Рішення № 25626422, 30.07.2012, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 401/5834/12

(2/401/3244/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

30.07.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Подорець О.Б.,

при секретарі Голубніченко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання факту належності права власності та права власності в порядку спадкування на житловий будинок, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача про визнання факту належності права власності та права власності в порядку спадкування на житловий будинок, посилаючись на те, що 10 січня 1962 року її батько ОСОБА_3 уклав договір з відділом комунального господарства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку по АДРЕСА_1. Даний договір укладався згідно рішення Амур-Нижньодніпровського районної ради депутатів трудящих №3098а від 12.12.1961. На земельній ділянці було зведено житловий будинок та господарські споруди, але за свого життя батько позивача не встиг ввести їх в експлуатацію. У 1997 році батько отримав Державний акт на право приватної власності на землю.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті в будинку АДРЕСА_1 залишилася проживати мати позивача ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_3. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. Спадкоємцями першої черги після померлої ОСОБА_4 є вона, як її донька, та її брат -відповідач ОСОБА_2 Позивач звернулася з заявою про прийняття спадщини до Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори з проханням видати їй свідоцтво про право на спадщину на домоволодіння АДРЕСА_1, після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3, однак отримала відмову у вчиненні нотаріальних дій у зв'язку з тим, що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на вказане домоволодіння, а також згідно відповіді КП «ДМБТІ»від 23.05.2012 реєстрація права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 не проводилась. Позивач вимушена звернутися з позовом до суду в якому просить визнати факт належності права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 померлою ІНФОРМАЦІЯ_2, визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на будинок АДРЕСА_1, визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 на земельну ділянку площею 0,0716 га, розташовану за адресою АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надавши заяву з проханням слухати справу у її відсутність на задоволенні позову наполягала.

Відповідач у судове засідання не з'явився, представником відповідача ОСОБА_5 надано заяву про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги визнають та просять їх задовольнити.

Представник 3-ї особи Четвертої дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, надавши заяву з проханням слухати справу у їх відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 10 січня 1962 року Відділом комунального господарства Амур-Нижньодніпровського району м. Дніпропетровська ОСОБА_3 була надана в безстрокове користування земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку, договір про що було нотаріально посвідчено. На відведеній земельній ділянці батьками позивача було побудовано житловий будинок літ. А-1, прибудови а-1,а1-1, літня кухня літ. Б, сараї літ. В і Г, душ літ Е, вбиральня літ. Ж.

20 листопада 1997 року на підставі рішення Дніпропетровської міської ради №1828 ОСОБА_3 отримав у приватну власність земельну ділянку для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0716 га, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю.

Разом з тим, домоволодіння АДРЕСА_1 не було введено в експлуатацію та до теперішнього часу не зареєстровано, що підтверджується довідкою КП «ДМБТІ»від 23.05.2012 за № 6979.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим відділом реєстрації актів громадянського стану Амур-Нижньодніпровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська, актовий запис № 717.

Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння № АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0716 га.

Спадкоємцями першої черги після померлого ОСОБА_3, стали його дружина ОСОБА_4, яка фактично прийняла спадщину, оскільки постійно проживала у вказаному домоволодінні та його діти ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які спадщину не прийняли.

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис № 498. Після смерті останньої спадкоємцями першої черги є ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Згідно зі ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач у встановленому законом порядку звернулася до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину після померлих батьків, утім, нотаріусом їй було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів.

Позивач зверталася до державних органів зі спірним питанням, однак отримала відмови.

Таким чином позивач вичерпав надані йому законом позасудові можливості вирішення захисту свого порушеного права на отримання спадкового майна у власність і відповідно до вимог ст.ст. 386, 392 ЦК України звернулася до суду.

Відповідно до вимог ч.ч.2,4 ст.41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до вимог ч.1 ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини, основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і в умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

З урахуванням принципу верховенства права та вищезазначених норм права, а також з урахуванням того, що визнання права власності за позивачем у порядку спадкування за законом не порушує права інших осіб, оскільки відповідач визнав позов, а відмова в задоволенні вимог позивача про визнання за ним права власності порушує його природне право на отримання спадкового майна у власність, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача в частині визнання за нею права власності на спадкове майно -домоволодіння АДРЕСА_1 та на земельну ділянку за цією ж адресою площею 0,0716 га.

Що стосується позовних вимог позивача про встановлення факту належності права власності на домоволодіння № АДРЕСА_1 її померлим батькам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, то в цій частині позову позивачу слід відмовити, оскільки діючим законодавством не передбачено встановлення фактів відносно померлої людини, оскільки її правоздатність припиняється з часом її смерті.

Оскільки позивач не ставить питання щодо стягнення судових витрат на її користь з відповідача, суд вважає за можливе судові витрати віднести на позивача.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 209, 212, 214-215, 222, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -Четверта дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання факту належності права власності та права власності в порядку спадкування на житловий будинок - задовольнити частково.

Визнати право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 який складається з: житлового будинку літ. А-1 загальною площею 55,9 кв.м. та житловою площею 42,6 кв.м., який розташований на земельній ділянці 0,0716 га., за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.

Визнати право власності на земельну ділянку площею 0,0716 га., розташовану по АДРЕСА_1, за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4.

Судові витрати віднести на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.

Суддя