Постанова № 25622815, 06.08.2012, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2012 року Справа № 5002-20/943-2012

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Фенько Т.П.,

суддів Маслової З.Д.,

Градової О.Г.,

за участю представників сторін:

представника позивача Сакської районної державної адміністрації - Демка О.І.,

представника позивача Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим - Гарібяна Ю.С.,

представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" - Ставіла А.О.,

прокурор - не з'явився,

представник позивача Кольцовської сільської ради - не з'явився,

третя особа ОСОБА_7 - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя куртлушаєв М.І.) від 05.06.2012 у справі № 5002-20/943-2012

за позовом Сакського міжрайонного прокурора (вул. Леніна, 34, м. Саки, 96500)

в інтересах держави в особі: Сакської районної державної адміністрації (вул. Леніна, 15, м. Саки, 96500),

Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, б.48/1, м. Сімферополь, 95015),

Кольцовської сільської ради Сакського району в Автономній Республіці Крим (вул. К. Терещенко, 2, с. Кольцове, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96522)

до товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" (вул. Аксабай, буд. 9, с. Уютне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96555),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, 98300)

про стягнення 101196,32 грн.

ВСТАНОВИВ:

Сакський міжрайонний прокурор Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі: Сакської районної державної адміністрації, Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Кольцовської сільської ради Сакського району в Автономній Республіці Крим з позовом до ТОВ "ВС Євпаторійський", в якому з урахуванням уточнень просив суд стягнути з останнього на користь держави в особі Сакської районної державної адміністрації суму на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки у розмірі 101196,32 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на встановлений судами загальної юрисдикції факт самовільного зайняття земельної ділянки та завдання шкоди у сумі 101196,32 грн. діями працівника ТОВ "ВС Євпаторійський" внаслідок її незаконного використання.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.05.2012 до участі у справі в якості позивача залучено Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим на підставі статті 25 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 у справі № 5002-20/943-2012 позов задоволено: стягнуто з ТОВ "ВС Євпаторійський" на користь держави в особі Сакської районної державної адміністрації в АР Крим суму на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки у розмірі 101196,32 грн.; вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції дійшов висновку про порушення відповідачем вимог чинного земельного законодавства щодо використання спірної земельної ділянки без правовстановлюючих документів та наявність підстав для стягнення збитків у розмірі 101196,32 грн.

Не погодившись з рішенням суду, ТОВ "ВС Євпаторійський" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить відновити строк на подання апеляційної скарги, рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржуване рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Зокрема, заявник апеляційної скарги вказує на те, що спірні правовідносини виникли у 2008 році під час порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7, а прокурор звернувся до місцевого господарського суду лише у березні 2012 року, однак судом першої інстанції при постановлені оскаржуваного рішення не були застосовані наслідки пропуску строку звернення до суду.

У судовому засіданні, призначеному на 06.08.2012, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити по мотивам, викладеним у ній; представники позивачів Сакської районної державної адміністрації та Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим заперечували проти задоволення апеляційної скарги та висловили позицію щодо законності та обґрунтованості рішення місцевого господарського суду та неспроможності доводів заявника апеляційної скарги; інші учасники судового процесу не скористалися своїм правом на участь у судовому засіданні їх представників, про дату, час та місце засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, які не з'явилися до судового засідання, за наявними документами у матеріалах справи.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідно до вимог статей 6 і 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим було проведено перевірку земель сільськогосподарського призначення пашні Кольцовської селищної ради та встановлено, що на землях запасу (пашні) Кольцовської селищної ради без правовстановлюючих документів на землю самовільно зайнята земельна ділянка площею приблизно 95,0 га під посів ярового ячменя, про що 24.03.2008 був складений відповідний Акт (т. 1, а.с. 16).

26.03.2008 державним інспектором по контролю за використанням та охороною земель проведено обстеження земельної ділянки, про що був складений Акт, за результатами якого встановлено самовільне зайняття у березні 2008 року без правовстановлюючих документів земельної ділянки площею 92 га, що є порушенням вимог статей 125, 126, 211-1 Земельного кодексу України (т. 1, а.с. 17).

25.04.2008 Державною інспекцією з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим був виданий Припис № 010584, за яким у відповідності з частиною першою статті 144 Земельного кодексу України зобов'язано ПП "Омега БН" прийняти заходи по усуненню порушень земельного законодавства (т. 1, а.с. 18).

За фактом самовільного зайняття земельної ділянки та використання земельної ділянки не за цільовим призначенням у 2008 році Сакським міжрайонним прокурором було порушено кримінальну справу за звинуваченням заступника генерального директора ТОВ "ВС Євпаторійський" ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України.

Постановою Сакського міськрайонного суду від 12.06.2009 у справі № 1п-261/2009 за обвинуваченням ОСОБА_7 у скоєнні злочину, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України, кримінальну справу у відношенні ОСОБА_7 за частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України припинено внаслідок акту амністії.

При прийнятті вказаної постанови судом встановлено, що ОСОБА_7, будучи на початок березня 2008 року заступником генерального директора ТОВ "ВС Євпаторійський" та повідомленим про неможливість зайняття і використання земельної ділянки площею 92 га земель запасу Сакської районної державної адміністрації, розташованої на території Кольцовської селищної ради, в порушення частини третьої статті 125 Земельного кодексу України, за відсутністю правовстановлюючих документів, самовільно засіяв вказану земельну ділянку посівом ярового ячменю, уклав при цьому усну угоду про спільну діяльність з ПП "Омега БН", у якого правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку знаходились лише на стадії оформлення (т. 1, а.с. 9-10).

У подальшому, Сакський міжрайонний прокурор звернувся до Сакського міського районного суду АР Крим в інтересах держави в особі Сакської районної державної адміністрації з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування шкоди, завданої у зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 216619,15 грн.

У ході судового розгляду цивільної справи відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою встановлення фактичного розміру шкоди, завданої у зв'язку з самовільним зайняттям земельної ділянки.

Висновком № 1086 судової будівельно-технічної експертизи від 28.05.2010 встановлено, що розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки сільськогосподарського призначення за умовою розміру площі земельної ділянки - 92 га, розташованої на території Кольцовської сільської ради Сакського району АР Крим, станом на 26.03.2008 складатиме - 101196,32 грн. (т. 1, а.с. 12-14).

Натомість, рішенням Сакського міського районного суду АР Крим від 04.10.2010 у справі № 2-906/2010, яке набрало законної сили, у задоволенні вказаного позову було відмовлено з посиланням на положення статей 1166, 1172 Цивільного кодексу України, оскільки, відповідач - ОСОБА_7 діяв як працівник юридичної особи - ТОВ "ВС Євпаторійський".

Приймаючи до уваги вищевказані постанову Сакського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.2009 у справі № 1п-261/2009 та рішення Сакського міського районного суду АР Крим від 04.10.2010 у справі № 2-906/2010, а також вважаючи дії відповідача щодо самовільного зайняття спірної земельної ділянки незаконними, та такими, що спричинили шкоду інтересам держави, прокурор звернувся до суду з відповідним позовом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільне зайняття земельних ділянок - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно з пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" від 17.05.2011 № 6 у вирішенні питання про застосування відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки господарським судам необхідно враховувати, що саме по собі встановлення судом наявності фактичного користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття.

Господарським судам у вирішенні таких спорів необхідно досліджувати, чи передбачено спеціальним законом отримання правовстановлюючих документів на земельну ділянку для розміщення певних об'єктів, причини відсутності таких документів у особи, що використовує земельну ділянку, наявність у особи права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування, вжиття нею заходів до оформлення права на земельну ділянку тощо.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Частинами першою та другою статті 78 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно зі статтями 83, 84 Земельного кодексу України землі, які, належать на праві власності територіальним громадам сіл, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім державної та приватної власності. В державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі статтею 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону, або договором оренди землі та договором відчуження права оренди землі, зареєстрованими відповідно до закону.

Так, як вже зазначалось, перевіркою та рішеннями судів, які набрали законної сили, встановлено, що у ТОВ "ВС Євпаторійський" були відсутні необхідні правовстановлюючі документи на спірну земельну ділянку, дані висновки також не спростовані відповідачем ані в суді першої, ані в суді апеляційної інстанцій.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Статтею 90 Земельного кодексу України встановлено, що власники земельних ділянок мають право: самостійно господарювати на землі; на відшкодування збитків у випадках передбачених законом. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності, передбаченої зазначеною статтею необхідною є наявність складу правопорушення: протиправної поведінки особи шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду.

Отже, суб'єктом цивільно-правової відповідальності може бути відповідач у разі встановлення належними та допустимими доказами усіх необхідних елементів - складових такої відповідальності: протиправної поведінки, шкоди, причинного зв'язку між допущеним порушенням та шкодою, вини.

Відповідно до статті 24 Кримінального кодексу України наявність умислу визначається на підставі усвідомлення особою або особами суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання. Щодо наявності умислу юридичної особи, то він визначається як умисел посадової особи або особи, яка була уповноважена діяти від імені юридичної особи.

Разом з тим, наявність або відсутність умислу має встановлюватися або вироком суду, або відповідними висновками, зробленими за наслідком порушення кримінальної справи, що може бути покладено в основу судового рішення про стягнення, в тому числі й щодо встановлення наявності або відсутності підстав притягнення особи до відповідальності у тому числі шляхом відшкодування з неї завданої шкоди за порушення земельного та водного законодавства, законодавства про охорону навколишнього середовища, тощо.

Отже, предметом доказування у таких спорах є факти неправомірності дій, виникнення шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяння ним шкоди.

Так, у матеріалах справи наявні вищезазначені акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства, припис про усунення порушень земельного законодавства, постанова Сакського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.2009 у справі № 1п-261/2009 про закриття провадження у кримінальної справі внаслідок акту амністії, висновок № 1086 судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 2-906/10 від 25.05.2010, які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки працівником відповідача під час виконання ним своїх трудових обов'язків та розмір заподіяної шкоди.

Частиною першою статті 1172 Цивільного кодексу України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Факт перебування ОСОБА_7 у трудових відносинах з ТОВ "ВС Євпаторійський" станом на березень 2008 року сторонами не заперечується та підтверджується довідкою (т. 1, а.с. 89) і належним чином засвідченою копією трудової книжки ОСОБА_7 (т. 1, а.с. 90). Крім цього, постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.2009 у справі № 1п-261/2009 встановлено, що ОСОБА_7 скоїв злочин, будучи заступником генерального директора товариства, під час виконання організаційно-розпорядчих обов'язків.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо пропуску строку позовної давності, перебіг якого почався з моменту порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 у квітні 2008 року, судова колегія не приймає до уваги, оскільки відповідно до вимог частини першої статті 261 Цивільного кодексу України - перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В даному ж випадку постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 12.06.2009 у справі № 1п-261/2009, яка набрала законної сили 23.06.2009, була встановлена вина ОСОБА_7 у скоєні злочину, передбаченого частиною першою статті 197-1 Кримінального кодексу України, унаслідок усної домовленості з директором ПП "Омега БН", а відтак саме з дати набрання чинності судового акту починається перебіг терміну позовної давності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що розрахунок завданої державі шкоди здійснено у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покрову (родючого шару) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007 (а. с. 12).

Враховуючи, що відповідач не представив суду належних доказів сплати шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

До того ж, під час перегляду справи апеляційною інстанцією, колегією суддів на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим був направлений запит про надання інформації щодо розрахункового рахунку відкритого у Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, на який повинні бути зараховані кошти, стягнені за рішення суду у рахунок відшкодування шкоди, заподіяної ТОВ "ВС Євпаторійський" внаслідок самовільного використання земельної ділянки площею 92 га земель запасу Сакської районної державної адміністрації, розташованої на території Кольцовської селищної ради, у розмірі 101196,32 грн.

03.08.2012 на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від Головного управління Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим надійшла відповідь на цей запит від 30.07.2012 за вих. № 03.1-09/931-6621, де вказані реквізити аналітичного рахунку № 31412536700253, відкритого для зарахування до місцевого бюджету Кольцовської сільської ради Сакського району надходжень, які обліковуються за кодом класифікації доходів бюджету 21080600 "Суми, стягнені з винних осіб, за шкоду, заподіяну державі, підприємству, установі, організації". При заповненні реквізитів платіжного доручення вказується: отримувач: Сакське УДКСУ АРК (с. Кольцове), 21080600; код за ЄДРПОУ отримувача: 38006171; банк отримувача: ГУ ДКСУ в АРК М.Сімферополь; код банку: 824026.

Однак, вищевказані обставини не були враховані судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 4 частини першої статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 у справі № 5002-20/943-2012 змінити.

3. Викласти пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 у справі № 5002-20/943-2012 у наступній редакції:

"Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" (вул. Аксабай, буд. 9, с. Уютне, Сакський район, АР Крим, 96555, ідентифікаційний код 32945562) з будь-якого рахунку виявленого під час виконання судового рішення на користь місцевого бюджету Кольцовської сільської ради Сакського району в Автономній Республіці Крим суму на відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного використання земельної ділянки у розмірі 101196,32 грн., зарахувавши кошти на р/рахунок 31412536700253, код за ЄДРПОУ отримувача 38006171, за кодом класифікації доходів бюджету 21080600, відкритий в ГУ ДКУ в АР Крим, м. Сімферополь, код банку 824026."

4. В іншій частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 05.06.2012 у справі № 5002-20/943-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя Т.П. Фенько

Судді З.Д. Маслова

О.Г. Градова

Розсилка:

1. Сакський міжрайонний прокурор (вул. Леніна, 34, м. Саки, 96500)

2. Сакська районна державна адміністрація (вул. Леніна, 15, м. Саки, 96500),

3. Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, б.48/1, м. Сімферополь, 95015),

4. Кольцовська сільська рада Сакського району в Автономній Республіці Крим (вул. К. Терещенко, 2, с. Кольцове, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96522)

5. Товариство з обмеженою відповідальністю "ВС Євпаторійський" (вул. Аксабай, буд. 9, с. Уютне, Сакський район, Автономна Республіка Крим, 96555),

6. ОСОБА_7 (АДРЕСА_1, 98300)