Рішення № 25622161, 13.08.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32 ______

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.08.12 Справа № 5/5014/1906/2012

За позовом Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса

до Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ

про стягнення 25 170 грн. 00 коп.

Суддя Вінніков С.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Стрілець О.С., юрисконсульт 1 категорії юридичного сектора, довіреність від 03.01.2012 № б/н;

від відповідача - Сочка М.А., провідний юрисконсульт, довіреність від 30.12.2011 № 03/5-548;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу в сумі 25 170 грн. 00 коп. за невірно зазначену в залізничній накладній

№ 53383949 масу вантажу у вагоні № 60467933.

Позов мотивований фактом неправильного зазначення відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 53383949 під час здійснення перевезення вантажу у вагоні № 60467933, відправником якого є відповідач у справі. За вказане порушення позивачем у справі заявлено до стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі п'ятикратної вартості провізної плати за всю відстань перевезення, а саме у сумі 25 170 грн. 00 коп.

Письмовим відзивом № б/н від 13.08.2012 відповідач заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Крім того, відповідач надав клопотання № б/н від 13.08.2012 в порядку

ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, яким просить зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати.

Представник позивач підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Дослідивши обставини справи, надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

У січні 2012 року зі станції відправлення Слов'яносербська Донецької залізниці на станцію Черкаси Одеської залізниці за накладною № 53383949 Державне підприємство «Луганськвугілля»(далі за текстом - відповідач) відправило вантаж (вугілля кам'яне марки Г 0-100 у вологому стані) у вагоні

№ 60467933, одержувачем за накладною відповідачем була зазначена Черкаська ТЕЦ.

При проходженні вказаного вагону через станцію Знам'янка Одеської залізниці було проведено контрольне переваження вагону № 60467933 на 150-тонних електронно-тензометричних вагонних вагах. За результатами такого переваження було визначено, що у вагоні № 60467933 за накладною № 53383949 вказана маса вантажу 63 000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 66 000 кг, що на 3 000 кг більше, ніж вказано у накладній.

По даному факту складено акти загальної форми № 6297, 6304 від 02.02.2012 та комерційний акт АА № 022071/86/15 від 02.02.2012 (а. с. 10, 12). Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а.с. 9).

В комерційному акті містяться відомості про те, що завантаження рівномірне, на рівні бортів, просипання відсутнє, мається доступ до вантажу, доступ усунений шляхом нанесення маркування вапном, торцеві стінки люку щільно закриті.

Надлишок вантажу у кількості 3 000 кг отриманий вантажоодержувачем, що підтверджується листом від 16.02.2012 № 11/1253 (а.с. 13).

Вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переважені спірного вагону на станції призначення, про що свідчить відповідна відмітка у розділі «Є»комерційного акту АА № 022071/86/15 від 02.02.2012 (а. с. 10).

За невірно зазначену в накладній масу вантажу позивач на підставі ст. ст. 118, 112 Статуту залізниць України нарахував штраф на суму

25 170 грн.00 коп., який просить стягнути з відповідача на свою користь.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Згідно ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України (далі за текстом -Статут) накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011 № 138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.06.2011 за № 765/19503 (далі за текстом - Правила № 765/19503), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Накладна згідно з Правилами № 765/19503 може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Відповідно п. 2.1 та п. 2.2 Правил 765/19503 відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082 (далі за текстом -Правила № 861/5082), визначається відправником.

У накладній № 53383949 вагон № 60467933 вантажовідправником вказана маса вантажу нетто 63 000 кг, спосіб визначення маси -на 150-тонних вагонних вагах; у графі «Відправник»вказано найменування відправника -

ДП «Луганськвугілля», тобто відповідача у справі.

Представник відправника своїм підписом підтвердив правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п 2.3 Правил № 765/19503.

Згідно п. 28 Правил № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Наведена норма свідчить про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних, фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Пунктом 22 Правил видачі вантажів (зареєстровані в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Як свідчать матеріали справи, контрольне переваження маси вантажу проводилось на 150-тонних вагонних вагах (державна повірка яких проведена 15.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 11), тобто таким же самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно ст. 122 Статуту підставою для покладання на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту.

Статтею 129 Статуту передбачено, що акти загальної форми та комерційні акти складаються для засвідчення обставин, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності сторін.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено невідповідність маси вантажу у вагоні № 60467933, що була зазначена відповідачем у перевізних документах -63 000 кг, фактичній масі вантажу -

66 000 кг.

Факт неправильного зазначення відправником вищевказаних відомостей засвідчено актами загальної форми № 6297, 6304 від 02.02.2012 та комерційним актом АА № 022071/86/15 від 02.02.2012, який складений з дотриманням вимог чинного законодавства та підписаний уповноваженими на це посадовими особами (а. с. 10,12).

Викладене також підтверджується випискою з Книги обліку контрольних зважувань та перевірки кількості вантажу у вагонах (а.с. 9)

Крім того, вищезазначена невідповідність маси вантажу також була підтверджена при повторному переваженні спірних вагонів на станції призначення, про що свідчить відповідна відмітка у розділі «Є»комерційного акту

АА № 022071/86/15 від 02.02.2012 (а. с. 10).

Надлишок вантажу у кількості 3 000 кг отриманий вантажоодержувачем, що підтверджується листом від 16.02.2012 № 11/1253 (а.с. 13).

Відповідно до ст. 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту (п. 5.5 розділу 5 Правил № 765/19503).

У п. 3.15 Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02 № 04-5/601 (із змінами і доповненнями) зазначено, що при застосуванні статті 118 Статуту штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Згідно ст. ст. 118, 122 Статуту за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничної накладної № 53383949 за вагон № 60467933 становить 5 034 грн. 00 коп. З її розміру позивачем у справі визначений розмір штрафу за неправильне зазначення у залізничній накладній маси вантажу, що складає 25 170 грн. 00 коп.

Відповідно до ст. 921 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що виникають з договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, зокрема, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України накладна -це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, відправником вантажу (вугілля кам'яне марки Г 0-100 у вологому стані) згідно накладної № 53383949 є

ДП «Луганськвугілля», тобто відповідач у справі (а. с. 8).

Правильність внесених відомостей в накладній № 53383949 підтверджено підписом представника відправника згідно п 2.3 Правил № 765/19503.

З комерційного акту АА № 022071/86/15 від 02.02.2012 вбачається, що контрольне зважування станцією Знам'янка Одеської залізниці проводилося на справних 150-тонних вагонних електронно-тензометричних вагах (державна повірка яких проведена 15.11.2011 згідно технічного паспорту ваг, де зазначено про їх придатність до переваження, а. с. 11).

Разом з тим, відповідач у клопотанні № б/н від 13.08.2012 в порядку

ч. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить зменшити розмір штрафу до однієї провізної плати, додавши докази скрутного фінансового становища підприємства, а саме: лист Управління Пенсійного фонду України в Слов'яносербському районі Луганської області від 27.07.2012 № 4295/01-08, відповідно до якого заборгованість відокремленого підрозділу відповідача перед Державний бюджетом України складає 945 318 грн. 41 коп.

Відповідно до ст.ст. 230, 233 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання; у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з системного аналізу вищевказаних норм законодавства зменшенню підлягають штрафні санкції, встановлені як за згодою сторін, так і законом.

Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосування положень п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України та встановлення, при цьому, розміру зменшення є правом суду, та застосовується ним виходячи з обставин справи та внутрішнього переконання суду щодо встановлення достатнього розміру неустойки, що підлягає стягненню.

Так, вказана процесуальна норма разом з нормою ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України застосовуються на розсуд суду першої інстанції, який розглядає спір.

За таких обставин, приймаючи до уваги ступінь виконання зобов'язання відповідачем, його майновий стан, відсутність завдання зазначеним правопорушенням позивачу будь-яких збитків або настання негативних наслідків, суд реалізує своє право на зменшення розміру штрафних санкцій, застосованих позивачем відповідно до ст. 118, 122 Статуту залізниць України, до суми

5 034 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, господарський суд визнає позов обґрунтованим повністю, але вважає за можливе зменшити розмір штрафу, у зв'язку з чим позов слід задовольнити частково у розмірі 5 034 грн. 00 коп., у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити. Така ж правова позиція про необхідність відмови у задоволенні вимог про стягнення решти штрафних санкцій у зв'язку зі зменшенням розміру заявлених до стягнення санкцій наведена у

п. 9.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від

23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення».

Судові витрати у розмірі 1 609 грн. 50 коп. покладаються на відповідача у справі відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з обґрунтованістю вимоги позивача про стягнення суми штрафу.

У судовому засіданні 13.08.2012 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Луганськвугілля», м. Луганськ,

вул. Лермонтова, б.1 «В», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32473323, на користь Державного підприємства «Одеська залізниця», м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, б. 19, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01071315, штраф у сумі

5 034 грн. 00 коп., витрати зі сплати судового збору у сумі 1 609 грн. 50 коп., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено та підписано -14.08.2012

Суддя С.В. Вінніков