Рішення № 25622006, 31.07.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.12 Справа№ 5015/2927/12

За позовом: Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Імідж ЛВ”, м. Пустомити Львівської області

про: стягнення 25 104,19 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу товарів № 222 від 12.12.2011 року

Суддя Деркач Ю.Б.

Представники:

від позивача не з’явився

від відповідача не з’явився

Суть спору: Державне підприємство „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець Закарпатської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Імідж ЛВ”, м. Пустомити Львівської області про стягнення 25 104,19 грн. заборгованості за Договором купівлі-продажу товарів № 222 від 12.12.2011 року, з яких: 21 390,94 грн. –основний борг, 1 584,64 грн. –пеня, 214,12 грн. –інфляційні втрати, 1 914,49 грн. –0,05% процентів річних та судових витрат.

Ухвалою суду від 18.07.2012 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2012 р.

Позивач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 18.07.2012 р. не виконав, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407356090.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 18.07.2012 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901407356031.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

12.12.2011 р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу товарів № 222 (далі по тексту –договір).

Згідно умов договору Продавець (позивач) зобов’язався передати Покупцю (відповідачу) товар відповідно до накладних. Покупець (відповідач) зобов’язався прийняти й оплатити поставлений товар у строк та в порядку, встановленому цим договором.

Відповідно до п. 3.2. договору, загальна вартість товарів, що поставляються згідно з цим договором, становить 21 390,94 грн. (з урахування ПДВ).

На виконання умов договору позивач на підставі довіреності № 345 від 12.12.2011 р. по накладній № 76 від 12.12.2011 р. поставив відповідачу дизельне паливо ЕН-590 в кількості 2325 літрів по ціні 7,67 грн. за літр (без ПДВ) на загальну суму 21 390,94 грн. (в тому числі 3 565,16 грн. ПДВ).

Відповідачем у встановленому порядку проти виконання позивачем умов договору щодо поставки товару належним чином не заперечено.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов’язання по договору перед відповідачем щодо поставки товару виконав належним чином.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом п. 3.3. договору передбачено, що Покупець (відповідач) зобов’язується оплатити шляхом перерахування на поточний рахунок Продавця (позивача) вартість поставлених товарів у термін 1 місяць з моменту підписання накладних.

Накладну № 76 від 12.12.2011 р. повноважним представником відповідача підписано 12.12.2011 р.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач своїх зобов’язань перед позивачем по договору щодо оплати отриманого товару не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 21 390,94 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 5.2. договору, за прострочення виконання своїх зобов’язань сторони сплачують договірну неустойку в таких розмірах, зокрема: за несвоєчасну сплату коштів –0,05% від несплаченої у термін суми за кожен день прострочення.

Позивачем згідно розрахунку позовних вимог, з врахуванням положень Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання горошових зобов’язань”, нараховано відповідачу пеню, яка підлягає стягненню, у розмірі 1 584,64 грн.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно розрахунку позивних вимог позивачем нараховано відповідачу, які підлягають стягненню, інфляційні втрати у розмірі 214,12 грн.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що при здійсненні оплати після терміну визначеного договором оплата вважається відстроченою з стягнення із Покупця (відповідача) відсотків на право користування кредитом у розмірі 0,05% за кожен день відстрочення, але не більше 100,00 грн.

Згідно розрахунку позовних вимог позивачем нараховано відповідачу 0,05% річних, які підлягають стягненню, на загальну суму 1 914,49 грн.

Слід зазначити, 14.05.2012 р. позивач звертався до відповідача з претензією № 260 з вимогою у добровільному порядку погасити заборгованість, яка останнім залишена без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем у встановленому порядку проти позовних вимог позивача не заперечено.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 Господарського кодексу України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Буд-Імідж ЛВ”, м. Пустомити, вул. Глинська, 38, Львівська область (код ЄДРПОУ 36874616) на користь Державного підприємства „Воловецьке лісове господарство”, смт. Воловець, вул. Фабрична, 2, Закарпатська область (код ЄДРПОУ 22114566) 21 390 грн. 94 коп. основного боргу, 1 584 грн. 64 коп. пені, 214 грн. 12 коп. інфляційних втрат, 1 914 грн. 49 коп. –0,05% річних та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 06.08.2012 р.

Суддя Деркач Ю.Б.