між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «НПК «Магма технологія» м. Івано-Франківськ, укладений договір №1636/д з постачання ізоляційних матеріалів. Відповідно до умов договору постачання здійснюється автотранспортом покупця на умах FCA м. Івано-Франківськ. Оплата за товар проводиться на умовах додатків, укладених до договору, в яких також зазначається асортимент, кількість та ціна товарів.

Після укладення договору сторонами були підписані додатки від 09.11.2011 №6 про постачання матів БСТВ у кількості 380 та 160 м. куб загальною вартістю 1617267,60 грн., у тому числі ПДВ 269544,60 грн. Оплата проводиться у розмірі 50% вартості товару після підписання додатку, 50% протягом 10 днів з моменту отримання товару. Постачання проводиться автотранспортом продавця протягом 10 днів після отримання 50% попередньої оплати за товар.

23.11.2011 підписаний додаток №7 на постачання циліндрів у кількості 26, 100, 113, 155, 120,5, 54, 201,5, 33,5, 3,5, 10, 49, 15, 2 п. м загальною вартістю 54417,03 грн., у тому числі ПДВ 9069,51 грн. Оплата проводиться у 100% розмірі після підписання додатку. Постачання - автотранспортом продавця після отримання передоплати протягом 6 днів.

07.12.2011 додатком №8 сторони обумовили постачання матів у кількості 136 куб.м загальною вартістю 347208,00 грн., у тому числі ПДВ 57868,00 грн. . Оплата проводиться у розмірі 50% вартості товару після підписання додатку, 50% протягом 10 днів з моменту отримання товару. Постачання проводиться автотранспортом продавця протягом 10 днів після отримання 50% попередньої оплати за товар.

Зазначений договір та додатки до нього є діючими, недійсними або нечинними у судовому порядку не визнані, відповідають вимогам Цивільного кодексу України до господарських угод купівлі-продажу та поставки, фіксують дійсний намір сторін, що їх уклали.

З наведеного встановлено, що протягом листопаду-грудня 2011 року сторони узгодили постачання товарно-матеріальних цінностей на загальну суму 2018894,60 грн., у тому числі ПДВ 336482,11 грн.

На виконання умов договору позивачем була проведена авансова оплата 13.12.2011 платіжним дорученням №16472 у сумі 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн., 13.12.2011 платіжним дорученням №16474 у сумі 54417,03 грн., у тому числі ПДВ 9069,51 грн., 14.12.2011 платіжним дорученням №16625 у сумі 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн., 15.12.2011 платіжним дорученням №16814 у сумі 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн., 16.12.2011 платіжним дорученням №17142 у сумі 100000,00 грн., у тому числі ПДВ 16666,67 грн., 19.12.2011 платіжним дорученням №17290 у сумі 173604,00 грн., у тому числі ПДВ 28934,00 грн., 20.12.2011 платіжним дорученням №17456 у сумі 47367,40 грн., у тому числі ПДВ 7894,57 грн., 21.12.2011 платіжним дорученням №17646 у сумі 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн., 23.12.2011 платіжним дорученням №18071 у сумі 65485,76 грн., у тому числі ПДВ 10914,29 грн., 28.12.2011 платіжним дорученням №18850 у сумі 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн., 29.12.2011 платіжним дорученням №19141 у сумі 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн.

Після отримання товарів позивачем була проведена оплати решти вартості: 04.01.2012 платіжним дорученням №19425 на суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн., 06.01.2012 платіжним дорученням №450 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн., 06.01.2012 платіжним дорученням №391 на суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн., 11.01.2012 платіжним дорученням №785 на суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333.00 грн., 12.01.2012 платіжним дорученням №965 на суму 10000,00 грн., у тому числі ПДВ 1666,67 грн., 13.01.2012 платіжним дорученням №1174 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн., 13.01.2012 платіжним дорученням №1126 на суму 50000,00 грн., у тому числі ПДВ 8333,33 грн., 16.01.2012 платіжним дорученням №1378 на суму 30000,00 грн., у тому числі ПДВ 5000,00 грн., 17.01.2012 платіжним дорученням №1549 на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 3000,00 грн., 17.01.2012 платіжним дорученням №1552 на суму 35767,30 грн., у тому числі ПДВ 5961,22 грн., 19.01.2012 платіжним дорученням №1953 на суму 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн., 20.01.2012 платіжним дорученням №2106 на суму 20000,00 грн., у тому числі ПДВ 3333,33 грн., 23.01.2012 платіжним дорученням №2350 у сумі 48604,00 грн., у тому числі ПДВ 7290,67 грн.

Таким чином позивачем дотримана обов'язкова умова повернення ПДВ з Державного бюджету - фактична сплата суми податку.

Підтвердження здійснення господарської операції проводиться на підставі первинних документів, які складаються під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, про що зазначено у пунктах 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно пункту 2.1. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 у відповідності з частиною 2 статті 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначений перелік обов'язкових реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, зокрема такими реквізитами є:

- назва документу; дата та місце складання документу;

- назва підприємства, від імені якого складений документ;

- зміст та об'єм господарської операції; одиниця виміру господарської операції;

- посада осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильності її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, які дозволяють ідентифікувати особу, яка бере участь у здійсненні господарської операції.

Постачання товару відбувалося на підставі видаткових накладних:

від 01.12.2011 №РН-60 матів у кількості 60,960 та 42,912 куб.м. на загальну суму 311922,64 грн., у тому числі ПДВ 51987,11 грн.,

від 05.12.2011 №РН-61 матів у кількості 18,080 та 74,3 куб.м. на загальну суму 279890,89 грн., у тому числі ПДВ 46648,48 грн.,

від 07.12.2011 №РН-63 матів у кількості 33,136 куб.м. на загальну суму 100839,50 грн., у тому числі ПДВ 16806,58 грн.,

від 22.12.2011 №РН-68 циліндрів у кількості 26, 100, 113, 155, 120,5, 54, 33,5, 3,5, 10, 49, 15, 2 п.м. на загальну суму 54417,04 грн., у тому числі ПДВ 9069,51 грн.,

від 22.12.2011 №РН-69 матів у кількості 30,845 куб.м. на загальну суму 78747,28 грн., у тому числі ПДВ 13124,55 грн.,

від 22.12.2011 №РН-71 матів у кількості 48,955, 56,2 куб.м. на загальну суму 268460,72 грн., у тому числі ПДВ 44743,45 грн.

Отримання товару підтверджується копією журналу обліку виданих довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, де зазначено, що 14.11.2011 була видана довіреність №4450, 02.12.2011 №4760, 20.12.2011 №5061 на отримання товару від ТОВ «НПК «Магма-Технологія», прибутковими ордерами з оприбуткування на складі ПАТ «Кримський титан» та проведення по рахунку 6312 від 01.12.2011 №ТИ-0016253, від 12.12.2011 №ТИ-0016696, від 12.12.2011 №ТИ-0016697, від 27.12.2011 №ТИ-0017549, від 27.12.2011 №ТИ-0017530, від 27.12.2011 №ТИ-0017521.

Невідповідність перелічених документів вимогам, що передбачені для первинних документів бухгалтерського обліку, відповідачем не наведена, судом не встановлено.

Щодо не надання під час перевірки товарно-транспортних накладних, то вимогами податкового обліку не передбачено обов'язковості складання ТТН в підтвердження віднесення витрат до складу валових, тим більше що при перевірці не встановлено що позивач ніс витрати по транспортуванню придбаного товару.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства.

Дана позиція викладена в постановах Вищого адміністративного Суду України по справі К-15247/07, К-55094/09.

Відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Частина 1 статті 79 КАС України визначає, що письмовими доказами є документи (у тому числі, електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Отже матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарських операцій позивачем з контрагентами, вказаними акті перевірки, зокрема постачання, оприбуткування та сплату позивачем товарів по укладених угодах з контрагентами.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Судом встановлено, що основними видами діяльності позивача є виробництво барвників та пігментів, інших неорганічних речовин, оптова торгівля хімічними продуктами, добування мінеральної сировини для хімічної промисловості та виробництва мінеральних добрів, інши.

Отримані від ТОВ «НПК «Магма технологія» мати були використані під час будівництва нового цеху з виробництва сірчаної кислоти, що підтверджується актами про списання товарно-матеріальних цінностей від 21.12.2011, 20.02.2012, 24.02.2012, 22.03.2012, 23.03.2012, 26.03.2012, 27.03.2012, 26.04.2012, 27.04.2012, 28.04.2012, 22.05.2012, 23.05.2012, 24.05.2012, 25.05.2012.

Циліндри зберігаються позивачем на складі, згідно карток складського обліку, копії яких додані до справи.

Згідно до пункту 198.2. статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Згідно пункту 201.1 статті 200 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Судом встановлено, що ТОВ «НВК «Магма-Технологія» є платником податку на додану вартість з 01.08.2007, номер свідоцтва 100056280, що підтверджується відомостями з офіційного сайту ДПА України (http://sta.gov.ua/control/uk/vat/search).

На адресу позивача були спрямовані податкові накладні від 01.12.2011 №70 на суму ПДВ 51987,11 грн., 05.12.2011 №71 на 49499,62 грн. ПДВ, від 07.12.2011 №72 на суму 13957,47 грн. ПДВ, від 13.12.2011 №75 на 9069,51 грн. ПДВ, від 19.12.2011 №78 на суму 28934,00 грн., від 24.12.2011 №79 на 28934,00 грн. ПДВ.

Таким чином формування податкового кредиту підтверджено податковими накладними, виданими платником ПДВ, що відповідає вимогам законодавства.

Перевіряючи господарським стосунки позивача з контрагентом СДПІ вказує, що у грудні 2011 року ТОВ «НВК «Магма Технологія» сформовано податковий кредит з ТОВ «Промелектро-75» в сумі 120446,08 грн.. Проте за дослідженими документами вбачається безтоварність проведених операцій, а тому відомості про податковий кредит за грудень 2011 року ТОВ «НВК «Магма Технологія» не є дійсними. За наслідком податкове зобов'язання за грудень 2011 року ТОВ «НВК «Магма Технологія» є завищеним, зокрема за ПАТ «Кримський титан» у сумі 182381,71 грн.

Вказаний висновок слугував єдиною підставою для зменшення позивачу розміру від'ємного значення ПДВ за грудень 2011 року та суми бюджетного відшкодування за січень 2012.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому позивач, який не наділений правом встановлювати ознаки фіктивності операцій свого контрагента з іншими контрагентами, не може нести відповідальність за їх можливі протиправні дії.

Стаття 67 Конституції України визначає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Правовий порядок в Україні засновується на принципах, у відповідності з якими ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до вимог частини 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування фактичної відсутності надмірної сплати податку на додану вартість та ненадходження до Державного бюджету України сум податку на додану вартість покладається саме на суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Застосовуючи зазначені принципи суд робить висновок про порушення відповідачем адміністративної процедури у податкових повідомленнях-рішеннях від 06.07.2012 №0000014030 та №0000024030.

При дослідженні факту здійснення господарської операцій оцінюватися повинні, перш за все, відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Відносини ж між учасниками попередніх поставок товарів, робіт та послуг (тобто між ТОВ «НВК «Магма Технологія» та його контрагентами) не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між позивачем та ТОВ «НВК «Магма Технологія» як його безпосереднім постачальником.

Судом також не було встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагента, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Тобто, доводи відповідача не є підставою для позбавлення покупця права на відшкодування ПДВ, якщо він виконав усі передбачені законом умови отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що відповідно до частини 2 статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини»суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі «Булвес»АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

На підставі зазначеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 08.08.2012 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до статті 160 КАС України повний текст постанови виготовлено 15.08.2012.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим від 06.07.2012 №000014030 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 182382,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 91191,00 грн..

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2012 №00000024030 про зменшення від'ємного значення податку на додану вартість у сумі 182382,00 грн..

4.Стягнути на користь позивача судові витрати із Державного бюджету України у сумі 2146,00 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ольшанська Т.С.