Рішення № 25623686, 06.08.2012, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

0527 № 0527/3035/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Янюк Ю. Б.

при секретарі Кордонській Л.А.

за участю

представника позивача Харламової Ю.І.

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2012 року ПАТ «Дельта Банк» (далі Банк) звернулось в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором. Позивач обґрунтовував свої вимоги тим, що згідно кредитного договору за №002-04061-010308 від 1 березня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_3, останньому була відкрита кредитна лінія з кредитним лімітом 3000грн. строком на 12 місяців. Зазначав, що станом на 30 січня 2012 року відповідач не виконав умови погашення кредиту і заборгованість перед позивачем становить 5424грн.19коп. Цю заборгованість та судові витрати позивач просив стягнути з ОСОБА_3

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Представник відповідача позов визнав частково та пояснив суду, що ним визнається лише заборгованість за тілом кредиту в розмірі 3000грн. Що стосується заборгованості по відсоткам за користування кредитом, заборгованості за комісією, то позивачем вказано, що такої заборгованості він не має і вимог про її стягнення до нього не пред'явлено. В розрахунку позивача вказано, що заборгованість складається з тілу кредиту 4749грн.19коп. та пені в сумі 675грн. Але представником позивача не доведено, на якій підставі тіло кредиту збільшилось з 3000грн. до 4749грн.19коп. і взагалі, як розрахована вказана сума. У задоволенні вимог позивача про стягнення пені в розмірі 675грн. просив відмовити, застосувавши позовну давність, яка у відповідності до ст.258 ЦК України до вимог про стягнення пені складає один рік.

Заслухавши сторони, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно кредитного договору за №002-04061-010308 від 1 березня 2008 року, укладеного між Банком та ОСОБА_3, останньому була відкрита кредитна лінія з кредитним лімітом 3000грн. строком на 12 місяців (а.с.4-5).

За умовами п.1.2 та п.1.3 розділу 1 цього договору, Банк взяв на себе зобов'язання відкрити відповідачу картковий рахунок в національній валюті з оформленням та наданням картки платіжної системи Visa International та/або Дельта з одночасним наданням кредиту шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії з установленим лімітом кредитної лінії в сумі 3000грн.

Згідно п.1.4 цього розділу кредитування рахунку в межах кредитної лінії здійснюється протягом 364 календарних днів. Кожна наступна кредитна лінія надається після спливу строку надання попередньої, на умовах погоджених сторонами, та не потребує підписання додаткових угод.

Пунктом 2.1. вказаного договору передбачено, що моментом надання Банком держателю кредиту є здійснення операції за допомогою картки або день утримання платежів, передбачених тарифами, за умови відсутності на рахунку власних коштів держателя.

Як вбачається із доданого до позову розрахунку ціни позову (а.с.13) Банк свої зобов'язання виконав. Відповідач протягом березня - травня 2008 року отримав з використанням платіжної картки за системою овердрафт грошові кошти у розмірі 3075грн., зокрема: 27.03.2008 року - 2000грн., 03.04.2008 року - 550грн., 07.04.2008 року - 400грн., 17.04.2008 року - 50грн., 22.05.2008 року - 75грн.

Зазначені обставини визнані в судовому засіданні представником відповідача.

В свою чергу, за вимогами п.3.6 розділу 3 договору, відповідач зобов'язався щомісяця в строки визначені Правилами, здійснювати погашення заборгованості у вигляді обов'язкового мінімального платежу (ОМП), складові якого зазначаються в Тарифах. Обов'язковими складовими ОМП є частка погашення заборгованості, овердрафт та прострочена заборгованість попередніх періодів.

В розрахунку ціни позову вказано, що відповідач з дати оформлення договору до дня розгляду справи у суді сплатив Банку суму у розмірі 2 168грн., у тому числі: 15.04.2008 року - 209грн., 14.05.2008 року - 359грн., 28.08.2008 року - 1100грн., 02.12.2008 року - 500грн.

За умовами укладеного договору (п. 3.8 розділу 3) зазначені кошти були направлені на погашення заборгованості відповідача в наступній черговості: 1.Погашення Овердрафту; 2. Погашення плати за прострочену заборгованість (пеню); 3.Сплату прострочених процентів; 4. Погашення простроченої заборгованості за кредитною лінією; 5.Сплату поточних процентів, нарахованих за користування кредитною лінією та/або овердрафтом; 6.Погашення поточної заборгованості за кредитною лінією; 7.Сплату платежів за розрахунково-касове обслуговування, яке здійснюється банком за рахунком відповідно до умов, що передбачені Правилами тарифами, та цим договором; 8.Решта коштів зараховуються на Рахунок.

Представником позивача на вимогу суду не надано доказів ознайомлення відповідача із Правилами, про які йдеться у договорі, а також не надано пояснень щодо розрахунку ціни позову.

У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як встановлено судом, кредитний ліміт за договором складає 3000грн. Суд критично оцінює посилання представника на зміну кредитного ліміту, а саме, його збільшення, оскільки суду не надано доказів виконання останнім вимог п.1.3 розділу 1 договору, за яким встановлено право Банку самостійно збільшувати кредитний ліміт, шляхом повідомлення Держателя про таку зміну, яке зазначається у щомісячній виписці, яка, в свою чергу, згідно п. 3.12 Договору та анкети позичальника повинна була направлятися Відповідачу поштою.

З урахуванням наведеного, виходячи із предмету позовних вимог - стягнення заборгованості по тілу кредиту та встановлених ст.1054 ЦК України меж відповідальності позичальника, суд вважає, що з відповідача в рахунок заборгованості по тілу кредиту слід стягнути суму отриманих за встановленим Банком лімітом грошових коштів у розмірі 3000грн.

Що стосується вимог про стягнення пені, то судом враховується заява представника відповідача про застосування строків позовної давності за цією вимогою.

Згідно до розрахунку позивача, пеня за несвоєчасне повернення кредитних коштів розрахована за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року.

Відповідно до ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а ст.258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позивачем заявлені вимоги про стягнення пені за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року дії кредитного договору. Проте, стягненню, з урахуванням вимог статей 257, 258 ЦК України, підлягають лише вимоги про стягнення пені за останній рік до звернення в суд, тобто за період з 27.01.2011 року по 27.01.2012 року.

З вказаного вище розрахунку позивача вбачається, що станом на 30.01.2012 року заборгованість відповідача по пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором складає 675грн., яка визначена за період з 01.07.2008 року по 30.06.2009 року.

З огляду на те, що представником позивача на вимогу суду не надано пояснень до розрахунку ціни позову, суд позбавлений можливості самостійно розрахувати розмір пені для стягнення з відповідача, у зв'язку з ненаданням доказів на підтвердження суми заборгованості по кредиту на 27.01.2011 року.

У зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача ОСОБА_3 на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем при зверненні до суду витрати по оплаті судового збору у розмірі 214грн.60коп.

Керуючись ст.ст.88,212-215 ЦПК України, ст.ст.257,258,526,530,1054 ЦК України, -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», на розрахунковий рахунок №26254902213354, МФО 380236, код ЄДРПОУ 34047020, заборгованість за кредитним договором №002-04061-010308 від 1 березня 2008 року станом на 30 січня 2012 року в розмірі 3000 (три тисячі) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір у розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя