Рішення № 25622589, 06.08.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" серпня 2012 р.Справа № 5023/2856/12 вх. № 2856/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Смірнової О.В.

при секретарі судового засідання Ямщикової М.Ю.

за участю:

позивача - Харченко В.В., довіреність № 459 від 05.07.2012 р.;

відповідача - Серебрянської О.В., наказ № 05/201 від 20.05.2009 р.;

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастики", м. Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Інфополіпром", м. Харків

про стягнення 23838,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Завод металоконструкцій та металооснастики", м. Чернігів, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Інфополіпром", м. Харків, 22680 грн. основного боргу, 1158,53 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 22/12 від 22.12.2011 р. не виконав свої зобов"язання щодо поставки товару та повернення коштів передплати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 червня 2012 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 09 липня 2012 року.

09 липня 2012 року відповідач надав лист, в якому зазначив, що між сторонами був дійсно укладений факсимільний договір № 22/12 від 22.12.2011 р., просив суд відкласти розгляд справи на 50 календарних днів, протягом яких зобов"язується поставити позивачу продукцію згідно договору.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 09 липня 2012 року було відкладено розгляд справи на 06 серпня 2012 року.

06 серпня 2012 року представник позивача надав додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні 06.08.2012 р. підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову не заперечував.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

22 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством "Завод металоконструкцій та металооснастики", м. Чернігів, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Інфополіпром", м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 22/12, у відповідності до умов якого відповідач бере на себе зобов"язання передати у власність позивача, а позивач, в свою чергу, прийняти та оплатити товар, номенклатура, кількість, ціна якого вказується в специфікаціях, які є невід"ємною частиною договору. Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача, вказаний в п. 8 цього договору. Передплата у розмірі 100% здійснються на протязі 5-ти календарних днів з моменту підписання специфікації. Пунктом 7.3 договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2012 року.

Сторонами до договору була укладена специфікація № 1, відповідно до якої строк поставки товару - 30 днів з правом дострокової поставки з моменту отримання передплати.

Відповідачем до оплати позивачу був виставлений рахунок фактуру № 12/213 від 21.12.2011 р. на суму 22680 грн.

Позивачем були перераховані відповідачу грошові кошти у розмірі 22680 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1623 від 27.12.2011 р., в графі "призначення платежу" якого зазначено:"за нож. зг. рах. 12/213 від 21.12.2011 р." .

Як було вище зазначено, сторони узгодили строк поставки товару - на протязі 30 днів з правом дострокової поставки з моменту отримання передплати.

Проте відповідач грошові кошти отримав, але товар не поставив.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з листом № 254 від 24.04.2012 р. з вимогою поставити товар, або повернути грошові кошти передплати у розмірі 22680 грн.

Відповідач своїми листами від 24.04.2012 р., від 15.05.2012 р. відповів позивачу про те, що гарантує поставку товару у повному обсязі.

Проте відповідач товар не поставив, та грошові кошти передплати не повернув.

Таким чином, відповідач не виконав свої зобов"язання, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 22680 грн. (сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 693 ЦК, у випадку якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати, а також приймаючи до уваги звернення позивача з вимогою до відповідача про повернення грошових коштів передплати, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення з відповідача 22680 грн. попередньої оплати за поставку товару відповідно до рахунку № 12/213 від 21.12.11 р., належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Судом з"ясовано, що відповідно до п. 5.1 договору сторони встановили відповідальність відповідача за несвоєчасну поставку продукції по цьому договору у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1158,53 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання зобов"язання по поставці товару у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства, розрахунок пені перевірено судом, тому підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо - торгівельна компанія "Інфополіпром" (61085, м. Харків, вул. Академіка Проскури, 1, корпус 45, р/р № 26002359134000 в ПАТ "УКрсиббанку", МФО 351005, код 36373440) на користь Публічного акціонерного товариства "Завод металоконструкцій та металооснастики" (14001, м. Чернігів, вул. Попова, 18, р/р № 26005000009383, МФО 300614, код 01267930) 22680 грн. основного боргу, 1158,53 грн. пені, 1609,50 грн. судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 08.08.2012 р.

Суддя Смірнова О.В.